9.1. Поняття та види державних і місцевих видатків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

Виконання будь-яких функцій державою потребує витрат фінансових ресурсів. Державні видатки — це вид фінансових відносин, пов’язаних із безперервним цільовим використанням грошових коштів. Держава та орга-ни місцевого самоврядування використовують для покриття необхідних ви-трат грошові кошти, що мобілізуються до централізованих фондів — дер-жавного та місцевих бюджетів.

Загалом, видатки держави можна класифікувати залежно від:

1)         необхідності фінансування на відповідний проміжок часу: на пото-чні видатки та видатки розвитку;

2)         поділу бюджетів на загальний та спеціальний фонди: на видатки, пов’язані з фінансуванням діючих установ, навчальних закладів, соціальних програм та на видатки, пов’язані з окремими спеціальними заходами та про-грамами;

3)         місця в суспільному виробництві: видатки на розвиток матеріаль-ної та нематеріальної сфери;

4)         суспільного призначення: видатки на економічний розвиток, соціа-льно-культурні заходи, науку та освіту, зовнішньоекономічну діяльність, погашення державного боргу;

5)         цільового призначення: видатки на заробітну плату, господарські витрати, ремонт;

6)         форми власності суб’єктів, які здійснюють публічні витрати: на державні видатки та муніципальні;

7)         джерел фінансування: на централізовані та децентралізовані видат-ки1.

БК України чітко розмежовує видатки на здійснення повноважень (ст. 82) та дає вичерпний перелік видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (ст. 87) та відповідних видів місцевих бюджетів (статті 88–91).