ЛЕКЦІЯ ОБЛІК КАПІТАЛУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ (ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВ 1. Економічна суть і значення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

В умовах ринкової економіки підприємства та підприєм-ці можуть частину капіталу матеріалізувати в нематеріальні активи за умови, що вони забезпечуватимуть ефективність виробництва то-варної продукції на ринок і збереження комерційної таємниці.

Відповідно до діючого законодавства України, методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про не-матеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Нематеріальні активи — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою вико-ристання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адмі-ністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

До монетарних активів відносяться грошові кошти, а також інші активи, які мають бути отримані у фіксованій або визначе-ній сумі грошей.

Отже, всі інші активи є немонетарними. До них належать за-паси устаткування, меблі тощо, але вони не є матеріальними ак-тивами, оскільки мають фізичну субстанцію. Особливістю нема-теріальних активів, відповідно до їх визначення, є відсутність фізичної субстанції. Типовими прикладами таких активів є ліцен-зії, товарні знаки, патенти, комп’ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо.

У майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигод. Можливість ідентифікації означає, що актив можна відокремити від підприємства. Цим нематеріальний актив відрізняється від гудвілу, який утворюється в результаті об’єд-нання підприємств.

Майбутня економічна вигода — потенціал, який може сприя-ти надходженню на підприємство (прямо або непрямо) грошових коштів та їх еквівалентів.

Група нематеріальних активів — це сукупність нематеріаль-них активів однотипних за призначенням та умовами викорис-тання.

У відповідності до п. 5 П(С)БО 8, нематеріальні активи поді-ляються на декілька груп.

Право користування надрами, у тому числі на розробку кори-сних копалин, на використання водних, біологічних та інших ре-сурсів, що будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпе-ки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо.

Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище. — право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливос-ті господарського використання елементів природного середо-вища.

Право користуватися земельною ділянкою — право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ді-лянкою. До цього права відноситься також право оренди земель-ної ділянки.

Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власникові право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.

Фірмова назва. Найменування юридичної особи. Права і обов’язки підприємств, пов’язані з використанням фірмового на-йменування, визначаються чинним законодавством.

Право на корисні моделі. Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Право на промислові зразки — виключні привілеї на викорис-тання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визнача-ють зовнішній вигляд конструкції.

Право на сорт рослин — затверджує авторство на сорт та ви-ключне право на його використання. Список родів та видів рос-лин, на сорти яких видаються патенти, визначає Кабінет Мініст-рів України.

Право на ноу-хау — право на нові технології, технічні та інші рішення, що приносять прибуток у процесі виробничо-господар-ської діяльності.

Право на програми ЕОМ — право на опублікування, відтво-рення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання ре-зультату.

Право на бази даних — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.

Право на використання економічних та інших привілеїв — права на користування податками, господарськими та іншими привілеями. Визначаються на підставі документів, що засвідчу-ють ці права. Право користування податковими привілеями ви-значається на підставі інформації, наданої податковою адмініст-рацією.

Гудвіл відповідно до П(С)ПО 19 — це перевищення вартос-ті придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.

Тобто вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиний майновий господарський комплекс, відрізняється від су-купної вартості його активів та зобов’язань. Іншими словами, між вартістю та чистою вартістю його майна завжди існує його різ-ниця. Ця різниця і є гудвілом, вона може бути або позитивною або негативною. Позитивний гудвіл означає, що вартість підпри-ємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов’язань через наявність стабільних покупців, визнану ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та збуту, технічні ноу-хау, ділові зв’язки досвід управління, рівень кваліфікації персоналу тощо. Таким чином, позитивний гудвіл — це надбавка до ціни, яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод. На противагу, негативний гудвіл — це свого роду знижка ціни, яка засвідчує відсутність цих факторів.