1. ПОНЯТТЯ ПРО АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 

Загрузка...

Антикризове управління - це управління, що націлене на запобігання можливих серйознж ускладнень у ринковій діяльно-сті підприємства, забезпечення його стабільного, успішного господарювання

Суть антикризового управління полягає в об’єктивному та неупередженому виявленню змісту та глибинних причин кризи, закономірностей її протікання, можливих сценаріїв, рушійних сил та наслiдкiв виходу з неї, адаптації підприємств до змін в оточенні.

Ключові моменти сучасної системи поглядів на антикризовий менеджмент

1.         На перше місце висувається проблема гнучкості, адаптованості допостійних змін зовнішнього середовища. Зовнішнє сере-довище характеризується як сукупність перемінних, котрі перебувають за межами і не є сферою безпосереднього впли-ву з боку менеджменту

2.         Застосування до керування ситуаційного підходу, відповідно до якого вся організація усередині підприємства є ні що інше, як відповідь на різні впливи ззовні. Центральний момент тут -ситуація, тобто конкретний набір обставин, що впливають на роботу підприємства в даний період часу   

3.         Підприємство - це насамперед соціальна система, ефектив-ність якої залежить від головного її ресурсу - людини. Завдання менеджерів - організувати ефективну спільну роботу, в процесі якої кожна людина здатна максимально розкрити свій потенціал

Відмінності антикризового управління від звичайних прийомів, форм і технології менеджменту

1.         Головна його мета - забезпечити міцне положення на ринку і стабільно стійкі фінанси підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних метаморфоз у країні  

2.         Головне в антикризовому управлінні - дійова реакція на істотні зміни зовнішнього середовища на підставі заздалегідь розробле-них альтернативних варіантів залежно від ситуації     

3.         В основі антикризового управління лежить процес постійних і послідовних інновацій в усіх ланках і дій підприємства

4.         Антикризове управління націлене на те, щоб навіть у складній для підприємства ситуації можна було ввести в дію такі управлін-ські і фінансові механізми, завдяки яким підприємство змогло б вибратися з труднощів з найменшими втратами          

Особливості стратегічного менеджменту

1.         Він орієнтує підприємство не на сьогодення, а на перспекти-ву. Його ціль - забезпечити не поточний успіх підприємства, a його прискорений постійний розвиток в умовах конкуренції

2.         Рішення будь-яких управлінських завдань підприємства зав-жди порівнюється з вимогами стратегії його розвитку           

3.         Найбільш діючі стимули, в т. ч. і матеріальні, дістаються пра-цівникам, які вносять найбільший вклад у практичну реалізацію стратегічних цілей підприємства 

4.         Основним документом, що визначає всі напрями розвитку

план

Без плану неможливо погодити дії в межах підприємства, підтримувати пріоритети найважливіших напрямів діяльності. Прирозробці планів враховуються два основні фактори: завдання, що стоять перед підприємством, і його стратегію.

Процес планування включає три етапи:

1.         Аналіз ринку з урахуванням очікуваних прибутків, можливості виникнення нових проблем, зумовлених зміною запитів покупців, упровадження досягнень науки й техніки, зміною ринку і страте-гії конкурентів і т.д.      

2.         Прогноз майбутніх умов діяльності підприємства, слабких і сильних сторін його діяльності, у зв'язку з чим відбувається кори-гування завдань, з яких залишаються тільки реальні і першорядні за важливістю  

3.         Визначення матеріальних та організаційних засобів розвитку підприємства на підставі аналізу слабких і сильних сторін його діяльності, в якому враховуються такі показники: місце підпри-ємства на ринку, приналежність його до ринкового сектора і галу-зі, асортиментна структура підприємства

Три напрями розробки економічної стратегії для виходу підприємства з кризової ситуації

1.         Налагодження стійких зв'язків з ринком щодо ресурсного за-безпечення реалізації продукції         

2.         Створення матеріальної основи для підвищення конкурентосп-роможності підприємства (удосконалення технологій, організації керування)         

3.         Розвиток соціальної сфери на основі збільшення доходів і при-бутку  

Конструктивні проблеми адаптації підприємства до змін в оточенні, що можуть спричинити кризу

Наукові           \

Технічні

Технологічні

Організаційні

Економічні

Соціальні і т. д.

Створення адаптаційних механізмів передбачає

1.         Визначення мети та завдань розвитку підприємства і відповід-но до цього, мети і завдань розвитку його систем і підрозділів

2.         Розробку механізмів мотивації розвитку підприємства в умовах ринку

3.         Створення моделей техніко-організаційного та організаційно-економічного розвитку підприємства           

Керування змінами

Зміни стали невід ємною частиною сучасного управління. Здатність реагувати на зміни, щоб використовувати їх для кори-сті справи, є вищим умінням, яке потрібне в антикризовому ме-неджменті. Реакція на зміни та їх використання - це головне в керуванні ними.

Успішні шляхи проведення змін співпадають в трьох аспектах:

1.         "Розмороження" організації, тобто залучення уваги людей до необхідності змін і усвідомлення реформаторських ідей         

2.         Факт того, що змінам дозволяють пройти - тобто подолання опору людей заручення їхньою підтримкою  

3.         Вступ у зміни, тобто входження в процес і підготовка до на-ступних змін

Перша проблема при проведенні активних змін - як залу-чити увагу людей і переконати їх у необхідності змін.

Друга проблема - необхідність визначити реформаторську ідею. Щоб в обмежений час врятувати підприємство, підходить лише декілька реформаторських ідей:

зниження витрат

перегрупування навколо сильних задовільних моментів

використання тактики вдалих конкурентів

Процес змін повинен починатися з усунення консерваторів у вищому менеджменті і може або перемогти за наявності силь-ного керівництва або закінчитися провалом.

Фактори успіху подолання кризових ситуацій

•          Використання кваліфікованого кризис-менеджера і забезпе-чення глибокого причинного аналізу ситуації          

•          послідовне впровадження заходів щодо вдосконалення куль-тури управління фірмою на оперативному та стратегічному рівнях       

•          поліпшення мотивації персоналу і залучення його до управ-ління кризою на всіх можливих етапах для забезпечення співробітництва і зацікавленості    

Для конкретного визначення завдань кризис-менеджерів потрібно враховувати

•          Зміст і динаміку параметрів кризової ситуації на окремих її фазах та етапах

•          Зміст завдань діагностики, розробки концепції запобігання кризі і безпосередньої реалізації антикризової програми       

•          Специфіку сприйняття кризової ситуації і псш язані з нею інформаційно-емоційніперевантаження           

Успіх антикризового управління визначається рівнем анти-кризової готовності підприємства ефективно протистояти кризі тарівнем своєчасних профілактичних заходів.

Успіх і впровадження системи антикризового управління залежить від фактору часу:

1)         моменту, коли підприємство приступило до цієї роботи;

2)         тривалістю розробки.