Фінансовий контроль як елемент управління припускає декілька ас-пектів:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

•          по-перше, це контроль за фінансовою та господарською діяльністю господарюючих суб’єктів;

•          по-друге, це регламентована нормами права діяльність господарюю-чих суб’єктів, контролюючих суб’єктів, пов’язана з рухом централізованих і децентралізованих фондів;

•          по-третє, це засіб забезпечення законності у фінансовій діяльності2 .

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінан-сів, що відображає й уточнює всі стадії кругообігу сукупного суспільного продукту, забезпечує раціональне співвідношення між потребами у фінан-сах і наявністю грошових ресурсів. Теорія фінансів характеризує фінансо-вий контроль як форму реалізації контрольної функції фінансів, визначаю-чи його, найчастіше, як сукупність дій щодо перевірки діяльності суб’єктів господарювання. Основою контрольної функції фінансів є рух фінансових ресурсів у централізованій і децентралізованій формах. Саме за цим рухом здійснюється публічний фінансовий контроль3 .

1          Див.: Государственный финансовый контроль: Учебник для вузов. — СПб.: Питер,

2004. — С. 74-80.

2          Див.: Грачева Е. Ю., Соколова Э. Д. Финансовое право: Учеб. пособ. — М.:

Юристъ, 2001. — С. 32.

3          Див.: Родионова В. М., Шлейников В. И. Финансовый контроль: Учебник. — М.:

ИД ФБК — ПРЕСС, 2002. — С. 16.

Здійснення фінансового контролю, деталізація елементів його механі-зму дає можливість виділити основні види фінансового контролю. Конкрет-ний вид фінансового контролю залежить від декількох чинників, до яких можна віднести такі:

•          правове положення контрольованого суб’єкта;

•          правовий статус контролюючого суб’єкта;

•          об’єкт контролю;

•          мету контролю;

•          підстави виникнення контрольних відносин.

Виходячи з цього, фінансовий контроль можна класифікувати за де-

кількома напрямками:

I.          За часом проведення:

1)         попередній;

2)         поточний;

3)         подальший.

Попередній фінансовий контроль проводиться до здійснення опера-цій, дій, пов’язаних з рухом грошових фондів (передує операціям, що пере-віряються). Він полягає в розгляді та аналізі кошторисів, бюджетів, затвер-дженні їх проектів. За цих умов стає можливим запобігання порушенням фінансового законодавства ще на стадії прогнозів і планів, зводиться до мі-німуму нераціональне використання коштів.

Поточний фінансовий контроль здійснюється в процесі виконання безпосередніх фінансових операцій, пов’язаних із рухом грошових фондів. За його допомогою створюються передумови запобігання порушень фінан-сової дисципліни в процесі формування та витрачання грошових фондів. Фактичні витрати порівнюються з нормами витрат, закріплених відповід-ними нормативними актами та кошторисами, що уможливлює виявлення відхилень та вчасне на них реагування.

Подальший фінансовий контроль проводиться вже після здійснення господарської чи фінансової операції щодо використання грошових фондів. За цих умов оцінюється стан фінансової дисципліни, виявляються її пору-шення та визначаються заходи щодо їх усунення. Цей вид контролю реалі-зується під час аналізу звітів і балансів, поглибленого вивчення усіх сторін господарсько-фінансової діяльності. Саме його всебічний характер і надає цьому видові контролю комплексний характер, що деталізує підстави і мету руху як коштів, так і пов’язаних із ними матеріальних, трудових, природних ресурсів.

II.        За суб’єктним складом органів, що здійснюють контроль:

1)         державний;

2)         незалежний.

Державний фінансовий контроль здійснюється спеціально уповнова-женими органами держави. За цих умов його можна поділити на:

а)         державний фінансовий контроль, що здійснюється органами загальної

компетенції (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Націона-

льний банк України). У цьому випадку необхідно звернути увагу на певну

особливість — розбіжність дій подібних органів і органів фінансової діяль-

ності загальної компетенції. Фінансовий контроль — більш вузька сфера,

ніж фінансова діяльність загалом, що відображається в спеціальній компе-

тенції органів. Наприклад, Національний банк України належить до органів

фінансової діяльності спеціальної компетенції, але є органом фінансового

контролю загальної компетенції, оскільки він не тільки здійснює функції

контролю, але і багато інших, пов’язаних із рухом грошових коштів держа-

ви загалом;

б)         державний фінансовий контроль, який здійснюють органи спеціальної

компетенції, створені спеціально для фінансового контролю (Рахункова па-

лата, Державне казначейство, Контрольно-ревізійна служба, податкові та

митні органи та ін.).

Незалежний фінансовий контроль здійснюється недержавними уста-новами, організаціями та містить:

а)         незалежний фінансовий контроль, що здійснюється громадськими органі-

заціями і т.ін.;

б)         незалежний фінансовий контроль, що здійснюється аудиторськими орга-

нізаціями, аудиторами.

III.       За змістом контрольованих відносин фінансовий контроль факти-

чно поділяється на інституціональні види та розрізняє контрольовані дії за

змістом інститутів Особливої частини фінансового права. Виходячи з цього,

контроль буває:

1)         бюджетний;

2)         податковий;

3)         банківський;

4)         валютний.

IV.       За джерелами контролю:

1)         документальний — фінансовий контроль, що полягає в аналізі та переві-рці первинної документації (кошторисів, балансів і т.п.), пов’язаної з рухом грошових коштів;

2)         фактичний — фінансовий контроль, під час якого проводиться аналіз як документів, так і матеріальних цінностей, рух яких документально закріп-люється, перевіряється відповідність записів фактичним грошовим і матері-альним ресурсам.

V.        За періодичністю здійснення:

1)         оперативний фінансовий контроль здійснюється в межах звітного періоду;

2)         періодичний фінансовий контроль охоплює діяльність органів фінансово-го контролю після закінчення звітного періоду, та пов’язаний з перевіркою законності, доцільності використання грошових ресурсів.