РОЗДІЛ 16. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ТА ОРГАНАМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 

Загрузка...

Мета вивчення розділу: надати студентам теоретичні знання щодо визначення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, принципів їх обчислення, сплати та відображення в бухгалтерському обліку; сформувати вміння застосовувати набуті знання на практиці.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

•          нормативно-правові акти, що регламентують обчислення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

•          механізми стягнення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

•          характеристику бухгалтерських рахунків з нарахування та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

•          організацію первинного обліку операцій з нарахування і сплати податків і пла-тежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів.

Студенти повинні вміти:

•          обчислювати належні до сплати суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів;

•          складати первинні документи з обліку податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів;

•          відображати на рахунках обліку нарахування та сплату податкових платежів, зборів та внесків до державних цільових фондів;

•          складати форми звітності за податками, зборами і обов’язковими платежами до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів.

Основні терміни

Акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльнос-ті, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, ви-ключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платни-ком податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за ви-дачу документів юридичного значення уповноваженими на те державними органами.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

Державні цільові фонди — це фонди, які створені відповідно до чинного законо-давства України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів), що стягуються з фізичних осіб та юридичних осіб незалежно від форм власності.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — система прав, обов’язків i гарантій, яка передбачає матерiальне забезпечення на випа-док безробіття за незалежних вiд застрахованих осiб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштiв Фонду.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похован-ням — це страхування, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою ними заробітної плати (доходу) внаслiдок тимчасової втрати працездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм’ї), вагiтностi та пологiв, догляду за малолiтньою дитиною, часткову компенсацiю витрат, пов’язаних iз народженням дитини, смертю застрахованої особи або членiв її сiм’ї, а також надання соцiальних послуг за рахунок бюджету Фонду соцiального страху-вання з тимчасової втрати працездатностi, що формується шляхом сплати страхових внескiв власниками підприємств або уповноваженими ними органами, громадянами, а також за рахунок iнших джерел.

Збір за забруднення навколишнього середовища — це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який встановлюється з метою відшкодування витрат на охорону навколишнього середовища.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів — це загальнодержавний збір за користування лісовими ресурсами, який впроваджено з метою відшкодування витрат на відновлення лісових угідь.

Митні збори і митні платежі — це пла та за виконання митницею своїх обов’язків і надання послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України.

Мито — непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону (ім-порт, експорт, транзит товарів), включається до складу ціни товарів, сплачується за рахунок покупців, ставки диференційовані за групами това рів.

Місцеві податки i збори — це обов’язкові платежі, які, згідно із законодавством України, запроваджуються органами місцевого самоврядування на підпорядкованих їм територіях i повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Обов’язкові платежі — це система встановлених законодавством внесків і відра-хувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних цільових фондів.

Пенсійний фонд України – центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління соціальною системою загальнообов’язкового державно-го пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які, згідно із законодавством, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної влас-ності) — це податок за володіння та користування землею, який справляється з юри-дичних та фізичних осіб.

Розділ 16. Облік розрахунків з бюджетом та органами соціального страхування

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин — це загаль-нодержавна плата за користування природними ресурсами України, які являють со-бою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і про-стягається до глибин, що доступні для геологічного вивчення та освоєння.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів — це загальнодержавний збір за використання водних ресурсів, який встановлено з метою стимулювання раціо-нального та комплексного використання та відновлення водних ресурсів, вирів-нювання соціально-економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів різного ступеню доступності, проведення природоохоронних та ресурсозбе-рігаючих заходів.

Податки — це обов’язкові платежі підприємств та фізичних осіб до державного або місцевих бюджетів.

Податкова накладна — звітний податковий документ, який підтверджує виник-нення податкового зобов’язання у продавця-платника податку у зв’язку з прода-жем товарів (робіт, послуг), і одночасно виникнення права на податковий кредит у покупця-платника податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг).

Податкова соціальна пільга — сума, на яку платник податку може зменшити за-гальний місячний оподаткований дохід, що отриманий з джерел, розташованих на території України, від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Податкове зобов’язання з ПДВ — це загальна сума податку, одержана (нарахова-на) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно із Зако-ном «Про податок на додану вартість».

Податковий кредит з ПДВ — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно із Законом «Про податок на додану вартість».

Податок з доходів фізичних осіб — це плата фізичної особи за послуги, які нада-ються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має подат-кову адресу або розташовано особу, яка утримує цей податок згідно із Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» .

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт та послуг і повніс-тю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.

Податок на прибуток підприємств — це прямий податок, що сплачується підпри-ємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових та матеріальних цінностей, а також з прибутку, одержаного від позареа-лізаційних операцій.

Страхування від нещасних випадків на виробництві — це страхування, що здій-снюється Фондом соціального страхування вiд нещасних випадків з метою прове-дення профілактичних заходiв, спрямованих на усунення шкідливих i небезпечних виробничих факторiв, запобiгання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та iншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, спричинених умовами працi; відновлення здоров’я та працездатності потерпiлих на виробництвi вiд нещасних випадків або професiйних захворювань; вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди застрахованим i членам їх сiмей.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підпри-ємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законодавством видами підприємницької діяльності.