Облік бібліотечних фондів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

Об’єкти активів, які формують бібліотечний фонд бібліотечних обліковуються на рахунку 111 «Бібліотечні фон-ди». Одиницею обліку бібліотечного фонду є примірник — ко-жна окрема одиниця книги, що надходить. Додатковою одини-цею бібліотечного фонду є річний комплект — сукупність номерів (випусків) періодичних видань за рік, що приймається за одну облікову одиницю фонду, а також зброшурована одини-ця (підшивка) — сукупність номерів періодичних видань, зши-тих, в оправі або скріплених іншим способом в одне ціле, які приймаються за одну облікову одиницю фонду. Підприємство зобов’язане вести сумарний та індивідуальний облік книг, що надходять до бібліотечного фонду і вибувають, у встановлених одиницях обліку.

Формою сумарного обліку є книга (журнал, аркуші сумарного обліку бібліотечного фонду), що містить відомості про надхо-дження до фонду та вибуття з нього.

Підставою для внесення періодичних видань до Книги сумар-ного обліку бібліотечного фонду є акт, який складається в міру завершення надходжень періодичних видань поточного року.

Вибуття окремих одиниць бібліотечного фонду відображаєть-ся в Книзі сумарного обліку, актом про виключення окремої оди-ниці з бібліотечного фонду.

Індивідуальний облік кожного примірника документа може проводитись шляхом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарного номера або шляхом реєстрації без присвоєн-ня йому інвентарного номера.

У бухгалтерському обліку при прийнятті окремих одиниць обліку бібліотечного фонду витрати, пов’язані з придбанням ви-дань (книг, брошур, журналів тощо) для використання при виро-бництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, для управ-ління підприємством, відображаються по Кредиту рахунків грошових коштів в кореспонденції з рахунками обліку адмініст-ративних витрат. При списанні витрат не має значення, існує біб-ліотечна служба (бібліотека) як структурний підрозділ підприєм-ства чи ні.

Якщо підприємство передплатило періодичні видання, то по-несені витрати доцільно попередньо обліковувати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з наступним рівномірним спи-санням у дебет рахунка 92 «Адміністративні витрати».

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів

На рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні ак-тиви» відображається вартість необоротних активів, термін кори-сного використання яких більше одного року. Погашається така вартість нарахуванням зносу за встановленою нормою, що ви-значається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного методу використання таких об’єктів. Знос за такими предметами обліковується на рахунку 132 «Знос інших необоротних матеріа-льних активів». Порядок нарахування зносу по основних засобах а також по необоротних матеріальних активах передбачений П(С)БО 7 «Основні засоби». Метод амортизації інших необорот-них матеріальних активів підприємство обирає самостійно. Ана-літичний облік необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного інвентарного об’єкту.

Облік тимчасових

(не титульних) споруд

Тимчасові (нетитульні) споруди обліковуються на ра-хунку 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди». До них належать дрібні об’єкти допоміжного характеру, які використовуються для потреб будівництва і не включені до титулу, а саме: паркани та огорожі (за винятком спеціальних, архітектурно оформлених), необхідні для виробництва робіт; огорожі майданчиків, ділянок тощо; обнески (тобто перенесення з креслень на натуру контурів майбутніх об’єктів) при розбивці будівель і споруд; приоб’єктні конторки і комори виконробів і майстрів; пристосування з техні-ки безпеки, запобіжні козирки; складські приміщення (комори) і навіси при об’єктах будівництва; душові, неканалізаційні убиральні; приміщення для обігріву робітників у холодну пору року; перехідні містки, ходові дошки; настили, драбини, сходи; ришту-вання і підмостки в тому разі, якщо вони не передбачені в кош-торисних нормах; тимчасові розводки в межах робочої зони від магістральних і розвідних мереж електроенергії, води, газу і по-вітря; прохідні та сторожові будки при об’єктах будівництва; та-чки, лари, лотки, столи, лавки та інший дрібний інвентар для мо-нтажних і такелажних робіт; укриття при виробництві буро-привідних робіт.

Витрати зі спорудження тимчасових нетитульних) споруд ві-дображаються по дебету рахунка 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» у кореспонденції з ра-хунками 20. 23, 80, 93, 66 та ін.

Понесені витрати списуються з кредиту рахунка 153 в дебет рахунка 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди».

Після введення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд здійснюється нарахування їхнього зносу. Знос нарахову-ється щомісяця в сумі, яка визначається, виходячи з розміру за-трат на спорудження вартості споруд і терміну служби таких об’єктів.

Для нарахування суми зносу за основу береться первісна вартість за вирахуванням вартості матеріалів, які можна отри-мати від розбирання (за ціною можливого використання або реалізації). Але якщо термін служби тимчасових (нетитульних) споруд перевищує тривалість будівництва, тоді знос визнача-ється, виходячи з терміну будівництва. В бухгалтерському об-ліку знос відображається по дебету рахунка 92 «Адміністрати-вні витрати» і кредиту рахунка 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» та включається до складу адміністрати-вних витрат.

Витрати на утримання, ремонт і розбирання тимчасових (не-титульних) споруд відображаються по дебету рахунка 92 і креди-ту рахунків 20, 66, 642, 652, 377 тощо.

Списання вартості тимчасових (нетитульних) споруд або при-стосувань після закінчення будівництва відображається бухгал-терською проводкою по дебету рахунка 132 і кредиту рахунка 113. При цьому підприємство зобов’язане оприбуткувати матері-али, отримані від розбирання тимчасових (нетитульних) будівель і споруд, за ціною можливого використання або за ціною можли-вої реалізації. Вартість оприбуткованих матеріалів списується з кредиту рахунка 113 в дебет рахунків 205 «Будівельні матеріа-ли», 209 «Інші матеріали».

Витрати по розбиранню тимчасових (нетитульних) споруд ві-дображаються на рахунку 15, а потім з кредиту цього рахунку списуються в дебет рахунка 132.

При списанні тимчасових нетитульних споруд рахунок 113 не завжди закривається. Це пов’язана з тим, що для нарахування зносу враховувалася не вся первісна вартість, а зменшена на пе-редбачувану вартість матеріалів, які повинні бути отримані від розбирання. Запланована вартість практично збігається з фактич-ною. Тому в бухгалтерському обліку проводяться такі записи:

― донарахування зносу, по дебету рахунка 92 і кредиту раху-нка 132, у разі, коли передбачувана вартість від розбирання мате-ріалів була завишена;

― сторнування суми надмірно нарахованого зносу, по дебету рахунка 92 і кредиту рахунка 132, у разі коли передбачувана вар-тість матеріалів від розбирання була занижена.

Введення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд і приладів оформляють актом форми 8-кб, в якому зазначають да-ту будівництва і найменування прийнятого в експлуатацію об’єк-ту, обліковий код, площу або об’єм, фактичну собівартість, очі-куване повернення матеріалів і витрати по розбиранню, строк експлуатації, суму щорічного погашення об’єкту і особу, відпові-дальну за повернення матеріалів.

Аналітичний облік тимчасових (нетитульних) споруд ве-деться у відповідних регістрах обраної форми обліку. Вартість тимчасових (нетитульних) споруд погашається шляхом нара-хування зносу.

Облік природних ресурсів

Облік природних ресурсів здійснюється на рахунку 114 ресурсів «Природні ресурси». До них відносяться будівель-ний ліс, родовища нафти та газу, джерела мінеральної сировини, що відносяться до вичерпних активів. Основною їхньою особли-вістю є те, що при добуванні вони перетворюються на матеріаль-ні запаси. Вартість земельних ділянок та об’єктів природокорис-тування, придбаних підприємством у власність, відображається на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» згідно з оплаченими або прийнятими до оплати рахунків продавців після їх оприбутку-вання. Природні ресурси відображаються в балансі як необоротні активи і мають відповідні назви, наприклад, «Лісові угіддя», «За-паси нафти та газу», «Поклади мінералів». Після того як ліс спи-

Ill

ляний, нафта добута, вони стають продуктами, призначеними для продажу. Протягом експлуатації природного ресурсу його купі-вельна вартість згідно з принципом відповідності має розподіля-тися між обліковими періодами, в яких використання цього при-родного ресурсу сприяло отриманню доходу.

При купівлі чи розробці ресурсів визначають розрахунко-вий показник потужності (величини) запасів в барелях, тонах, кубічних метрах. Вартість однієї добутої одиниці ресурсу (но-рма вичерпання на одиницю ресурсу) визначається шляхом ді-лення загальної суми купівельної вартості чи витрат на вияв-лення ресурсу (мінус очікувана ліквідаційна вартість, яка визначається досить рідко), на встановлений загальний обсяг ресурсу в натуральному виразі, який планується добути (за-плановану кількість одиниць запасів). Обчислену таким спосо-бом норму вичерпання ресурсу в кожному обліковому періоді множать на фактичну кількість одиниць ресурсу, добутих у цей період. Процедура обчислення суми вичерпання природно-го ресурсу подібна до методу нарахування зносу пропорційно випуску виробленої продукції.

Природні ресурси, розроблені, але не реалізовані в поточному році, відображаються як товарно-матеріальні запаси. Витрати на спустошення записуються тільки в тому році, в якому відбулася реалізація ресурсів корисних копалин.

Облік тари

Тара, яка призначена для здійснення технологічних процесів виробництва продукції, залежно від її вартості, строку служби, а також прийнятої на підприємстві облікової політики, може обліковуватись у складі основних засобів (рах. 109) або ма-лоцінних та швидкозношуваних предметів (рах. 112). Тара, яку використовують для упакування та транспортування продукції у виробництві, обліковується на рахунку 204 «Тара й тарні матері-али». Вартість тари, яка використовується для упакування проду-кції в основному виробництві, списують та включають у вироб-ничу собівартість. Якщо упакування готової продукції відбу-вається після її здачі на склад, то вартість тари включається до суми комерційних витрат підприємства. Облік тари ведеться за такими видами: тара з деревини; тара з картону та паперу; тара з металу; тара з пластмаси; тара зі скла; тара з тканини та нетканих матеріалів.

До тари багаторазового використання відносяться: де-рев’яна тара (ящики, бочки); картонна тара (коробки з гофро-ваного та плоского склеєного картону); металева та пластмасо-ва тара (бочки, фляги, ящики, бідони); скляна тара (пляшки, банки, бутлі); тара з тканини та нетканих матеріалів (мішки, полотна). Тара багаторазового використання поділяється на спеціальну заставну, що підлягає поверненню підприємст-вам—виробникам продукції (діжі, пляшки, барабани, бобіни, шпулі тощо), і незаставну, але яка підлягає поверненню на найближчі тарні склади або ж на тароремонтні підприємства (дерев’яна, картонна).

Крім того, на кожному підприємстві є тара, яка постійно ви-користовується для укладання і зберігання матеріалів або готової продукції, а також для їх внутрішньозаводського транспортуван-ня (інвентарна тара). Залежно від вартості і строків служби її об-ліковують у складі основних або оборотних засобів.

Інвентарна (технологічна) тара багаторазово використову-ється у виробництві (контейнери для транспортування окремих деталей, піддони, баки, чани, закроми тощо). Залежно від варто-сті та строку служби вона обліковується в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (рах. 115) або основних засобів (рах. 109).

По тарі, що обліковується в складі основних засобів, щомісяч-но нараховується знос за діючими нормами амортизації до пов-ного перенесення первісної вартості на новий продукт.

Тара-обладнання є багатооборотною тарою, належить підпри-ємствам-постачальникам (відправникам товарів), відображається на їх балансі та підлягає обов’язковому поверненню покупцями (отримувачами) постачальникам (відправникам).

При організації обороту тари-обладнання за принципом обмі-ну «штука на штуку» її бухгалтерські записи не здійснюються. В цьому випадку в супровідних документах робиться відмітка «Контейнери на обмін» без включення їхньої вартості до суми, що належить до оплати.

Тара багаторазового використання застосовується підприємс-твами для упакування готової продукції на складі, її вартість включається до складу комерційних витрат.

Повернення порожньої тари постачальникові в обліку відо-бражають за варіантами.

Варіант 1. При прийманні зворотної тари за ціною реалізації:

— Д-т рах. 631, К-т рах. 115 — 2000 грн — повернута тара по-стачальникові;

—        Д-т рах. 31, К-т рах. 631 — 2000 грн — відшкодована вар-

тість тари.

Варіант 2. При прийманні зворотної тари за ціною нижчою ціни реалізації:

—        Д-т рах. 631, К-т рах. 115 — 2000 грн — повернута тара по-стачальникові;

—        Д-т рах. 31, К-т рах. 631 — 1200 грн — відшкодована вар-тість тари;

—        Д-т рах. 977, К-т рах. 631 — 800 грн — відображено збитки від операції з тарою.

Якщо в договорі або інших нормативних документах не вста-новлено, що багатооборотна тара є зворотною, то повернення її підприємству продавцю (таротримувачу) слід обліковувати як реалізацію майна підприємства:

—        Д-т рах. 371, К-т рах. 712 — 6000 грн — реалізовано май-но — тару;

—        Д-т рах. 949, К-т рах. 115 — 4000 грн — списана собівар-тість тари;

—        Д-т рах. 949, К-т рах. 643 — 1000 грн — нараховано ПДВ. Якщо тара реалізована іншому підприємству, то ця операція ві-дображається як реалізація майна підприємства.

Облік предметів прокату

Облік предметів прокату здійснюється на рахунку 116 «Предмети прокату». Отримання та прокат майна оформлюється бланками форми ПО-ПІ та ПО-П2, які є документами суворої зві-тності.

Форма ПО-ПІ (замовлення-зобов’язання, копія замовлення-зобов’язання заповнюється в двох примірниках під копіюваль-ний папір, другий примірник видається замовнику. В формі ПО-ПІ зазначаються дані про отримання предметів на прокат, їх стан, кількість та вартість. До форми вносяться дані паспор-та (посвідчення) замовника, який своїм підписом підтверджує знання та дотримання правил користування, збереження отри-маних предметів та їх повернення у справному стані у визна-чений строк. На першому примірнику форми представник за-мовника робить відмітки про виплату за продовження строку прокату та доплату за несвоєчасне повернення предмету про-кату.

Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється ана-логічно замовленню-зобов’язанню. Форма ПО-П2 призначена для прийому грошових коштів за прокат, за продовження строку прокату, неповернення предметів прокату.

Якщо користувач предмету прокату його втратив або довів до повної непридатності, то він повинен відшкодувати вартість цьо-го предмету з врахуванням зносу за цінами, що діють на дату розрахунку, якщо інше не передбачене умовами договору прока-ту (замовлення-зобов’язання), і збитки, завдані наймодавцю (вар-тість прокату, пеня за прострочення платежу на момент відшко-дування збитків).

У разі відмови добровільного розрахунку або ухилення від повернення предмету прокату його вилучення, стягнення збитків за невиконання умов договору побутового прокату (заборговано-сті з оплати прокату і пеня), а також сплата державного мита за здійснення нотаріального надпису або розгляд справи відповідно до ціни позову, здійснюється за позовом наймодавця через суд.

Облік інших необоротних активів

Облік інших необоротних матеріальних активів (рах. 117) аналогічний обліку інших необоротних активів (рах. 18), з тією лише різницею, що вони відображаються лише на різних ра-хунках першого класу. Тому доцільно розглянути лише особли-вості нарахування зносу по них.

Необоротні активи можуть зберігатись і використовуватися в бізнесі протягом багатьох років, проте протягом певного часу во-ни зношуються або втрачають свою корисність. Будь-який фізич-ний фіксований актив має обмежену тривалість життя (за винят-ком землі).

Вартість інших необоротних активів погашається нарахуван-ням зносу за встановленою нормою, що визначається підприємс-твом самостійно, виходячи з очікуваного методу використання таких об’єктів. Знос по таких предметах відображається на раху-нку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні акти-ви доцільно здійснювати методом прямолінійного списання (як найбільш простого і звичного для нарахування зносу МШП), або методом зменшення залишку. Відображення інших необоротних матеріальних активів бухгалтерськими проводками наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1