Податок встановлюється лише державою та базується на актах вищої юридичної сили. Основними ознаками податку є те, що він:

1)         стягується на умовах безповоротності (повернення податку можли-ве тільки за його переплати або за умови закріплення законодавством від-повідних пільг);

2)         має односторонній характер встановлення. Оскільки податок стягу-ється з метою покриття суспільних потреб, які, переважно, відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника податку, то він є індивідуаль-но безповоротним. Сплата платником податку не породжує зустрічного зо-бов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

3)         на відміну від інших обов’язкових платежів, він може бути сплаче-ний лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або де-централізованого фонду;

4)         категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. Під час сплати податкового платежу відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у влас-ність усієї держави. Такого переходу права власності немає під час внесен-ня до бюджету обов’язкових платежів державними підприємствами. Ці пла-тежі будуть податками лише за формою, а не за змістом;

5)         виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов’язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює його платежу1.

1 Див.: Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. — Х.: Консум, 1997. — С. 113–115; Основы налогового права / Под ред. С. Г. Пепеляева. — М.: ИДФБК-ПРЕСС, 2000. — С. 22.

Багатогранна категорія «податок» дозволяє порушувати питання про виділення в рамках єдиного терміна двох значень, рівнів. Можна розділити податок на правову категорію і законодавчо закріплене (прикладне) понят-тя. При характеристиці податку як правової категорії, зазвичай, робиться акцент на переході власності до держави, на зміні форми власності.

Таким чином, податок — це форма примусового відчуження резуль-татів діяльності суб’єктів, що реалізують свій податковий обов’язок, у дер-жавну чи комунальну власність, що вноситься до бюджету відповідного рі-вня (чи цільового фонду) на підставі закону (чи акта органа місцевого самоврядування) і виступає як обов’язковий, нецільовий, безумовний, безо-платний і безповоротний платіж.

Держава мусить мати бюджет зі стабільними джерелами надходжень, роль яких виконують, насамперед, податки. Сутність податків, мета та фун-кції їх визначаються економічним і політичним устроєм суспільства, похо-дженням та завданнями держави. Право держави стягувати податки та обов’язок населення платити їх випливають із необхідності функціонування держави та її установ в інтересах усього суспільства та окремих осіб.