6.10. Інвентаризація готової продукції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 

Загрузка...

Порядок інвентаризації готової продукції слід розпочинати з організаційних пи-тань. Перед проведенням інвентаризації вся готова продукція повинна бути згрупо-вана, розкладена за назвами, сортами, розмірами в порядку, зруч ному для підрахун-ку. В разі позачергової інвентаризації готову продукцію підготовляють у присутності інвентаризаційної комісії.

До початку процедури інвентаризації важливо отримати від кож ної матеріально відповідальної особи розписку з таким змістом:

На початок проведення інвентаризації всі видаткові та при буткові документи на товарно-матеріальні цінності, здані до бухгалтерії, і всі товарно-матеріальні цін-ності, що надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а ті, що ви були, списано у видаток.

Дата    Підпис

Якщо на підприємстві передбачено зберігати готову продукцію на декількох складах або в ізольованих приміщеннях, то інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання від одного місця до іншого. Перевіривши одне місце зберіган-ня, вхід до нього опломбовують, і комісія переходить до наступного.

При цьому кількість готової продукції визначають згідно з Інструкцією № 69, пе-ревіряючи наявну в натурі готову продукцію (повна інвентаризація).

У разі якщо готова продукція надходить на склад під час інвентаризації, мате-ріально відповідальна особа повинна прийняти її у присутності членів інвентариза-ційної комісії. Потім на прибуткових докумен тах роблять відмітку «Надійшло після інвентаризації» (за підписом голо ви комісії) з посиланням на дату опису та номер, де записано цінності.

Відпуск готової продукції під час інвентаризації можливий з дозволу керівника підприємства і го ловного бухгалтера. На видаткових документах про готову продук-цію, відпущену зі складу в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, ставлять відмітку. Така готова продукція заноситься до окремого опису в порядку, аналогічному тому, який встановлено для цінностей, що надійшли під час інвентаризації. Результати інвентаризації готової продукції відображають в інвента-ризаційному описі.

Перелік поширених типових форм для проведення інвентаризації:

1)         інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей ф. № інв-3 або ф. № М-21. У першому документі міститься розписка, якої немає в останній фор-мі;

2)         акт інвентаризації товарів відвантажених (ф. № інв-4);

3)         інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № інв-5).

Описи підписують усі члени комісії та матеріально-відпо відальна особа, після чого їх передають до бухгалтерії під розписку. Бухгалтерія звіряє фактичну наявність цінностей, занесених до описів, з даними бухгалтерського обліку. Якщо є розходжен-ня, то складає звіряльну відомість (ф. № інв-19). До неї заносять залишки готової продукції фактичні та ті, які значаться в бухгалтерському обліку. Вказу ють тільки ту готову продукцію, за якою виявлено розбіжності з об ліковими даними (нестачі

Розділ 6. Облік виробництва та реалізації готової продукції

та лишки). Складаючи відомість, проводять операції взаємозаліку нестач та лишків при пересортуванні готової продукції. Якщо при заліку нестач лишками під час пере-сортування вартість нестачі готової продукції більша за вартість надлишку, то різни-цю відшкодовують винні особи. Коли ж таких осіб не встановлено, то су мові різниці розглядають як нестачу понад норми природно го убутку і відносять на результати фінансово-господарської діяльності. У протоколах інвентаризаційної комісії наво-дяться вичерпні пояснення причин, через які різниці не можна віднести на винних осіб.

Якщо навпаки — вартість надлишку готової продукції пере вищує вартість нестачі при пересортуванні, то на різницю збільшують дані обліку відповідних матеріальних цінностей і результати фінансово-господарської діяльності.

Усі інші випадки нестач та лишків готової продукції розглядають і відображають у бухгалтерському та податковому обліку ок ремо як нестачі і як надлишки.

Механізм розрахунку розміру збитків від нестачі матері альних цінностей на-ведено в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» № 116 від 22.01.1996 р. зі змінами. Згідно з п. 2 цього Порядку розмір збитків визначають за формулою

Р = \(Б — А)х I.   + ПДВ + А ,1 х 2, (6.1)

L          гшр      30і

де Б — облікова вартість цінностей на момент встановлення факту нестачі (балансо-ва вартість);

А — амортизаційні відрахування;

/ . — загальний індекс інфляції;

гшр

А , — розмір акцизного збору.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, ви-робництво якої не закінчено, визначається, виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із за-стосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю; спирту, що використовується для виготовлення вин, шампансько-го, коньяків оброблених; спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових настоїв визначається, виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуван-ням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангі-дриду або безокисного натрію визначається, виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівель-ними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням кое-фіцієнта 1,5.

Продовольчі товари (готова продукція, роздрібні ціни на яку дотуються) оціню-ються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

—        5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та докумен-тів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

—        50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та доку-ментів суворого обліку, на яких не зазначено номінальної вартості або вартість яких не встановлена законодавством.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного папера, персоніфі-кованої захисної стрічки обчислюється:

—        із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері;

—        у п’ятитисячократному розмірі від вартості захищеного папера та персоніфіко-ваної захисної стрічки.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактично-му зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.