ДОДАТКИ Додаток 1 ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 

Загрузка...

(Виберіть правильний варіант відповіді з наведенш)

1.         Стратегічне управління - це:

а)         комплекс процесів та способів розробки й реалізації стратегії

розвитку підприємства;

б)         втілення системного підходу до управління;

в система принципів, завдань і методів для досягнення постав-

леної мети; г) комплекс дій і рішень, необхідних для здійснення місії підп-

риємства.

2.         Концепція стратегічного управління передбачає взаємоз-

в'язок таких управлінських процесів:

а)         аналіз чинників зовнішнього середовища, визначення місії,

розробка цілей, вибір стратегії та її реалізації;

б)         оцінювання можливостей та небезпек для підприємства, роз-

робка цілей, вибір стратегії росту, її реалізація та оцінюван-

ня;

в)         аналіз макро-, мікросередовища та внутрішнього середовища,

визначення місії та цілей, вибір стратегії, її реалізація та оці-

нювання, контроль;

г)         аналіз макро-, мікросередовища та внутрішнього середовища,

розробка програми підприємства, реалізація стратегії, її оці-нювання та проведення коригуючих дій.

3.         Концепція стратегічного управління передбачає:

а)         бачення довгострокової перспективи; використання підходу

до планування "від майбутнього до теперішнього", орієнта-

цію на внутрішні можливості, відповідність організаційної

структури підприємства його стратегії;

б)         орієнтацію на довгострокову перспективу, планування на ос-

нові екстраполяції, відповідність організаційної структури

підприємства його стратегії, пошук нових можливостей в

конкурентній боротьбі;

в)         бачення довгострокової перспективи, використання підходу

до планування "від майбутнього до теперішнього", орієнта-

ція на внутрішні та зовнішні можливості, динамічна рівнова-

га організаційної структури підприємства і його стратегії;

г)         орієнтація на довгострокову перспективу, використання під-

ходів до планування "від майбутнього до теперішнього",

пріоритетність аналізу зовнішніх можливостей, відповідність

організаційної структури підприємства та його стратегії.

4.         Завдання стратегiчного управлiння полягає в:

а)         підготовці фірми до можливих змін ринкової ситуації, проти-

стояння несприятливим впливам випадкових чинників;

б)         розподіл ресурсів та виявлення внутрішніх резервів підпри-

ємства;

в)         раціональній організації виробництва та створенні раціональ-

ної організаційно-управлінської структури;

г)         адаптації до зовнішнього середовища та проведенні відповід-

ної кадрової політики підприємства.

5.         До основних особливостей стратегiчного управлiння на-

лежать:

а)         ставлення до персоналу як джерела благополучності підпри-

ємства, використання системного та ситуаційного підходу,

спрямованість на виробництво товарів з метою одержання

максимально можливого прибутку;

б)         орієнтація на постійну зміну в зовнішньому середовищі, роз-

рахунок ефективності системи управління на основі прибут-

ковості і раціонального використання потенціалу, пошук і

творче освоєння нових можливостей всередині підприємства;

в)         ставлення до персоналу як джерела благополучності підпри-

ємства, пошук нових можливостей всередині підприємства

та в конкурентній боротьбі, використання системного та си-

туаційного підходу;

г)         націленість на тривалу перспективу розвитку підприємства,

пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі, став-

лення до персоналу як джерела благополучності підприємст-

ва, використання системного та ситуаційного підходу.

6.         Основною особливістю другого етапу еволюції системи

стратегічного управління є:

а)         стабільна система цілей на довгостроковий період;

б)         використання нового підходу до планування "від майбутньо-

го до теперішнього";

в)         використання методу екстраполяції у плануванні;

г)         перехід від "стратегічного планування" до "стратегічного

управління".

7.         Основна особливість організаційної структури стратегіч-

ного управління в корпораціях США:

а)         створення нової організаційної структури, яка не збігається з

організаційно-управлінською структурою фірми, яка здійс-

нювала б контроль за результатами діяльності виробничих

підрозділів;

б)         створення нової управлінської структури, яка не збігається з

організаційною структурою фірми, в якій здійснюється роз-

робка, реалізація стратегії фірми;

в)         створення нової управлінської структури, в кожному підроз-

ділі якої здійснюється розробка стратегії та збут товару;

г)         тільки в тому, що кількість стратегічних центрів господарю-

вання перевершує число виробничих підрозділів.

8.         При опрацюваннi стратегії в американських корпораціях

нині використовується:

а)         метод екстраполяції;

б)         методи сітьового планування;

в)         орієнтація керівництва фірми на управління за результатами;

г)         моделювання як метод розробки стратегії.

9.         Особливістю системи стратегічного управління фірм

Фінляндії є те, що:

а)         формуються якісні довгострокові цілі;

б)         формуються кількісні довгострокові цілі;

в)         довгострокові цілі визначаються виходячи з кількісних ре-

зультатів діяльності фірми;

г)         довгострокові цілі визначаються на основі методу екстрапо-

ляції.

10.       Поняття "управління за результатами" визначається як:

а)         сукупність систем управління та розвитку, за допомогою яких

досягається результат;

б)         система стратегічного планування, за допомогою якої досяга-

ється результат;

в)         система якісних та кількісних показників, які визначають ре-

зультат господарської діяльності;

г)         сукупність різних видів контролю для перевірки наміченого

результату.

11.       Новим у плануванні та розробці стратегії в японських

компаніях є:

а)         те, що встановлення цілі в дочірніх фірмах не залежить від

материнської компанії;

б)         перехід від якісних показників до стратегічного кількісного

плану;

в)         розробка стратегії, спрямованої на виробництво нових видів

продукції.

12.       Які види стратегій характерні для японських фірм:

а)         "продукт-ринок", стратегія ліцензійного обміну;

б)         стратегія конкуренції та експорту;

в)         стратегія інновації та стратегія експорту.

г)         стратегія інновацій та маркетингу.

13.       Виберіть правильне визначення стратегії:

а)         узагальнююча модель дій, необхідна для координації діяль-

ності підприємства у перспективному періоді;

б)         розрахована на перспективу система заходів, яка забезпечує

досягнення цілей підприємства;

в)         детальний, всебічний комплексний план, призначений для

доцільного розподілу стратегічних ресурсів;

г)         розрахований на перспективу комплекс заходів, який перед-

бачає реагування на зміни у зовнішньому середовищі.

14.       Стратегія конкуренції передбачає:

а) зниження витрат, визначення конкурентоспроможної продук-ції, асортимент якої підприємство розширюватиме;

б)         підвищення якості продукції, спеціалізацію, розробку заходів

щодо підтримання незмінного рівня витрат;

в)         визначення конкретних позицій фірми, підвищення якості

продукції, зниження витрат виробництва, спеціалізацію;

г)         визначення конкурентних позицій фірми, розширення асортимен-

ту продукції, розробку заходів щодо підтримання на незмін-ному рівні витрат.

15.       Яка стратегія спрямована на досягнення загальної мети

підприємства та відображає основні напрямки розвитку йо-

го в цілому?

а)         маркетингова стратегія;

б)         глобальна стратегія;

в)         нововведень (інноваційна стратегія);

г)         специфічна стратегія.

16.       Яка стратегія передбачає здійснення контролю над різ-

ними видами діяльності і номенклатурою продукції в ціло-

му за формою?

а)         продуктово-ринкова;

б)         стратегія конкуренції;

в)         маркетингу;

г)         управління набором галузей.

17.       Яка стратегія спрямована на визначення видів конкре-

тної продукції і технологій, які підприємство розроблятиме?

а)         продуктово-ринкова;

б)         конкуренції;

в)         маркетингу;

г)         управління набором галузей.

18.       Яка стратегія передбачає ліцензійний обмін?

а)         нововведень;

б)         зарубіжного інвестування;

в)         орієнтація на розширення експортної діяльності;

г)         зовнішньоекономічної експансії.

19.       Формулювання стратегічних цілей, постановка завдань,

визначення політики підприємства, формування організа-

ційної структури, яка відповідає стратегії підприємства, -

це компетенція менеджерів:

а) вищого стратегічного рівня; б)оперативного рівня;

в)         середнього координуючого рівня;

г)         адміністративного рівня.

20.       До обов'язків менеджерів середнього виконавчого рівня

належать:

а)         розробка стратегії, контролювання та координування роботи

підлеглих, розподіл відповідальності між виконавцями;

б)         формулювання стратегічних цілей, постановка завдань, ви-

значення політики підприємства;

в)         постановка завдань, контролювання та координування роботи

підлеглих, формулювання стратегічних цілей;

г)         прийняття самостійних рішень у рамках своєї компетенції в

ході реалізації стратегії, збір стратегічної інформації, здійс-

нення реалізації стратегії.

21.       Розробка та рекомендації нових стратегій - це функція:

а)         віце-президента;

б)         менеджерів-контролерів;

в)         менеджерів служб;

г)         членів ради директорів.

22.       Менеджери якого рівня системи стратегічного управ-

ління здійснюють забезпечення швидкої реакції на пробле-

ми, що порушують хід реалізації стратегії?

а)         вищого стратегічного і середнього виконавчого;

б)         тільки стратегічного;

в)         вищого стратегічного й оперативного;

г)         тільки середнього виконавчого.

23.       Якщо підприємство не має можливості успішно розви-

ватися на даному ринку з даним продуктом у рамках даної

галузі, то воно використовує стратегію:

а)         інтенсивного зростання;

б)         обмеженого зростання;

в)         диверсифікації;

г)         інтеграційного зростання.

24.       Вибір інноваційної стратегії фірми визначають:

а)         обсяг ресурсів, портфель патентів і ліцензій, якість та обсяг

ринкової інформації;

б)         обсяг та характер ресурсів, частка ринку, показники наукоєм-

ності галузі;

в)         фінансові ресурси, трудовий потенціал, портфель патентів та

ліцензій, обсяг ринкової інформації;

г)         обсяг та характер ресурсів (фінансові, трудові, інформація,

портфель патентів та ліцензій), глобальна стратегія підпри-

ємства та ринкова позиція.

25.       Оптимізація співвідношення "витрати - результати" в

інноваційних процесах характерна для:

а)         авангардної стратегії інновацій;

б)         оборонної стратегії інновацій;

в)         імітаційної стратегії інновацій;

г)         наступальної стратегії інновацій.

26.       Стратегічне планування - це:

а)         розрахована на перспективу система заходів, яка забезпечує

досягнення конкретних цілей компанії;

б)         процес створення та підтримування стратегічної відповіднос-

ті між цілями підприємства та його можливостями, що пе-

редбачає розробку й реалізацію специфічної стратегії;

в)         комплекс специфічних прийомів та способів, які забезпечу-

ють розробку стратегії підприємства;

г)         набір дій та рішень для розробки й реалізації стратегії.

27.       Мета підприємства - це:

а) глобальна мета діяльності підприємства на ринку;

б)         генеральна мета підприємства, яка визначає його призна-

чення;

в)         довгостроковий орієнтир підприємства;

г напрям діяльності підприємства.

28.       Місія в широкому розумінні розглядається як:

а)         кількісні та якісні орієнтири діяльності підприємства;

б)         сформульований зміст існування підприємства;

в філософія підприємства, яка визначає принципи та цінності, відповідно до яких підприємство здійснює свою діяльність;

г)         словесне викладення загальної i специфічної стратегії підпри-

ємства.

29.       Формулювання місії повинно відображати:

а)         цільові орієнтари підприємства, сферу його діяльності, філосо-

фію підприємства і тип управлінської системи підприємства;

б)         можливості підприємства та способи здійснення діяльності,

сферу його діяльності, філософію підприємства, методи

управління підприємством;

в)         сферу діяльності підприємства та його цільові орієнтири,

принципи відносин із зовнішнім середовищем;

г)         цільові орієнтири підприємства та сферу його діяльності, фі-

лософію підприємства, можливості підприємства та способи

їхньоїреалiзацiї.

30.       Вибір місії підприємства здійснюється на основі:

а)         аналізу сильних та слабких сторін підприємства, оцінки по-

зицій у конкурентній боротьбі;

б)         аналізу зовнішніх можливостей та небезпек, оцінки стратегії;

в чіткого визначення споживачів та їх потреб які підприємство

може задовольнити; фірми; г) можливостей ресурсів, необхідних для досягнення стратегіч-них цілей підприємства.

31.       Словесне викладення генеральної мети підприємства,

яке окреслює сферу його діяльності, - це:

а) кредо підприємства; б девіз підприємства;

в) філософія підприємства; г)місія підприємства.

32.       Мета підприємства: "відновлення частки (10%) ринку

за 3 роки" належить:

а)         до якісної стратегічної мети;

б)         до тактичної мети;

в)         до кількісної стратегічної мети;

г)         до оперативної мети.

33.       Процес безпосередньої розробки стратегії включає:

а)         SWOT-аналіз, аналіз стратегічних альтернатив, вибір страте-

гії, оцінку стратегії;

б)         аналіз сильних і слабких сторін підприємства, аналіз страте-

гічних альтернатив, вибір стратегії і її реалізацію;

в)         аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, управління

реалізацією стратегії й оцінку стратегії;

г)         аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, аналіз поте-

нціалу підприємства для виявлення відповідності обраній

стратегії.

34.       SWOT-аналіз передбачає:

а)         виявлення внутрішнього потенціалу підприємства та визна-

чення потенційних можливостей та небезпек;

б)         визначення та передбачення потенційних можливостей та

небезпек;

в)         своєчасний прогноз зовнішніх та внутрішніх можливостей;

г)         складання переліку чинників сприятливого та несприятливого

впливу на підприємство.

35.       Управлінське обстеження сильних та слабких сторін

підприємства передбачає:

а)         діагностику процесу прийняття стратегічних рішень у функ-

ціональних зонах підприємства;

б)         оцінювання функціональних зон підприємства;

в)         методичне оцінювання взаємодії підприємства з конкурентами та

виявлення на цій основі його сильних та слабких сторін;

г)         методичне оцінювання процесу управління підприємством.

36.       Визначте функціональні зони управлінського обсте-

ження сильних та слабких сторін:

а)         маркетинг, прибутковість, фінанси, виробництво, трудові ре-

сурси, імідж підприємства;

б)         фінанси, виробництво, трудові ресурси, нововведення, ринки;

в)         маркетинг, культуру та імідж підприємства, фінанси, вироб-

ництво, трудові ресурси;

г)         виробництво, маркетинг, культуру організації, ринки, матері-

альні ресурси.

37.       Підприємство, яке посилило контроль над основними

товаровиробниками, використовує стратегію:

а)         горизонтальної інтеграції;

б)         вертикальної регресивної інтеграції;

в)         вертикальної прогресивної інтеграції;

г)         диверсифікації.

38.       Яка стратегія використовується в основному великими

підприємствами, що активно діють у кількох галузях?

а)         стратегія зростання;

б)         стратегія обмеженого зростання;

в)         стратегія скорочення;

г)         поєднання трьох стратегій.

39.       Яка стратегія рекомендується підприємствам, що діють

у галузях із статичним технологічним розвитком?

а)         стратегія зростання;

б)         стратегія обмеженого зростання;

в)         стратегія скорочення;

г)         поєднання трьох вищенаведених стратегій.

40.       Стратегія обмеженого зростання передбачає:

а)         встановлення цілей від досягнутого, але коригованих з ураху-

ванням інфляції;

б)         щорічне значне підвищення рівня цілей над рівнем показни-

ків минулого року;

в)         встановлення цілей нижче від досягнутого рівня показників у

минулому;

r) встановлення цілей нижче від рівня показників розвитку під-приємства за минулий період, скоригованих з урахуванням інфляції.

41.       Стратегію зростання доцільно застосовувати підприєм-

ствам:

а)         яким характерний статичний технологічний розвиток, і вони

задоволені своїм становищем у галузі;

б)         показники діяльності яких продовжують погіршуватися, і во-

ни вибирають шлях раціоналізації та переорієнтації;

в)         які функціонують у галузях, котрі динамічно розвиваються і

прагнуть до диверсифікації;

г)         які активно діють у кількох галузях.

42.       Шдприємство, яке скоротило деякі неперспективні ви-

робничі підрозділи, види діяльності, застосувало стратегію:

а)         скорочення та ліквідації;

б)         ліквідації;

в)         переорієнтації;

г)         видалення зайвого.

43.       Метою етапу "Вибір стратегії" є:

а)         вибір стратегії, яка відповідає цілям діяльності підприємства;

б)         вибір стратегії, який якнайповніше враховує сильні та слабкі

сторони підприємства;

в)         вибір стратегії з урахуванням фінансових можливостей підп-

риємства;

г)         вибір стратегії, яка максимально підвищує ефективність фір-

ми на тривалу перспективу.

44.       Вибір стратегії здійснюється на основі:

а)         внутрішнього потенціалу підприємства, порівняння перспек-

тив розвитку в різних видах діяльності;

б)         порівняння перспектив розвитку підприємства в різних видах

діяльності;

в)         розподіл ресурсів між видами діяльності, результатів оцінки

минулих стратегій, встановлених пріоритетів цілей;

r) встановлення пріоритетів цілей, урахування чинника часу, розподіл ресурсів між видами діяльності.

45.       Перевірка вибору певної стратегії здійснюється за та-

кими напрямками:

а)         відповідність стратегії потенціалу і можливостям підприємс-

тва, прийнятність ризику та відповідність генеральній меті

діяльності;

б)         відповідність стратегії стану та вимогам зовнішнього оточен-

ня, відповідність стратегії потенціалу та можливостям підп-

риємства, відповідність стратегії становищу підприємства на

ринку;

в)         прийнятність ризику, відповідність потенціалу і можливостям

підприємства, відповідність стратегії стану та вимогам зов-нішнього оточення;

г)         відповідність стратегії конкурентної політики підприємства,

відповідність стратегії потенціалу та можливостям підпри-

ємства, відповідність стратегії структурі підприємства.

46.       Потенціал підприємства - це:

а)         сукупність ресурсів, які є в розпорядженні підприємства, і

здатність його співробітників до їхнього використання з ме-

тою одержання максимального прибутку;

б)         сукупність наявних ресурсів підприємства та здатність його

співробітників до їх використання з метою одержання мак-

симального ефекту;

в)         внутрішні можливості підприємства, які використовуються у

процесі формування стратегії;

г)         здатність фахівців підприємства до використання наявних

ресурсів підприємства у процесі реалізації стратегії.

47.       Вкажіть чинники вибору стратегії управління потенці-

алом підприємства:

а) обсяг потенціалу підприємства, рівень конкурентоспромож-ності потенціалу, частка ринкової участі, стратегія поведінки в конкуренції;

б)         обсяг потенціалу підприємства, рівень конкурентоспромож-

ності підприємства, обсяг продаж, стратегія розвитку підп-

риємства;

в)         рівень конкурентоспроможності потенціалу, стратегія пове-

дінки в конкуренції, рівень забезпеченості ресурсами, частка

ринковоїучасті;

г)         стратегія поведінки в конкуренції, обсяг продажів, обсяг по-

тенціалу підприємства, рівень забезпеченості фінансовими

ресурсами.

48.       В умовах ринку управління потенціалом підприємства

означає:

а)         оцінювання структури та динаміки потенціалу підприємства;

б)         управління конкурентоспроможністю потенціалу;

в)         вибір стратегії й тактики щодо підвищення конкуренто-

спроможності потенціалу підприємства;

г)         здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможно-

сті потенціалу підприємства.

49.       Процес управління потенціалом доцільно починати:

а)         з аналізу резервів і втрат потенціалу підприємства;

б)         з вибору стратегії й тактики щодо підвищення конкуренто-

спроможності потенціалу підприємства;

в)         з оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприєм-

ства та визначення його частки на ринку;

г)         з оцінювання структури, динаміки й ефективності потенціалу

підприємства, визначення його частки на ринку.

50.       Конкурентоспроможність потенціалу - це:

а)         комплексне оцінювання потенціалу підприємства;

б)         порівняльна характеристика підприємства потенціалу фірми

тільки щодо світового лідера;

в)         порівняльна характеристика потенціалу, яка містить компле-

ксну оцінку стану його найважливіших параметрів тільки

щодо провідних конкурентів;

г)         порівняльна характеристика потенціалу підприємства, яка

містить комплексне оцінювання стану його найважливіших

параметрів щодо світових або народногосподарських лідерів, або галузевих стандартів, або іншого підприємства.

51.       Індикатор - це:

а)         основна характеристика стану якого-небудь об'єкта;

б)         сукупність характеристик, які дають можливість у формалізова-

ному вигляді описата стан параметрів якого-небудь об'єкта;

в)         сукупність характеристик, які дають можливість визначити

головні параметри досліджуваного об'єкта;

г)         показник оцінювання найважливіших параметрів досліджу-

ваного об'єкта.

52.       Індикатор типу: "Ефективність кадрових ресурсів" на-

лежить до:

а)         економічних індикаторів;

б)         соціальних індикаторів;

в)         соціальних та економічних індикаторів;

г)         виду індикаторів залежно від широти дослідження конкурен-

тоспроможності потенціалу.

53.       До якого рівня нормативних індикаторів конкуренто-

спроможності потенціалу підприємств відносять значення

індикаторів конкурентоспроможності провідних підпри-

ємств у національній економіці?

а)         світового стандарту;

б)         світового лідерства;

в)галузевого лідерства;

г) народногосподарського лідерства.

54.       Престижний рейтинг як показник оцінювання соціаль-

ної конкурентоспроможності потенціалу підприємства озна-

чає:

а)         оцінювання конкурентами діяльності даного підприємства;

б)         зарубіжне оцінювання підприємства;

в)         оцінювання власниками та фахівцями свого підприємства;

г)         оцінювання контактними аудиторіями діяльності підприємства.

55.       Високий імідж підприємства у громадськості характе-

ризує:

а)         престижний рейтинг;

б)         діловий рейтинг;

в)         споживчий рейтинг;

г)         міжнародний рейтинг.

56.       Стратегічна господарська зона - це:

а)         окремий сегмент оточення підприємства, на який воно бажає

мати вихід;

б)         окремий сегмент оточення, на якому функціонує або бажає

діяти підприємство;

в)         великі сегменти ринку, які конкурують між собою в галузі

збуту продукції;

г)         великий сегмент ринку, який контролюється певним підпри-

ємством.

57.       До основних параметрів виділення стратегічної зони

господарювання належать:

а)         потреби, обсяг виробництва, тип споживача, географічні осо-

бливості;

б)         тип споживачів, технологія, рентабельність, географічні осо-

бливості;

в)         потреби, технологія, тип споживача, географічні особливості;

г)         потреби, технологія, тип споживача, чинники успіху підпри-

ємства в конкурентній боротьбі.

58.       До параметрів, за якими описуються стратегічні зони

господарювання, належать:

а)         зростання, рентабельність, технологія, чинники успіху підп-

риємства в конкурентній боротьбі;

б)         зростання, потреби, нестабільність, чинники успіху підпри-

ємства в конкурентній боротьбі;

в)         зростання, рентабельність, нестабільність, географічні особ-

ливості;

г)         зростання, рентабельність, нестабільність, чинники успіху

підприємства конкурентній боротьбі.

59.       Процес стратегічної сегментації включає такі етапи:

а)         вивчення кон'юнктури ринку, визначення потреб, визначення

типу клієнтів, які можуть придбати товар за ціною, зумовле-

ною витратами обраної технології;

б)         визначення попиту споживачів, визначення потреб, визна-

чення географічних особливостей обраних типів клієнтів;

в)         визначення потреб, вибір відповідної технології, визначення

типу клієнтів, які можуть придбати товар за ціною, зумовле-

ною витратами обраної технології, визначення географічних

особливостей виділених типів клієнтів;

г)         визначення попиту споживачів, типізація клієнтів, визначення

географічних особливостей виділених типів клієнтів.

60.       Стратегічна зона ресурсів - це:

а)         сукупність постачальників ресурсів, з якими налагоджено

постійні господарські зв'язки;

б)         сукупність постачальників ресурсів, які забезпечують вихід

на ринок тільки нового товару;

в)         сукупність постачальників ресурсів, які забезпечують вихід

на ринок певного товарного асортименту;

г)         сукупність постачальників ресурсів, які забезпечують вироб-

ництво основної продукції підприємства.

61.       Привабливість стратегічної зони господарювання - це:

а)         умови функціонування підприємства в даній СЗГ, які забез-

печують йому високу рентабельність;

б)         сприятливі умови функціонування підприємства, які забезпе-

чують йому конкурентні переваги в даній СЗГ;

в)         сукупність сприятливих чинників, які впливають на перспек-

тиви зростання підприємства в даній СЗГ;

г)         поєднання перспектив зростання та рентабельності фірми в

сзг.

62.       Матриця БКГ включає такі параметри:

а)         ступінь привабливості СЗГ і конкурентний статус підприємс-

тва;

б)         стратегічний потенціал підприємства та детермінанти націо-

нального ромбу;

в)         зростання частки ринку і показник ринкової частки підприєм-

ства;

г)         зростання обсягів продаж у підприємств-конкурентів.

63.       Стратегічний центр господарювання - це:

а)         внутрішньофірмова організаційна одиниця, яка відповідає за

розробку стратегічних позицій фірми в одній або в кількох

СЗГ;

б)         внутрішньофірмова організаційна одиниця, яка відповідає за

реалізацію стратегії фірми тільки в одній СЗГ;

в)         окремий сегмент оточення фірми, на який вона має або бажає

мати вихід;

г)         великі сегменти ринку, які конкурують між собою за капіта-

ловкладення, що виділяються з бюджету фірми.

64.       Що не включається в компетенцію керівників стра-

тегічних центрів господарювання?

а)         вибір галузі діяльності;

б)         розробка стратегії маркетингу;

в)         розробка збутової політики;

г)         формування номенклатури виробів (послуг).

65.       Синергізм - це:

а)         спроможність підприємства до ефективного варіювання цілями;

б)         реакція на комбінований вплив кількох чинників, яка харак-

теризується одержанням більшого ефекту, ніж сума чинни-

ків, що діють незалежно;

в)         своєчасна та ефективна зміна набору СЗГ та зміна товарної,

цінової й інвестиційної політики, яка проводиться щодо СЗГ;

г)         здатність підприємства до ефективної адаптації.

66.       Своєчасний перерозподіл управлінських ресурсів між

СЗГ та зміна товарної й цінової політики забезпечать:

а)         передбачувану гнучкість підприємства;

б)         внутрішню та зовнішню гнучкість;

в)         зовнішню гнучкість;

г)         не забезпечать ефективної адаптації.

67.       Як саме при несподіваних подіях, які мають аналоги в

минулому, передбачаються зміни в зовнішньому середо-

вищі?

а)         за аналогією з минулим або за "слабкими" сигналами навко-

лишнього середовища;

б)         шляхом екстраполяції або на основі нових власних можливо-

стей;

в)         за "слабкими" сигналами навколишнього середовища;

г)         тільки за допомогою екстраполяції.

68.       Які події передбачають майбутній шлях екстраполяції?

а)         звичні;

б)         звичні і несподівані, але такі, що мають аналоги з минулим;

в)         несподівані, але такі, що мають аналоги з минулим;

г)         цілком несподівані.

69.       Якщо зміни (події) вiдбуваються швидше, ніж адекват-

на реакція підприємства на них, то передбачити майбутнє

можна за допомогою:

а)         аналогії з минулим;

б)         екстраполяції;

в)         нових власних можливостей;

г)         зміни можуть бути непередбачливими.

70.       Яка система управління передбачає використання

стратегічного планування:

а)         управління на основі контролю;

б)         управління на основі екстраполяції;

в)         управління на основі передбачення змін;

г)         управління на основі гнучких екстрених рішень.

71.       Яка система управління застосовується в умовах вини-

кнення цілком несподіваних і непередбачених подій?

а)         управління на основі контролю;

б)         управління на основі екстраполяції;

в)         управління на основі передбачення змін;

г)         управління на основі гнучких екстрених рішень.

72.       При раптовому (всупереч очікуванням) виникненні

проблеми підприємству слід використовувати:

а)         систему управління на основі передбачення змін;

б)         систему управління на основі ранжирування стратегічних

завдань;

в)         систему управління за "слабкими" сигналами навколишнього

середовища;

г)         систему управління в умовах стратегічних несподіванок.

73.       "Слабкі" сигнали - це:

а)         очевидні, конкретні проблеми, виявлені внаслідок спостере-

ження;

б)         неточні проблеми, виявлені внаслідок спостереження;

в)         проблеми, відомі давно, але не мають конкретного шляху ро-

зв'язання;

г)         проблеми, відомі за ранніми і неточними ознаками.

74.       Якій системі стратегічного управління ви віддасте пе-

ревагу, якщо рівень нестабільності зовнішнього середовища

зашкалою I. Ансоффа становить 3,7 бала?

а)         управлінню на основі контролю;

б)         управлінню на основі передбачення змін;

в)         управлінню на основі гнучких екстрених рішень;

г)         управлінню на основі екстраполяції.

75.       Який вид системи управління на основі гнучких екст-

рених рішень слід застосувати, якщо рівень нестабільності

за шкалою I. Ансоффа становить 4,9 бала?

а)         управління на основі ранжирування завдань;

б)         управління за "слабкими" сигналами навколишнього середо-

вища;

в)         управління в умовах стратегічних несподіванок;

г)         будь-який з перелічених видів.

76.       Для чого потрібно визначати стратегічні цілі

діяльності підприємства?

а) для усвідомлення бажаного стану функціонування підприємства;

б) для виявлення труднощів та проблем, 3 якими доводиться стикатись.

77.       Що являють собою тактичнi завдання, якi стоять перед

пiдприємством?

а)         засіб вирішення проблемних ситуацій, з якими стикається

підприємство;

б)         шляхи та методи досягнення цілей, які стоять у поточний

час перед підприємством;

78.       Якi фактори впливають на формування стратегiчних

цiлей функцiонування пiдприємства?

а)         внутрішні проблеми, з якими стикається підприємство;

б)         зміни в зовнішньому середовищі функціонування

підприємства через державне регулювання;

в)         зміни на ринку діяльності підприємства;

г)         весь взаємозв'язок економічних, соціальних та політичних

умов функціонування.

79.       Як змiнюються цiлi та завдання пiдприємства залежно

вiд стадiї його життєвого циклу?

а)         показники господарсько-фінансової діяльності, до яких праг-

не підприємство, все більше зростають кількісно;

б)         показники стану функціонування, до яких прагне

підприємство, збільшуються з кількісного та якісного боків;

в)         зміни цілей та завдань діяльності   підприємства

відображають нові проблеми, з якими підприємство стика-

ється у своєму розвитку.

80.       Що розумiють пiд мiнiмальним обсягом одержання

прибутку?

а)         деяку суму прибутку, яку намагався б одержати власник як

плату за його створення;

б)         розмір прибутку, який одержав би власник підприємства від

збереження грошових коштів (вкладених у підприємство) в

банку;

в)         розмір прибутку, який буде достатнім для вирішення вироб-

ничих завдань, що стоять перед підприємством.

81.       Що є головною метою стратегiчного управлiння

пiдприєм-ством в умовах ринку?

а)         створення умов для самофінансування;

б)         максимізація прибутку, який одержує підприємство;

в)         поширення обсягів діяльності та частки ринку;

г)         зміцнення конкурентоспроможності підприємства.

82.       У чому полягає основне протирiччя мiж цiльовою

функцiєю пiдприємства як господарюючого суб'єкта та його

цiлями як сукупного члена суспiльства?

а)         як суб'єкт ринку підприємство прагне реалізувати товари за

максимальними цінами, тоді як усі працівники зацікавлені в

їх мінімізації;

б)         як господарюючий суб'єкт підприємство прагне до оп-

тимізації асортименту реалізованих товарів за критерієм рен-

табельності;

в)         як господарюючий суб'єкт підприємство прагне до максима-

льного прибутку, тоді як член суспільства - до більш повно-

го задоволення попиту;

г)         в умовах розвинутих ринкових відносин протиріччя між

цілями немає; ціль підприємства як суб'єкта ринку сприяє

досягненню цілей суспільства.

83.       Для чого пiдприємство повинно знати критичнi значен-

ня обсягiв товарообороту в точцi беззбитковостi?

а)         для прийняття рішення щодо припинення діяльності чи

ліквідації підприємства;

б)         для оціновання можливостей одержання прибутку;

в)         для оцінювання міри ефективності вкладення коштів у роз-

виток підприємства.

84.       Для чого необхiдно визначати стратегiчну мету дія-

льності пiдприcмства?

а)         для усвідомлення бажаного стану функціонування

підприємства;

б)         для виявлення конкурентної переваги підприємства на ринку

по відношенню до основних конкурентів.

85.       Для чого будується дерево цiлей пiдприємства?

а)         для виявлення підпорядкованості цілей діяльності підпри-

ємства та можливості їх поетапної реалізації;

б)         для усвідомлення кількості цілей, що стоять перед підприєм-

ством;

в)         для розподілу цілей, що стоять перед підприємством на

якісні та кількісні.

86.       Який iз зазначених методiв оцiнювання ризику передба-

чає, що міра ризику визначається, як середньоквадратичне

вiдхилення фактичного потоку доходiв (надходжень) вiд їх

середньої величини за цей перiод?

а)         жоден з наведених тут;

б)         статистичний;

в)         метод бального оцінювання;

г)         розрахунково-аналітичний (метод оцінки чутливості).

87.       Який з зазначених методiв оцiнювання ризику базується

на даних опитування спецiалiстiв на предмет оцiнювання

ймовiрностi настання ризикового випадку?

а)         статистичний;

б)         експертний;

в)         розрахунково-аналітичний;

г)         будь-який з наведених вище.

88.       Який з зазначених методiв використовується для порів-

няльного оцiнювання рiвня ризику рiзних проектiв та ви-

значає ризикованiшим той з них, чиста теперiшня вартiсть

якого при змiнi дисконтної ставки зазнаватиме порівняно

меншої змiни?

а)         статистичний;

б)         експертний;

в)         бального оцінювання;

г)         розрахунково-аналітичний (метод оцінювання чутливості).

89.       Рiвень ризику якої господарської операцiї слiд визначи-

ти вищим за результатами застосування статистичного ме-

тоду дослiдження ризику цих операцiй?

а)         статистичний метод не дає можливості порівнювати рівень

ризику різних операцій між собою, тому це питання некорек-

тне;

б)         тієї, що має найвище значення середньоквадратичного відхи-

лення фактичних заходів від їх середнього рівня;

в)         тієї, що має найнижче значення середньоквадратичного від-

хилення фактичних доходів від їх середнього рівня;

г)         тієї, що має найвище значення коефіцієнта варіації

(відношення середньоквадратичного розміру доходів).

90.       Як необхiдно визначити можливий доход вiд господарсь-

кої операцiї при застосуваннi експертного методу оцiнки ри-

зику?

а)         як середньозважену величину доходів, що проектуються за

різними варіантами оцінок, на ймовірність їх одержання;

б)         як рівний доходу за оптимістичним експертним

оцінюванням;

в)         як рівний доходу за песимістичним експертним оцінюванням;

г)         як середньоарифметичну просту від доходів, що проектують-

ся за різними варіантами оцінювань.

91.       До якої зони ризику слiд вiднести господарську опе-

рацiю, якщо розмiр фiнансових втрат вiд ризику, що пов'я-

заний з її реалiзацiєю, не перевищує обсягу прибутку, який

прогнозується досягти?

а)         до безризикової зони;

б)         до зони припустимого ризику;

в)         до зони неприпустимого ризику;

г)         до зони критичного ризику.

92.       До якої зони ризику слiд вiднести господарську операцiю,

якщо розмiр фiнансових втрат вiд ризику, що пов'язаний з її

реалiзацiєю, дорiвнює сумi доходу для вiдшкодуання витрат i

утворення прибутку, що прогнозується?

а)         до безризикової зони;

б)         до зони припустимого ризику;

в)         до зони неприпустимого ризику;

г до зони критичного ризику.

93.       До якої зони ризику слiд вiднести господарську опе-

рацiю, якщо розмiр фiнансових втрат вiд ризику її прове-

дення, вiдповiдає всiй сумi доходу для вiдшкодвуання ви-

т)ат i утворення погнозованого прибутку?

а)         до зони припустимого ризику;

б)         до зони неприпустимого ризику;

в)         до зони критичного ризику;

г до зони катастрофiчного ризику.

94.       До якої зони ризику слiд вiднести господарську опе-

рацiю, якщо розмiр фiнансових втрат вiд ризику, що пов'я-

заний з її реалiзацiєю, вiдповiдає всiй сумi власного та запо-

зиченого майна пiдприємства, яке планує здiйснити цю опе-

рацiю?

а)         до зони припустимого ризику;

б)         до зони неприпустимого ризику;

в)         до зони критичного ризику;

г до зони катастрофiчного ризику.

95.       У якiй зонi (зонах) мають здiйснюватись усi господарськi

операцiї торгового пiдприємства, що мають ризик

фiнансових втрат?

а)         лише в безризиковiй зонi;

б)         у безризиковiй зонi та зонi припустимого ризику;

в у безризиковiй зонi та зонах припустимого i критичного ри-

зику;

г)         лише в зонi припустимого ризику.

96.       Що слід розуміти під поняттям "абсолютний розмір

фінан-сових втрат від ризику"?

а)         суму втрат майна, що може спричинитися у зв'язку з настан-

ням несприятливих обставин, притаманних даному виду ри-

зику;

б)         суму недоотриманих доходів у зв'язку з настанням несприя-

тливих обставин, притаманних даному ризику;

в)         суму втрат майна та недоодержаних доходів у зв'язку з на-

станням несприятливих обставин, притаманних даному ри-

зику;

г)         суму середньоквадратичного відхилення фактичного потоку

доходів від їхньої середньої величини за визначений період.

97.       Якщо торгове підприємство прагне запобігти

фінансовим втратам в зв'язку з ризиком по конкретній ко-

мерційній угоді, то який захід страхування доцільно засто-

сувати прицьому?

а)         створити умови для регіональної диверсифікацїї діяльності;

б)         оптимізувати власні і позикові джерела майна підприєїмства;

в)         розробити ефективну систему штрафних санкцій за невико-

нання умов угоди;

г)         усі наведені вище варіанти відповідей відносяться до заходів

страхування окремих комерційних угод.

98.       Який з наведених пунктів слід відносити до заходів щодо

страхування окремих видів господарських операцій торго-

вого підприємства?

а)         експертиза ефективності окремих проектів незалежними ау-

диторами;

б)         використання "портфельної стратегії" при здійсненні окремих

інвестицій;

в)         здійснення операцій хеджування, проведення опціонів при

веденні біржових операцій;

г)         усі наведені варіанти відповідей відносяться до заходів по

страхуванню окремих видів господарських операцій.

99.       Яка зона ризику (залежно вiд вiдносного розмiру

фiнансових втрат) знаходиться мiж точкою беззбитковостi i

точкою цiльового прибутку?

а)         безризикова зона;

б)         зона припустимого ризику;

в)         зона неприпустимого ризику;

г)         зона критичного ризику.

100.     За яких умов здiйснюється обов'язкове моделювання

цiнового рiвня ефективностi комерцiйних угод?

а)         за наявності державного регулювання роздрібних цін на спо-

живчому ринку;

б)         в умовах ненасиченого споживчого ринку, коли збільшення

рівня роздрібних цін у певних межах істотно не впливає на

обсяги реалізації;

в)         при невизначеності позиції конкурентів на споживчому ринку;

г)         у разі низької еластичності товарної пропозиції на споживчо-

му ринку.