§ 1. Поняття банківського праеа


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

На сьогодні словосполучення «банківське законодавст-во» та «банківське право» стають все більш звичними не тільки се-ред практиків, а й у наукових колах. У вищих навчальних закладах почали викладати спецкурс «Банківське право» або «Банківське за-конодавство». У той же час, коли мова йде про визначення місця норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері банківської діяльності, у системі права, позищї науковщв розходяться.

Зокрема, деякі фахівщ вважають, що банківське право є окре-мою комплексною галуззю права. Наприклад Г. А. Тосунян, А. Ю. Вікулш, А. М. Екмалян у підручнику з банківського права

галузей праРва, у з^’язку з чим вонсГе компле^ою галузз^ пра-ва16. Аналогічної точки зору дотримуються Є. В. Карманов17 та О. О. Качан18 Іноземні дослідники розглядають банківське право в якості самостійної галузі права. К. Гавальда, Ж. Стуфле зазна-

Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Зкмолян A.M. Банковское право Российской Федерации. Обп1ячасть: Учебник/Под общ. ред. акад. Б. Н. Топорнина. — М.: Юристь, 1999. —С. 22. ^7 Ка0. —мано22. .В.Банківське право України: Навчальний посібник. - Харків: Кон-

, 18 Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. — К.: Школа, 2004. — С. 8.

чають, що об’єктом банківського права є визначення правового

сформулювавши „он/ття кредитного „рава. До предмета /редиї ного права вони віднесли не тільки визначені вище відносини за

ніиле визначення залишилося без змін20. Таким чином, банківське "ТІГ^ГГер^Г^ГГ^З^ права „

ний правовий шститут. Зокр^ема, такої позицп дотримується О.П.Орлюк22, I. Б. Заверуха23, Л. Г. Єфимова24. На думку

них норм, що регулюють організацію кредитної системи й діяль-„ість банК1в. Башовське „paV з « точки" зору, „е е ш шдгалуззю, ні основною галуззю права. Це комплексне утворення, що має свій специфічни/правовий режим (однак „е видови'й) -

На думку О. А. Костюченка, банківське право нині можна ви-значити як підгалузь фінансового права України, яка спрямована

вою, одніею із сторін завжди був уповноважений державою ор19       Gavatda С, Stoufflet J. Droit de la banque. Paris, 1974. P.6.

20        Gavalda C, Stoufflet J. Droit du credit: 1-iere livre. — Paris, 1990. P. 2.

21        ЕфимоваЛ. Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие. — М.: Изд-во

БЕК 1994.-C. 3.

22        Орлюк О. П. Банківська система України. Правові засади організації. — К.: Юрін-

ком

23

Інтер 2003      С 10

^ЗаверухаІ. Б. Банківське право: Посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч.

закла,

25        Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. —

К.: Юрінком Інтер, 2003. — 104 с.

26        Костюченко О. А. Банківське право: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. —

К.: МАУП, 2000. — С. 7.

11 ГуревичИ. С. Очерки советского банковского права. — Л., 1952. —С. 16, 26.

22ган, та ні про яку свободу вош сторш мова не йшла. Тобто, бан-

зви^=нї^

виходячи з таких міркувань. У сфері банківської діяльності вини^ кають різні види відносин. Зокрема, це відносини між Націона-льним банком України та шшими банками, банків між собою, між банками та їхніми клієнтами. Зазначені відносини різні за

одним із видів фінансово-правових відносин. Вони регулюються „ормами фшанїового правг,, для „их характер» ."мперативний метод правового регулювання. Натомість відносини, які виника-ють між банками та їх клієнтами у процесі здійснення банківсь-кої діяльності, мають цивільно-правовий характер. В залежності

ТРак„м чином, банк'івські в1ддас„„и, маючи таку сшльну „з„а-

r„"„XePI=„MnSBmMX0M ™ — ^

C„„B„KB3^?6ZSJ=„OSMB ^^У™« виходимї з класичної позиції щодо поділу права на галузі - за предметом та методом правового регулювання. Як відомо, пред-

."аГяГ—^^

бан^ьких в1Дносин, як L вже з'ясували, спіною е xL озі-ка, як сфера їх виникнення - сфера банківської діяльності. Обов'язковим суб’єктом банківських відносин є банк — центра-льний банк або інші банки. У той же час зазначені відносини за своєю правовою природою неоднорідні. У зв'язку з цим ми моз’ясували, враховуючи неоднорідність відносин, які виникають у сфері банківської діяльності, для їх регулювання застосовуються обидва методи: і метод владних приписів (імперативний метод), і диспозитивний метод. Застосування обох методів якраз і підтвер-джує неможливість виділення окремої галузі права — банківсь-

Отже, автор цього посібника є прихильником саме класичного поділу права на галузі, у якому заперечується наявність комплек-сних галузей права. У той же час при такому підході визнається можливість існування так званих комплексних правових інститу-тів. Необхідно також зазначити, що в юридичній наущ немає єдиного підходу до класифікащї видів правового шституту як схрукхурного елеменха сисхеми права. Зокрема, Н. I. Махузов ви-(іляє хакі ви),и правових шсхихухів, як галузеві ха міжгалузеві

ст„тРут, на й„Уг„ думку(кладається )2 „орм^ніеї галуз, права, a міжгалузевий — з норм двох ха більше галузей. Просхий інсхи-тут, я/він вважас, е —„м та „е шсгшїу CORLKHX інших підрозділів. Складний або комплексний інсхихух, на думку Н. I. Матузова, є відносно великим, має у своєму складі більш дрібні самостійні утворення, які називає субінститутами. Таким чином, вш ототожнює понятта «складний шститут» та «комплек-с29й інститут» (аналогічну позицію займають деякі інші фахів-щ- Крім того, на його думку, необх1Дно ставихи знак р.вност, між поняттями «міжгалузевий інститут» та «змішаний інститут». В. О. П,ревалов, аналізуючи систему права та систему зако-

інститут» та «комплексний інститут».

Д. А. Дмитрієв, I. Ф. Кузьмін, В. В. Лазарєв та інші автори, ро-зглядаючи цеі струщр/ий елемент сист/ми „рава, зазначакГть, що «звичайно правовий інститут — це порівняно невелика спіль-ність норм, специфіка та автономність якої не виходять за межі однієї галузі права. В той же час окремі так звані змішані шсти-тути можуть містити норми, характерні для різних галузей права.

8 Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и

А. В. Ма^ька-М : Юр^^ь, 1997. -С. 352.

29 Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лазарева. — 2-е изд., пер30б. и доп. — М.: Юристь, 1996. — С. 169.

* Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. — М.: Издательская группа ИНФРА — М — НОРМА, 1997. —С. 317.

24Наявність змішаних інститутів пояснюється тим, що однорідність відносин, що регулююхься галуззю права, не є схерильною. В нш завжди (в деяких випадках більше, в деяких — менше) присутня певна кількість інших відносин, відмінних за формою, але тісно пов’язаних з іншими за своїм призначенням»31.

В. В. Копєйчиков, А.М.Колодій, С. Л. Лисенков звертають увагу на те, що «іноді деякі відносини регулюються нормами різ-них галузей права, тому щ норми утворюють комплексний шсти-тут права» 32.

На наш погляд, правильною є позиція С. С. Алексєєва, який зазначав, що «не можна ототожнювати поняття «міжгалузевий (комплексний) правовий шститут» та «змішаний шститут», а та-кож «складний інститут» та «комплексний інститут». Поняття «комплексний інститут» С. С.Алексеєв розглядає в контексті «подвоєння» системи права. Крім того, він виділяє об’єднання інститутів, а також г33.зеві комплексні інститути та міжгалузеві

не збірним утворенням, не конгломератом із шматочків різних

ся «підмішаними») елементи інших галузей»34. В якості прикладу вш наводить змішані шститути в галузях цившьного та сімейного права. Виходячи з такої позиції, норми, які регламентують відно-сини у сфері банківської діяльності, складають комплексний 2іж-

нення банківських операцій та надання банківських послуг упов-новаженими юридичними особами: банками та фшансовими установами, а також — Національним банком України, як орга-ном, надшеним Конститущєю та чинним законодавством виклю-чними функціями в сферах грошового обігу, кредитної політики, а відтак — забезпеченням функщонування і розвитку банківської

31 Общая теория права: Учебник для ю.идических вузов / Дмитриев . .А., Кузьмин

32ЛМГРТУ ^3^^, 1995. — ^71.—. — 2- ИЗД, ИСПР И Д°П. — М:

Лис^сТ™ Й^. вТко^^в. —^ил. — .,^кГ^, 1999. —С. 171.

33        Алексеев С.С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 151.

34        Алексеев С.С. Вк^ана праця. - С. 132.

системи35. Із наведеного визначення випливає, що шановний нау-ковець відносить до обов'язкового суб’єкта банківських право-відносин не лише банки, а й інші фінансові установи. Ми поділя-ємо позицію I. Б. Заверухи щодо неможливості обмеження кола банківських відносин відносинами за участю лише банків, і вва-жаємо, що суб'єктами зазначених відносин є також і інші фінан-сові установи при здійсненні ними банківських операцій.

На відміну від понятгя «банківське право», що, як ми з'ясувшш,

Банківське законодавство ми можемо визначити як комплексну га-лузь законодавства, яка є сукупністю нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльносїі.