Статут банку обов’язково має містити інформацію про:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

1)         найменування банку;

2)         його місцезнаходження;

3)         організаційно-правову форму;

4)         види діяльності, які банк має намір здійснювати;

5)         розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій ба-нку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездо-кументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;

6)         структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та по-рядок прийняття рішень;

7)         порядок реорганізації та ліквідації банку;

8)         порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;

9)         розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;

 

10)       порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

11)       положення про аудиторську перевірку банку;

12)       положення про органи внутрішнього аудиту банку.

Рішення про внесення змін до статуту банку чинне з моменту реєст-рації таких змін Національним банком України.

Наступний — етап державної реєстрації Національним банком Укра-їни.

філій, представництв, відділень ⁄⁄ Офіційний вісник України. — 2001. — № 44. —

Ст. 1991.

Уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

1)         заяву про реєстрацію банку;

2)         установчий договір (крім державного банку);

3)         статут банку;

4)         рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або Постано-ву Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5)         бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згід-но зі встановленими Національним банком України вимогами;

6)         інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У випадку, коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

7)         бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — фізичних осіб, які мати-муть істотну участь у банку;

8)         відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради дире-кторів), ревізійної комісії;

9)         копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;

 

10)       нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юри-дичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11)       копії звіту про проведення відкритої підписки на акції — для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12)       відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання цих документів відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних вне-сків засновників та інших учасників банку. Рішення про державну реєстра-цію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Наці-ональним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів. Національний банк України може ви-магати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк України видає банку свідоцтво про його держав-ну реєстрацію за встановленою ним формою.

Національний банк України може відмовити в державній реєстрації банку у разі, якщо:

1) порушений порядок створення банку;

2)         установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3)         поданий неповний пакет документів, необхідних для державної ре-єстрації банку, або ці документи не відповідають вимогам Закону чи норма-тивно-правових актів Національного банку України;

4)         у Національного банку України є докази, що підтверджують відсу-тність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фінансово-го стану принаймні одного з засновників, що мають істотну участь у банку;

5)         професійна придатність та ділова репутація голови виконавчого ор-гану і головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого органу бан-ку не відповідають вимогам Національного банку України.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отри-мання банківської ліцензії, яка надається Національним банком України на підставі клопотання відповідного банку за наявності документів, що підтве-рджують:

1)         наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку

у розмірі, що встановлюється Законом;

2)         забезпеченість банку належним банківським обладнанням,

комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відпо-

відно до вимог Національного банку України;

3)         наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління

(ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний

для управління банком.

Ліцензія на здійснення банківських операцій (окремих чи всіх) може бути відкликана за поданням регіонального управління Національного бан-ку України у разі:

– виявлення недостовірних даних, на підставі яких була надана ліцен-зія;

– затримки початку здійснення діяльності, на яку надана ліцензія, бі-льше ніж на один рік з моменту надання ліцензії;

– виникнення становища, яке загрожує інтересам кредиторів та вкла-дників банку;

– виявлення порушень банком вимог банківського і антимонопольно-го законодавства, систематичного порушення економічних нормативів, здійснення операцій, на які не одержано ліцензій, надання недостовірної інформації.

Відкликати ліцензію можна на один вид банківської діяльності або на всі банківські операції. Рішення про відкликання ліцензії на всі банківські операції виноситься Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків. Якщо протягом двох тижнів засновники і акціонери банку не винесуть рішення про форми подальшого його функціонування або припинення діяльності шляхом реорганізації чи ліквідації, Правління НБУ виносить рішення про ліквідацію банку.

У разі порушення суб’єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, порядку, строків та технології виконання банків-ських операцій, неподання звітності, подання недостовірної звітності, ство-рення становища, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає клієнту обрати собі банк за своїм розсудом, НБУ має право:

1)         підвищувати для них норми обов’язкових резервів;

2)         відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій;

3)         усувати керівництво суб’єкта банківської діяльності від управління;

4)         призначати тимчасову адміністрацію для управління суб’єктом ба-нківської діяльності;

5)         у безспірному порядку стягувати штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та застосовувати інші санкції;

6)         приймати рішення про виключення з Державного реєстру банків, їх реорганізацію та ліквідацію.

Банк як суб’єкт господарювання здійснює фінансову діяльність (фі-нансове посередництво) у формі банківських операцій, які проводяться в порядку, встановленому НБУ. Вичерпний перелік банківських операцій ви-значений ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

1)         приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2)         відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-

кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за

допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3)         розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

4)         операції з валютними цінностями;

5)         емісія власних цінних паперів;

6)         організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

7)         здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (у т.ч. андеррайтинг) та ін.