9.2. Дослідження ринку інноваційних товарів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Одним із відправних і найважливіших моментів для розроблення маркетингової стратегії інноваційних товарів є визначення і, особли-во, сегментація ринку. Це питання лежить у сфері маркетингового забезпечення всіх сторін інноваційної діяльності суб’єкта господа-рювання. Тому слід звернути увагу на деякі поняття, що викорис-товуються в теорії маркетингу, зокрема при дослідженні товарних ринків.

Основою успіху будь-якої підприємницької діяльності є всебіч-не оволодіння інформацією, що дає можливість приймати правильні управлінські рішення. Цей висновок стосується як будь-якої іннова-ційної фірми, так і підприємств, що частково впроваджують у себе інноваційні процеси. Щоб більш конкретно провести сегментацію ринку інновацій, необхідно інноваційний продукт визначити залеж-но від сфери його застосування і розроблення, а також від його влас-них характеристик.

Так, у провідних економічно розвинутих країнах фахівці у сфері маркетингу виділяють такі головні особливості інноваційних товарів, що суттєво впливають на сегментацію ринку: необхідність наявності для їх виробництва високих найдосконаліших технологій (або, інши-ми словами, наукомістких технологій); швидке оновлення, короткий життєвий цикл (побутова техніка, комп’ютери тощо); можливість ра-дикально змінити ринок за рахунок витіснення попередників; висока міра потреб у залученні інвестицій та НДДКР.Однією з пріоритетних цілей маркетингу є сприяння створенню таких товарів, які відповідали б запитам і смакам споживачів. Отже, запити і смаки необхідно добре знати і ранжирувати їх за ступенем пріоритетності.

Однак вивчення потреб усієї сукупності споживачів є досить складним і дорогим процесом для суб’єкта господарювання. Навіть якщо він і здатний це зробити в тій галузі економіки, у якій пра-цює, потреби споживача настільки різноманітні, що сьогоднішньому споживачеві необхідно пропонувати кілька видів товарів. Сучасні споживачі стали більш вимогливими і водночас більш поінформо-ваними. Крім того, жорстка конкуренція змушує підприємців дифе-ренціюватися й індивідуалізувати свої ринки збуту. Наприклад, одна з найбільших світових компаній «Кока-кола» працює зовсім іншими методами, як звикли її уявляти. «Кока-Кола» випускає на ринок свій товар у різному упакуванні (пластикових пляшках, банках), різної місткості. Є концентрована «Кока-Кола», є полегшена і т.п.

У різних галузях науки і техніки одні й ті самі винаходи можуть продаватися за різними цінами. Наприклад, у промисловості, та сама хімічна речовина залежно від призначення (клей або ізоляційний матеріал) може продаватися під двома різними найменуваннями і за різними цінами. Одна й та сама комп’ютерна програма як спроще-на версія може продаватися, скажімо, вищим навчальним закладам, які готують фахівців відповідного профілю, або як складніша версія, укомплектована різними підпрограмами для вузькоспеціалізованих фірм, які використовують це програмне забезпечення у своїй профе-сійній практичній діяльності.

Отже, цілком очевидно, що задовольнити всіх споживачів од-ним і тим самим продуктом неможливо, тому перед спеціалістами-маркетологами постає завдання виділити групи споживачів, потреби яких можуть бути визначені суб’єктом господарювання. Цей марке-тинговий процес заведено називати «сегментацією» ринку. Як прави-ло, сегмент ринку охоплює споживачів зі схожими запитами, звичка-ми або іншими суттєвими характеристиками.

Сегментують споживачів і цільові ринки, але ні в якому разі не продукти. Це застереження більш ніж важливе для того, щоб уник-нути помилкової інтерпретації ситуації на ринку, особливо стосовно суб’єктів господарювання, які розробляють інноваційні товари. Для

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

цих підприємств пріоритетним є забезпечення досконалості і науко-місткості своїх товарів, а не задоволення потреб покупця.

Інноваційні підприємства також мусять сегментувати свої ринки збуту, з тим щоб адаптувати свою пропозицію до попиту, який сфор-мувався на ринку. Крім того, сегментація дає можливість даному ви-робникові оптимізувати використання своїх внутрішніх ресурсів.

Новаторський аспект діяльності інноваційних підприємств зобо-в’язує їх визначити коло споживачів, найбільш чуттєвих до інновації, які при виведенні інновації на ринок реагуватимуть на пропозицію як «піонери» і будуть здатні швидко потягнути за собою «ранніх по-слідовників». Проте короткий життєвий цикл товару і необхідність його постійного удосконалювання зобов’язує виробників запобігати чіткій ідентифікації потреб покупця. Вони повинні сконцентрувати-ся на обмеженому колі покупців, з огляду на наявність необхідних коштів, з метою задоволення їхніх вимог, але не припиняючи іннова-ційного процесу.

Виходячи з цього ринки, де найшвидше з’являються інновації, є ринковими «нішами» з досить високим рівнем спеціалізації. Од-нак швидкість, з якою впроваджуються інновації, може зруйнувати «захист» ніші, навіть якщо вона здається досить міцною. Так, фірму «Ванг», що спеціалізується на виробництві офісної оргтехніки, менш ніж за три роки витіснили з ринку через нездатність задовольнити потреби свого цільового ринку. Ринкова ніша цієї фірми була завойо-вана мікрокомп’ютерами з текстовими редакторами.

Велика кількість інноваційних товарів постачається на ринок за наявності попиту споживачів, у відповідь на сформовані або ще назріваючі потреби. Причому новизна потреби, яка виникає, досить відносна. Іноді для задоволення «нових» потреб достатньо лише дея-кого поліпшення товарів. Так, ринок комп’ютерів містить персональ-ні комп’ютери різних модифікацій (габаритні розміри, обсяг пам’яті, можливості операційної системи), однак сам принцип, закладений у концепції створення ПК, не зазнав кардинальних змін з 1981 р. Це стосується і лазерного устаткування: після виходу на ринок лазер-ного диску на даному ринку більше не з’явилося революційних про-дуктів.

Для товарів, потреба в яких пов’язана з наявністю попиту, застосу-вання класичної методики сегментації, є нормальною маркетинговоюпрактикою. Ця методика ґрунтується на спостереженні за ринком з метою своєчасного врахування запитів.

Для того щоб визначити потенційних споживачів інноваційного продукту, необхідно уявити їхні потреби і з’ясувати, як їх можна за-довольнити. Крім того, необхідно уявити сам товар, у якому новинка знайде своє матеріальне втілення. У недалекому минулому завдяки величезним можливостям, які відкривалися перед інформатикою, Стів Джонс із «Apple» або Джон Уотсон з IBM вивели інноваційні товари на ринок виключно завдяки власній інтуїції і яскравому мис-ленню, розумінню потреб потенційних споживачів. Дуже цікава кон-цепція засновника фірми «Соні» Акіо Моріта, зміст якої полягає в тому, що ринки потрібно створювати, а не вивчати. На його думку, треба заздалегідь передбачати зміни, які викличе поява інноваційно-го товару на ринку. Тому традиційні методи сегментації необхідно видозмінювати для виведення інноваційних товарів на ринки, до того ж раніше не існуючі. Отже, можна виділити такі підходи до розгляду даної ситуації: маркетинг попиту для продуктів, що очікуються спо-живачами; маркетинг пропозиції для продуктів, що є технічно рево-люційними.

Перший підхід ґрунтується на дослідженні ринку, тоді як дру-гий — на вмінні передбачати. З огляду на два різні підходи до ринку, на який буде виведено інноваційний товар, розглянемо можливі спо-соби сегментації.

Дослідження ринку дає можливість розбити його на окремі сег-менти з метою аналізу потреб і визначення необхідності розроблен-ня або впровадження товару. Прогнозування ринку на основі товару, що перебуває на ранній стадії свого життєвого циклу, тобто в ідеї або конструкторському задумі, дає змогу дослідникам визначити певну кількість споживачів, яких можна взяти за основу, використовуючи метод екстраполяції, з тим щоб перейти до загального визначення сегментів. У даному разі можна говорити про сегментацію за принци-пом перегрупування.

На практиці нерідко водночас застосовують обидва ці підходи: якщо інноваційний товар стає популярним, попит на нього швид-ко зростає. У цьому разі маркетолог підприємства повинен оцінити методи сегментації. Але все-таки йому необхідно перейти від сег-ментації за принципом перегрупування до звичайної сегментації.

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

Особливістю останнього методу є часовий чинник, що визначає кон-тури ринку і швидку еволюцію товарів.

Сегментація ринку інноваційних товарів, висунутих пропо-нуванням. Як свідчить практика, створення нового товару навіть на основі геніального винаходу ще не гарантує комерційного успі-ху. Для забезпечення ефективної реалізації інноваційних товарів на основі сегментації споживачів необхідно пройти такі етапи: оцінити комерційну цінність товару; визначити сегменти на основі потенцій-них споживачів; оцінити самі сегменти ринку; вибрати найбільш рен-табельні сегменти; визначити маркетингові засоби, які треба застосу-вати для кожного сегмента.

Оцінювання комерційної цінності товару є першим і надто склад-ним етапом. Досвід західних маркетологів показує, що корисність і застосовність певної інновації визначає і ціну, за якою вона буде про-дана на ринку. Відповідність товару потребам ринку є не тільки тур-ботою маркетологів, а й інженерно-технічного персоналу. Наприклад, електрохімічний контроль надпровідності (інновація) може мати по-тенційну комерційну цінність, тому що завдяки таким товарам, як регульований уловлювач інфрачервоного випромінювання, можна буде підвищити точність вимірювання магнітних полів або виявлен-ня магнітних відхилень. Так само використання фериту барію для магнітного запису даних замість оксиду Fe2O3 заліза дозволяє задо-вольнити всі потреби накопичення інформації, що збільшуються, ко-ристувачами персональних комп’ютерів. Отже, даний інноваційний захід можна застосувати для виробництва нового покоління запису інформації.

Ще на стадії конструкторського задуму після всебічного техніко-економічного обґрунтування маркетологи можуть приблизно ви-значити кількість потенційних покупців. Саме на цій стадії, коли визначаються потенційні покупці, відбувається також попереднє оці-нювання майбутніх сегментів. Таке оцінювання може здійснюватися за допомогою методів експертних оцінок.

Дослідження потенційних сегментів є логічним продовженням попереднього етапу. Після визначення можливої кількості потен-ційних покупців, маркетологи групують їх за категоріями подібних потреб, відповідно до яких і визначають контури різних сегментів ринку. Маркетологи згодом відбирають ті сегменти ринку, потребияких можуть бути задоволені інноваційним товаром, з урахуванням соціокультурних, психосоціальних, особистісних і психологічних критеріїв. Проводячи в такий спосіб перегрупування і перерозподіл споживачів, маркетолог сегмент за сегментом оцінює комерційний потенціал кожного з них: загальний розмір сегмента, перспективи розвитку, можливість прийняття нового продукту, можливі конку-ренти, бар’єри і т.д.

Оцінювання сегментів і добір споживачів для тестування визна-чається стратегічними цілями, комерційною цінністю товару та існу-ючими на підприємстві технологіями дослідження споживачів. Серед усіх сегментів необхідно вибрати ті, на які кошти маркетингу будуть спрямовані першочергово. Вибір відбувається залежно від результа-тів оцінювання сегментів і можливостей підприємства.

Після розгляду цього питання може виявитися, що деякі сегмен-ти привабливі, але ще недостатньо підготовлені для сприйняття ін-новаційного товару; інші виявляться недостатніми за розміром або за фінансовою місткістю. У свою чергу, підприємство мусить точно розрахувати терміни виведення товару на ринок, які воно може га-рантувати; крім того, має бути забезпечений і відповідний рівень його якості. Ці розрахунки є обов’язковими для ринку інновацій, де часо-вий чинник відіграє вирішальну роль, коли треба уникнути небажа-ної конкуренції. Те саме стосується якості, технічних характеристик інновації.

Для ефективніших дій на ринку маркетологам варто вибрати нішу, на яку виробники зможуть швидко вивести свій товар високого рівня якості. Бажано відмовитися від великого ринку, який буде важ-ко охопити і на якому можуть швидко з’явитися конкуренти.

Усе викладене свідчить про те, що оцінювати сегменти повинна група фахівців, до складу якої входять не тільки маркетологи, які про-понують до розгляду досліджені ринкові ніші, а й науково-технічний персонал, конструктори, технологи і фінансові фахівці.

Вибір сегментів і пріоритетних споживачів належить до страте-гічних рішень. Якщо під час тестування з’ясовується, що інновація приймається вибіркою споживачів, то можна перейти до етапу добо-ру сегментів. Група фахівців визначає пріоритетні ринкові «ніші» за показниками відповідності інновацій потребам споживачів, рівню по-тенційного попиту, виробничим можливостям; а також ураховуючи

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

відповідність «ніш» фінансовим можливостям виробника, наявним коштам та іншим критеріям. Такими критеріями, наприклад, мо-жуть бути: рівень попиту; сприйнятливість до інновації; легкість дис-трибуції; реакція на ціну; позиція відносно конкурента; стратегічне зростання; повернення інвестицій та ін. Ці критерії мають бути про-аналізовані експертами і маркетологами й один із них визначений як найважливіший критерій оцінки. Загалом критерії оцінки можуть бути відранжирувані за ступенем важливості, що полегшить роботу експертів при виборі найперспективнішого сегмента. Після вибо-ру сегмента необхідно виявити споживачів, так званих піонерів, які найкраще відреагують на комплекс маркетингу. Такий комплекс має бути заснований на стратегії концентрованого маркетингу.

З теорії маркетингу відомо, що концентрований маркетинг по-ширює свою дію лише на один сегмент. Як правило, такий вид мар-кетингу застосовують невеликі виробники, які прагнуть володіти скоріше незначною кількістю «ніш», ніж скромною часткою величез-ного ринку. Наприклад, фірма «Крей» — виробник найпотужніших комп’ютерів у світі орієнтує свою продукцію на установи, які потре-бують складних розрахунків і мають значні кошти на інформатику (метеорологічні служби, дослідницькі центри тощо). За допомогою концентрованого маркетингу відбираються численні сегменти, при цьому кошти маркетингу адаптуються до кожного з них. Скажімо, всесвітньовідома фірма IBM адресує свою комп’ютерну техніку зна-чній кількості різноманітних користувачів, які належить до різних секторів економіки (банки, страхові компанії, промислові підприєм-ства і, нарешті, індивідуальні користувачі). Звичайно, їхні фінансові кошти при купівлі різні, тому до кожного окремого сегмента підбира-ється відповідний йому комплекс маркетингу. Такий підхід вимагає від виробника значних витрат. Однак ці витрати за умови правильно обраної маркетингової стратегії, як правило, окупаються.

Визначення позиції товару, тобто його позиціювання у свідо-мості споживачів, завершує технологічний цикл сегментування. У зв’язку з тим, що конкуренти також прагнуть задовольнити потреби і запити споживачів, необхідно домагатися, щоб новий продукт ви-різнявся споживачами, щоб вони пам’ятали про його існування. Для цього потрібно позиціювати товар у свідомості цільових споживачів. Це досить важко зробити на ринку інновацій, оскільки споживачаміноді важко зрозуміти, що гарного привносить та або інша технічна характеристика. Позиціювання стосується «іміджу» продукту. При позиціюванні інновації на перший план виходить не її корисність, а сприйняття цієї інновації споживачем. Результати проведених опи-тувань клієнтів відібраного цільового сегмента і реакція користувачів прототипу становлять основу для визначення відмітної переваги, яку надасть користувачеві новий продукт. Дуже важливо виділити цю пе-ревагу і з її допомогою позиціюватися у свідомості споживачів.

Відомий маркетолог М. Портер у своїх працях відзначає, що відмітна перевага інновації залежить винятково від оцінки, яку дає споживач цій новинці. На ринку інновацій можливі такі підходи до оцінювання продукту: висока оцінка за ознакою новизни, що при-вноситься (диференціації); оцінка виграшу у витратах продукту, що мало відрізняється від традиційного.

Результати інтерв’ю зі споживачем мають допомогти визначити найголовніші характеристики, які будуть властиві інновації: легкість у використанні, економічність, дизайн, необхідний технічний рівень, необхідний сервіс. Основні відмітні характеристики допоможуть економістам суб’єкта господарювання визначити базову ціну, зорієн-тувати комунікаційну політику, до того ж вони є значним стимулом при дистриб’ютизації і завоюванні сильної конкурентної позиції на обраному сегменті.

Отже, ринок новації можна сегментувати такими методами: сег-ментація через перегрупування споживачів; сегментація через поділ ринку. Перший метод більшою мірою орієнтований на споживачів, ніж другий. Тому виробники, які вже мають позитивний імідж на ринку і які виходять з модернізованим новим виробом, можуть вико-ристовувати сегментацію через «розбивку» ринку. Однак інноваційні підприємства з принципово новим продуктом, у якому закладені ре-волюційні наукові досягнення, повинні орієнтуватися передусім на думку споживачів, а отже, використовувати метод сегментації через перегрупування споживачів.

Сегментація ринку інновацій, які є результатом попиту, що з’я-вився. Визначення сегментів ринку інновацій відбувається за відо-мими методиками, які застосовуються для сегментації стандартних товарів, де попит відіграє домінуючу роль, тобто коли йдеться тіль-ки про поліпшення вже існуючих продуктів. Цей метод сегментації

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

ґрунтується на докладному вивченні ринку і спостереженні за ним. Його можна розбити на такі етапи:

Розрізняють дві категорії критеріїв сегментації: одна з них сто-сується характеристик споживачів, друга — технічних і економічних характеристик, які задовольняють їхні потреби. Сегментація, прове-дена з метою задоволення потреб, передбачає виокремлення однорід-них груп споживачів залежно від їхньої обізнаності з товаром і став-лення до нього. Зазначений підхід до критеріїв сегментації більше стосується покупців споживчих товарів, призначених для широкого вжитку.

Що стосується ринку засобів виробництва, то він має свої осо-бливості. Тому тут критерії сегментації можуть бути поділені на іншу кількість категорій. Спочатку розглядаються критерії, що стосуються середовища підприємств, таких як належність до певного сектора або локалізація основних видів діяльності виробника. Потім застосову-ють критерії, що розкривають характерні риси виробника, при цьому розрізняють експлуатаційні характеристики (використовувані тех-нології, пропоновані товари, кількість споживачів), методи поставки сировини (організація поставок, політика закупівель, критерії заку-півель).

Крім того, важливу роль відіграють характеристики покупців (прихильність до марки, ставлення до ризику, кваліфікація експертів-покупців, психологічні поведінкові розходження). Кон’юнктурні чинники, зокрема терміновість і значимість замовлень, можуть також ураховуватися задля залучення різних типів споживачів.

Отже, класифікуючи споживачів за категоріями критеріїв, марке-толог повинен виокремити відповідні категорії однорідних спожива-чів, які складають сегменти ринку.

Щоб визначити сегменти, треба ідентифікувати характеристики і поведінкові особливості споживачів. З цією метою вивчається ринок методом опитування за допомогою анкети, яка пропонується до запо-внення відповідній вибірці споживачів. Дуже часто в такого типу ан-кетах оцінюється популярність та імідж існуючих марок або відносна вагомість основних характеристик продукту. Оброблення даних (на-приклад, за допомогою факторного аналізу, а потім — типологічного) дає змогу класифікувати сукупність відповідей і тим самим розбити споживачів на різні сегменти.Обмежена кількість споживачів у промисловій сфері полегшить проведення певної кількості опитувань серед репрезентативних суб’єктів господарювання. Як відомо, у промисловому маркетингу існує таке правило: чим специфічніша сфера діяльності виробника, тим легше індивідуалізувати споживачів. Для великого ринку вико-ристання баз даних дає змогу проводити швидкий і ретельний аналіз інформації, що стосується ідентифікації сегментів. Особисте інтерв’ю й опитування по телефону дають змогу потім зробити аналіз більш релевантним.

Звичайно, не всі сегменти для маркетологів становитимуть одна-ковий інтерес. Найбільш значні з них варто оцінити з погляду їхнього потенціалу, тобто обсягу передбачуваного збуту, а також їхньої доступ-ності, яка залежить від коштів виробника, позиції конкурентів тощо.

Крім з’ясування перспектив збуту, ринки засобів виробництва потребують аналізу з погляду можливостей доступу до сегмента. Тут необхідно оцінити адміністративні й політичні перешкоди, що іноді можуть виявитися складнішими, ніж позиції конкурентів. Так, багато ринків інновацій захищені законодавством конкретної країни від зо-внішнього проникнення. Подолання цього захисту потребує чимало часу і значних коштів.

Після оцінювання сегментів можна приступати до добору най-більш придатних для виходу на ринок нових товарів. Добір сегментів проводиться насамперед залежно від ресурсів підприємства. При-чому концентрований маркетинг у цьому разі буде менш дорогим і менш ризикованим, ніж диференційований. Добір того або іншого сегмента також залежить від технічних можливостей виробника і його здатності швидко вивести на ринок якісно новий конкуренто-спроможний товар. На виборі сегмента також позначається і загаль-на стратегія суб’єкта господарювання. Як свідчить практика, окремі підприємства зважуються вивести інновацію на ринок тільки тоді, коли «піонери» уже відкрили цей ринок. Відомо, наприклад, що мар-кетологи IBM, переконавшись у дедалі більшій привабливості персо-нальних комп’ютерів на ринку, спромоглися лише за кілька місяців вивести на ринок модель IBM-PC, яка цілком витиснула з ринку всіх попередніх постачальників персональних комп’ютерів.

В обговоренні питання про добір сегментів ринку мають бра-ти участь усі підрозділи підприємства. Тільки в такому разі можна

Розділ 9. Маркетингові та інноваційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності організації

безпомилково оцінити можливості підприємства. Після добору сег-ментів відбувається процес позиціювання. На підставі проведених опитувань можна визначити переваги.

Досліджуючи ринок інновацій, варто ще раз наголосити на швид-кості еволюції нового товару. Життєвий цикл інновації, як правило, набагато коротший від життєвого циклу товару. Тому при створенні новинки дуже важливо аналізувати і прогнозувати його життєвий цикл, щоб визначити той часовий проміжок, який буде оптимальним для новації.