3. Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

Як було сказано, фінансовий облік є обов’язковим, ре-гламентованим, а управлінський організовується в необхідному аспекті для задоволення інформаційних потреб менеджерів під-приємства, втручання в ті чи інші події, які характеризуються пе-вними економічними показниками фінансового обліку. Проте проблема полягає в тому, щоб визначити об’єкти, які потрібно контролювати, набір необхідних для контролю показників, міру відхилень у випадках, коли треба втручатися в процеси і явища господарського життя, на що і на кого впливати та інші важливі моменти.

Фінансова звітність містить інформацію про бухгалтерський баланс — активи, зобов’язання і капітал. Активи являють собою ресурси підприємства, які придбані для того, щоб отримати від їх подальшого використання економічні вигоди. Так, реалізувавши готову продукцію, на яку витрачені ресурси (запаси, працю, тех-ніку), потрібно не тільки компенсувати витрати, а й реалізувати продукцію з прибутком.

Пасиви являють собою довгострокові чи поточні зобов’язання підприємства, які потрібно вчасно погасити. У випадку затримки

з погашенням зобов’язань нараховуються штрафи, пені, неустой-ки кредиторам, що обумовлено умовами договору.

Капітал підприємств вимірюється сумою, що визначає різни-цю між сумою активів та пасивів. Баланс розкриває три складо-ві — активи, зобов’язання і капітал за статтями, що передбачені національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку України № 2 «Баланс». У балансі наводяться дані на початок ро-ку і на дату складання балансу протягом наступного господарсь-кого року, який починається з 1 січня і триває до 31 грудня. У балансі відображаються події минулих періодів, але за допомо-гою економічного аналізу можна виміряти міру відхилень за пе-ріод за всіма статтями, які наводяться в ньому; аналізується абсо-лютна і відносна динаміка показників; структура активів, зобов’язань та капіталу; відношення одних статей балансу до ін-ших або одних розділів до інших; робляться висновки щодо по-ліпшення чи погіршення цих показників та виявляють фактори впливу на них.

Окремі показники господарської діяльності не можна визна-чити іншими методами, ніж за допомогою складання балансу — наявність загальної суми активів, зобов’язань і капіталу, наяв-ність власних оборотних коштів (робочого капіталу), ефектив-ність активів, норма прибутку та ін.

Економічний аналіз фінансової звітності за ряд періодів дає можливість виявити тенденції зростання (розширення) чи згор-тання (звуження) діяльності, оцінити окремі показники і прийня-ти рішення менеджерам, інвесторам, фінансистам, банківським працівникам, власникам та всім зацікавленим особам щодо вибо-ру варіанту дій, які стосуються підприємства. Зрозуміло, що від-стеження минулих подій дає можливість бачити тенденції, і на їх основі методом екстраполяції передбачити майбутній стан під-приємства. Названий метод не завжди дає добрі результати, тому на допомогу традиційній методиці економічного аналізу залуча-ються економіко-математичні методи досліджень.

Таким чином, бухгалтерський фінансовий облік збирає та об-робляє дані про факти господарської діяльності, трансформує їх в інформацію та забезпечує нею управлінський апарат і зовнішніх користувачів, які вивчають наслідки раніше ухвалених рішень. Крім цього, фінансовий облік забезпечує зворотний зв’язок між господарською системою підприємства та управлінням. Отже, беззаперечним є той факт, що облік є системою сервісного забез-печення управління необхідною інформацією про фактичний стан об’єкта управління.