9.6. СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 

Загрузка...

3

}

Керуючись статтею 24 Закону України «Про банки і банківську дояльшсть», Нацюнальний банк України розробив та з 1.07.1996 р. ввів у дію Тимчасовий порядок формування комерційними банкамифонду страхування вкладівфізичнихосіб.

(2

Фонд створюється за рахунок придбання банками державних цшних паперів (на су£у, достатнк> для покриття зобов’язань перед фізичними особами) та передачі їх на зберігання Нацюнальному банку України. У рщі шквідації комерщйного банку Національний банк України розблоковує державні цінні папери і використовує їх на мдшкодування вкладникам депозитів.

Страхування депозитів полягає у створенні системи захисту грошових вкладі, що знаходяться на депозитних рахунках у комерцшних банках, на випадок банкрутства цих банків. Система депозитного страхування (СДС) породжена дворівневою банківською системою і функціонує практично в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою.

Система депозитного страхування

покликана вирішити

два головних завдання:

 

XX

захистити

вкладншпввуі фінансових втрат

XX

запобігти масовому

вилученню вкладов,

коли банк

пеігУу

фінансовому становищі

N/

Оргашзащйною структурою, що здшснює

цей вид страхування в Україні, є

Міжбанківський фонд обов'язкового страхування

вкладів фізичних осіб.

СИСТЕМА ДЕПОЗИТНОГО СТРАХУВАННЯ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ НА РІЗНИХ ЗАСАДАХ

1.

За характером вимог щодо участі комерційних банків у СДС вона може бути:

обов'язкова (всі комерційні банки повинні бути учасниками СДС);

—        доброеільна (за бажанням банків):

—        змішана (в СІЛА держава зобов'язує всі банки, котрі вхо-

є необхідною умовою для членства в СДС). Обов'язкова СДС приваблива тим, що, охоплюючи всі банки, забезпечує однакові гарантії клієнтам усіх банків. Недоліком її є слабка відповідальність клієнта щодо вибору надійних банків. Добровільна СДС приваблива своєю демократичністю. Вона ґрунтується не на законі, а на договорі і дає змогу уникнути значних суперечок між банками та державою. Недоліком Е є позбавлення частини клієнтів надійного захисту через СДС. Змішана система має переваги перед двома попередніми в то-

стовувмися б на відшкодування витрат банків/ управлшня котрими здшснювалося недостатньо ефективно. Йедошк у неї той самий, що і в попередньої системи.

 

2.

За обсягом страхового захисту вона може бути: поена;

—        обмежена;

—        дискреційна.

Якщо СДС грунтується на принципі повного страхового захисту депозитів комерційних банків, вона тим самим підвищує довіру клієнтів до банків, стимулює вкладення тимчасово вільних гро-шових засобів суб'єкгів ^ромадського життя на депозитш рахун-ки та стримує прагнення їх масово вилучати вклади в період кри-зових ситуацій у банківській системі. Негативною ознакою системи повного захисту є те, що вона стимулює банки займатися надмірно високоризиковою діяльністю, і СДС може зазнати до-ситьсуттєвихзбитюв.

Обмежена відповідальність СДС передбачає повний захист дріб-них вкладників, які не можуть та й не повинні знати всіх тонко-щів вибору надійності банку, та обмежений захист великих вкла-дників, які з огляду на своє становище зобов'язаш нести відповідальність за вибір банку, котрому вони довіряють досить значні каштали. I в цьому перевага даної системи захисту. Недо-

Дискреційна (гнучка) відповідальність СДС може розглядатись як обмежена, але це пов'язано з тим, що в кризові періоди банківської системи база страхової відповідальності СДС розширюється, а в перюд її стабішзащї- звужується. Перевагою щєї системи є гну-чкють реагування на змши економшної ситуації, а недошком-примусовість страхової відповідальності (адміністративним хом), що подекуди порушує штертси окремих банків.

 

За принципом визначення ставки платежів до СДС вона може грунтуватисяна:

—        фіксованій ставці;

—        диференційоеаній стаеці.

Диференщйована ставка може обумовлюватися двома чинни-

S фінансовим станом та ступенем ризиковості операцій; ■S поточною величиною фонду СДС та обсягами необхіднш виплат.

При фіксовашй ставщ платежі до СДС прив'язують обсяг де-позитів, які підлягають страхуванню. Вона приваблива своєю простотою, а вразлива тим, що банки з різним рівнем ризику здшснюваних ними операцій вносять однаков! платежь Якщо ставка платежу грунтується на диференщащї платежів за фінансовим станом та ризиковістю, вона визначається для кожного банку окремо залежно від рівня фінансового стану ліквідності та ризиковості. Перевагою такого варіанта є спра-ведливий щдхй до формування фонД1в СДС. Недоліком є труднощі з оцінюванням СДС рівня ризиковості банківської діяльності та контролем за його зміною. СДС, що ґрунтується на диференціації страхових платежів, в ос-нові якої лежать величина фонду СДС та обсяги виплат із нього, приваблива для самої СДС тим, що дає їй можливість уникнути значних збитюв, а для страхувальників тим, що не спричиняє у них надмірних потреб вирішувати свої проблеми за рахунок СДС. Недошком її є те, що недостатшсть фондів СДС може бути наслідком не тшьки помилок, допущених управлшцями банків, a

За мірою участі держави у фінансовому забезпеченні страхо-вих виплат СДС може створюватись як відкрита кредитна шшя національного банку на осноеі пеених державних гарантій ma modi, коли їх немає.

У першому варіанті передбачається наявність відкритої націо-нальним банком кредитної лшії на користь СДС, якою вона може скористатися за умови, що власних поточних засобів не вистачає для виконання її функції. Система страхування депо-зитів, яка грунтується на використанш подібних державних га-рантій, приваблива як для банків, так і для СДС, оскшьки вона ^аранхуе'плахоспроможшсхь СДС без додатівого залучення банювських засобів до фонду або без додаткового обмеження відповідальності його перед страхувальниками. Це в інтересах банків — членів СДС, а також тдвищуЄдовірудоСДС(ште-рес депозитної системи ст’ахування). Недоліком є те, що дер-жава покриває збитки, пов'язаш з недолжами в діяпьносгі бан-юв чи організащї, яка займається страхуванням ДЄПОЗИТІВ, що не стимулює їх дбати про ефективність власного функціону-вання.

У другому варіанті фінансові можливості СДС обмежені над-ходженнями від банків-учасників та рівнем ефективності роз-міщення засобів фонду його управлінським апаратом. Перева-гою цього варіанта є здшснення діяльності без шфляційних чинників, а недошком — загроза витрат з боку страхувальни-ків у результаті низької ефективності роботи керівників СДС.

Страховий захист депозиторів — фізичних осіб

У разі банкрутства банку фізичним особам, котрі мали депозитний рахунок

у н'ьому, спТчуехься в^кодування в межах^акхичних залиппгів'вАв

на дату визнання банку банкрутом або прийняття рішення про його ліквіда-

цію.

Якщо сума на депозитному рахунку фізичної особи не перевищує в еквіва-

ленті 300 ЕКЮ, відшкодування здійснюється в розмірі 100%, якщо сума

становить в еквіаленті 300-500 ЕКЮ - у розмфі 80%.

Відшкодування здійснюють у безготівковій формі, перераховуючи відпові-

дні суми на paxySoK вкладника у зазначений ним у заяві комерщйний банк

України.

Право на відшкодування мають усі фізичні особи (резиденти і нерезиденти),

котр! мають ощадш вклади, депозити, ощадн! сертифікати до запитання,

строкові та шші вклади як у нацюнальшй, так і в шоземшй валютах. Валют-

ні вклади відшкодовуватимуться в національній валюті за курсом НБУ.