ПЕРЕСТРАХУВАННЯ ТА СПІВСТРАХУВАННЯ 10.1. НЕОБХІДНІСТЬ I СУТНІСТЬ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ СВІТОВІТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 

Загрузка...

Роки    Позиції часу

 

1370 р.            Укпадений перпшй відомий договір з юридичними особливостями договору перестрахування у Генуї між двома торговцями, які ви-ступали у ролі перестраховиків, і третш торговцем, який був пря-мГ стра^виком^овф пред'сів пере^ахове покри^я &-

ВрХ S^^S^t^^SSLV^

(Бельпя). Відповідна операція носила одиничний харакгер

Кінець XVI ст.           З'являються договори, за якими страховики-купці поділяли між собою ризики в певних частках

„*Гн,

XVII ст.          ^;r^z^^zs~^'=",m-

1746— 1864 pp.        Спекулятивне зловживання у результаті операцій з різницею у пре-міях, коли прямі страховики сІшІїували перестрахову премію знач-но м'еншого'розмфі шж отримувГи за доТов^ом прУямРого схраху-вання, привело до негативних наслідюв. У результат! у Великобританії з'явився закон, який забороняв перестрахові опера-ції. Цим законом дозволялося пересіраховувати морські ризики тшьки тоді, коли сграховик становився банкрутом або вмирав. Таке положення залишалося довгий час, незважаючи на те, що Велико-британія в цей період була ведучим ринком страхових послуг

Початок

XVIIII

ст.       На відміну від Англії, де на пересграхування була введена заборона, перестрахування успїпшо розвивалося на Європейському KOHW нті та в інпшх країнах. Це відбулося також у СІПА, де суди відмо-вилися вважаГанглій з'акон, який Іабороняв пісграхов:

сІрахування, які описаш у мошграфшх Потьє «Страхування» і Емі-

Закінчення табл.

1846 р.

Було створено перше незалежне професійн— товариство, яке спеща-

чином

понованих

нюватися

та ПОЛІТИЧШ зворушення 1848—1849 pp., воно почало свою діяль-ністьу 1852 р. Вперше послуги 3 перес^ахування пропонувало то-вариство, яке спещалізується тшьки на щй діяльносгі. Це мало ве-лике значення для страхування, його техшки та розвитку. З’явилися нові можпивосгі для забезпечення сграхового покриття ризиків. Спещалізація дозволила у кожному окремому випадку найкращим задовольняти потреби страховиюв. Пщвищився попит про-ч. страхових послуг усіх видів. Страхування стало здійс-в багатьох регіонах та за кордоном

1863 р. | Створено Швейцарське перестраховувальне товариство «Свіс Ре» |

1880 р. | Створено Мюнхенське перестраховувальне товариство         |

1885 р.

У Росії було створено два товариства, які здійснювали виключно страховувальні операції

1910— 1915 pp.

В Україні земські страхові компанії перестраховували ризики відвогню

 

я

Нині у світі діє близько 250 професійних перестраховиків.

Потреба у перестрахуванні виникає за таких обставин:

у

цедентом

N

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ —

страхування одним

страховиком (цедентом,

перестрахувальником) на

—===?

своїх обов’язків перед

SCK=SS=5E

в якій він зареєстрований.

 

(€--

називають цесіонарієм

Процес, пов'язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією.

Подальша передача цесіонарієм (частково або цілком) ризику наступному перестрахувальникові називається ретроцесією.

хуванняіназивається ретроцедентом.

Сторона.щоберенасе-

бе ретроцедентний ри-

зик, називається

ретроцесіонарієм.

У разі купівлі в перестраховика захисту (гарантії від збиРТК1в) ^аховик LpZae йому часп^ Р^ку, а та-кож і частину премп. Але за оргашзацш прийому ри-

КОМІСІЯ — це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.

!

ВИДИ КОМІСІЇ

Оригінальна комісія - вщрахування з премії на користь цеден- Виплачується в перестраховувальній цесії.

 

Перестраховувальна комісія — відрахування з премії на користь ре^оцедента Використовується при ре^оцесії.

договору, і враховує прибуток по цьому розміщенню.

Страховик (цедент) має також право на тантьєму — відрахування з прибутку перестраховика, який вш може отримати за результа-тами проходження договору перестрахування Тантьєма виплачу-

вання, сумлшності та обачного ведення справи.

Особливості перестрахування як страхування страховиків:

-здійснення діяльності, що запобігає для страхових компанш настанню занадто великого збитку, який може істотно вплинути на здійснення компаній страхових операцій. Отже, перестраху-вання є ефективним шстру^ентом забезпечення фшансової стШ-кості страхових компаній;

- створення можливості перекладання частини відповідальності за ризиком на іншого страховика або професійного перестрахо-

ШКсприяння розширенню страхової діяльності, що є дуже важ-ливим для страховика, який зацікавлений у розширенні можли-востей своєї страхової компанії.

ФУНКЦІЇ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

/. Головна - вторинний перерозподш ризику, завдяки якому відбувається кількісне і якісне вирівнювання страхового портфеля. 2. Допоміжні:

S=e^^r;^— zgssrР13НИХ країн у форю

            Р^

ВИДИ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

Актиене nepecmpaxv- \

ті іноземних ризиків для Т^га^Г I

I Пасиене перестрахуеання

1 передбачаєпередачуризи-

ювшоземнимперестрахо-

I викам або отримання стра-

ховихгарантш.

 

Ринковий пул є організаційною формою, яка об'єднує більшість компаній ринку для прийняття великих чи дуже небезпечних, навіть катастрофіч-них ризиків. Особливості пулу можуть бути кори-сними для покриття нових видів страхування (на-приклад, атомних ризиків).

У деяких країнах з метою запобігання передання ризиків іноземним перестраховикам урядами створюються центральні перестрахувальні компа-нії або пули, у які всі страхові компанії, що здійс-нюють страхування в державі, повинні передавати до перестрахування всі ризики або їх частину.

Невеликі компанії, що мають бажання вийти на новий ринок чи почати проводити новий вид стра-хування, але не мають достатнього досвіду чи не-обхідної місткості. У такому разі вони можуть об'єднуватись, утворюючи пули з компаніями, що мають більший досвід, об'єднуючи андеррайтер-ські можливості для прийняття на страхування конкурентоспроможних часток.

=

п н ■в

X

о

 

=

а<

o я ;

-;■ o    »-

2 M     -

M p     n

- t)       ^

u a "a

p н s

S a ^ S4 J So»

* P K

з 1 і

■J-Si

л S * Й 1 »

' н

 

TO 2 «►dp

a TO t=           2

с          чз •-м -2 ^

Oh ¥    ч          a о\ -

ену ают ти a   at a      ерестра

ічає, що ускають

частку, a ps ь y пул на o бо ексцеден                     

 

            s          їуван

страх поліс

 

            н          sg ї

шт сно

ту.       ^          g a =

м *<    ■          a TO

                       

Особлжості операцій з перестрахувальними пулами

•          перестраховувальний пул діє як посередник, розподіляючи передані в

перестрахування ризики між своїми членами У такому разі договори

стртхування спочатку укладаються окремими його учасникамиГа надалі

п/редГюхьсяповшсх^ул;

. частка кожного члена пулу в перестрахуванш визначається на підставі пропорційного розподілу Частка, яку отримує кожний з учасників пу-л^ма^виглядф^совано'гов^сохка/

•          учасники пулу зобов'язані приймати всі зазначені в угоді ризики тіль-ки в межах пулу. Вони також повинні приймати частку у всіх ризиках, що передаш до пулу, чи колективно тдписаних всша його членами;

•          пул базується на концепції взаємності. Сутність його полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в

^SMsssr-ssr иж ™"пулу згщно'