§ 2. Банківські правовідносини:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

поняття, структура види та особливості

Банківські правовідносини - це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, a саме у процесі управлшня банківською системою, здійснення та-ких операщй, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків кшєнтів і

вання коштів на них, розміщення залучених коштів від свого іме-ні, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком Украї-ни ліцензії або окремого дозволу.

35 ЗаверухаІ. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. заклад. — Л.: Астролябія, 2002. — С.Ю.

26Як ми вже з’ясували, банківські правовідносини за своєю пра-

нківських правовідносин, вони мають як певні спільні ознаки, так і відмінні ознаки.

Так, до спільних ознак банківських правовідносин можна від-нести:

„ансовий nocepeU - центральниі банк держави ,„ інпі банк, або небанківська фінансова уста,ова.

це банківські відносини фінансово-правового характеру, для них харакдерні такі „знаки, як в—н'я у сфері ф'шаГвої діяль-ності Національного банку України, владно-майновий характер. На відміну в,д зазначениі відносин, банківські пРав„в,дЕ„с„„Р„ цивільно-правового характеру характеризуються рівністю сторін (тобтоєдиспозитивнЛ).

Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини скла-даються з таких основних елементів, як суб’єкти, об’єкт та зміст банківських правовідносин.

Необхідно зазначити, що визначення кола суб’єктів банківсь-

відносять лише банки. Наприклад, О. О. Качан в залежності від суб’єктного складу виділяє такі банківські правовідносини:

1)         між банками та клієнтами;

2)         між двома комерційними банками з приводу здійснення ба-„Ивськ„х„перацШ;

3)         між Національним банком та комерційними банками;

сини;

5)         між Національним банком та урядом — відносини взаємно-

6)         між Національним банком та органами представницької та виконавчої влади — призначення та звіт36.

36 Качан О. О. Вказана праця. — С. 9.

O. A. Костюченко вважає, що суб’єктами банківських право-відносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особ37 (громадяни України, шоземщ). Особливим суб’екхом е держава".

Таким чином, зазначені фахівці відносять до обов’язкових суб’єктів банківського права лише банківські установи. 3 нашої точки зо,у, найбільш обгрунтованою є позиція I. Б. Заверухи. На пдумку^редметбанківського права складають сусшльні відно-сини, що виникають з приводу здійснення банківських операцій та надання банківських послуг уповноваженими юридичними особами: банками та фшансовими установами, а також — Нацю-нальним банком України як органом, наділеним Конститущєю та чинним законодавством виключними функщями в сферах грошо-вого обігу, кредитної політики, а відтак — забезпечення функці-онування і розвитку банківської системи38.

На нашу думку, визначальне значення для відокремлення бан-ківських правовідносин від інших правовідносин є сфера їх ви-никнення — сфера банківської діяльності.

Виходячи з тог’ , які особи мають право здійснювати банків-ські операції, обовязковими суб’єктами банківських правовідно-син є:

• Національний банк України;

I фГансоТустанови, які на шдставі дозволу НБУ мають пра-во здійснювати певні банківські операції.

Банківські правовідносини можуть виникати як між вищеза-значеними суб’єктами, так і між ними, а також юридичними та фізичними особами — клієнтами банків та небанківських фінан-сових установ.

обов’язкові складові елементи, як:

Правоздатність - це передбачена нормами права ’датність суб’єктів мати суб’єктивні права та нести юридичні обовязки.

37        Костюченко О. А. Вказана праця. — С. 17.

38        Заверуха I. Б. Вказана праця. — С. 10.

28’ієздатність - це передбачена нормами права здатність

Момекг виникнення правосуб’єктності юридичних та фізичних осіб відрізняється. Так, правоздатність фізичних осіб виникає з мо-

є рівними у своїй правоздатності. У випадках, встановлених зако-ноРм, охороУкяЮхься Lepecn зачатої, але Ще не'народженої дихини. У випадках, в’тановлених зак’ном, здатність мати окремі цивільні права та обовязки може повязуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку (стаття 25 Цивільного кодексу України).

Цивільне законодавство України розрізняє часткову, неповну, по-вну та обмежену дієздатність фізичної особи. Часткову дієздатність має особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа). Згід-нозістаттею31 ЦивільногокодексуУкраїнитакаособамаєправо:

1.         Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задоволь-

няє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи сощальному розвитку та стосується предмета, який має неви-соку вартість;

2.         Здійснювати особисті немайнові права на результати ште-

лектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

При цьому малолітня особа не несе відповідальності за завда-

НУ Непо™удаєздатність мають фізичні особи віком від чотирна-дцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа). Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа, зок-

• ,бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи (зокрема кредитної спілки. — Автор);

втР—=^„ _ що ™; _

ГлГаі)r^y=Zm " ШЧ ' *™° 6аТЬИВ (УСИ-При цьому пере(бачено, що за наявності достатніх підстав суд

та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Згідно із статтею 34 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність фізичної особи настає з 18 років. У разі реєстращї шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває по-

Цивільного кодексу України передбачені підстави надання фізичній особі повної дієздатності до доЬягаення повноліття. Так, повна ци-вільна дієздатність може бути надана ,ізичній особі, яка досягла 16 р„Юв і „рацює за т’удовим'договором'а також „е„„в„„шт„ій особі, яка записана матірю або батьком дитини. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу ошки та шклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усино-влювачів) або шклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка .осягла 16 років і яка бажає займатися шдприємічицькою діяльністю За на-явності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклуваль-ника або органу ошки та шклування така особа може бути зареєст-рована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної дієздатност, з м'омопу державно^реДації Н як підприеГця. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивідь» права та „бов’язки. У р'аз, np„„„„e„M трудо'вого договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається. Таким чином, фізична особа, якій надана повна цивільна дієздатність, зокрема в сфері бан-ківської діяльності, має право відкривати поточні та вкладні рахун-

zi^=z^^. °—и ™виступати поручи-

об^^л^^

дає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усві-

домлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може

винами тощо і тим самим ставить себе чи свою сім’ю, а також ін-ших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у складне матеріальне становище. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочи-ни. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що

дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Одержання

30заробітку, пенсії стипендії, шших доходів особи, цивільна дієздат-ність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються шклу-вальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробі-ток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними (на-„ржлад, відкривати вкладні рахунки в усїанов^х башав).

Обов'язковим суб'єктом банківських правовідносин є банк або інша фшансова установа, яка на шдставі лщензії Нацюнального бан-ку України здійснює банківські операції. Відповідно до Закону Укра-і£ <До банки і банк.вську дишьіть» банк е юридичною^собГ Відповідно на нього поширюються загальні норми щодо право-суб'єктності юридичної особи, визначені Цивільним кодексом Укра-їни. Так, відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України циві-льна правоздахшсхь юридичної особи виникае з моменху и створення та припиняється з моменгу внесення до державного ре-єстру запису про ії припинення. Згідно зі статтею 92 Цивільного ко-дексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документівтазакону.Увипадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступає від ії імені, зо-

та не перевищувати своіх повноважень. Положення з приводу пра-

Проте, поряд із загальною банк має також і шеціальну право-суб'єктність, шд якою сшд розуміти здатність юридичної особи на-бувати прав та обов'язків та нести відповідальність у зв'язку із здій-сненням банківської діяльності. На відміну від загальної цившьної правоздатності банківська правоздатність виникає з моменту реєст-ращї банку Нащональним банком України та внесення його до ре-єстру банків. Банківська дієздатність виникає на підставі банківсь-коїліцензії, виданоїНаціональним банком України.

На думку Л. Г. Єфимової, щодо банків та шших кредитних уста-нов має бути збережений принцип шещальної правоздатності юри-дичних осіб. Иого дощльно сформулювахи^ зазначивши, що разове вчинення угоди, яка не відповідає статутнш правоздатності юриди-чної особи (банку, шшої кредитної установи), не є порушенням за-кону. Крім того, у Законі про банківську діяльність, з її точки зору, необхідІю надаш приміртй перелік угод, які не є банківськими операціями, але подібні до них (наприклад, комерційне кредитування, оренда та ін.), а також встановити точний крит3ій, який дозво-ляє розмежувати банківські та небанківські операціГ9.

ращї, здійснення яких у сукупності ВІДНОСИТЬСЯ до виключної компетенції банків, а також інші операції, які доповнюють попе-редні, та які у випадках, визначених законами України, можуть здійснювати як банки, так і інші юридичні особи.

Поділяючи позицію Л. Г. Єфимової, вважаємо, що небанківські фшансові установи можуть виступати суб’єктами банківських пра-

ня юридичною особою позики іншій юридичній особі або фізичній особі не може бути підставою для визнання такого кредитора

SSo^X^^        НЄОбХ1ДН°СТ1

нові здійснює операщї, передбачені частинами , та 2 сїатті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». В якості прикладу таких суб’єктів банківських правївідносин можна на-вестикредитнісшлкиталомбарди.

Наступним складовим елементом банківських правовідносин є об’єкт. Об’єктом будь-яких правовідносин є те, з приводу чого здійснюють свою діяльність суб’єкти. На думку О. А. Костюченка, об’єктом банківських правовідносин є кошти, цшні папери, май-но, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, 40ера-

вважаємо, що об’єктом банківських правовідносин є саме банків-ські операщї незалежно від виду цих правовідносин. Зокрема, об’єктом кредитних правовідносин є відповідні кредитні опера-Ш, розраху'нкових -Ррозраху„к„ві. Нав.ть „рав„Рвід„„с„„„, id виникають між Національним банком України та іншими банка-ми щодо створення та ліцензування банків, також виникають з приводу здійснення відповідних банківських операцій.

’містом банківських правовідносин є права та обов’язки субєктів банківських правовідносин у процесі організації та дія-

39        Ефимова Л. Г. Вказана праця. — С. 37.

40        Костюченко О. А. Вказана праця. — С. 17.

32льності банків і небанківських фінансових установ щодо здійс-нення конкретних банківських операщй.

На підставі різних критеріїв можна виділити такі види банків-ських правовідносин:

1. За правовою природою:

:sSS5S5sr;

2.3аметодомправового регулювання: 3.1. а суб’єктним складом:

шими банками;

•          правовідносини між Національним банком та небанківськи-

ми фінансовими установами;

. правовідносини між Нащональним банком та шшими юри-дичними та фізичними особами; 3.2.3аучастюшшихбанків:

•          правовідносини інших банків між собою;

. правовідносини між шшими банками та юридичними і фізи-чними особами — їх клієнтами. 4. За видом банківських операцій:

. ШЗИНГОВІ.