1.3. ФОРМИ СТРАХУВАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 

Загрузка...

 

Форми страхування .

ханізм взаємодії страхуваль-ників та страхових товариств

здайшюєТьсяна

основі договору міжстраховиком істрахувальни-

Обов'язков—

вТСГлюється

законом і зумо-вленеризиками,

6ЯухиНвЄ1ДМшХ-

вані окремою

особою.

5 стіах^вання залЬничного транспорту;

6) іу„нн, „а,е„ного тДпор^&ін зишн™);

та інших видів водного транспорту);

9)         страхування вантажів та багажу вантажобагажу);

10)       страхування від вогневих ризиюв та ризиків стихшних

11)       страхування майна (іншого, ніж передбачено обов’язковим страхуванням);

12)       страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевіз-

13)страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 14) страхування відповідальності власників водного транспор-ту (включаючи відповідальність перевізника); 15)страхування відповідальності перед третши особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12—14 цієї статті); 16)страхування кредитів (у тому числі відповідальності п7)ичальника за непогашення кредиту);

20 страхування ввданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21)страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

1)         медичне страхування;

2)         особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім Тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бю-джету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при-в)канні ними службових обов'язків;

пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

6)         особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7)         авіаційне страхування цивільної авіації;

8)         страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам

7^™^Л™^:^ власник, ^анспортних засоб.в; 10) страхування засобів водного транспорту;

12) ср.іуанш, ци.шькоі .ідпо.щалькосгі серагора ядсрної усгано.га ,а „коду, „ „« 6у„ ,>„„„„„ „кас„і« „рного ™™, („ор.;ок „

"Sr;= "„"»Z™,="™«т, *.■«*. „Р_. „,„-

дарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та саніта-

^^вІ^^^^дальнос. 1НвесТора, в Тому числ, за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, як-що інше не передбачено такою угодою; 16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випад-

а18міністратора та ліквідатора фінансової установи;

конанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зара-ження збудниками інфекційних хвороб;

20) шрахування відповідальносгі експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (ввдалення) небешечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може буш за-подіяно здоров'ю людини, власносгі та навколипшьому природному середовищу під час іранскордонного перевезення та уталізацІЇ небезпечних відходів;

цШною безпекою на я/ерних установках^д ризику н'егативн'ого впл/ву к-нізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів;

22)       страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура),

перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням На-

ціонального космічного агентства України;

23)       страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

24)       страхування об’єктів космічної діяльності, які є власністю України, що-до ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на кос-модромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25)       страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією ії у

"^аХТвТд;дальност, суб’скт.в перевезення небезпечних ван-тажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні цих ван-

27)с^ахування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабміном

28)Рс^ахування відповідальності власників собак (за переліком порід, ви-значених Кабміном) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам; 29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі, ії майну внаслідок володіння, зберігання, використання ціє'і

30)°страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з пе-реліком тварин, встановленими Кабміном України; 31)страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду,

передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних ^их або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

 

ОБОВ'ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ

державне (фінансуєть-

ся за рахунок бюджет-

них коштів)

недержавне (фінансу-ється особисто

страхувальниками)

обов'жгковепроводитьсянапідставізаконутавідшвід-но до лщензії на даний вид обов’язкового страхування

обов'язково-договірне проводиться за звичайною лще-

нзією на добровільне страхування і є обов’язковим

тільки для страхувальника, а не для страховика

I ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ I

-          неможливість прийняття певної групи ризиків страховиками на

страхування на комерщйшй основі у зв'язку з нерентабельшстю, або

занадто високою вартістю комерщйного страхування для страхувальник;

-недооцшка страхувальником рівня небезпеки та можливих наслідків

настання страхового випадку, тобто ризик настшьки розповсюджений, що

він являє собою значну соціальну проблему Найбільш показовим

прикладом є обов'язкове страхування цившьної вущовідальності власників

транспортних засобів перед третіми особами та страхування від нещасних

випадків на виробництві;

-наявшсть впливових хоча і не широко розповсюджених ризиків. Цей критерій відноситься до відповідальності мисливців та організаторів ав'хом'обшьнихгонок;

-          необхідність забезпечення відповідальності фізичних та юридичних осіб.

 

' — зменшує виграти державного бюджегу за деякими ввдами ризиків;

вони недооцінюють і які можугь завдати серйозної пжоди третім

особам;

— не дає можливосгі викпючати деякі ризики з системи добровільного

страхування і підтримує рівноваіу на ринку страхування в цілому.

 

мінімальні вимоги до обов'язкового страхування часто бувають завищеними, що створює певні труднощі при

'^^^^^^^:^^^,-

лення додаткових умов лщензування тощо); -правила обов'язкового страхування усувають або, у вся/ому раз, значно скорочДь ^овноваже^ня страховиі щодо запобігання страхувальником заподіяння шкоди:

—        негнучкість обов'язкового страхування, що не сприяє реальній оцінці ризику;

—        контроль за дотриманням виконання вимог обов'я-зкового страхування вимагає додаткових витрат як з боку державних органів, так і страховиків;

обов'язкове страхування шквідує почуття персональної відповідальності, що сприяє шахрайству; - обов'язкове страхування може бути корисним тільки в

-існування обов'язкового страхування стає причиною несприятливих рішень у судді щодо рівня відповідальності

a

ЗАСАДИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ:

)

 

(3

1.         Відпоеідність ’аконодаестеу, відповідно до якого

ст’аховик зобов'язаний застрахувати встановлені

об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові

плахежь За/он 'передбачае: перешк об’ек™ ?&»’,-

зкового страхування; обсяг страхової відповідальності;

Р1вень або норми страхового забезпечення; порядок

встановлення тарифних ставок або середні розміри цих

ставок із наданням права їх диференщації на місцях; пе-

Йїїїї£ ™У^=Гплатежів; 0СН0ВН1 права

2.         Суцільне охоплення обов’язковим страхуванням за-

значених у законі об’ектів. Для цього страхові органи

нення у встановлені терміни.

повинен заявляти в страховий орган про появу в госпо-дарстві об’єкта страхування. Це майно автоматично включаехься до сфери ^рахування. При черговш реесх-

4.         Незалежність дії від внесення страхових платежів.

У випадках, коли страхувальник не сплатив належних страхових внесків, вони стягуються в судовому порядку. У випадку загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого стрІховими внесками, страхове відішшдування тдлягає виплат! з утриманням заборго-ваності за страховими платежами. На не внесені в необ-хідний термін страхові платежі нараховується пеня.

5.         Безстроковість обое'язкоеого страхування. Вона діє

шене майно не підлягає страхуванню. При переході май-

на до шшого страхувальника дія страху^ання не припи-

няється. Воно втрачає силу при загибеш

застрахованого майна.

6.         Нормування страхового забезпечення за обов’я-

з.о.им стр,ху.,нням. 3 меіою спрощення сірахо.ої оці-

від страхової оцінки або в гривнях на один об’єкт.

МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

*>        ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ        ^

чим старіша та багатіша на традиції страхова система країни, тим бшьша в ній кшькшть видов обов’язкового страхування і тим вищий рівень виплат. Тому найменше видів обов’язкового страхування і найменші рівні виплат по них у колишніх соціалістичних країнах, хоча в міру фо»мування ринку їхнє число неухильно збільшується, a «вип^«^Д^схра/овикТзменшуехься; »

надходжень страхових платежів. У Великобританії, що практикує ліберальш підходи до регулювання, також як і у Німеччиш, що засх совуе хверде регул^ання, д1Є досихь велиі К1льк1СТь вид.в обов язкового страхування, однак частка надходжень по них у Ншеччишзначновища;

a

— чим більше розвинене в країні взаємне страхування, тим менша сфера застосування обов’язкового страхування Це пов’язано з тим, що взУмне схраУхування забезпечуе стр^хов'им захиїхом часхину об’еіпв, страхування яких комерцшно нерентабельне, але суспшьно необхідне; по тих з них, які не страхуються і на взаємній основі, держава вводить обов’язковестрахування.

ЗАСАДИ ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ:

<3

1.         Діє як в силу закону, так і на добровільних засадах. Закон

визначає об’єкти добровшьного страхування і загальні умови

2.         Вибіркоее охоплення добровільним страхуванням пов’я-зане з тим, що не всі страхувальники виявляють бажання брати в ньому участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладання договорів.

3.         Обмеженість терміном страхуеання. При цьому початок і закінчення терміну обумовлюються в договорі, якщо страховий випадок відбувся в перюд страхування. Без-п^рервшсхь добровшьно/о страхува'ння мож^забезпечихи лише шляхом повторного переукладання договорів на новий термін.

4.         Діє тільки при сплаті одноразового або періодичних страхових внесків. Набуття чинності договору добровшьного с/ахування обумовлено' сплахою одноразові аб'о першого страхового внеску. Несплата чергового внеску спричиняє припинення дії договору.