РОЗДІЛ 10. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 

Загрузка...

Мета вивчення розділу: сформувати в студентів теоретичні знання та практичні навички щодо обліку формування, змін та використання власного капіталу підпри-ємства та його складових як основного джерела фінансових ресурсів.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

•          визначення власного капіталу;

•          характеристику рахунків обліку власного капіталу;

•          кошти і джерела формування статутного капіталу;

•          порядок формування статутного капіталу;

•          методологію бухгалтерського обліку формування та змін статутного капіталу;

•          порядок обліку нарахування та сплати дивідендів;

•          документи, які засвідчують оголошення статутного капіталу та здійснення вне-сків засновниками;

•          особливості обліку формування неоплаченого і вилученого капіталу.

Студенти повинні вміти:

•          класифікувати власний капітал;

•          складати первинні документи при здійсненні внесків до статутного капіталу;

•          відображати в обліку операції з формування та використання статутного та па-йового капіталу;

•          відображати в обліку операції з формування та використання додаткового капі-талу та резервного капіталу;

•          відображати в обліку операції з формування та використання нерозподіленого прибутку, виникнення непокритих збитків.

Основні терміни

Власний капітал — це частина активів підприємства, яка залишається після ви-рахування його зобов’язань.

Вилучений капітал — вартість акцій власної емісії, які станом на певний час не розміщені серед акціонерів (вилучені з обігу).

Дарчий капітал — безоплатно отримані активи, безповоротна допомога.

Дивіденди — це платежі, що здійснюються юридичними особами, які є емітентами корпоративних прав, на користь власників корпоративних прав у зв’язку з розподі-лом частини прибутку таких емітентів, розрахованої за правилами бухгалтерського обліку.

Додатковий капітал — незареєстрований капітал (додатково вкладений, резерв-ний капітал, нерозподілений прибуток тощо).

Інвестований капітал — сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, додатково внесений капітал.

Капітал — це вартість, яка має властивість самозростати, приносити додаткову вартість.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внеска-ми до статутного капіталу підприємства.

Нерозподілений прибуток — це частина отриманого у звітному періоді прибутку після нарахування й сплати до бюджету податку на прибуток, яка не була розподіле-на між акціонерами, власниками, а реінвестована у підприємство.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності. Формується за рахунок сум пайових внесків членів споживчих товариств, житлово-будівельних кооперативів, сільськогосподарських виробничих кооперативів, кредитних спілок, одержаних в результаті розподілу на паї колективної власності.

Резервний капітал підприємства — це сума резерву, створеного за рахунок нероз-поділеного прибутку, на підставі установчих документів відповідно до чинного за-конодавства.

Статутний капітал — це сума внесків засновників підприємства, що визначає мінімальний розмір майна й гарантує інтереси його кредиторів.