2. Списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 

Дебіторська заборгованість наносить економічну шкоду підприємству, яке її має. Адже частина цього капіталу вилучена з обороту підприємства і бере участь у виробничо-фінансовій діяльності боржника. Виходячи з діючого законо-давства підприємства мають право створити резерв сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів нараховується, щоб покрити не пове-рнуті дебіторами з різних причин суми заборгованості (банкрутс-тво, закриття за рішенням суду, форс-мажорні обставини, непе-редбачувані, непереборні перешкоди (війни, страйки, стихійні лиха, техногенні катастрофи). Резерв сумнівних боргів можна розрахувати двома методами: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; на основі класифікації дебіторської заборго-ваності.

Перший метод ґрунтується на інформації про платоспромож-ність дебіторів, яка оприлюднюється в засобах масової інформа-ції, а підприємство веде досьє на кожного з них. Вивчення дина-міки показників балансу дебіторів дозволяє, у певному діапазоні ймовірності, визначити рівень неповернення боргів. Відсоток не-повернення боргів необхідно розрахувати і затвердити підписом керівника організації.

Другий метод ґрунтується на припущені, що тенденція непо-вернення боргів, яка визначається за минулий період, збережеть-ся надалі. Період спостереження за тенденціями неповернення боргів може становити від півроку до трьох років. Відсоток сум-нівності боргів визначається розрахунковим методом і на суму резерву сумнівних боргів складається проводка:

—        Дт 944 «Сумнівні та безнадійні боги»;

—        Кт 38 «Резерв сумнівних боргів»

Списання безнадійної дебіторської заборгованості за продук-цію, роботи, послуги проводиться за рахунок використання резе-рву сумнівних боргів:

—        Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»;

—        Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Безнадійною вважається заборгованість, щодо якої існує впе-вненість про її неповернення боржником або за якою минув тер-мін позовної давності. Якщо резерву виявиться недостатньо для списання безнадійної поточної дебіторської заборгованості за то-вари, роботи і послуги, то сума відноситься безпосередньо на ін-ші операційні витрати:

—        Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

—        Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Сума, що надійшла від дебіторів і була раніше визнана безна-дійною, включається до складу інших операційних доходів з од-ночасним зменшенням резерву сумнівних боргів:

—        Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»;

—        Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Поточ-на дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) і визнана безнадійною, списується з ба-лансу на інші операційні витрати.

Якщо після створення резерву фінансовий стан боржника по-ліпшився, то складається запис методом червоного сторно:

—        Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

—        Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Довгострокова дебіторська заборгованість, яка виникає в ході

нормального операційного циклу й буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, передбачає нарахування відсотків. Вона відображається в балансі за її теперішньою вартістю, ви-значення якої залежить від виду та умов погашення довгостроко-вої дебіторської заборгованості. Списання дебіторської заборго-ваності, визнаної безнадійною, оформляється проводками:

—        Дт 944 «Сумнівні та безнадійні боги»;

—        Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

—        Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

—        Кт 377 «Розрахунки з різними дебіторами». Дебіторська заборгованість групується за окремими видами,

що викликано застосуванням різних форм розрахунків між поку-пцями та продавцями і характером господарських операцій, форм платежів (готівкові чи безготівкові). Отже, необхідно розглядати методику обліку за окремими видами дебіторської заборгованості.