§ 5. Особливості розрахунків в інозвмній валюті


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

Перед тим, як перейти власне до особливостей здійс-нення розрахунків в шоземній валюті, необхідно звернути увагу на норми загальних законів щодо регулювання певних питань, які

304

мають безпосереднє відношення до зазначеної сфери, і про які на практиці іноді забувають.

Відповідно до статті 192 Цившьного кодексу України закон-ним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номіна-льною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривн, І„„зем„Ра «Li. Іке в„4„стовуват„ся в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України з—ов’язан-ня має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквіваленї зобов’язання в

НОВ™ГдноЮДО статті 533 Цившьного кодексу України г’ошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що під-лягає сплаті у гривнях, визначається за офщійним курсом відпо-відної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначен-ня не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, a також платіжних документів в шоземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями доп.скається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом

Згідно з частиною 2 статті 189 Господарського кодексу Украї-ни цша е юхохною умовою господарського" договору. Цш'а заз'на-чається в договорі у гривнях. Цши у зовншшьоекономічних до-говорах (контрактах) можуть визначатися в шоземній валюті за згодою сторін. Зазначеній статті кореспондує частина 2 статті 198 кодексу, відповідно до якої грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в

ня мають право проводити розрахунки між собою в іноземній ва-люті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, вира-жених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Зпдно зі статтею 387 Господарського кодексу України суб’єк-ти зовнішньоекономічної діяльно’ті після сплати передбачених законом податків та зборів (обовязкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними опе-рацій, крім випадків, визначених законом відповідно до цього Кодексу. Законом може бути запроваджено режим обов’язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в інозем-ній валюті між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також по305

рядок і розміри відрахувань шоземної валюти. Інформащя про запровадження вказаного режиму має бути опубшкована в офі-щйному друкованому органі Кабшету Мшістрів України не шз-ніш як за два місящ до запровадження цього режиму.

Особливості проведення розрахунків в іноземній валюті ви-значені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 p. № 185/94-ВР.

Згідно 3 цим Законом за загальним правилом виручка резиде-нтів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні раху-„ки в'уповноважених банках у терїши* виплати заборговано'стеі,

значеного терміну потребуе інцивідуальної ліцензії Національно-го банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах ,ід-строчення поставки, в разі, коли таке в дстрочення перевищуе 90

денний термін діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезиден-тами, зобов’язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валіІтні ра-хунки резидентів.

Поряд з цим, Законом передбачено випадки, за яких відпові-дальнГсть за „орушенкя встан'овлених термішв „е застосовується. Так, у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбіт306

ражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловш палаТ1 України позовної заяви резидента про схяг-нення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недо-

„еня за ЇХР„„руше„„яРв цей пе^іод „е сплачуеться/проте в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або час-TL„, або „Ур„п„„Ре„„я (закр'иття) провадження у справ, ч„ заяи-шення позову без розгляду терміни, передбачені цим Законом, поновлюються і пеня за I порушення сплачується за кожний

У разі перевищення термінів, передбачених цим Законом для

Національний банк України може надавати шдивідуальні ліцен-зії. Порядок віднесення операцій резидентів до вказаних операцій встановлюється Кабшетом Мшістрів України.

Якщо перевищення термшів, встановлених Законом для зара-хування виручки від нерезидентів, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термшів зупиня-ється на весь перюд дії форс-мажорних обставин та поновлюєть-ся з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підт-вердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка ТоРрг„во-„р„м„ФсяРов„ї паяРат„ або шшої уповноваженої „рганізацй (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або ^етьоГкра'ши в,Рд„овід„Уо до умов їоговору.

У разі порушення резидентами термінів перерахування прид-баної іноземної валюти така валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному

Необхідно зазначити, що повноваження стягувати передбаче-„у Законом „еню „окладено „а державні подаіов, шс'екшї, a обов'язок здійснювати контроль за дотриманням норм Закону 307

на уповноважені банки. Порядок виконання банками зазначених функщй, а також порядок отримання шдивідуальних лщензій на продовження законодавчо встановлених термшів регулюється Ін-струкщєю про порядок здійснення контролю і отримання лщен-зій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правлшня Нащонального банку Укра-їни№ 136 від 24.03.99 р.

Відповідно до зазначеної Інструкції банки зобов’язані вимага-ти від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні та шзингові операщї, розрахунки за якими останні проводять через ці банки. Банки зобов’язані при перерахуванні резидентом кош-тів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента, або якщо резидент зазначений у ре-єстрі ВМД, вимагати від останнього (залежно від виду операщї)

конання рРоб1ТУ(надання або o^uZI (ослу?)^сіння ,екс-порту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що «£&& банку для^дШснення контролю за своєчаі.стю ршра-хунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його кшєнтів. Копії цих документів шдлягають збереженню у справі клієнта.

Банк реєструє зазначені валютні операції своїх клієнтів у спе-ціальних журналах (строк зберігання журналів — 10 років).