9.3. Методичні засади формування маркетингових стратегій інноваційних товарів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Маркетингова стратегія інноваційних товарів— це комплекс цілей і принципів, що дають змогу розподілити необхідні ресурси на період, що охоплює планування інновації, визначення цілей і принципів роз-роблення інноваційного товару. Розроблення маркетингової стратегії інноваційних товарів — центральна ланка як у підготовці, так і в оці-нюванні інноваційного товару, а також у побудові відповідної марке-тингової концепції. Маркетингова стратегія впливає також на вибір місця розташування, технічних параметрів інновації і ресурсних ви-мог. Формулювання ідеї інновації повинне включати опис попере-дньої стратегії, наприклад, досягнення переваги перед конкурентами щодо витрат виробництва, спеціалізації на розробленні нових якіс-них характеристик товару. Одне із завдань маркетингового дослід-ження — перевірка попередньої стратегії, а з погляду маркетингу — й ідентифікація альтернативних стратегій.

Для розроблення інноваційного товару необхідно визначити види маркетингової діяльності і розробити часовий графік, що від-биває початковий момент і тривалість інноваційної діяльності. Мета планування маркетингової діяльності — визначення необхідних за-ходів і ресурсів, а також координація й управління маркетингом на передвиробничій стадії і на стадії експлуатації інновації. Отже, план маркетингової діяльності — це головна попередня умова для прогно-зування як витрат маркетингу, так і прибутків від використання ін-новаційних товарів.Для визначення особливостей розвитку інноваційних ринків у контексті розглянутих маркетингових стратегій надзвичайно важли-вим є систематизоване опрацювання інформації про ринок і ринкове середовище. Саме накопичення, аналіз та інтерпретація цієї інфор-мації є основою для прийняття рішень стратегічного маркетингового характеру. Дослідження ринку полягає насамперед в аналізі попиту (кінцевого споживання і торгівлі) і конкуренції, поведінки покупця, його ставлення до конкуруючих продуктів та інструментів марке-тингу. При цьому потрібно брати до уваги взаємозалежність індиві-дуальних суб’єктів, їхнє ставлення до ринку в цілому, а також вплив соціальних, екологічних та економічних чинників.

При визначенні особливостей розвитку інноваційних ринків вар-то звертати увагу на специфіку інноваційного товару. Традиційні підходи щодо встановлення ринкових параметрів — попиту, пропо-зиції, реакції споживачів тощо на інноваційний товар не завжди мо-жуть дати достовірну інформацію про стан ринку. За умов стрімкого розвитку інноваційної діяльності і не менш стрімкого розширення асортименту інноваційних товарів вкрай необхідно створити та об-ґрунтувати відповідну маркетингову концепцію формування ринку інноваційних товарів.

Підприємства не можуть функціонувати незалежно й автономно на ринку й у межах економіки або соціально-економічної системи. Існують певні взаємозалежності між конкурентами і партнерами, так само як і між виробниками та споживачами. І для аналізу рин-ку, і для побудови концепції маркетингу потрібне розуміння цих взаємозв’язків між виробниками і кінцевими користувачами.

Вибір інструментів маркетингу для інновації залежить не тіль-ки від споживачів, а й від цілей і дій усіх учасників ринку. Цілі і дії взаємозалежні, оскільки кожен учасник, перш ніж визначити опти-мальну стратегію і комплекс маркетингу, повинен розглянути мету і наміри інших учасників. Істотно полегшує розуміння взаємозв’язків між учасниками ринку та їхньою діяльністю системний підхід до мар-кетингу.

Відомі три принципові вимоги до аналізу попиту і ринку, що над-звичайно важливі для фаз інноваційного дослідження і впроваджен-ня інновації. По-перше, система відносин «товар–ринок» має бути зрозумілою менеджерам; по-друге, мають бути визначені стратегічні

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

обмеження і проблеми; по-третє, мають бути окреслені стратегічні варіанти.

Дослідницька робота може бути організована за таким планом: оцінювання структури цільового ринку; аналіз попиту споживачів і сегментація ринку; аналіз каналів збуту; аналіз конкуренції та кон-курентів; аналіз соціально-економічного середовища; корпоративний (внутрішній) аналіз; прогнозні оцінки маркетингової інформації; ви-сновки, перспективи, ризики.

Глибина, або ступінь деталізації, аналізу визначаються складніс-тю кожної проблеми та її значенням для конкретного інноваційного товару чи товарних груп і їх оцінки. Як методичне підґрунтя може бути використана матриця типізації проблем відповідно до типу ви-мог, пропонованих до кожної проблеми.

Вимоги І типу: дуже ретельний і вичерпний аналіз; повний аналіз ринку і конкуренції; детальний розгляд майбутніх стратегічних варі-антів; поступове удосконалювання функціональних стратегій (мар-кетингу, виробництва тощо) з перевіркою або обґрунтуванням осно-вних найважливіших припущень.

Вимоги ІІ типу: ретельний аналіз проблем; груба оцінка найваж-ливіших стратегічних альтернатив; поступове удосконалювання най-важливіших функціональних стратегій.

Вимоги ІІІ типу: опис оцінювання основних проблем, що стосу-ються концепції; загальний аналіз концепції без детального опрацю-вання альтернативних варіантів.

Вимоги IV типу: просте оцінювання умов концепції; підготовка концепції виходячи тільки з найважливіших або критичних аспектів.

Формування маркетингової інноваційної концепції варто почина-ти з урахування вимог І типу, хоча в підсумку далеко не всі проблемні аспекти дослідження відповідатимуть цій категорії. Так, окремі ас-пекти проблем аналізу ринку можуть виявитися не дуже важливими для концепції. Як правило, підготовка маркетингової інноваційної концепції має відповідати вимогам ІІ типу, а дослідження можливос-тей — вимогам ІІІ типу або IV.

При цьому можуть бути два основні способи одержання необхід-ної інформації, які здебільшого комбінуються. Якщо узагальнюючі кількісні оцінки цілком або переважно ґрунтуються на результатах «кабінетного дослідження» (оцінюванні існуючої інформації, щоміститься, наприклад, у статистичних даних або звітах, що були спо-чатку зібрані чи підготовлені для інших цілей), то детальніші кіль-кісні, а також якісні показники можна дістати в результаті викорис-тання принципово іншого способу маркетингового дослідження, а саме: «польового» — збору й оцінювання інформації безпосередньо інтерв’юванням, тестуванням і спостереженнями. Взаємне збагачен-ня цих двох способів оцінювання інформації забезпечується завдяки тому, що в процесі визначення розмірів і характеристик ринку пись-мові джерела, безперечно, мають доповнюватися даними інтерв’ю, тестами і спостереженнями.

Як свідчить практика, інтерв’ювання ретельно відібраних осіб може бути ефективним способом одержання необхідної інформації про ринок. Причому польові дослідження не варто розпочинати, не використавши весь потенціал кабінетних досліджень. Необхідно зі-брати і проаналізувати всі письмові матеріали, підготовлені всереди-ні підприємства і поза ним, для того щоб, з одного боку, мінімізувати різні фінансові витрати, пов’язані з проведенням польових дослі-джень, а з іншого — уникнути можливої негативної реакції респон-дентів при занадто тривалому їхньому інтерв’юванні.

Розрізняють два види інформації про ринок: загальна ринкова ін-формація і конкретна інформація про певний сегмент ринку (групи споживачів, інноваційний товар або групи товарів). Для розроблення маркетингової інноваційної концепції потрібна така інформація:

—        загальні економічні показники, з якими пов’язаний попит на інноваційний товар (чисельність населення і темпи його збільшення, дохід і споживання на душу населення, валовий внутрішній продукт на душу населення і річний його приріст, розподіл доходів);

—        державна політика, практика і законодавство стосовно спожи-вання, виробництва, імпорту й експорту розглянутих товарів, стандартів, митних обмежень податків, а також субсидій та ін-ших форм стимулювання, кредитного контролю і валютного регулювання;

—        досягнутий рівень вітчизняного виробництва в натуральному і вартісному виразі, в тому числі виробництва інноваційних товарів, призначених для внутрішнього споживання і поста-вок на ринок;

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

—        існуючий рівень імпорту у вартісному і натуральному виразах (за цінами СІФ і на основі внутрішньої вартості);

—        дефіцитні споживані ресурси і комплектуючі;

—        плановані показники виробництва, визначені національними планами економічного розвитку, що стосуються, інноваційних товарів і технологій субститутів і комплектуючих;

—        існуючий рівень експорту в натуральному і вартісному виразі;

—        характеристики поводження споживачів — звичаї, звички, ре-акції (індивідуальна і колективні), а також торговельна прак-тика.

Необхідно також ідентифікувати конкретний попит і ринкову ін-формацію для певного сегмента ринку й установити придатність цих даних для розроблення інноваційного товару. Діапазон охоплення даних, однак, залежить від специфіки інноваційних товарів, а також типу і рівня маркетингового дослідження. В одному випадку попере-дні показники інноваційної діяльності можуть виявитися вирішаль-ними, в іншому — ввести в оману. Це стосується й інформації про імпорт, минуле споживання і ціни. У кожному випадку мають бути розглянуті визначальні чинники, оскільки в більшості країн, що роз-виваються, вільні ринкові сили діють слабко і різні системи обліку можуть призвести до значних перекручувань даних.

Попит на інноваційний товар може стримуватися такими чинни-ками: недосконалості ринку, як монополістична або олігополістич-на конкуренція і торговельна політика, що включає високе імпорт-не мито, яким не обкладаються товари внутрішнього виробництва. Штучно завищені внутрішні ціни можуть бути нав’язані певним товарам, імпорт яких жорстко обмежений. Однак характер попиту і, відповідно, цінова ситуація істотно змінюються, як тільки інновацій-ний товар стає доступним у великих кількостях.

Далі слід ідентифікувати конкретний попит і ринкову інформа-цію, необхідні для певного інноваційного товару, ступінь придатності і можливості використання цієї інформації при розробленні іннова-ційного товару або альтернативні дані, на яких мають ґрунтуватися результати дослідження. Мають бути визначені і наведені джерела інформації для кожного випадку. Важлива інформація може бути здобута з офіційно опублікованих даних (статистичні довідники, дані перепису і дослідження можливостей щодо ресурсів, регіонів абосекторів економіки, проведені урядовими агентствами, організаціями або асоціаціями, такими як торговельні палати). Такі дані рідко бува-ють достатньо повними для маркетингового дослідження ринку інно-ваційних товарів і можуть слугувати лише його вихідною точкою.

Періоди, які варто охоплювати для дослідження попиту й інно-ваційних ринків, у різних ситуаціях неоднакові. В одному випадку даних більше ніж за 10 років ледве вистачатиме через аномальні ко-ливання протягом цього періоду, а в іншому може виявитися немож-ливим одержати потрібні матеріали за три або чотири роки підряд. Цифри за один останній рік можуть випадати із загального ряду, і тоді їх не можна використовувати як основу для прогнозних розра-хунків.

Відповідно до викладеної вище технології формування маркетин-гової інноваційної концепції, перший крок в аналізі інноваційного ринку і попиту має бути таким: визначення цільового ринку для ін-новаційного товару, опис і аналіз структури цього ринку. Чітка іден-тифікація і якісний аналіз структури ринку є фундаментом для його дослідження. Важливо оцінити й описати всі значимі зв’язки між еле-ментами системи маркетингу, тобто структуру промисловості (поста-чальників, типи підприємств, організацію промисловості або галузі), характеристики споживачів, особливості зайнятості або конкуренції, а також структуру збуту.

Після аналізу структури ринку треба ідентифікувати споживачів, їхні потреби і поведінку. Для цього мають бути проаналізовані такі аспекти: Що купується на ринку? Чому купується? Які мотиви ку-півлі? Хто є покупцем, хто приймає рішення про купівлю, бере участь в ухваленні рішення? Коли купують (процес ухвалення рішення, ку-півельні звички, наприклад, унікальні або раритетні товари)? Скіль-ки купують (кількість і частота купівлі)? Де купують?

Різні ринки мають неоднакові характеристики поведінки покуп-ців. Цілком природна різниця між ринками традиційних товарів та інноваційних товарів.

Ринку традиційних товарів властиві такі характеристики: спо-живач має різноманітні потреби, які найчастіше усвідомлює лише частково; пропонований товар має для споживача не тільки функці-ональне, а й емоційне значення; найчастіше не відбувається справж-нього оцінювання товару, споживач скоріше орієнтується на торгову

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

марку, керується сталими звичками або раптово виниклим бажанням купити товар; думка споживача вкрай важлива.

Ринок інноваційних товарів має такі характеристики: товари, що купуються, рідко призначаються для подальшого використання у ви-робничому процесі; потреби споживачів не завжди ґрунтуються на ясно визначеній меті; процес ухвалення рішення найчастіше склад-ний і відбувається усередині організацій з великою кількістю лідерів, які мають свою думку; покупець не завжди має глибоке або спеціаль-не знання про товар; проходить багато часу між першим контактом зі споживачем і актом купівлі чи оформленням контракту.

Маркетинговий аналіз може проводитися як для інноваційного ринку в цілому, так і для кожного сегмента окремо. Для маркетинго-вого дослідження доцільно поділяти ринок на певні сегменти, керу-ючись насамперед диференційованою поведінкою споживачів. Біль-ше того, сегментація ринку має бути головною попередньою умовою ефективного використання інструментів маркетингу.

Розміри сегмента мають бути досить великими. Інакше підпри-ємство, яке працює на диференційованій ділянці ринку, не зможе окупити витрати.

Однак поведінка споживачів у сегменті має бути якомога однорід-нішою, тобто кожний сегмент повинен чітко відрізнятися від інших.

У процесі сегментації ринку маркетологи повинні враховувати такі критерії: географічні або мовні (національність, регіон, міське чи сільське населення і т.п.); соціально-демографічні: індивідуальні (вік, стать, дохід, освіта, професія, розмір родини тощо) або такі, що сто-суються підприємства (розмір, галузь промисловості і т. ін.); психо-логічні (здатність споживачів сприймати новизну, їхні життєві цілі, статус тощо).

Першим кроком аналізу інноваційного ринку є детальне оціню-вання фактичної місткості ринку (наприклад, змінюваного обсягу про дажу на певному ринку або його сегменті) і ринкового потенці-алу — максимально можливого попиту на ринку в цілому. Другий крок — прогнозне оцінювання збільшення місткості майбутнього інноваційного ринку. Такий аналіз має бути головною передумовою вирішення питання про фактичну або плановану ринкову частку підприємства. На підставі цього показника, тобто цільової частки інноваційного ринку, прогнозується обсяг продажу, а відповідно івиробнича програма та виробничі потужності, зокрема необхідні ма-теріали, ресурси, робоча сила, інвестиції тощо.

Можливість поширення інноваційного товару на інші країни повинна обов’язково враховуватися при визначенні виробничої по-тужності підприємства. Зі збільшенням виробничих потужностей з’являється можливість забезпечувати набагато більший ринок, ніж ринок своєї країни. Звичайно, інноваційна діяльність може бути спря-мована на заміщення імпорту, проте вона може набути ознак певно-го експортного потенціалу або на самому початку виробництва, або через деякий час, потрібний для розвитку виробничих потужностей, щоб вивести на інноваційний ринок товар, який відповідає міжнарод-ним стандартам якості, за конкурентоспроможною ціною. Наприклад, нафтохімічне підприємство або завод мінеральних добрив можуть вийти на зовнішні ринки відразу після початку виробництва, а для підприємств, що виробляють високотехнологічні інноваційні товари, може знадобитися кілька років, перш ніж їхні виробничі потужності стануть достатньо освоєними, а продукція — цілком випробуваною. В усіх подібних випадках необхідність оцінювання експортних мож-ливостей і, таким чином, визначення можливих експортних ринків — важливий аспект прогнозування попиту на інноваційні товари.

Розвитку міжнародної конкуренції можуть сприяти переваги міс-ця розташування, виникнення міжнародної кооперації, доступ до ін-новаційних технологій тощо. Водночас міжнародній торгівлі можуть перешкоджати високі витрати на транспортування і складування, чутливість до умов постачання, різні національні вимоги до товару і торговельні бар’єри, такі як імпортні обмеження, валютний контроль і строгі промислові стандарти.

Для інноваційних товарів, які почали освоювати чи будуть осво-ювати в країнах, що розвиваються, точкою відліку має бути аналіз останніх імпортних закупівель цих країн, вартості одиниці такого імпорту і характеристик імпортованого продукту. Така інформація необхідна також з погляду внутрішнього виробництва, для перевірки конкурентоспроможності інноваційного товару.

Насамперед потрібно визначити на міжнародному ринку ціну і якість тих інноваційних товарів, щодо яких це зробити неважко. З огляду на переваги, що можуть забезпечити експорт, і пільги, надані своєю країною, можна ідентифікувати цінові фактори. Потім потрібно

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

визначити географічну спрямованість можливого експорту конкрет-ного інноваційного товару. Оскільки для більшості інноваційних то-варів існує міжнародний ринок і деякі з них популярніші інших, по-винні братися до уваги різні очевидні обмеження.

Ринок таких інноваційних товарів, як фотоапарати, кольорові телевізори, стереофонічна апаратура й електронні калькулятори, є міжнародним, але висококонкурентним. Однак якщо інноваційний товар конкурентоспроможний з погляду якості і технології, то необ-хідно крок за кроком закріплюватися на світовому ринку. Не існує таких причин, через які товари, зроблені в Латинській Америці, не могли б вийти на ринки Азії за умови, що вони конкурентоспроможні з погляду технології, якості і ціни. У таких випадках немає необхід-ності досліджувати детально всі країни. Вивчення зовнішнього ринку можна почати з певних, принципово важливих інноваційних ринків, на які варто проникнути в першу чергу, поступово переміщуючись і в інші країни, коли виробничі потужності виростуть настільки, щоб задовольнити зростаючий ринковий попит. При цьому маркетингова інноваційна концепція дасть відповіді на такі питання: чи одержить підприємство стратегічні переваги, розширюючи свою діяльність у міжнародному масштабі; які конкретно переваги воно одержить (на-приклад, економію на збільшенні масштабів виробництва); якою мі-рою й у яких галузях конкуренція на зовнішньому ринку становить загрозу для інноваційного товару; які переваги в майбутньому може отримати підприємство, діючи в географічно обмеженому просторі.

Можливість поширення інноваційного ринку на інші країни по-винна вивчатися для більшості інноваційних товарів. Після визначен-ня географічного положення можливих експортних ринків на основі реальних прогнозів щодо ступеня проникнення, необхідно провести спеціальне ринкове дослідження в обраних країнах. Діапазон такого дослідження може змінюватися залежно від ступеня передбачуваної експортної інноваційної орієнтації національної економіки.

Фактори, що визначають експортні інноваційні ринки, мають тен-денцію бути складнішими, ніж чинники, що впливають на внутрішні ринки. Хоча методи оцінювання і прогнозування в основному ті самі, їх необхідно розглядати окремо, вивчаючи конкретні країни. Діапа-зон такого дослідження залежить від ступеня передбачуваної екс-портної інноваційної орієнтації країни. Отже, діапазон експортнихдосліджень перебуває між оцінками минулих імпортних постачань на зовнішньому ринку із загальними оцінками на майбутнє і детальним прогнозуванням майбутнього попиту на конкретному зовнішньому інноваційному ринку. Однак це починається рідко і тільки тоді, коли перспективи експорту певного інноваційного товару виправдовують проведення такого дорогого дослідження.

У концепції, що пропонується, слід також певним чином адапту-вати канали продажу, або збуту, стосовно інноваційного товару. Як ві-домо, канали збуту — це ланцюжок, що зв’язує виробників із кінцеви-ми користувачами. Ця посередницька функція звичайно виконується спеціалізованими підприємствами, агентствами або представниками, що використовують свої власні інструменти маркетингу. Крім того, ці канали є також лініями передання інформації між виробниками і споживачами. І окремо, і в комбінації існують три основні «маршру-ти» до кінцевого споживача — через оптовиків до роздрібних торгов-ців, тільки через роздрібних торговців і прямо до споживачів. Вибір каналів збуту інноваційних товарів має ґрунтуватися на результатах дослідження ринку:

Коли в товарний обіг включається великий асортимент товарів і вони мають бути доведені до багатьох невеликих роздрібних точок, застосовується збут через гуртових торговців. Переваги цього каналу збуту: оптовик часто приймає великі партії товарів, щоб складувати їх і створювати запаси; оптовик охоплює більшість дрібних торгов-ців; транспортні проблеми виробника, оформлення рахунків і кре-дитний контроль порівняно прості; невелике коло продавців, з яким виробникові необхідно підтримувати зв’язок. Збут через роздрібних торговців може не мати жодних обмежень або бути вибірковим. Пер-ше можливе для деяких відомих споживачеві інноваційних товарів, що купуються широким колом споживачів через короткий проміжок часу, а також для деяких немарочних товарів, що купуються подібним способом. Вибірковий збут придатний для товарів високої якості і рекламованих у національному або регіональному масштабі, а також для тих, установка яких може вимагати високої кваліфікації і після-продажного обслуговування. Деякі унікальні інноваційні товари до-цільно реалізовувати саме таким способом. Переваги вибіркового збуту полягають, зокрема, у тому, що виробник перебуває ближче до споживача і зв’язки між виробником і роздрібним торговцем тісніші.

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

Збут безпосередньо споживачам, тобто прямий продаж є зви-чайним каналом для реалізації промислової продукції і товарів ви-робничого призначення, для яких характерна найбільша величина показника «витрати–ефективність», хоча в певних галузях наявність дистриб’юторів буде необхідною чи корисною. Ця форма збуту може бути ефективною і для інноваційних товарів. Агенти виробників мо-жуть призначатися існуючим або створюваним виробничим підпри-ємством. На експортній території функції агента виробника виконує імпортер, на якого можуть бути покладені й інші обов’язки (напри-клад, виконання митних формальностей), однак імпортер купує то-вари для перепродажу.

Якщо виробник бере на себе всі функції збуту, він може отримати переваги, обумовлені тіснішими зв’язками зі споживачами і кращим їх обслуговуванням. Маркетинговий інструментарій просування ін-новаційного товару повинен забезпечувати підтримку торговельним агентам у здійсненні цього завдання. Причому питання просування товару на ринку треба брати до уваги із самого початку виникнення чи задуму ідеї про інноваційний товар.

Оцінювання ринкової ситуації має враховувати і наміри конку-рентів. При аналізі конкурентів важливо сконцентрувати увагу на основних окремих конкурентах або на групах, що характеризуються подібною поведінкою.

Другий етап аналізу має виконуватися особливо ретельно. При цьому потрібно звернути увагу на такі питання: як конкуренти ви-користовують свій маркетинговий інструментарій; які цільові групи (сегменти) вони освоюють і наскільки широко; у яких сегментах вони найсильніші і де їхні слабкі місця.

Дослідження інноваційного ринку повинне також включати оці-нювання й аналіз відповідного економічного і соціального середови-ща. Цей аналіз має дати відповідь на головне питання: які ключові чинники успіху в конкурентному середовищі і які основні можливості і ризики, характерні для даного інноваційного ринку? Аналіз, у прин-ципі, має бути сконцентрований на життєвому циклі інноваційного товару, його прибутковості і розширеному соціально-економічному середовищі, частиною якого є даний інноваційний ринок.

В інноваційній діяльності велике значення має життєвий цикл ін-новаційного товару. Теорія життєвих циклів товарів взагалі і зокремаінноваційних товарів має братися до уваги при визначенні маркетин-гової стратегії інноваційних товарів. Фази життєвого циклу можуть різнитися залежно від того, розглядаються вони в межах світової еко-номіки чи економіки окремої країни.

Ідентифікація фаз життєвого циклу важлива ще й тому, що вона також є основою для висновків відносно існуючого і майбутнього ринкового потенціалу, обсягу і частки ринку для досягнення успіху в конкурентній боротьбі. Для кожної фази життєвого циклу повинні застосовуватися різні стратегії.

Чим вища інтенсивність (сила) конкуренції на ринку інновацій-них товарів, тим більший тиск чиниться на прибуток від операцій, який можуть одержати продавці. Інтенсивність конкуренції в осно-вному визначається висотою вхідних і вихідних бар’єрів, фазою жит-тєвого циклу інноваційного товару, тиском продуктів-субститутів та здатністю покупців і постачальників дійти згоди між собою.

Вхідні бар’єри перешкоджають проникненню на інноваційний ринок нових конкурентів. Величина ризику для інших конкурентів, що входять на ринок, залежить здебільшого від реакції існуючих на ринку конкурентів і висоти вхідних бар’єрів. Під вхідними бар’єрами мають на увазі досвід і величину діючих на ринку підприємств, існу-ючі тісні взаємозв’язки зі споживачами, пільги і привілеї, законодавчі захисні бар’єри, високі інвестиції тощо.

Високі вихідні бар’єри також підвищують інтенсивність конку-ренції на інноваційному ринку і сприяють зниженню цін і прибут-ку. Вихідні бар’єри існують, коли: використання виробничих потуж-ностей має бути якнайвищим через високі постійні витрати; існують правові проблеми зі звільненням працівників; має братися до уваги політична ситуація.

Інтенсивність боротьби серед існуючих конкурентів найвища, коли багато підприємств змагаються в умовах повільного зростання, застою або навіть при скороченні обсягу інноваційного продажу. У широкому значенні інноваційні ринки конкурують з галузями про-мисловості, що випускають товари-субститути. Для покупця товари-субститути виконують ту саму функцію, що й оригінальні товари. Ці функції часто виконуються за допомогою використання різних технологій. Чим гнучкішими виявляються покупці, тим сильнішим буде тиск на прибуток в окремому підсекторі. Потенціал, який мають

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

покупці і постачальники стосовно можливості дійти згоди, — ще одна причина зниження прибутків. Тиск на прибуток особливо збільшуєть-ся, коли вибір покупців і постачальників відсутній або обмежений.

Розроблення й оцінювання маркетингової стратегії інновацій-них товарів і концепції маркетингу передбачає розширення аналі-зу соціально-економічного середовища — визначення соціальних і соціально-економічних аспектів, що стосуються формування інно-ваційних ринків. Ці аспекти відбивають культуру суспільства, соці-альну й економічну політику, відповідні правила, традиції, звичаї, а також інші фактори, що впливають на можливі ризики, пов’язані зі специфікою ринку інноваційних товарів.

Внутрішній аналіз зазвичай застосовується тільки для інновацій-них товарів уже існуючих підприємств при розширенні, реабілітації і модернізації виробництва. Як правило, цей аналіз повинен відобра-жати всі сфери діяльності підприємства, тобто маркетинг, виробни-цтво, НДДКР, фінанси, кадри, управління й організацію.

Для того щоб визначити відповідну маркетингову стратегію ін-новаційних товарів, важливо насамперед відповісти на такі питання: яка мета підприємства і яку стратегію воно використовує в даний час; у чому сильні і слабкі сторони підприємства; який практичний досвід має підприємство з позиції його сильних і слабких сторін.

Прогнозування розвитку інноваційного товару — найважливіший і найскладніший елемент маркетингового дослідження, оскільки саме через нього визначаються як рамки ринку інноваційних товарів, так і необхідні ресурси. По суті, таке прогнозування необхідне, щоб мати кількісну і якісну інформацію стосовно попиту та пропонування на ринках інноваційних товарів, ринкової частки, конкурентної ситуації тощо, про що йшлося вище. При цьому важливо мати на увазі, що жодний метод прогнозування не буде ефективним у разі неправиль-ного або неповного розуміння ринку інноваційних товарів, характе-ристик і тенденцій розвитку національної економіки в цілому.

Якщо інноваційний товар виробляється в країні вперше і діє сис-тема ліцензування і контролю імпорту, то визначальними чинниками стають реакція споживачів і можливість заміни товару. Наприклад, проникнення продукту на ринок перших синтетичних волокон, ви-роблених у країні, залежатиме від замінності таких волокон на на-туральні. Коли виробляються інноваційні товари, які користуютьсяуспіхом, вирішальним фактором стає елемент конкуренції і почина-ють домінувати цінові фактори, хоча й такі аспекти, як якість і торго-вельна марка, теж можуть мати значення.

Для прогнозування попиту на інноваційні товари можуть бути використані такі методи: метод трендів (екстраполяції); метод рівня споживання (у тому числі еластичність попиту за доходом і ціною); метод кінцевого використання (коефіцієнт споживання); метод ліди-руючого індикатора; регресійні моделі.

Незалежно від того, які методи або їх комбінації використовують-ся, прогноз обов’язково включає різні допущення і припущення. Де-які фактори, що впливають на попит, не є очевидними, і неможливо всебічно їх оцінити. Непередбачені події, наприклад такі як дефолт, можуть викликати дуже різкі зміни на рівні витрат на споживані ре-сурси, які опосередковано впливатимуть на ефективний попит на інноваційні товари. Такими непередбаченими факторами, зокрема, можуть бути: темп зростання національного доходу і доходу на душу населення; відчутні зміни в структурі сімейного бюджету; відкриття нових джерел сировини і матеріалів для певної галузі промисловос-ті; поява субститутів, удосконалення технологій у тій чи іншій галузі промисловості чи у виробництві ресурсів; інфляційне зростання цін або зниження цін; відкриття нових сфер застосування інноваційного товару; зміна імпортних квот і тарифних ставок, виникнення вироб-ничої кооперації між сусідніми країнами; поява і зникнення основно-го конкурента тощо.

Отже, розроблення маркетингової стратегії інноваційних товарів після підсумовування всіх результатів маркетингового дослідження дає змогу врахувати як можливості ринку, так і ринкові ризики, що загрожують йому. Ці можливості і ризики, що є критичними змін-ними ринку інноваційного товару або його альтернативами, забез-печують базу для наступного розроблення маркетингової стратегії інноваційних товарів і концепції маркетингу, а також для будь-якого рішення, пов’язаного з остаточним вибором параметрів ринку інно-ваційних товарів, трудових і матеріальних ресурсів, місця розташу-вання, проектування і технології, управління, організації, а також для фінансової оцінки й експертизи ефективності (прибутковості) ринку інноваційних товарів.

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації