TEMA 3. CTPAXOBI РИЗИКИ TA ЇХ ОЦІНКА 3.1. Теоретичні ВІДОМОСТІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

Загрузка...

Поняття ризику асоціюється з ненадійністю, непевністю, випа-дковістю якої-небудь події або явища. В економічному змісті під ри-зиком звичайно розуміють імовірність появи негативних наслідків у вигляді збитку в тій або іншій сфері діяльності людини.

Ризик також часто пов'язують з поняттям невизначеності. Не-визначеність має місце в багатьох ситуаціях соціально-економічного характеру і зв'язана з неможливістю установити чіткий причинно-наслідковий зв'язок між елементами процесу і спрогнозувати точний результат. В умовах невизначеності кінцевий результат можна спро-гнозувати тільки приблизно, при цьому він буде збігатися з очікува-ним результатом або відхилятися від нього.

Поняття ризику, на відміну від невизначеності, має практи-чний характер використання, тобто має потребу в об'єктивних ха-рактеристиках. Об'єктивні характеристики ризику можна устано-вити шляхом його оцінки за допомогою кількісних методів.

Основою кількісної оцінки ризику є:

-          частота настання випадкової події;

-          очікувана величина збитку;

-          можливе відхилення фактичного результату від очікува-ного значення.

Така кількісна оцінка ризику можлива тільки у випадку ная-вності достатньої кількості інформації для обробки статистични-ми методами. Якщо інформації недостатньо, то ризик залишаєть-ся на рівні повної невизначеності.

У різних сферах діяльності людини існує велика кількість ризиків, які необхідно класифікувати з метою вивчення і прийн-яття раціональних рішень. Залежно від цілей класифікації, ризики можна класифікувати за кількісними і якісними критеріями.

Наприклад, залежно від походження, ризики можуть бути природними й антропогенними.

До природних ризиків відносять події, що не були спрово-ковані діями людини (стихійні лиха, цунамі, зсуви, землетруси і т.д.). До антропогенних відносять ризики, що з'являються внаслі-док науково-технічної діяльності людини.

Злежно від ризикогенного об'єкта, ризики можуть бути май-новими й особистими (фізичного, фізіологічного і соціального походження).

Найбільш важливим критерієм з економічної точки зору є класифікація ризиків залежно від величини. При цьому ризики характеризуються двома основними параметрами: частотою на-стання випадкової події і максимальною величиною можливих збитків. Відповідно до даної схеми класифікації розрізняють ри-зики катастрофічні, великі, середні, малі і незначні.

Катастрофічні ризики характеризуються масштабністю нас-лідків, середньою за значенням імовірністю настання, а також неможливістю їхнього попередження (вулканічні виверження, землетруси і т.д.). Великі ризики менш відчутні економічно, під-даються більш точному розрахунку і прогнозуванню. Найбіль-ший ступінь імовірності настання мають малі і незначні ризики.

Залежно від можливих наслідків настання події ризики по-діляються на чисті і спекулятивні.

Чисті ризики виникають у тому випадку, якщо в результаті настання визначеної події очікуються негативні або нульові нас-лідки (збитки або їх відсутність). До чистих ризиків відносять усі види природних ризиків, а також ризики екологічні, майнові, транспортні, політичні, частину комерційних ризиків.

Спекулятивні ризики виникають у тому випадку, якщо в ре-зультаті настання визначеної події поряд з можливістю збитків може очікуватися позитивний результат (одержання прибутку).

Єдиної загальноприйнятої класифікації ризиків суб'єктів господарчої діяльності не існує; наприклад, стосовно волевияв-лення економічного суб'єкта їх поділяють на об'єктивні і суб'єк-тивні; стосовно середовища походження - на зовнішні і внутрі-шні, на макро- і мікроекономічні, і т.ін.

Проблема дослідження ризиків, властивих фінансовій сфері економіки, і зокрема суб'єктам фінансового ринку, у міжнародній практиці є однією з найбільш уважно досліджуваних і регульованих.

Базельський комітет з нагляду за банківською діяльністю (Basel Committee on Banking Supervision), класифікуючи ризики професійних учасників фінансового ринку за напрямами їхнього прояву, підрозділяє їх на три великі групи [42]:

1.         Фінансові ризики, що зв'язані з основною природою ві-дносин у рамках професійної діяльності на фінансовому ринку.

2.         Операційні ризики, що зв'язані з реалізацією несприят-ливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища "нефіна-нсового" характеру.

3.         Ризики події (бізнес-ризики), що пов'язані з прийняттям рішень у рамках ведення господарської діяльності.

Група фінансових ризиків професійних учасників фінансо-вого ринку включає основні ризики цієї сфери діяльності - рин-ковий, кредитний і ризик ліквідності.

Ринковий ризик (market risk) - виражає можливість негати-вної зміни вартості активів у результаті коливань ринкової кон'-юнктури - процентних ставок, курсів валют, цін акцій, облігацій і товарних контрактів. У цьому зв'язку різновидами ринкового ри-зику є, зокрема, валютний і відсотковий ризики.

Кредитний ризик (credit risk) - виражає можливість втрат у результаті нездатності контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов'язання, зокрема щодо виплати відсотків і основної су-ми боргу у відповідності до термінів й умов кредитно-фінансової угоди. Цей вид ризиків містить таки підвиди: ризик держави і ри-зик контрагента.

Ризик ліквідності (liquidity risk) поділяється на два підвиди:

а) ризик ринкової ліквідності (market liquidity risk) - можли-вість втрат, викликаних неможливістю купити або продати актив у потрібній кількості за досить короткий період часу через погі-ршення ринкової кон'юнктури;

б) ризик балансової ліквідності (funding liquidty risk) - можли-вість виникнення дефіциту наявних засобів або інших високоліквід-них активів для виконання зобов'язань перед контрагентами.

Група операційних ризиків - одна з найбільш численних та формалізованих. Характеризуються також важкістю проведення кількісної оцінки.

Операційний ріізик (operational risk) - ризик виникнення зби-тків у результаті недоліків або помилок під час здійснення внутріш-ніх процесів, допущених з боку співробітників, функціонування ін-формаційних систем і технологій, а також унаслідок зовнішніх по-дій. По суті, до цієї групи входять різного роду несприятливі події, зв'язані з неправильною побудовою бізнес-процесів, неефективністю процедур внутрішнього контролю, технологічними збоями, несанк-ціонованими діями персоналу, а також впливами ззовні, включаючи людський і природний фактори. За спектром операційних ризиків ця група поділяється на таки різновиди ризиків:

а)         ризики персоналу (personnel risk);

б)         технологічний ризик (technological risk);

в)         юридичний ризик (legal risk);

г)         ризик зовнішнього середовища (external event risk).

Група ризиків події (business event risks) - виражає можли-

вість негативних змін у загальному ході економічної діяльності (бізнесі) унаслідок непередбаченої зміни умов ведення господар-ської діяльності, форс-мажорних обставин, змін законодавства, дій державних органів і т.д.

За профілем ризиків ця група підрозділяється на:

а) політичний ризик (political risk);

б)ризик ділової репутації (reputation risk);

в)ризик дій менеджменту іризик дій власників;

г) ризик стратегії (strategically risk).

Усі перелічені ризики будуть мати різну значущість для різ-них учасників фінансового ринку - кредитно-фінансових інститу-тів, спеціалізованих і допоміжних посередників. Цілком природ-но, що найбільша агрегація, акумуляція різних ризикових напрямів має місце в кредитно-фінансових інститутах - банках, інвес-тиційних фондах, тому що в них активно сполучаться всі три гру-пи ризиків.

У посередників (депозитаріїв, реєстраторів) таке сполучення виражене менше: так, досить незначну частку ризиків ліквідності і ринкових ризиків, політичних ризиків несуть суб'єкти фінансо-вого ринку, що обслуговуються ними, зате має місце високий рі-вень операційних ризиків і ризиків репутації. У загальному обсязі відрізняється також і вплив окремих категорій ризиків залежно від внутрішніх підрозділів учасників фінансового ринку.

Страховий ріізик - це ризик, який можна застрахувати, тоб-то щодо економічного суб'єкта в цілому, і щодо учасника фінансо-вого ринку зокрема він повинний відповідати визначеним критері-ям. У страхуванні до таких критеріїв відносять:

1.         Можливість визначення ризику (у ключі зв'язку причи-ни зі збитком, а також часу, місця, суми збитку).

2.         Випадковий характер ризику (причина збитку повинна носити цілком випадковий характер, страховий випадок не пови-нен мати причинно-наслідкового зв'язку з попередніми подіями).

3.         Можливість співвіднесення ризику з масою однорідних об'єктів, що є базою застосування основного для страхування за-кону великих чисел, а також статистичної складової в страховій діяльності.

4.         Можливість оцінки ризику з погляду імовірності реаліза-ції, а також кількісних розмірів збитку в грошовому вираженні.

5.         Відсутність можливості катастрофічних збитків.

6.         Економічна прийнятність вартості страхування ризику. Премія повинна складати якнайменшу частину в порівнянні з обсягом відповідальності страховика по даному ризику.

Відповідно, система страхування ризиків учасників фінан-сового ринку повинна базуватися на вищенаведеній загальній схемі їхньої класифікації і задовольняти переліченим критеріям. Підсумок такого аналізу може бути поданий у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1. Систематизаціяризиків учасників фінансового ринку

Критерії систематизації

Ризики учасників фінансового ринку                                                                                          

ФІНАНСОВІ РИЗИКИ

Ризик ліквідності (ризик ри-нкової ліквідності; ризик ба-лансової ліквідності)            ±          -          +          ±            ±          +          -          НС

Кредитний ризик (ризик держави; ризик контрагента)  +          +          +          +          +          ±          +          с

Ринковий ризик (відсотковий ризик; валютний ризик; фон-довий ризик)      ±          -          +          ±          -            +          -          нс

ОПЕРАЦІИНІ РИЗИКИ

Ризики персоналу     +          +          +          +          +          -          +          с

Технологічний ризик (ризик систем; ризик проце-сів)   +          +          +          +          +          -          +          с

Юридичний ризик   +          +          +          +          +          -          +          с

Ризик зовнішнього середо-вища (кримінальний ризик; природний ризик)     +          +          +          +          +            -          +          с

РИЗИКИ ПОДП

Політичний ризик    +          +          +          +          ±          +          +          с

Ризик репутації         ±          -          -          +          -          -          +          нс

Ризик дій менеджменту       ±          -          -          +          ±          -          +          нс

Ризик дій власників (ризик рішення; ризик вибору)        -          -          -          -          ±          -          +          нс

Ризик стратегії           ±          -          +          -          ±          -          -          нс

Розподіл ризиків на страхові і нестрахові виглядає таким чином.

1.         Ризик ліквідності - може бути визначений за часом і міс-цем, однак є труднощі з визначенням його величини. Він зв'яза-ний зі спекулятивною невизначеністю (тому що компанія, на-приклад, може мати і надлишкову ліквідність). Параметри випа-дковості визначаються з визначеними застереженнями, масовість характерна малою мірою, а катастрофічний збиток практично неможливий. Таким чином, за сукупністю даний ризик має бути віднесений до нестрахового.

2.         Кредитний ризик - може бути визначений за часом, міс-цем, а також розміром збитку (сума заборгованості). У чистому вигляді ризик об'єктивний і випадковий, тому що є можливість кредитних перевірок, аналізу діяльності партнерів. Невизначе-ність чиста, ризик може бути співвіднесений з масою однорід-них об'єктів, імовірність може бути підрахована з визначеною часткою погрішності. Катастрофічний збиток малоймовірний. Відповідно, ризик може бути віднесений до розряду страхових. Приклад реалізації - кредитне страхування (Credit insurance) у рі-зних його формах.

3.         Ринковий ризик - може бути визначений у часі і просто-рі. Імовірність визначити важко. Ризик є спекулятивним, а також малою мірою випадковим, тому що ринкові коливання можуть йти в тому числі й у позитивну для учасника фінансового ринку сто-рону. Катастрофічний збиток ймовірний. Таким чином, даний ри-зик не є страховим.

4.         Ризик персоналу, технологічний ризик, юридичний ри-зик, ризик зовнішнього середовища - дані ризики являють со-бою класичні приклади страхових ризиків, що підтверджується практикою. Вони чітко визначені за місцем, часом, розміром зби-тку, при цьому є чистими і випадковими. Вони статистично ви-значаються, співвідносяться з масою однорідних об'єктів, не очі-кують катастрофічних збитків. Імовірність дозволяє пропонувати страхування по економічно прийнятній вартості. Приклади: страхування професійної відповідальності (Professional Indemnity), страхування від електронних і комп'ютерних злочинів (Electronic & Computer Crime insurance) i т.д.

5.         Політичний ризик - є обумовленим за часом, місцем, ха-рактеризується визначеною імовірністю і випадковістю, хоча не

повною мірою зв'язаний з чистою невизначеністю. Здебільшого співвідноситься з масою однорідних об'єктів. Досить ймовірний катастрофічний збиток. У цілому може бути віднесений до стра-хових ризиків. Приклад реалізації - страхування політичних ри-зиків при експортному кредитуванні (Export credit insurance).

6. Ризик репутації, ризик дій менеджменту, ризик дій влас-ників і ризик стратегії - у чистому вигляді складно піддаються оцінці з погляду конкретного зв'язку причини зі збитком, місцем, розміром. Ризики явно співвідносяться зі спекулятивною невизна-ченістю, а статистичний підрахунок їх імовірності досить склад-ний. Необхідно, утім, відзначити, що великою мірою вони за ха-рактером причинно-наслідкового зв'язку є похідними стосовно інших ризиків. Таким чином, дані ризики є нестраховими, але при високій мірі абстракції параметрів їх можна привести до "страхо-вого" виду, що в окремих випадках і зроблено на практиці (на-приклад, страхування відповідальності директорів і посадових осіб компанії (Directors & Officers Liability (D&O) insurance).

Таким чином, система страхових ризиків учасників фінан-сового ринку в чистому вигляді складається з кредитного, полі-тичного і групи операційних ризиків. При цьому, однак, не мож-на забувати, що в рамках сучасного економічного процесу госпо-дарської діяльності на фінансовому ринку сфери реалізації і впливу даних ризиків тісно сполучені, тому що негативна подія торкається кількох аспектів діяльності. 3 цим зв'язаний і прогрес у страхуванні, коли з'являються нові страхові продукти, що ба-зуються на абстрагованому підході до добору страхових ризиків.

Крім ризикової функції, з якою, насамперед, асоціюється страхування як фінансовий інститут, воно має цілу низку інших, не менш важливих функцій. Одна з них - превентивна - полягає в тім, що за допомогою страхування можна здійснювати заходи щодо усунення або попередження можливих причин настання страхових подій.

У практиці господарської діяльності з метою зниження ви-трат на проведення страхування і вироблення оптимальної стра-хової програми використовують ризик менеджмент.

Ризик менеджмент - сукупність послідовних цілеспрямо-ваних заходів антиризикової діяльності, що носять комплексний і системний характер.

Зазначають такі основні етапи ризику-менеджменту:

1.         Аналіз ризику.

2.         Контроль над ризиком.

3.         Фінансування ризику.

Аналіз ризику (андеррайтинг) - комплекс дій страховика за ідентифікацією, аналізом й оцінкою ризику, що проводяться на основі масиву первинних даних.

Таким чином, аналіз ризику включає такі основні етапи:

-          діагностика ризиків;

-          оцінка кількісними методами і ранжирування ризиків.

-          попередній розрахунок вартості попереджувальних заходів. Діагностика ризику зв'язана з установленням джерела і

причин виникнення визначених подій. Підприємство або органі-зація у процесі своєї діяльності зіштовхується з ризиками, що мають різну природу. Ступінь можливої реалізації ризику зале-жить від безлічі факторів, що характеризують об'єкт страхового захисту. Базою для діагностики можуть бути спостереження за виробничою діяльністю, дані документальної звітності, інтерв'ю з робітниками і т.д.

Наприклад, на реалізацію вогневих ризиків впливають такі фактори, як властивості будинку, концентрація матеріальних цін-ностей, наявність і працездатність систем пожежогасіння, наяв-ність небезпечних технологій і матеріалів, перебування по сусідс-тву вогненебезпечних і вибухонебезпечних об'єктів і т.д. Наяв-ність або відсутність кожного фактора буде братися до уваги при розрахунку тарифної ставки. При цьому підприємству може бути рекомендований комплекс заходів щодо усунення недоліків, при виконанні яких страховий тариф може бути знижений.

Оцінка ризику - комплекс процедур за визначенням часто-ти й імовірності настання визначеної події, а також ймовірної ве-личини збитку.

Процедура оцінки ризику має на увазі визначення максима-льного збитку (найбільш несприятлива ситуація), а також серед-нього розміру можливого збитку. Потім відбувається ранжиру-вання ризиків за величиною.

Попередній розрахунок вартості превентивних заходів здій-снюється з метою визначення співвідношення «збиток від ризику / витрати на превентивні заходи». Чим вище даний показник, тим скоріше даний захід повинен бути реалізований.

Контроль над ризиком - впровадження розроблених захо-дів щодо зменшення імовірності настання визначеної події і ве-личини можливого збитку від його настання.

Контроль над ризиком включає такі варіанти дій:

-          запобігання - пошук альтернативного варіанта, що ціл-ком виключає даний ризик (заміна технологічного процесу, спо-собу транспортування і т.п.); найбільш ефективний спосіб, що, на жаль, можливий не завжди, оскільки альтернативні варіанти, як правило, також зв'язані з визначеними ризиками;

-          мінімізація - проведення превентивних заходів, що ви-кликають зниження ризику (зменшення імовірності його настан-ня і масштабів наслідків), причому реалізація заходів, як правило, вимагає додаткових фінансових вкладень;

-          обмеження (локалізація ризику) - проведення попере-джувальних заходів щодо територіального обмеження поширення наслідків реалізації ризику;

-          розсіювання (диверсифікація) - передача частини ризику фінансовим партнерам або розподіл ризику між різними об'єкта-ми (наприклад, диверсифікованість внесків).

Фінансування ризику - компенсація наслідків реалізації ризику за допомогою фінансових інструментів.

Фінансування ризику можливе в двох основних формах:

-          самофінансування - компенсація наслідків реалізації ри-зику за рахунок власних коштів суб'єкта, що господарює, (запас-них і резервних фондів); застосування обмежується фінансовими можливостями даного суб'єкта господарювання;

-          передача ризику іншому суб'єкту на підставі попередньої домовленості (під фінансові гарантії), або професійним страхови-кам на підставі договору страхування.

Таким чином, за допомогою механізму ризик менеджменту реально знизити витрати на проведення страхування у кілька ра-зів і розробити програму страхування, що відповідає потребам даного суб'єкта.