Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 2. СХЕМИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ «ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ» : Фінансове право України. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 2. СХЕМИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ «ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.1. Відмінності між грошима та фінансами

Відмінності між грошима та фінансами

Фінанси — одна з економічних категорій, розви-

ток якої пов’язаний із товарно-грошовими відно-

синами та існуванням держави, яка використо-

вує цю категорію для виконання своїх завдань та

функцій

Гроші — це обов’язкова умова існування фінансів, їх матеріа-

льна основа

 

Не охоплюють усієї сфери грошових відно-син, тобто їх змістом є тільки ті з них, за

допомогою яких утворюються грошові фо-нди держави, територіальних одиниць, а також підприємств, організацій, установ

Це всезагальний еквіва-

лент, за допомогою якого

вимірюються затрати пра-

ці

 

За їх допомогою відбувається розподіл ва-

лового внутрішнього продукту та націона-

льного доходу; контроль за виробництвом і

розподілом матеріальних та соціальних

благ держави

Це засіб розрахунку та обігу, міра вартості

 

У результаті їх функціонування формують-

ся, розподіляються та використовуються

грошові фонди, що забезпечують різні пот-

реби суспільства

Грошові відносини за сво-їм змістом значно ширші

за фінансові (купівля-

продаж, оплата праці то-

що)

До фінансів належить і група натуральних відносин

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.2. Фінансова система України та принципи її побудови

 

Бюджетна система, яка

складається з державного

та місцевих бюджетів

Фінанси підприємств,

організацій, установ

(децентралізовані фонди)

Майнове та особисте страхування

Кредит

(державний та банківсь-

кий)

Розмежування фінансових

ресурсів на централізовані та

децентралізовані

Самостійності та незалежності

кожної ланки фінансової

системи

Взаємодії кожної ланки

фінансової системи   \*

Адміністративно-територіального розподілу

Соціальної справедливості

Гласності

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.3. Поняття фінансової діяльності держави

Фінансова діяльність держави — зумовлений об’єктивною необ-хідністю процес збирання, розподілу, перерозподілу та викорис-

тання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують практичне виконання функцій держа-

вою

Основна мета — створення умов, що забезпечують пристойне життя та вільний розвиток людини

Елемент механізму соціального управління

Має міжгалузевий характер, тобто, формування, розподіл та використання фінансових ресурсів торкається усіх галузей державного управління

За допомогою фінансової діяльності створюється матеріальна основа, що є

необхідною для забезпечення функціонування органів державної влади та

управління, правоохоронних органів, забезпечення обороноспроможності та

безпеки держави

У процесі фінансової діяльності держава контролює роботу державних орга-нів, підприємств, організацій, установ щодо виконання поставлених завдань

Виконання державою фінансових функцій виявляється у формі діяльності її представницьких та виконавчих органів влади

Поєднує як безпосереднє управління з використанням імперативних методів (щодо державних підприємств), так і непряме, рекомендаційне управління (щодо фінансових ресурсів недержавних юридичних осіб та фізичних осіб)

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.4. Методи фінансової діяльності

Методи фінансової діяльності — способи, за допомогою яких держа-

ва в особі уповноважених органів, органів місцевого самоврядуван-

ня здійснює мобілізацію, розподіл та використання централізованих

і децентралізованих грошових фондів

 

Обов’язкової мобілізації — полягає у примусовому і безвідплат-ному вилученні частини грошових коштів у їх власників на ко-ристь держави (реалізується через форми податкових та платежів, штрафів, пені та ін.)

Добровільної мобілізації — передбачає диспозитивні засоби забез-фінансових надходжень (проведення лотерей, випуск державою облігацій, добровільні внески громадян)

 

Фінансування — безповоротний, безвідплатний, цільовий, плано-вий, відпуск грошових коштів з централізованого фонду на вико-нання відповідних завдань, реалізацію державних функцій (фінан-сування капітальних вкладень виробничого призначення, перебудови народного господарства та ін.)

Кредитування — цільовий, відплатний, строковий, поворотний відпуск грошових коштів, який здійснюється на платній основі (державний та банківський кредити)

 

Пооб’єктний — передбачає відпуск бюджетних коштів на фінан-сування відповідних об’єктів (незавершене будівництво, державні навчальні заклади тощо)

Посуб’єктний — передбачає відпуск державних коштів відповід-ним бюджетним розпорядникам (ст. 21 Бюджетного кодексу Укра-їни)

Залежно від форми розрахункових операцій (в формі безготівко-вих розрахунків та у формі розрахунків готівкою)

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.5. Державні органи, що здійснюють фінансову діяльність

Державні органи, що здійснюють фінансову діяльність

 

Верховна Рада України (ст. 85 Кон-

ституції України); Верховна Рада Ав-тономної Республі-

ки Крим, обласні, районні, міські, се-лищні, сільські ради (Гл. 12 Бюджетного

кодексу України)

Кабінет Міністрів України

Президент України

Рада міністрів АРК, місцеві дер-жавні адміністра-

ції та виконавчі

органи відповідних

Рад

Міністерства і ві-домства України в межах своїх повно-важень здійснюють відомчий держав-ний контроль

Рахункова палата (Закон України «Про

Рахункову палату Верховної Ради Украї-

ни» від 11.07.1996)

 

            Міністерство фінансів України       

            Державне каз-начейство

України

(Постанова

КМУ від

21.12.2005

№ 232)                       Державна конт-рольно-ревізійна

служба (Закон України від 26.12.1993)     

                                              

Національний банк України (Закон України від 20.05.1999)

Державна податкова служба України (Закон України від 04.12.1990)

Державна пробірна палата України

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.6. Поняття фінансового права, предмет та методи

 

Фінансове право — це самостійна галузь

публічного права, що регулює суспільні

відносини у сфері мобілізації, розподілу та ви-

користання централізованих і

децентралізованих фінансових ресурсів держа-

ви з метою забезпечення виконання нею своїх

завдань і функцій

Основний метод

Імперативний — виявляється у владних приписах держа-

ви (в особі органів законодавчої або виконавчої влади)

іншій стороні фінансових відносин однозначно визначе-

ної і обов’язкової міри поведінки, а також встановлює

міру покарання з боку держави у разі невиконання при-

пису іншою стороною відносин (наприклад, порядок і ро-

змір стягнення обов’язкових платежів; напрямки викори-

стання державних коштів тощо)

Другорядні методи (застосовуються не самостійно, а у поєднанні з основним методом)

 

Субординації

Погодження

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.7. Система фінансового права

 

Система фінансового права — об’єктивно обумовлена внутріш-

ня його побудова, об’єднання і розміщення фінансово-правових

норм у повному взаємозв’язку та послідовності 

і'                      •          '          

Загальна частина

містить фінансово-правові норми, що

діють у межах всієї фінансової діяльно-

сті держави та мають для неї загальне

значення                    Особлива частина

складається з низки розділів, що

об’єднують фінансово-правові норми,

що регулюють суспільні відносини у

певних сферах

1          '                       1          '                                                          /           /                      

                        Система державних органів, що здійснюють фінансову

діяльність, їх правовий статус, завдання і функції, форми і

методи роботи                                                                                                                   

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.8. Фінансово-правова норма: структура та види

Фінансово-правова норма — це загальнообов’язкові приписи компе-

тентних органів з приводу мобілізації, розподілу і використання ко-

штів централізованих та децентралізованих фондів, виражених у ка-

тегоричній формі й забезпечених примусовою силою держави

 

Матеріальні: закріплюють склад фінансової си-теми, види та обсяг коштів, що повинні надійти до централізова-них та децентралізованих фондів від юридичних та фізичних осіб; обсяги видатків, що будуть профі-нансовані за рахунок цих фондів

Процесуальні :

визначають процедуру діяльності

в галузі мобілізації, розподілу та

використання державних грошо-

вих фондів

Зобов ’язуючі : вимагають від учасників відно-син виконати відповідні дії, за-кріплюють їх обов’язки в межах цих відносин (податкові органи зобов’язані повідомити платників податків про строки платежів)

Забороняючі :

містять заборону на окремі дії

(на території України заборонено

введення грошових знаків крім

гривні)

Уповноважуючі:

встановлюють права учасників

відносин щодо здійснення окре-

мих самостійних дій у відповід-

них межах (підприємство має

право розпоряджатися своїм

прибутком після виконання всіх

податкових зобов’язань)

Гіпотеза — ви-

значає умови, за яких можуть ви-

никати у фізич-них і юридичних осіб, передбачені

нормою права,

обов’язки у галузі

фінансової діяль-

ності

Диспозиція — вказує, якою по-винна бути пове-дінка сторін фі-

нансових відносин за наяв-ності передбаче-

них гіпотезою фактичних обста-

вин

Санкція — міс-тить вказівки на наслідки пору-шення правової норми, закріплює вид юридичної відповідальності

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.9. Поняття фінансових правовідносин, їх особливості

Фінансові правовідносини — це врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юри-дичних прав і обов’язків, реалізують приписи цих норм щодо фор-мування, розподілу, використання державних коштів

Виникають у процесі планового формування, розподілу, використання державних централізованих та децентралізованих фондів (мають грошовий характер)

Є різновидом майнових відносин, які мають публічний характер, адже вони вини-кають з приводу фінансових ресурсів держави, органів місцевого самоврядування та використовуються на загальнонеобхідні потреби

Однією зі сторін завжди виступає держава в особі уповноважених органів та від-повідні органи місцевого самоврядування

Наявність фінансового плану

Відсутність рівності сторін

Виникнення, зміна і припинення відбувається на підставі юридичних фактів

 

Дії — це юридичні факти, які є результатом волевиявлення осо-

Правомірні дії — вольова поведінка, яка передбачена правовою нормою (індиві-

дуальні акти; юридичні

вчинки; правомірні дії, які

скеровані на підтримку

фінансових інтересів

держави)

Неправомірні дії —

поведінка, що не

відповідає приписам

фінансово-правових

норм (нецільове вико-

ристання бюджетних

коштів)

Події — обста-

вини, що не

залежать від

волі людей

(народження

людини, сти-

хійне лихо,

смерть)

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.10. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин

 

Суб’єкти фінансового права — осо-би, які володіють правосуб’єктністю, тобто потенційно здатні бути учасни-ками фінансових правовідносин (ст. 67 Конституції України закріплює, що кожен зобов’язаний сплачувати подат-ки і збори в порядку і розмірах, уста-новлених законом)               

 

                        Суб’єкти фінансових правовідносин — реальні учасники певних правових відносин

 

                       

 

                       

Держава та її

адміністративно-

територіальні

утворення:

АРК; області, міста,

райони, селища, села

Колективні суб’єкти -державні та громадські орга-

нізації: органи державної влади та управління; органи місцевого самоврядування; підприємства різних форм діяльності та форм власності, серед яких розрізняють коме-рційні та некомерційні уста-

нови

Індивідуальні суб’єкти:

фізичні особи

(громадяни України,

іноземці та особи без

громадянства)

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.11. Поняття фінансового контролю та його основні завдання

Фінансовий контроль — це контроль за законністю та доцільністю дій в галузі формування, розподілу та ви-

користання грошових фондів держави та органів місце-вого самоврядування з метою ефективного соціально-

економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових право-відносин

Перевірка виконання органами державної влади та місцевого са-моврядування функцій із формування, розподілу та використання фінансових ресурсів відповідно до компетенції

Перевірка виконання суб’єктами господарювання фінансових зо-бов’язань перед державою та органами місцевого самоврядування

Контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звіт-ності

Поліпшення бюджетної та податкової дисципліни

Виявлення резервів підвищення прибуткової частини бюджетів та зменшення видаткової частини

Перевірка обігу бюджетних коштів у банках та інших фінансово-кредитних установах

Контроль за формуванням та розподілом цільових бюджетних фондів

Припинення незаконних дій щодо надання податкових та митних пільг, державних дотацій, субвенцій та інших форм допомоги

Виявлення фінансових зловживань у сферах бюджетних, міжбюд-жетних, податкових, банківських, валютних відносин

Проведення профілактичної роботи з метою підвищення фінансо-вої дисципліни

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль

Схема 1.12. Класифікація фінансового контролю

 

                        Попередній — здійснюється на етапі розгляду та прийняття рі-шень щодо фінансових питань

Залежно від часу проведення контролю              

 

           

            Поточний — контроль за безпосередньою оперативною фінансо-вою діяльністю

 

                       

 

           

            Подальший — контроль за фінансовими результатами

 

                       

 

            Контроль органів законодавчої влади та місцевого самовряду-вання

            Президентський контроль

                        Контроль органів виконавчої влади загальної компетенції

Залежно від

суб’єкта, що

здійснює

контроль                    ►       

 

           

            Контроль органів виконавчої влади спеціальної компетенції

 

           

            Контроль фінансово-кредитних органів

                        Відомчий контроль

            Внутрішньогосподарський контроль

            Аудиторський контроль

            Громадський контроль

 

                        Обов’язковий: здійснюється з огляду на вимоги законодавства або за рішенням компетентних державних органів

Залежно від підстав             

 

                        Ініціативний: здійснюється на підставі власних рішень господа-рюючих суб’єктів

 

            Контроль органів державного управління

                        Контроль банків

Залежно від

об’єктів

контролю                   ►       

 

           

            Контроль підприємств сфери матеріального виробництва

 

           

            Контроль підприємств сфери нематеріального виробництва

                        Контроль міжнародної діяльності та ін.

 

Залежно від

інформаційного

забезпечення             Документальний — перевірка фінансових операцій на підставі аналізу первинної документації

 

                        ►        Фактичний — встановлення реального становища об єкта за до-помогою різних методів перевірки (обмір, зважування та ін.)

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.13. Елементи системи державного фінансового контролю

Державний фінансовий контроль

Суб’єкт (хто контролює): Рахун-кова палата ВР України, Міністер-ство фінансів, Державне казначей-ство, ДПС України, Контрольно-ревізійна служба та ін.

Принципи: законності,

плановості, системності, безперер-

вності, демократичного централіз-

му, об’єктивності, гласності, ефек-

тивності

 

Об’єкт (кого контролюють): ві-домства, організації, міністерства, що використовують бюджетні ко-шти юридичних і фізичних осіб, на яких покладений комплекс відпо-відних фінансових обов’язків

Методи: аналіз, обстеження, облік, інспекція, перевірка, ревізія

 

Предмет (що контролюють): складові частини процесу вироб-ництва та нормативно-правову ба-зу, що забезпечує функціонування економіки держави

Механізм здійснення контролю

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.14. Механізм державного фінансового контролю

 

                                                                                 

                        Суб’єкт контролю               

1          '                       1'                     ''

                       

                       

 

                        Методи контролю               

 

                                              

 

                        ►        Інформаційна база про об’єкт контролю              

 

           

           

                       

 

                                  

                                  

                                              

                        Об’єкт контролю                 

                                   Предмет контролю                          

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.15. Методи фінансового контролю

 

Ревізія — це найглибше, всебі-

чне обстеження фінансово-

господарської діяльності

об’єкта, що підлягає перевірці,

з метою з’ясування її доцільно-

сті та законності

Обстеження — охоплює окремі сто-рони фінансово-господарської діяль-ності суб’єктів господарювання з ме-тою виявлення їх фактичного стану, перспектив розвитку, необхідності ре-організації тощо. Здійснюється за до-помогою опитування, анкетування

Аналіз — системний метод за допо-

могою якого досліджується бухгал-

терська звітність та після чого визна-

чається рівень виконання

запланованих норм, фінансової дисци-

пліни

 

Перевірка — це обстеження і

вивчення окремих сторін фі-

нансово-господарської діяльно-

сті об’єктів, що підлягають пе-

ревірці, на підставі звітних,

балансових, видаткових доку-

ментів з метою виявлення по-

рушень фінансової дисципліни,

застосування заходів щодо їх

усунення

Інспекція — перевірка фінансового

стану підприємств на місцях, яка пері-

одично здійснюється компетентними

органами з метою загального ознайо-

млення зі станом справ та надання

оперативної практичної допомоги

Спостереження — зводиться, пере-

важно, до загального ознайомлення із

станом фінансово-господарської дія-

льності відповідних підприємств,

установ, організацій

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.16. Система органів державного фінансового контролю

Система органів державного фінансового контролю

 

Верховна Рада

України (ст. 85 Кон-

ституції України);

Верховна Рада АРК,

обласні, районні, мі-

ські, селищні, сіль-

ські ради (гл. 12 БК

України)

Кабінет Міністрів України

Президент України

Рада міністрів АРК, місцеві дер-жавні адміністра-

ції та виконавчі органи відповідних

рад (гл. 17 БК України)

Національний аудиторський комітет

(Указ Президента України «Про націона-

льний аудиторський комітет України» від

20.07.1995)

Рахункова палата (ЗУ «Про Рахункову

палату Верховної Ради України» від

11.07.1996)

 

            Міністерство фінансів України       

            Державне каз-

начейство

України

(Указ Президе-

нта України від

27.04.1995)                Державна конт-рольно-ревізійна

служба

(ЗУ від 26.12.1993)  

                                              

Національний банк України (ЗУ від 20.05.1999)

Державна податкова служба України (ЗУ від 04.12.1990)

 

Міністерства і ві-домства України в межах своїх повно-важень здійснюють відомчий державний контроль

Державна пробірна палата України

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.17. Поняття та види ревізій

 

Ревізія — це форма контрольного заходу, що використовується для поглибленого та розширеного опанування об’єкта контролю

Визначається законодав-

ством (ст. 2 ЗУ «Про

державну контрольно-

ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993)

Система обов’язкових контрольних дій щодо документальної та фак-тичної перевірок опера-цій з бюджетними кош-

тами, використання державного майна та ін.

Мета ревізії — визначи-ти законність, повноту,

своєчасність взаємних платежів та розрахунків об’єкта, що підлягає пе-ревірці, та бюджетів (по-

забюджетних фондів,

організацій тощо), а та-

кож ефективність цільо-

вого використання дер-

жавного майна

Об’єкти ревізії — всі

державні органи, уста-

нови в Україні, позабюд-

жетні фонди, органи мі-

сцевого самоврядування,

підприємства, організа-

ції, фінансово-кредитні

установи незалежно від

форми власності, якщо

вони використовують

бюджетні кошти (майно)

чи мають пільговий ре-

жим

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.18. Поняття та методи податкового контролю

Податковий контроль — спеціальний вид державного фінансово-

го контролю, який здійснюється органами державної податкової

служби та іншими контролюючими органами, спрямований на

забезпечення дотримання податкового законодавства суб’єктами,

які реалізують свої податкові обов’язки

 

Залежно

від суб’єкту

Державний:

здійснює орган державної влади (Міністерство фі-нансів, ДПС, КРС, митні органи та ін.)

Незалежний:

здійснюється аудиторами

(аудиторськими фірмами)

ЗУ «Про аудиторську дія-

льність» від 22.04.1993)

Оперативний:

здійснюється в межах по-даткового періоду

Періодичний:

здійснюється після завер-шення податкового періоду

Документальний:

здійснюється на підставі аналізу документів, які

відображають показники

господарської діяльності та фінансові результати

суб’єкта підприємницької діяльності

Фактичний:

здійснюється на підставі

фактичного аналізу стану

суб’єкта підприємницької

діяльності (обстеження,

контрольна закупка, інвен-

таризація тощо)

Облік платників

податків (ст. 10 ЗУ

«Про державну по-

даткову службу в

Україні» від

04.12.1990)

Обстеження тери-торії та приміщень, на яких можуть ро-

зташовуватися

об’єкти оподатку-

вання (п. 3 ст. 11

ЗУ «Про державну

податкову службу

в Україні» від

04.12.1990)

Податкова перевір-

ка — гнучка форма

вивчення фактич-

ного стану госпо-

дарської діяльності

суб’єктів господа-

рювання, надійний

спосіб виявлення

стадії виконання

(невиконання) по-

даткових

обов’язків (п. 1

ст. 11 ЗУ «Про

державну податко-

ву службу в Украї-

ні» від 04.12.1990)

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.19. Поняття та види податкових перевірок

Види податкових перевірок

 

Виїзна

проводиться за місцезнаходженням

суб’єкта підприємницької діяльності

чи за місцем розташування об’єкта

власності

Камеральна

проводиться за місцем розташування податкового органу

Комплексна

документальна перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта гос-подарювання, яка охоплює усі питання

повноти нарахування та сплати всіх обов’язкових платежів

Зустрічна

перевірка суб’єкта господарювання з

питань фінансово-господарської дія-

льності паралельно з іншим суб’єктом

Вибіркова

перевірка, яка проводиться за заздале-

гідь окресленим планом, зазвичай,

щодо одного або декількох суб’єктів

господарювання, з метою вивчення

конкретного питання

рішення вищого контролюючого орга-

ну в разі службового розслідування чи

в разі порушення кримінальної справи

щодо осіб, які проводили перевірку

суб’єкта підприємницької діяльності

 

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.20. Засоби забезпечення виконання податкових обов’язків

Засоби забезпечення виконання податкових обов’язків

(згідно з Законом України «Про порядок погашення зо-

бов’язань платників податків перед бюджетами та держав-

ними цільовими фондами»)

 

Полягає у забо-

роні вчиняти пла-

тником будь-які

дії щодо своїх

активів

Накладається на

активи строком

до 96 годин

Податкова за-

става -це обмеження прав платників щодо розпоря-дження власним майном (ст. 8)

При неподанні (несвоєчасному

поданні) плат-ником податко-

вої декларації

При несплаті у строки суми податкового зобов’язання, визначеного платником са-мостійно

При несплаті у строки суми податкового зобов’язання, визначеного

контролюючи-ми органами

Пеня -

плата у вигляді про-

центів, нарахованих

на суму податкового

боргу, що справля-

ється з платників у

зв’язку з несвоєчас-

ним погашенням по-

даткового зо-

бов’язання (ст. 16)

Нарахування

пені обумов-

люється тіль-

ки фактом

прострочу-

вання сплати

податків та

зборів

Пеня нарахо-

вується тільки

після завер-

шення вста-

новлених

строків пога-

шення подат-

кового зо-

бов’язання

Стягнення

пені не має

ніякої юриди-

чної відпові-

дальності

 

Податкова порука

(п. 8.8 ст. 8)

Адміністративний арешт активів -

виключний спосіб забезпечення мож-ливості погашення податкового боргу (ст. 9)

Зобов’язання бан-

ка-поручителя

відповідати перед

податковим орга-

ном за сплату по-

датків відповід-

ним суб’єктом

(п. 8.8 ст.8)

Діє на підставі договору подат-

кової поруки,

який реєструєть-

ся у податковому

органі

У разі невиконання платником податкових

обов’язків банк-поручитель бере на себе від-

повідальність у такому ж обсязі, як і платник

податків

Банк-поручитель має право зворотньої вимо-ги до платника

Модуль 1. Загальні положення фінансового права. Фінансовий контроль Схема 1.21. Аудит: поняття та види

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітнос-

ті, обліку, первинних документів та іншої інформації

щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів гос-

подарювання з метою визначення достовірності їх звіт-

ності, обліку, його повноти і відповідності чинному за-

конодавству та встановленим нормативам

 

Проводиться на підставі

договору між аудитором

(аудиторською фірмою)

та замовником

У договорі на проведен-ня аудиту передбача-

ються предмет і термін перевірки, обсяг ауди-

торських послуг, розмір

і умови оплати, відпові-дальність сторін

Затрати на проведення

аудиту відносяться на

собівартість товару

(продукції, послуг)

Замовник має право ві-

льного вибору аудитора

(аудиторської фірми),

проте він зобов’язаний

створити аудитору на-

лежні умови для якісно-

го виконання аудитор-

ської послуги

Виконання аудитором

договору визначається

актом прийому — зав-

дання аудиторського

висновку

Для підтвердження достовірності та повноти річного балансу госпо-дарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльнос-

ті, звітність яких офіційно опри-

люднюється (за винятком тих, що

повністю утримуються за рахунок

державного бюджету)

Для перевірки фінансового стану

засновників КБ, підприємств з

іноземними інвестиціями, АТ та

інших фінансових посередників

Емітентів цінних паперів

Державних підприємств при зда-

ванні в оренду цілісних майно-

вих комплексів, приватизації, ко-

рпоратизації та інших змінах

форми власності

При порушенні питання про ви-

знання неплатоспроможним або

банкрутом

Перевірка річного балансу гос-

подарюючих суб’єктів з річним

господарським оборотом менш

як 250 нмд проводиться один раз

на три роки

 

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес

Схема 2.1. Бюджетна система, її структура та принципи

Бюджетна ситема України — це сукупність державного та місцевих бюджетів,

побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністратив-

но-територіальних устроїв і врегульована нормами права

 

Державний бюджет України — це загально-державний фонд коштів,

основний фінансовий

план, з якого органи дер-

жавної влади отримують

кошти для матеріального

опосередкування свого

функціонування

Бюджет АРК, обласні, ра-

йонні бюдже-ти, бюджети

районів у міс-

тах

Місцеві бюджети

Бюжети місце-вого самовря-

дування: бюджети тери-

торіальних громад сіл, се-лищ, міст та їх

об’єднань

Єдності — забезпечується єдиною

правовою базою, єдиною грошовою

системою, єдиною бюджетною класи-

фікацією та ін.

Збалансованості — витрати бюджету повинні відповідати обсягу надход-

жень

Самостійності — Державний бюджет

України та місцеві бюджети є самос-

тійними

Повноти — до складу бюджетів

включаються всі надходження та ви-

трати, що здійснюються відповідно до

НПА України

Обґрунтованості — бюджет форму-

ється на реалістичних макропоказни-

ках економічного і соціального розви-

тку держави

Ефективності — всі учасники бю-

джетного процесу повинні прагнути

досягти запланованої мети

Цільового використання — бюджетні

кошти використовуються тільки на

визначені цілі

Справедливості, неупередженості, публічності та прозорості

Відповідальності учасників бюджет-

ного процесу — кожен учасник бю-

джетного процесу несе відповідаль-

ність за свої дії, бездіяльність на

кожній стадії процесу

 

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.2. Поняття бюджету, його значення

Бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для

забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної

влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місце-

вого самоврядування протягом бюджетного періоду

 

Створює фінансову базу функціону-

вання держави та органів місцевого

самоврядування, виконання покладе-

них на них завдань

Державний апарат, органи місцевого самоврядування, правоохоронні орга-ни утримуються за рахунок бюджет-них коштів

Сконцентровані в бюджеті кошти при-

значені для виконання державної соці-

ально-економічної політики, забезпе-

чення оборони та безпеки держави

За допомогою бюджету реалізуються державні та місцеві програми щодо розвитку галузей народного господар-ства, охорони навколишнього середо-вища, зміцнення науково-технічного потенціалу та розвитку культури дер-жави

Надає можливість маневрування під час розподілу державних коштів на потреби суспільства, враховуючи їх пріоритетність на відповідні відрізки часу загалом для держави, а також для її регіонів

Сприяє розвитку міжнародних відно-

син

Загальний фонд

(ч. 2 ст. 13 БК Украї-

ни): всі доходи, крім

тих, що призначені для

зарахування до спеціа-

льного фонду; всі ви-

датки за рахунок над-

ходжень до загального

фонду бюджету; фі-

нансування загального

фонду (забезпечує фі-

нансування основних

функцій та завдань

держави, територі-

альних громад)

Спеціальний фонд

(ч. 3 ст. 13 БК Украї-

ни): бюджетні призна-

чення за рахунок кон-

кретних джерел

надходжень; гранти або дарунки, одержані бюджетними розпоря-дниками на конкретну мету; різниця між до-

ходами і видатками

спеціального фонду (передбачає предмет-

но-цільове викорис-тання бюджетних ко-

штів за бюджетними призначеннями)

 

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.3. Бюджетна класифікація

Бюджетна класифікація — це єдине систематизоване згру-пування доходів, видатків і фінансування бюджету за озна-ками економічної сутності, функціональної діяльності, ор-ганізаційного устрою та за іншими ознаками

Класифікація доходів бюджету: по-даткові та неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; тран-сферти (ст. 9 БК України)

Класифікація видатків бюджету:

функціональна; економічна; відомча;

програмна (ст. 10 БК України)

 

Класифікація фінансування бюджету:

визначає джерела отримання фінансо-

вих ресурсів, необхідних для покриття

дефіциту бюджету, і напрямки витра-

чання фінансових ресурсів, що утво-

рилися в результаті перевищення до-

ходів бюджету над його видатками

(ст. 11 БК України)

За типом кредитора чи власника бор-

гового зо-

бов’язання

(запозичення

банківських

установ, між-

народних ор-

ганізацій)

За типом бор-гового зо-бов’язання (облігації вну-трішньої та зо-внішньої дер-жавної позики, казначейські зобов’язання)

 

+

Класифікація боргу:

систематизує інформацію про всі бор-

гові зобов’язання держави, Автоном-

ної Республіки Крим, місцевого само-

врядування (ст. 12 БК України)

'           г                      і           '

За типом                    За типом борго-

кредитора                  вого зобов ’язання

(внутрішній                (залежно від тер-

та зовнішній              міну розміщення

державний                фінансового зо-

борг)               бов’язання: дов-

гострокові, середньострокові, короткострокові)

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.4. Класифікація бюджетних доходів

 

Склад доходів бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (у т.ч. дарунки, гранти)

                                                          

            Податкові надходження — передбачені податковими законами України загаль-нодержавні та місцеві по-

датки, збори та інші

обов’язкові платежі (при-

буткові податки, податок

на додану вартість, земель-

ний податок, ресурсні пла-

тежі, мито та ін.)                               Неподаткові надходження:

доходи від власності та під-

приємницької діяльності;

адміністративні збори та

платежі, доходи від неко-

мерційного та побічного

продажу; надходження від

штрафів та фінансових са-

нкцій та ін.    

           

                       

           

           

           

           

                       

           

                                                          

            Доходи від операцій з капіталом                           

           

           

                        Трансферти — це кошти, одержані від інших орга-нів державної влади, ор-ганів влади АРК, органів місцевого самоврядуван-

           

                       

           

 

                                                           ня, інших держав або мі-

жнародних організацій на

безоплатній та безповоро-

тній основі    

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.5. Класифікація видатків бюджету

 

            Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійс-нення програм та заходів, передбачених відповідним бюдже-

            том, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум

                       

                                   Розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідних загальних функцій держави, АРК, місцевого самоврядування

Функціональна класифікація                      

           

 

           

                       

 

           

                        Підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки спрямування бюджетних коштів на здійснення держав-них функцій, місцевого самоврядування

                       

           

 

           

                        Поточні видатки — видатки на товари і послуги; випла-та відсотків; субсидії; трансферти

 

                       

                                   Капітальні видатки — інвестиції до основного капіталу (основних фондів), у тому числі витрати на нове будів-ництво; розширення, реконструкцію, технічну перебу-дову діючих підприємств та ін.)

Економічна класифікація                 

           

 

           

                       

                                   Кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначає міністр фінансів України

           

                        Визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів (на її основі Державне казначейство України, місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх бюджетних розпорядників)

Відомча класифікація                       

 

                       

 

                       

 

                       

Програмна                 Застосовується у формуванні бюджету за програмно-цільовим методом

класиф            >ікація                       

 

Введення воєнного стану

Оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях

Оголошення окремих місцевостей зонами

надзвичайної екологічної ситуації, необхід-

ність усунення природних чи техногенних

катастроф

При зміні бюджетного періоду для Держав-

ного бюджету України місцеві бюджети мо-

жуть бути прийняті на такий самий період

S

о

я

"S о'

 

                       

            О И

            я о

            я ь

            tT4 5

            о н

            Ь Я

о          s я

 

            Я Яс

"О        я я

3          Й "О

W        g ь

р         

            я a

            43 тз

н         

 

tr          я й

           

            а я

            я я

            я о

^          * 3

"О        я і\

<<       о й

ь          д р

Я         Я 2

            Я й'

s 1

tr я о я

н о

о         

 

й          a *

"О        ** а\

о          о S

3          я й

           

            я d.

            о я

            й о

            я н

            о ?

 

           

и

S

to

%

<3\ ft

тний юдже

н a

я »

s ^з

В= о'

я *

■а

о 1

8 8

/—V -*

 

<*> 2

 

И a

«3

^ s

я a

"? я

8- °

5" Я

я ®

w Н

■а

s

-

»

m

I

I

t

О

to -

И

S

to

% п н S » о S о н ге

S ■а

S

to

■a о в

о

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.7. Методи бюджетного регулювання

Бюджетне регулювання — це частковий перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів

Закріплені доходи — це доходи, які повністю чи у твердо фіксованому розмірі в установленому порядку надходять до відповідного бюджету (наприклад, за місцевими бюджетами закріплюється єдиний податок (ст. 64 БК України)

Регулюючі доходи — це доходи, які з метою збалансування доходів і видатків надходять до відповідного бюджету у вигляді відсотків від податків та інших платежів згідно з нормативами, що затверджуються на наступний фінансовий рік (наприклад, до бюджету м. Києва зара-ховується 100% загального обсягу ПДФО, а до бюджету м. Донецька — 75% (ст. 65 БК України)

Субсидії — бюджетні кошти, що передаються бюджетам іншого рівня бюджетної системи, фізичним чи юридичним особам на умовах част-кового фінансування цільових видатків

Секвестр — пропорційне зниження державних видатків щомісяця за всіма незахищеними статтями бюджету

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної вла-ди, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання з певною ме-тою в порядку, визначеному тим органом, який виніс рішення про на-дання субвенції

Дотації — міжбюджетні трансферти на вирівнювання дохідної спро-можності бюджету, який її отримує

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.8. Бюджетний процес та його учасники

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розгля-дом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і кон-тролем за їх виконанням, розглядом звітів про ви-конання бюджетів, що становлять бюджетну систему України

a,

Складання проектів бюджетів

Розгляд та прийняття

Закону про Державний

бюджет України, рішень

про місцеві бюджети

Учасниками бюджетного

процесу є органи та посадові

особи, наділені бюджетними

повноваженнями

(ВР України, Президент

України, КМ України та ін.

(ст. 20 БК України)

a,

 

Головні бюдже

тні розпорядни'

ки (ст. 22 БК

України)

 

Виконання бюджету, внесення змін до Закону про Державний бюджет

України, рішення про місцеві бюджети

Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього

Розпорядники бюджетних

коштів — бюджетні установи

в особі їх керівників, уповно-

важені на отримання бюджет-

них асигнувань, взяття бюд-

жетних зобов’язань та

здійснення видатків з бюдже-

ту

Бюджетні розпоряд-ники нижчого рівня (ст. 21 БК України)

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес Схема 2.9. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх функції

 

            Головні розпорядники бюджетних коштів           

                       

Головні розпорядники коштів

Державного бюджету затверджу-

ються Законом України

«Про Державний бюджет»

(п. 1 ст. 22 БК України)       Головні розпорядники коштів міс-

цевих бюджетів визначаються рі-

шенням про місцевий бюджет

(п. 3 ст. 22 БК України)

                       

Розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за раху-нок бюджетних коштів                Отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі «Про Державний бюджет України» чи рішенні про місцевий бюджет, доводить до бюджетних розпоряд-ників нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління ними                 Здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих бюджетними роз-порядниками нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів      Одержує звіти про використання коштів від бюджетних розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів; аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес

Схема 2.10. Складання проекту Державного бюджету України (перша стадія бюджетного процесу, гл. 6 БК України)

Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет

України

Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України: визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів та видатків бюджету

Національний банк України до 1 квітня подає до Верховної Ради України проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період та проект кошторису доходів та видатків банку

Парламентські слухання з питань бюджетної політики починаються не пізніше 1 червня: КМ України подає проект Основних напрямків бюджетної політики на на-ступний бюджетний період (доповідає Прем’єр-міністр або за його дорученням мі-ністр фінансів України)

За результатами парламентських слухань ВР України приймає

Постанову про схвалення Основ-них напрямків бюджетної політики

Постанову про взяття до відома Осно-вних напрямків бюджетної політики

Головні бюджетні розпорядники розробляють та подають до Міністерства фінансів України бюджетні запити з метою внесення пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України

На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає (зі своїми пропозиціями) до Кабі-нету Міністрів України для розгляду

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його до Верховної Ради України до 15 вересня року, що передує плановому

Модуль 2. Бюджетна система України. Бюджетний процес

Схема 2.11. Розгляд та прийняття Державного бюджету України (друга стадія бюджетного процесу, гл. 7 БК України)

Розгляд ВР України проекту закону про Державний бюджет України (доповідає міністр фінансів та Голова Комітету ВР з питань бюджету щодо його відповідності нормам БК Украї