9.5. СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАНЕПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 

Загрузка...

ш

-Q

Сутність страхування кредитних ризиків полягає у зменшенні або ус^енш кредит^ого ризРику. Він п'оширюеться Т1льУки на споживчий кредит, тобто на придбання товарів довгострокового користування.

ш

Страхування кредиіів базується на визнанні ризику неплатежу чи

неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі

кредитуванк

-Q

 

I

I

Надаючи споживчий кредит, продавець практично позбавлений

можливості контролювати платоспроможшсть покупця. За

великої кількості продажу товарів у кредит деякі з них не будуть

оплачені. Це типово страховий ризик, оскільки тут діє

випадковість.

У разі настання страхового випадку обов'язок повернення

кредиту лягає на страховика.

Страхування креди™, виданих тд засхаву, може здшснюватись тода, коли

позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу

належним йому нерухомим чи рухомим майном. Очевидно, що майно,

передане у заставу, піддається небезпещ знищення або пошкодження, що

загрожуєплатоспроможності позичальника і може призвести до втрати ним

можливості повернення боргу.

S Закон України «Про застав"у^ — —       "^*

/визначає мехашзмстрахування' заставлених предм— в /

/ Він, зокрема, покладаєна заставодавця обов'язок страху- '

/ вання нерухомих об'єктів та предметів іпотеки, переданих /

/ним у заставу. Таке страхування має здшснюватися за  /

/ рахунок коштів заставодавця (страхувальника) у повній /

/ вартості заставленого майна, але на користь     '

/ Л       .           заставодержателя(страховика). /

ДЕЛЬКРЕДЕРНЕ СТРАХУВАННЯ

У разі делькредерної форми організації страхових відносин кредитори (банки, інвестори та шіш) віді^рають роль страхувальників і застрахо-ваних одночаснРо, а хому ^трах^ в^осини о^уюхься лише ^хосу-нками між двома сторонами — страховиком і страхувальником.

 

Делькредер-не страху-вання скла-дається з двох груп страхових відносин

страхування товарних кредитів

страховий захист забез-

печуєтьсяяквнутрпн-

ньому.такізовнішньому

нюєтьсянакредитнш

операції зі страхування

фшансовихкредитів,

тобтопереважнотієїчас-

тини споживчихкредитів

та кредитів під інвести-

ційні потреби, яка видана

у грошовій формі

Майновий інтерес кредитора може бути захищений посередньо шляхом страхового захисту платоспроможності його боржника. За щєї форми страхових відносин страхувальником є позичальник. Вш, бУпосередньо страхуючи сво£ Гатоспроможшсть, посеред-ньо захищає інтереси свого вірителя — кредитора. Водночас стра-ховик, страху^чЛлатоспромо'жшсть поз'ичаль/ика, дае хим «SL гарантію кредиторові повернути йому борг.

Страхові відносини такого характеру іменуються заставними, або гараніійними.

ГАРАНТІИНЕ (ЗАСТАВНЕ) СТРАХУВАННЯ

Економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик

замість отриманої невисокої страхової премії, бере на себе — замість

боржника - роль гаранта оплати його повноїзаборгованості у

визначених термшах на користь застрахованого (бенефщіанта) щєї

гарантіі-

—=В~^

 

X/"

х/

ПОЗИЧАЛЬНИК

ГАРАНТ

страховий заклад,

","ІТ„™УЕ

КРЕДИТОР

суб'єкт, на користь

^викГанГ

зобов'язанняіякий

одночасно є

застрахованим та

страхової гарантії

У групі заставного (гарантійного) страхування

практикується також особливий напрямок

страхового захисту —

страхування фінансових гарантій.

Техшк"™Т===НІ,йстаєд™

При гарантійному страхуванні, як і при делькредерному, застосовують два способи надання страхового захисту:

одноразовий

застосування щодо окремої

багаторазовий, оборотний

щодо загальної кількості операцій, які можуть бути здійснені одним

Кредити, видані під різні фінансові гарантії, об'єднуються у дві групи:

а) кредити, повернення яких гарантується залученням давно відомих фінан-cLPx шсхрумен1™. Ідехься прРо п/отечш ТаУбанК1всьК1 кредити, якГвида-ються під заставу іпотеки або іншого майна, що належить позичальникам. Іпотека та інше майно стають предметами страхування, а позичальник від-повідно - страхувальником і заст^ахованим в одшй особі;

тними суб’ектами, та гарантії, що стосуються гідносин, у яких одна зі сто-

вих зобов'язань самі й ініціюють таке страхування, щоб підняти довіру до себе.

Кредитні послуги або кредит довіри

Прикладом такого кредиту є добрі, довірчі відносини між працедавцем (к^дихором) ха найнРяТимУпраЦ1внРиком (б'оржником). Так: вісини мо-жуть набувати реального змшту в переданш працедавцем своєму пращвни-ков! у тимчасове користування засобів транспорту або ж шших цшностей. Виникає ризик невиправдання довіри працедавця. На випадок спричинення йому збитків пращвником працедавець може застрахуватися. Цей вид стра-

оскшьки страховий пошс становить предмет застави. Саме тому немає тд-став страхування довіри однозначно відносити до делькредерної чи застав-ноїгрупи.

Споживчий кредит

Надаючи споживчий кредит, продавець практично позбавлений можливості контролювати платоспроможшсть покупця. За великої кшькості продажу в кредит деякі з них не будуть оплачені. Це типово страховий ризик, оскшьки тут діють випадковість та математичний закон великих чисел. Якщо роз-глядається страхування банківських кредитів, то не знайдеться такого стра-ховика, який би взяв на себе відшкодування збитків за неповернення креди-ту або невчасне його повернення, бо ніяка інша установа не знає міри надійносгі позичальника краще, ніж сам банк. Винагородою банкіру за ри-зик, який вш на себе бере, є банювський прибуток. Якби всі ризики банку, пов'язані з кредитуванням, передати страховикам, не було б потреби пла-титибанкірам.