8. Облік оренди (лізингу) основних засобів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

В умовах переходу до ринкової економіки інколи під-приємствам вигідно взяти необхідний об’єкт основних засобів у тимчасове користування в іншого суб’єкта, тобто орендувати, ніж придбати його у власність.

Об’єктом орендних відносин можуть виступати тільки основні засоби підприємств. Підприємство, що взяло будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надав це майно, — оре-ндодавцем.

Орендна операція — це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання осно-вних засобів або землі в користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під відсотокта на визначений строк.

Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються до-говором оренди В ньому обговорюються склад і вартість переда-них в оренду об’єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов’язки сторін по виконанню договірних умов.

Умови, на які слід звернути увагу при укладанні договору оренди, такі: орендодавець має бути суб’єктом підприємниць-кої діяльності; повинен бути оформлений договір оренди та акт приймання-передачі орендованих об’єктів; договір оренди

повинен обов’язково укладатися на платній основі, тобто пе-редбачати орендну плату; об’єктом оренди мають бути матері-альні цінності, які належать до основних засобів, крім тих, ва-ртість яких повністю погашається протягом одною вироб-ничого циклу; основні засоби, які орендуються, повинні бути виробничого призначення.

Залежно від умов, на яких власність передається в користу-вання орендареві орендодавцем, оренда поділяється на оператив-ну та фінансову. Оперативна оренда — це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендаре-ві права користування основними засобами на строк, що не пере-вищує строку їхньої повної амортизації, з обов’язковим повер-ненням таких основних засобів їх власникові після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом усього стро-ку дії договору оренди.

Фінансова оренда — г о с п о д а р с ь к а операція фізичної чи юри-дичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замов-ленням орендаря основних засобів з подальшою їх передачею в користування орендареві на строк, що не перевищує строку по-вної амортизації таких основних засобів з обов’язковою подаль-шою передачею права власності на такі основні засоби орендарю. Розмір орендної плати за користування цілісними майновими комплексами визначається за формулою

Опл = Взал • Ворц,

де Опл — розмір річної орендної плати;

Взал — залишкова вартість орендованих основних засобів на момент оцінки об’єкта оренди;

Ворц — орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів.

Розмір орендної ставки залежить від цільового викорис-тання цілісних майнових комплексів. У міжнародній банків-ській практиці широкого розповсюдження набув лізинг. Лі-зинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та по-лягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачеві майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лі-зингових платежів.

Об’єктом лізингу є будь-яке рухоме й нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів відповідно до законо-давства (в тому числі продукція, вироблена державними підпри-ємствами), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Суб’єктами лізингу можуть бути: лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльно-сті, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу; лізиногоодержу-вач — суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в кори-стування об’єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізин-гового майна — суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб’єктами лізингу і залежно від особли-востей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий або оперативний.

Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отри-мує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший від строку, за який амортизується 90 відсот-ків вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання до-говору.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укла-дання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в пла-тне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менше від строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання договору. Відо-браження лізингових операцій у бухгалтерському обліку показа-но в табл. 5.8.

Таблиця 5.8