§ 1. Поняття та особливості правового регулювання банківськихкредитних відносин


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

Слово «кредит» походить від латинського «credere», щоозначає«вірити», «довгряти».

Поняттям кредиту охоплюється таке коло явищ:

1)         товарний кредит, за якого оплата товару (або зустрічна пос-тавка (передача) у порядку оплати раніше отриманого товару) здшсн^ься чере^ пев'ний'пром.жо/часу шсля'його охриманРнї Про товарний кредит мова йде і у тих випадках, коли на умовах відстрочення оплати виконується робота або надається послуга;

2)         комерщйний кредит, за якого здійснюється попередня оплата нал3)жних до поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;

ЮТЬ^=^п=л=™^=

цеві у визначений строк такої ж кшькості речей. На умовах пози-

ки можуть передаватися 149. оші;

В™еГяИ&ХТвського кредиту міститься у спещальному банківському законодавстві, а саме у Законі України «Про банки

149 Очкуренко С. В. Правовое регули…ование отношений, возникающих в процессе кредитной деятельности банков // Дисс. канд. юрид. наук. — К.: Киевский нацио-нальньій университет имени Тараса Шевченко, 2000. — С. 13—14.

243

і банківську діяльність». Відповідно д’ статті 1 цього Закону ба-нківський кр,дит — це будь-яке зобовязання банку надати певну

нення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату про-центів та інших зборів з такої суми. Безпосередньо к«едитним операціям банків пр„РсвЯче„а статя, 49 Закону ^країни V 6а„-ки і банківську діяльність». Згідно з цією статтею кредитними вважаються такі операції банків:

•          розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

•          організація купівлі та продажу цінних паперів за доручен-

•          здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

•          надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

. придбання „рРава вимоги „а виконання^бов’язанї у'грошо-вій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе);изик виконання таких вимог та прийом платежів (факто-

РИТл13инг.

Проанашзувавши чинне законодавство, можна зробихи висно-

Банківські кредитні правовідносини — це урегульовані нор-„а„„ права відносини, як, винжають у „роцесГздТйснення бак-ками кредитної діяльності. Необхідно зазначити, що банківсвкі кредитні відносини неоднорідні за своею правовою природою і

^Z^^^^^^^S^^ «іж с„б„Ю a

вШРь„о-„рав„в„х банківських вїдносин в'изначені у Цивільному

кодексі України (ст.ст. 1054—1056). Зокрема, зазначеними нор244

мами визначену цивільно-правову природу кредитного договору,

тні операції банків полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальншав) та гро'мадян. Кр'едитними в„-знаються банківські операції, визначені як такі законом про бан-к„ і башавську дляльністі Тобто, „орма мае відсильний хГрактер та направляє нас до норм спеціального (банківського) законодав-ства.

Згідно з цією ж статтею кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі пе-редбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальни-ка, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторш щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 346 Господарського кодексу України для одержання баньсівського кредиту позичальник надає банкові такі

•          клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредит-ної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк ко-

•          техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та ро-зрахунок економічного ефекту від його реалізації;

•          інші необхідні документи.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальни-кові за наявності гарантії платоспроможного суб’єкта господа-рювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного ЕозичальниковГмайна, „ід інші гарантй,прийняті у'банківській практиці. 3 цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність

%ТхГУ3^^^   визначен, фор-

ми та види банківського кредиту. Зпдно з щєю статтею у сфері господарювання м,жуть використовуватися банківський, комер-

ЩЙіШд^^

245

РЄД;^^-Д^Р^^=^^

Банківське право

способом забезпечення;

строками погашення;

іншими умовами надання, користування або погашення. Відповідно до статті 348 Господарського кодексу України банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного догово-ру, шльовим в„корР„ста„„Я„, своечасн/м і „овним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. У разі якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань, передбачених кредит-ним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кре-

'ТвднГзТста^еГзїГгосподарського кодексу України банки здійснюють кредитні операщї в межах кредитних ресурсів, які

мпцувати кошхи у форМ1 де'пози™, вкла^вГздШснкГвахи вза£пгі операції, передбачені їх статутами. У разі недостатності коштів для здійснення кредитних операщй і виконання взятих на себе зобов'язань банки можуть одержувати позички у Національного банку Украши. Креди/н, pecy'J Нацвжального' банку України становлять кошти статутного та інших фондів, інші кошти, що

Верховною Радою України 25 червня 2005 р. було прийнято но-вий законодавчий акт, який має безпосереднє відношення до право-вого регулювання кредитних відносин, а саме Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» № 2704-IV.

никають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та викорис-

функціонування інституцій, пов'язаних з обміном інформацією про

вочинами, іншої відкртгої шформадії відповідво до Закону. Збір,

SSSiSSTsSo^SS sssкредишу ,стop,ю•

246

банківських кредитних відносин може бути не лише комерцішшй банк, а й Національний банк України. По-перше, Національний банк України бере участв у банківських кредитних відноснах як

здвіню^я, зокрема, шляхо'м вста„„вле„Р„я економічних „ор-

мативів, нормативів резервування для комерційних банків, а та-кож здШсЛня к„трР„люР зУа їх дотримання^, встановлення „ра-вил здійснення кредитних операцій, обмежень щодо їх здійснення тощо. Хоча комерційні банки і здійснюють кредитні операщї на власний ризик ха на власних умовах, з метою зни-ження зазначеного ризику та захисту штересів вкладників зако-нодавцем встановлено певні вимоги, яких комерційні банки обов'язково мають дотримуватися.

Також'банкам заб'оро^ться /рямо ,„ „поіредковано „ада-вати кредити для придбання власних цінних паперів. Викорис-тання цшних паперп* власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Нащонального банку України.

Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних

держуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентраціїризиків.

Крім того банки не можуть довільно встановити плату за ко-ристування кредитними коштами, а саме: банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної став-ки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що ви-плачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у pa-si, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити150 за умов додер-жання економічних нормативів.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

 Бланковими є кредити, які надаються банками без забезпечення.

247

Законодавством передбачено, що Національний банк України є кредитором останньої шстанщї для комерщйних банків, що по-лягає у наданні комерційним банкам кредитів у випадку відсут-ності шших джерел фшансування.

Таким чином, банківські кредитні відносини за участю Націо-

вого права. На особливостях правового регулювання цих відносин ми зупинимося більш детально.