2.10. Облік операцій переоцінки основних засобів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 

Загрузка...

У процесі господарської діяльності підприємство має право проводити переоці-нювання (дооцінювання або уцінювання) об’єктів основних засобів, якщо їхня за-лишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Економічна необхідність переоцінки полягає у визначенні реальної вартості об’єкта і в уточненні витрат підприємства на його експлуатацію. Операції з переоцін-ки основних засобів складаються з операцій зменшення первісної вартості об’єктів та їхнього зносу — уцінки, і операцій збільшення первісної вартості об’єктів та їхнього зносу — дооцінки.

У разі переоцінювання об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюються всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінювання основних засобів може проводитись у випадку, коли відношення справедливої вар-тості об’єкта основних засобів до їхньої залишкової вартості перевищує величину суттєвості. Величина суттєвості встановлюється кожним підприємством самостійно і вказується в наказі про облікову політику. Переоцінювання основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінювання, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їхня залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. Частота переоцінювань залежить від коливань справед-ливої вартості об’єктів основних засобів, що переоцінюються. Коли існують значні та непостійні коливання справедливої вартості об’єктів основних засобів, тоді такі об’єкти звичайно слід переоцінювати щорічно. У разі незначного коливання спра-ведливої вартості об’єктів основних засобів можна їх переоцінювати кожні три або п’ять років.

Основні засоби переоцінюються за рішенням керівника підприємства згідно з відповідним наказом. На підставі цього документа створюється комісія з переоці-нювання та встановлюється порядок і строки його проведення. До складу експерт-ної комісії входять облікові працівники та інженери. Комісія встановлює всі об’єкти основних засобів, які підлягають переоцінюванню. Бухгалтерія підприємства готує відомість переоцінки основних засобів у довільній формі. В ній фіксують інвентар-ний номер та найменування об’єкта, його первісну вартість, суму нарахованого зносу, залишкову вартість. Члени комісії визначають по кожному об’єкту основних засобів справедливу вартість та розраховують індекс переоцінювання.

Переоцінена первісна вартість та сума переоціненого зносу об’єктів основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу цих об’єктів на індекс переоцінювання. Індекс переоцінювання визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Сума дооцінки (уцінки) вартості і зносу об’єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінювання.

Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість відповідатиме справедливій вартості без зміни суми зносу об’єкта.

Дані про переоцінювання (зміну первісної вартості і зносу) відображаються в ре-гістрах аналітичного обліку основних засобів (відомість обліку необоротних активів і зносу). Необхідно зберігати всю інформацію про порядок визначення справедливої вартості об’єктів основних засобів на дату переоцінювання. Якщо переоцінювання проводилось із залученням професійних оцінювачів, то обов’язково складається звіт

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

про експертне оцінювання, в якому, крім справедливої вартості майна, досить деталь-но фіксують підходи і методологію дослідження цієї вартості.

Відображення в бухгалтерському обліку результатів переоцінювання вартості основних засобів залежить від результатів минулих переоцінок. Так, результат пер-шого переоцінювання відображають так: сума дооцінки вартості і зносу збільшує первісну вартість і накопичений знос об’єкта основних засобів, а сума уцінки вартості і зносу зменшує первісну вартість і накопичений знос. Різниця між сумою дооцінки вартості і сумою дооцінки зносу основних засобів зараховується на збільшення до-даткового капіталу, а різниця між сумою уцінки вартості і сумою уцінки зносу вклю-чається до складу витрат:

1)         відображення дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів: Дт 10 «Основні засоби» Кт 423 «Дооцінка активів»;

2)         відображення дооцінки нарахованого зносу об’єкта основних засобів: Дт 423 «Дооцінка активів» Кт 131 «Знос основних засобів»;

3)         відображення уцінки нарахованого зносу об’єкта основних засобів: Дт 131 «Знос основних засобів» Кт 10 «Основні засоби»;

4)         відображення уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів: Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» Кт 10 «Основні засоби».

У разі дооцінки об’єкта основних засобів, який раніше було переоцінено, пере-вищення суми попередніх уцінок (відображених у складі витрат) над сумою попе-редніх дооцінок (відображених у складі доходів) залишкової вартості цього об’єкта включається до складу доходу звітного періоду. І лише різниця між сумою дооцінки залишкової вартості та вказаним перевищенням відображається у складі додаткового капіталу. І навпаки, під час уцінювання об’єкта основних засобів, який раніше було переоцінено, перевищення суми попередніх дооцінок (відображених у складі дохо-дів) над сумою попередніх уцінок (відображених у складі витрат) залишкової вар-тості цього об’єкта списується в дебет рахунка додаткового капіталу. Різниця між су-мою уцінки залишкової вартості об’єкта та вказаним перевищенням відображається у складі витрат звітного періоду.

Основні бухгалтерські проведення оформлення переоцінок наведені в табл. 2.20.

Таблиця 2.20

Кореспонденція рахунків при подальшій переоцінці основних засобів

Результат       Кореспонденція рахунків

 

попереднього            Результат поточного                                   

переоцінюван-          переоцінювання       Дебет  Кредит           Сума

ня залишкової            залишкової вартості 

           

           

вартості                                            

1. Результат поточного переоцінювання–дооцінювання

 

Дооцінка        Дооцінка        10 «Основні засоби» 423 «Дооцін-ка активів»      На суму  дооцінки залишкової вартос-ті

Розділ 2. Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Продовження табл. 2.20

Уцінка            Дооцінка в розмірі, що перевищує суму витрат за попередні-ми переоцінками          10 «Основні засоби»           746 «Інші доходи від звичайної діяльності»           На суму витрат від попередньої уцінки

            Дооцінка в розмірі, що перевищує суму витрат попередніх переоцінок            10 «Основні засоби» 423 «Дооцін-ка активів»  На суму переви-щення поточної до-оцінки над сумою витрат по попере-днім переоцінкам

2. Результат поточного переоцінювання–уцінювання

 

Уцінка            Уцінка            975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»       10 «Основ ні засоби»           На суму уцінки за-лишкової вартості

Дооцінка        Уцінка в сумі, що не перевищує результа-ту попередніх пере-оцінок   423 «Дооцін-ка активів»            10 «Основ ні засоби»           На суму залишку додаткового капіта-лу попередньої до-оцінки

            Уцінка в сумі, що пе-ревищує     результат попередніх   переоці-нок    975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»      10 «Основ ні засоби»           На суму, що переви-щує поточну уцін ку над сумою додат-кового капіталу від попередньої дооцін-ки

При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, сума залиш-ку дооцінки цих об’єктів, відображена на субрахунку 423 «Дооцінка активів», вклю-чається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Процес переоцінювання основних засобів за Міжнародними Стандартами фінан-сової звітності (МСФЗ) та П(С)БО України суттєво не відрізняється.