Зовнішнє середовище


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

 

                        Можливості (шанси)            Загрози

            1.         1.

            2.         2.

            і т.ін.   і т.ін.

            Сильні сторони                   

            1.         Поле СіМ       Поле СіЗ

            2.         (заходи)          (заходи)

            1 т.ш.             

 

            Слабкі сторони                    

            1.         Поле СлМ      Поле СлЗ

            2.         (заходи)          (заходи)

            1 т.ш.             

Рис. 2.1. Матриця SWOT-аналізу

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, що їх треба врахувати надалі в ході розробки стратегій певного типу:

-          поле СіМ - потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення;

-          поле СіЗ - характеризує передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом'якшення (усунення) загроз;

 

-          поле СлМ - вказує на розробку стратегій для подолання слабостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище;

-          поле СлЗ - називають "кризовим полем", тому що тут поєднуються загрози середовища зі слабкістю підприємства. У зв'язку з цим існує потреба розробки стратегій як на подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства.

Залежні та незалежні від діяльності підприємства фактори, які

формують складові SWOT-аналізу, можуть мати різні часові характеристики впливу, тому доцільно виконувати певне їх ранжування на коротко- та довгострокові дії.

При розробці стратегії необхідно пам'ятати, що можливості та загрози можуть переходити в свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо їі використовує конкурент. I навпаки, вдале запобігання загрози може відкрити перед підприємством додаткові можливості в тому випадку, коли конкуренти не зуміли відвернути цю загрозу.

У зв'язку з цим для успішного аналізу середовища підприємства методом SWOT необхідно оцінити можливості та загрози з точки зору важливості та рівня впливу на стратегію організації.

Для оцінки можливостей застосовується метод позиціювання кожної конкретної можливості на матриці можливостей (рис. 2.2) [9]:

 

Імовірність використання можливостей   Вплив

 

            Сильний        Помірний       Малий

Висока            Поле ВС         Поле ВП         Поле ВМ

Середня         Поле СС         Поле СП         Поле CM

Низька            Поле НС         Поле НП         Поле НМ

Рис. 2.2. Матриця можливостей

Одержані поля можливостей матриці мають різне значення для підприємства. Можливості, які попали на поля ВС, ВП та СС, мають велике значення для підприємства, їх обов'язково треба використовувати. Можливості, які попали на поля CM, НП та НМ, практично не заслуговують на увагу підприємства, використовувати можливості, які попали на інші поля, можна, якщо підприємство має достатньо ресурсів.

Матриця для оцінки загроз складається за аналогічною схемою (рис. 2.3) [9]:

 

Імовірність реалізації загрози          Можливі наслідки

 

            Руйнування   Критичний стан       Важкий стан  "Легкі удари"

Висока            Поле ВР         Поле ВК         Поле ВВ         Поле ВЛ

Середня         Поле СР         Поле СК         Поле СВ         Поле СЛ

Низька            Поле HP         Поле НК         Поле НВ         Поле НЛ

Рис. 2.3. Матриця загроз

Загрози, які попали на поля ВР, ВК та СР, мають дуже велику небезпеку для підприємства, їх необхідно негайно та обов'язково ліквідувати.

Загрози, які попали на поля ВВ, СК та HP, також необхідно ліквідувати в першу чергу. Загрози, які попали на поля НК, СВ та ВЛ, з боку вищого керівництва необхідно проявити уважний та відповідальний підхід до їх ліквідації. Загрози, які попали на інші поля, керівництву підприємству необхідно уважно спостерігати за їх розвитком.

Конкретними напрямками (зрізами) SWOT-аналізу в діяльності підприємства є [15]:

1.         Загальна характеристика об'єкта діагностики:

-          діяльність (сектор економіки, місія, основні функції (товари, послуги), оцінка масштабності діяльності, складність та наукомісткість технології);

-          історія організації (ким і коли заснована, характер розвитку, ключові події);

-          значущість (обсяг діяльності, структура ресурсів, позиція на ринку);

-          власність (капітал, юридична форма);

-          вплив (основні власники, центр контролю, роль правління, ради);

-          місцезнаходження (де розміщено підприємство, кількість та величина окремих підрозділів, транспорт, зв'язок).

2.         Фактори середовища організації.

-          економіка (загальне економічне становище, рівень та напрям розвитку, економічне становите країни, структура та кон'юнктура ще ринку, фінансова система, можливості отримання кредиту, зовнішня заборгованість країни);

-          природні ресурси (сировина, енергія та паливо, вода, земля, клімат);

 

-          людські ресурси (освіта, ринок праці, зайнятість та безробіття, технічні навички, бізнес-навички, можливості навчання);

-          соціально-культурні ресурси (структура суспільства, споживчі потреби, соціальні, культурні та релігійні традиції, організації соціального спрямування, їхня роль);

-уряд (стабільність, профіль, база підтримки, економічна, регіональна політика, планування, регулювання економіки, контроль,

податкова система, соціальне забезпечення, охорона здоров'я, освіта, економічний розвиток та функції місцевого самоуправління);

-          політика (політична система, вплив політики на управління);

-          право (трудове та комерційне законодавство);

-          фізичне середовище (транспорт, зв'язок, житлове господарство, технічні послуги, охорона довкілля).

3.         Загальні цілі та стратегія організації:

-          методологія (формування місії, основні цілі, система

стратегічних, тактичних, операційних та ситуаційних планів,

загальна стратегія, маркетинг, персонал);

-          місія та цілі (оцінка місії, організаційних цілей, визначених керівництвом);

-          стратегічний вибір (оцінка основних альтернатив загальної стратегії);

-          інвестиції (основні проекти інвестування, плани, політика інвестування).

4.         Фінанси:

-          управління фінансами (стратегія і політика, документування та звітність, укомплектованість персоналом, відносини з банківською сферою);

-          баланс та звіт щодо прибутків (порівняльний аналіз, ключові показники, фінансова стабільність);

-          ресурси фондів та звертання до них (використання можливостей фондів, прибуток та його використання, грошовий потік);

-          фінансове планування (техніка та методи, оцінка перспективи);

-          аудит (наявність рішень аудитора, якість коментарів аудитора).

5.         Маркетинг:

-управління маркетингом (концепція, стратегія, компетенція персоналу);

-ринки (обсяг та структура ринку, конкуренти, дослідження ринку, портфель замовлень, невиконані замовлення);

-          споживачі (кількість, структура, основні клієнти);

-          ціноутворення (стратегія і тактика);

-          продаж продукції (канали збуту, організація, технологія, кількість, навички, мотивація торгового персоналу, довіра до системи розподілу, складське господарство, товарообіг, витрати на продаж);

-          послуги (сервіс, технічні послуги);

-          реклама (значення, вартість, техніка, вплив на споживача).

6.         Розвиток та дослідження (НДДКР):

-управління розвитком та дослідженнями (стратегія, політика, плани, структура, роль, особливості);

-          персонал (кваліфікація, кількість, досвід, мотивація);

-          інноваційний потенціал (дизайн продукції, лабораторії, майстерні, випробування, дослідний завод, бібліотека, інформаційне забезпечення);

-          кооперація з організаціями (тип кооперації, партнери, ліцензійні угоди);

-          використання результатів наукових досліджень (результати використання, вплив на коопераційну діяльність, переваги, ефективність).

7.         Виробництво:

-управління виробництвом (концепція, стратегія, кваліфікація персоналу, роль);

-          виробничі підрозділи (кількість, місцезнаходження, спеціалізація);

-          обсяг виробництва (виробнича потужність, використання потужностей, вузькі місця);

-          технологія (тип, рівень складності);

-          земля та будівлі (власність на землю, використання землі, місцезнаходження, придатність, вартість);

-          виробничі потужності (тип устаткування, кількість, вік, стан, аварійність, технічна складність, продуктивність, комплектність, технічне обслуговування);

-          організація виробництва (потік сировини, матеріалів та продукції, розвиток виробничих процесів, організація складського господарства);

-          організація контрольних функцій (планування, звітність, організаційний контроль);

-          управління якістю (система, рівень);

-          постачання (організація, процедури, постачальники, субпідрядники);

-          продуктивність праці (категорія робітників, кваліфікація, навички, ротація, мотивація, здійснення контрольних функцій);

-          охорона праці і здоров'я (наявність професійних захворювань, нещасних випадків, заходи, інструктаж);

-          ефективність  виробництва (собівартість  продукції,

продуктивність праці, виробничі витрати).

8.         Управління персоналом:

-          управління персоналом (концепція і політика, планування, укомплектованість відділу кадрів);

-          структура персоналу (вік, стать, навички, меншини, умови праці, плинність кадрів, прогули);

-          вербування та селекція (практика вербування та селекції);

-          навчання та розвиток персоналу (перспективність кар'єри, витрати на розвиток персоналу, організація, методи, ротація кадрів, система оцінки кадрів);

-          мотивація (система зарплати, рівень зарплати, оплата праці за результатами, розподіл прибутку, дивіденди, соціальні пільги, заохочення нефінансового характеру, моральна мотивація);

-          комунікація між управлінцями та робітниками (характер, практика, вплив на управління та результативність).

9.         Система та практика управління:

-          вище керівництво (ключові фігури, професіоналізм, ставлення до змін, мотивованість);

-          структура організації (тип структури, історія, відділи, дивізіони, відносини між лінійним та функціональним персоналом, централізація та децентралізація, використання інструктивних матеріалів, технологічних карт);

-          процес прийняття рішень (рівень, причетність, процедури);

-          координація (методи, узгодженість);

-          комунікація (формальні та неформальні канали, методи);

-система інформаційного забезпечення, планування та контролю

(ефективність інформаційної системи, якість планів, бюджети та контроль за витратами, звіти, доповіді та їхній аналіз);

-          застосування передової техніки та технології управління (політика, технологія, комп'ютеризація);

-          організаційна культура (цінності, традиції, звички, стиль управління, участь лінійного персоналу в управлінні, прийняття рішень);

-          управлінське консультування (внутрішні та зовнішні консультанти, система залучення, методи, результативність);

10.       Результативність:

-          показники ефективності (тенденції розвитку, продуктивність,

прибутковість, рентабельність, грошовий потік, ефективність інвестування, ринкова ціна акцій, створення робочих місць);

-          конкурентоспроможність (досягнення, нагороди за якість, позиції на ринку, репутація);

-          напрями розвитку (дані про слабкі та сильні сторони, сприятливі та несприятливі фактори);

-          оцінка результативності (аналіз статистичної та податкової звітності, глибина аналізу, висновки);

-          підвищення    результативності       (підходи,        методи, результативність, перспективи).

Для розробки стратегії важливе значення має не тільки констатування впливу тих чи інших факторів середовища, а й необхідньість прогнозувати тенденції розвитку шансів і загроз, щоб забезпечити виживання підприємства у довгостроковій перспективі.

Обробка великих масивів інформації зумовлює застосування різних статистичних методів аналізу даних: одно- й багатофакторні, описові та індуктивні методи, методи аналізу залежностей і методи аналізу взаємозв'язків. На багатьох підприємствах при застосуванні SWOT-аналізу широко використовують регресивний, варіаційний, дискримінантний, факторний та кластерний аналіз та ін.

Застосування того чи іншого методу залежить від рівня шкалування залежних і незалежних змінних, а також змісту явищ чи проблем, що є об'єктом аналізу.