2.3. Види оцінок основних засобів та їх характеристика


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 

Загрузка...

Облік основних засобів здійснюється в натуральних і вартісних показниках. При оцінюванні основних засобів у натуральній формі встановлюється кількість машин, їхня продуктивність, потужність, розмір виробничих площ. Кожний об’єкт основних засобів обчислюється в натуральних одиницях, які характеризують певні його пара-метри. Ці дані використовуються для розрахунку виробничих потужностей підпри-ємств і галузей економіки, визначення речового складу основних засобів, встанов-лення шляхів більш раціонального їх використання, складання балансу обладнання, визначення технічного стану основних засобів.

Вартісні показники основних засобів дають змогу визначити загальну суму, знос, нарахувати амортизацію, розрахувати собівартість продукції, рентабельність підпри-ємства. Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінювання розрізняють такі види достовірності оцінки їх вартості: первісна (історична) собівартість; спра-ведлива вартість; переоцінена вартість; залишкова вартість; вартість, яка амортизу-ється; ліквідаційна вартість.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості активів, сплачених (переданих), ви-трачених для придбання (створення) необоротних активів, і яка складається з таких витрат:

—        суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

—        реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

—        суми ввізного мита;

—        суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засо-бів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

—        витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

—        витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних за-собів;

—        інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до пер-вісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозиченого капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедли-вій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасника-ми) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об’єкта, переведеного до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює його собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо за-лишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то пер-вісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збіль-шеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, яка буде передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість застосовується для оцінювання основних засобів при їх над-ходженні на підприємство.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміється вартість, яку може бути отримано в операціях обміну між поінформованими, обізнаними, зацікавленими і не-залежними сторонами. Справедлива оцінка основних засобів визначається згідно з П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» таким чином:

—        земля і будівлі: ринкова вартість;

—        машини і обладнання: ринкова вартість, а в разі відсутності даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за ви-рахуванням суми зносу на дату оцінювання;

—        інші основні засоби: також відновлювальна вартість.

Як ринкова вартість, можуть бути використані дані про біржову вартість, дані

прайс-листів тощо. Таке твердження ґрунтується на принципі обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігати завищенню оцінок активів. Як відновлювальна вартість, може виступати експертна оцінка, здійснена незалежними експертами.

Залишкова (балансова) вартість визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу.

Ліквідаційні вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприєм-ство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчен-ня строку їхнього корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість використовується при розрахунку річної та місячної амортизації.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їхнього переоціню-вання. Вона відображається на рахунках бухгалтерського обліку та у звітності як пер-вісна вартість після проведення переоцінювання.

Розділ 2. Облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів