Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Загрузка...

Субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» призначений для розрахунків за шкоду, за-подіяну в результаті нестач і витрат від псування цінностей, нестач і крадіжок готівки, якщо винна особа не встановле-на. Факти розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріа-льних цінностей — досить типове явище на українських під-приємствах. При цьому виникає питання хто і в якому роз-мірі повинен відшкодовувати виявлені крадіжки, нестачі, псування.

Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує се-реднього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника чи уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до районного (міського) суду. Розмір шкоди визначається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за мінусом зносу за встановленими нор-мами. При розкраданні, нестачі, знищенні чи псуванні цінностей розмір шкоди визначається за цінами даної місцевості на день відшкодування збитків.

Щоб притягти особу до відповідальності, треба врахувати: на-явність і розмір шкоди: неправомірні дії та обставини, за яких за-подіяно шкоду; чи входили до функцій працівника відповідні обов’язки; чи були створені належні умови для зберігання цінно-стей; майновий стан працівника; ступінь вини працівника; пра-вомірність застосування повної чи часткової матеріальної відпо-відальності.

Розглянувши ці фактори, суд, як правило, може пом’якшити покарання та знизити розмір відшкодування, якого вимагає ке-рівник підприємства. Власник підприємства має право вимагати від винних осіб відшкодування збитків у кратному обчислені, проте ніякий контролюючий орган не має права змушувати їх це робити.

У податківців немає законних підстав цікавитися тим, чи пе-рерахував власник до бюджету суму різниці між розміром завда-ної шкоди та її відшкодуванням у кратному розмірі, а тому вона може повністю залишатися на підприємстві, за винятком випад-ків, коли виявлено нестачу дорогоцінних металів, іноземної ва-люти та деяких інших.

Втрати матеріальних цінностей виявляються при інвентариза-ції. Якщо на момент виявлення нестачі винну особу не встанов-лено, то витрати списують проводкою:

—        Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

—        Кт 20 «Виробничі витрати» (нестача запасів);

—        Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (неста-ча МШП);

—        Кт 10, 11, 12 (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи);

 

—        Кт 30 «Каса» (нестача або крадіжка готівки). Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

—        Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

—        Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

—        Дт 30 «Каса» (погашення готівкою через касу);

—        Дт 31 «Рахунки в банках» (погашення внесенням у банк);

 

—        Дт 20 «Виробничі витрати» (погашення внесенням матеріа-льних цінностей);

—        Дт 66 «Розрахунки з оплати праці» (утримання із зарплати);

—        Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо виявлено нестачу необоротних активів, то вони оформ-

ляються записами: