10.3. Правове регулювання грошового обігу в Україні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

Грошово-кредитна політика — це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного розвитку, стри-мування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, за-безпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1)         визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комер-ційних банків;

2)         процентну політику;

3)         рефінансування комерційних банків;

4)         управління золотовалютними резервами;

5)         операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджу-ють корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов’язаннями на відкритому ринку;

6)         регулювання імпорту та експорту капіталу;

7)         емісію власних боргових зобов’язань та операції з ними.

Грошовою одиницею України, як це і встановлено ст. 99 Конституції

України, є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових знаків і використання грошових сурогатів як засо-бу платежу забороняються. Офіційне співвідношення між гривнею та золо-том або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та засто-совує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Регулювання грошового обігу є одним із найбільш важливих напрям-ків діяльності держави у сфері фінансів. Саме тому високим є рівень норма-тивно-правових актів, що закріплюють основні правові засади її обігу. Пе-редусім йдеться про Конституцію України, у ст. 92 якої зазначено, що засади створення та функціонування грошового ринку, статус національної

валюти, а також іноземних валют на території України встановлюються ви-ключно законами України. У ст. 99 закріплено, що забезпечення її стабіль-ності є основною функцією НБУ.

Не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національ-ного банку чи Правління Національного банку інакше, як в межах, визначе-них Законом.

Грошова система — це державно-правова форма організації грошо-вого обігу, встановлена за допомогою правових норм. Зміст грошової сис-теми необхідно розглядати як внутрішню організаційно-правову форму грошового обігу1.

Грошова система містить такі елементи:

1.         Функціональні елементи:

а)         грошова одиниця України (нац. валюта);

б)         масштаб цін;

в)         види грошових знаків, що мають статус єдиного законного платіжного

засобу на території України.

2.         Організаційні елементи:

а)         організація готівкового обігу;

б)         організація безготівкового обігу;

в)         система державних органів, що здійснюють управління грошовим обігом.

Зупинимося на характеристиці саме другого блоку елементів грошо-вої системи.

1. Розрахунки готівкою починаються з випуску грошей в обіг, тобто їх емісії, що є виключною компетенцією НБУ. Готівка перебуває в обігу у вигляді грошових знаків — банкнот і монет.

Емісійну систему розглядають як законодавчо встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків, вона є складовою грошової системи.