7. Методи розрахунку амортизації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

Метод амортизації основних засобів обирається під-приємством самостійно з урахуванням очікуваного способу ви-користання активу.

Можна виділити такі основні вимоги до амортизації основних засобів:

― вартість об’єкту, що амортизується, повинна списуватися систематично протягом строку корисної служби;

― метод амортизації, який використовується, повинен відо-бражати процес споживання підприємством економічних вигод, що одержуються від об’єкта;

― амортизаційні відрахування за кожний період часу повинні визнаватись як дохід, крім випадків, коли вони включаються до балансової вартості іншого активу.

У міжнародній практиці застосовуються такі методи аморти-зації основних засобів:

1)         метод рівномірного (прямолінійного) списання;

2)         виробничий метод (метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт);

3)         методи прискореного списання:

—        метод списання вартості за сумою чисел (метод суми чи-

сел), або кумулятивний метод;

—        метод залишку, що зменшується.

За методом рівномірного (прямолінійного) списання вартість

об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляєть-ся) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річ-на сума амортизації залишаються постійними на весь строк кори-сної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціо-нальна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання, При цьому строк корисної служби визнача-ється кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При за-стосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорцій-но кількості продукції (обсягу послуг), виготовленій за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Метод списання вартості по сумі чисел (кумулятивний метод) визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки,

що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотному порядку), а в знаменнику — загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкта, що амортизу-ється, визначають загальну суму амортизації.

Метод залишку, що зменшується, виходить з того, що корис-ність і продуктивність основних засобів в перші періоди викори-стання є значно вищими, ніж у наступні. Норма амортизації за-стосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіці-єнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки техніч-ного використання, що відрізняються від терміну корисного вико-ристання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни слід розглядати як окремі об’єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання. Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися сут-тєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу аморти-зації може бути пов’язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнан-ня, яке здатне ефективніше виконувати ті самі функції.

Результати зміни суми нарахованої амортизації після змін ме-тоду амортизації будуть відображені в звітності за третій, четвер-тий та п’ятий роки. Аналітичний облік зносу основних засобів ведеться за видами основних засобів. Амортизаційні відрахуван-ня відносять на витрати виробництва та обігу як частину вартості основних виробничих засобів, що відповідає їх зносу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється певними записами на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 5.7).

Таблиця 5.7