3.3. Відтворення трудових ресурсів сільського господарства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Розширене відтворення в сільському господарстві передба-чає збільшення виробництва валової продукції завдяки удос-коналення техніки, технології, використанню принципово но-вих засобів виробництва, високій кваліфікації кадрів. Об’єктивною закономірністю є абсолютне та відносне скорочен-ня чисельності працівників зайнятих у галузі. Причому „...чим досконалішими є ринкові відносини, чим інтенсивніше є впро-

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

вадження досягнень науково-технічного прогресу, тим швидше зростає надлишок робочих рук” [198, с.8]

Проблема забезпеченості сільського господарства трудо-вими ресурсами й ефективності їх використання була однією з найактуальніших для дослідників відтворення аграрного ре-сурсного потенціалу ще за часів колишнього СРСР. Так, одна з концепцій оцінки виробничого потенціалу виходила з того, що „виробничий потенціал втілений у працівниках, озброє-них засобами виробництва” [126]. Умовно фактори вироб-ництва можна поділити на дві частини: праця й умови її при-кладання. Лише праці належить активна, творча, об’єднуюча роль у процесі виробництва. „Вивчення передового досвіду показує, що в період становлення ринкової економіки вижи-ває не стільки той, хто має великий виробничий потенціал, скільки той, хто зміг точно визначити та врахувати кон’юн-ктуру ринку, ефективно використати ресурси, тобто той, хто є найспритнішим у реагуванні на зміни макро- та мікроеко-номічних умов” [342, с. 140] Не випадково, результати сільськогосподарського виробництва в господарствах, які знаходяться в однакових природнокліматичних умовах і мають однаковий рівень забезпеченості виробничими ресур-сами, досить часто істотно відрізняються. Це зумовлюється перш за все рівнем професіоналізму, відповідальності, заці-кавленості працівників [353].

Відомий радянський економіст академік В.В.Новожилов підкреслював, що праця обмежується інакше, ніж умови її докладан-ня. Витрати праці люди намагаються зменшити, а умови її докла-дання максимально використати. В цьому і полягає закон економії праці – один із найбільш загальних економічних законів [207].

У сучасних умовах місце країни у світовому господарстві все більше визначається і надалі визначатиметься якістю людського капіталу, станом освіти, рівнем використання до-сягнень науки та техніки у виробництві [83, с.27]. Один із творців теорії постіндустріального суспільства Д.Белл основ-ним ресурсом постіндустріального суспільства вважає людсь-кий капітал [49].Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

Отже, розширене відтворення та нагромадження у сільсько-му господарстві нерозривно пов’язані з відтворенням трудо-вих ресурсів.

Демографічною основою формування трудового потенціа-лу сільського господарства є відтворення населення в сільській місцевості [328, с. 122] (табл. 3.16).

Таблиця 3.16

Динаміка чисельності наявного населення в сільській місцевості України

[29, с. 67]

 

Роки    Кількість сільського населення, тис. чол.  До загальної кількості населення, %

1913    28,4*   81,0

1960    22618,0           53,2

1970    21468  45,5

1980    19034,6           38,1

1990    16969,3           32,7

1995    16609,6           32,1

2000    15914,3           32,0

2001    15754,0           32,0

2002**            15882,7           33,0

2003    15675,1           32,7

2004    15551,2           32,7

* Млн чол.

** За матеріалами Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р.

Дані табл. 3.16 підтверджують тезу про абсолютне та віднос-не скорочення чисельності сільського населення в Україні. Якщо на початку минулого століття у 1913 році сільське насе-лення України складало 28,4 млн чоловік, або 81 % від загаль-ної кількості населення, то у 2003 р. сільське населення дорів-нювало 15,6 млн чол., або 32,7 %. Абсолютне скорочення чисельності сільського населення в Україні відбувалося як за часів Радянського Союзу, так і в незалежній Україні. За роки незалежності чисельність сільського населення скоротилася на 1,1 млн чол. Питома вага сільського населення в загальнійРозділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

кількості населення у 1990-2003 рр. залишалася досить стабіль-ною і складала 32-33 %. Така тенденція пояснюється зменшен-ням загальної кількості населення України.

Зміни чисельності сільського населення обумовлюються природним його приростом або скороченням, міграційними факторами та змінами внаслідок адміністративно-територіаль-них перетворень (табл. 3.17).

Таблиця 3.17

Динаміка формування приросту (+) або скорочення (-) чисельності сільського населення України [29, с. 73]

 

                        Зміни за рік, тис. чол.                      

                                                                                 

1960    22618,0           313,9   -283,4 -198,3 -167,8 22450,2           -0,7

1970    21468,0           87,8     -248,5 -43,9   -204,6 21263,4           -1,0

1980    19034,6           -14,2   -195,8 -5,8     -215,8 18818,8           -1,1

1990    16969,3           -57,5   -70,7   18,1     -110,1 16859,2           -0,6

1995    16609,6           -131,7 13,0     10,7     -108,0 16501,6           -0,7

2000    15914,3           -153,9 12,1     -18,5   -160,3 15754,0           -1,0

2002    15926,5           -158,7 -24,7   -0,6     -184,0 15742,5           -1,2

 

Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

У період з 1960 по 2003 рр. відбувалося щорічне скорочення чисельності сільського населення і коливалося воно від 108 тис. чол. (1995 р.) до 215 тис. чол. (1980 р.). Незважаючи на те, що абсолютне скорочення чисельності сільського населення у 1990-2002 рр. було меншим від рівнів скорочення у 1970 та 1980 рр., велике занепокоєння викликає тенденція до прискорен-ня темпів відносного скорочення – з 0,6 % (1990 р.) до 1,2 % (2002 р.). Ще більш негативним фактом є головна причина скорочення чисельності сільського населення в останні десяти-річчя – перевищення кількості померлих над кількістю народже-них, або природне скорочення. Якщо у 1960-1970 рр. для сільського населення України був властивий природний приріст, то, почи-наючи з 80-х років, природне скорочення чисельності сільського населення, причому його темпи постійно зростають.

За оцінками експертів, чисельність сільського населення України буде зменшуватися до 2026 р. За різними варіантами прогнозу межа коливання чисельності селян становитиме 14,2-14,8 млн чол., а питома вага сільського населення у 2026 р. скла-де 31,6-33,8 % [374, с. 203].

Головним чинником, який впливає на формування природно-го приросту або на скорочення чисельності населення, є співвідно-шення кількості народжених і померлих (табл. 3.18). У 2003 р. природне скорочення чисельності сільського населення було най-вищим за досліджуваний період – 163,3 тис. чол. (280,6 % до рівня 1990 р.). У розрахунку на 1000 жителів темп збільшення природ-ного скорочення чисельності сільського населення був ще більш високим і склав у 2003 р. 308,8 % до рівня 1990 р. Головною при-чиною прискорення темпів природного скорочення чисельності сільського населення є абсолютне та відносне скорочення кількості народжених. Якщо у 1990 р. кількість народжених скла-дала 214, 3 тис. чол., то у 2003 р. вона зменшилася до 142, 2 тис.чол. (більш ніж на третину). У той же час кількість по-мерлих збільшилася з 272,5 до 305,5 тис. чол. (на 12,1 %). У роз-рахунку на 1000 жителів абсолютне скорочення чисельності сільського населення зросло з 3,4 чол. (1990 р.) до 10,5 чол. (2003 р.). Коефіцієнт життєвості сільського населення (співвідно-

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

шення кількості народжених і кількості померлих) у 2003 р. у цілому по Україні склав 0,47. Сучасний рівень народжуваності в сільській місцевості найнижчий за весь післявоєнний період в Україні. У 1996-2001 рр. у 3,1 тис. (10,7 %) сільських поселень не народилося жодної дитини, в кожному п’ятому селі немає дітей, підлітків і молоді до 28 років [291, с. 8].

Таблиця 3.18 Динаміка природного руху сільського населення [29, с. 73]

 

            Кількість, тис. чол.    На 1000 жителів, чол.

Рік                                                                 

1990    214,3   272,5   -58,2   12,7     16,1     -3,4

1995    184,5   316,2   -131,7 11,1     19,1     -8,0

2000    147,1   301,0   -153,9 9,3       19,0     -9,7

2001    139,2   295,6   -156,4 8,8       18,6     -9,8

2002    141,8   300,5   -158,7 9,0       19,1     -10,1

2003    142,2   305,5   -163,3 9,1       19,6     -10,5

2003

% до:                                                             

2002    100,3   101,7   102,3   101,1   102,6   104,0

2001    102,2   103,3   104,4   103,4   105,4   107,1

2000    96,7     101,5   106,1   97,8     103,2   108,2

1995    77,1     96,6     124,0   82,0     102,6   131,2

1990    66,4     112,1   280,6   71,7     121,7   308,8

Має місце істотна диференціація темпів природного скорочен-ня, а відповідно і коефіцієнта життєвості по окремих регіонах Ук-раїни. Наприклад, по Закарпатській області коефіцієнт життєвості сільського населення у 2002 р. склав 0,96, а природне скорочення на 1000 жителів – 0,6 чол.; у Рівненській області – відповідно 0,82 і -2,9; у Чернівецькій – 0,73 і -3,9; у Волинській – 0,72 і -4,7. На йб-ільше природне скорочення чисельності сільського населення відзначається в Чернігівській області – коефіцієнт життєвостіЕкономічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

сільського населення 0,24, а абсолютне зменшення в розрахун-ку на 1000 жителів – 21,2; у Сумській області – відповідно 0,26 і -18,4, у Полтавській – 0,31 та -15,9. В усіх областях просте-жується довгострокова тенденція до природного скорочення чисельності сільського населення, що повинно розглядатися як вкрай негативна тенденція щодо формування трудових ресурсів сільськогосподарського виробництва в цілому і сільськогоспо-дарських підприємств зокрема (табл. 3.19).

Таблиця 3.19

Динаміка середньорічної кількості працівників сільськогос-подарських підприємств в Україні [29, с.78]

 

Роки    Працівники сільського господарства, тис. чол.    До працівників усіх галузей економіки, %

1990    4881    20,9

1995    3801    20,8

1996    3465    20,2

1997    3142    19,8

1998    2791    18,5

1999    2615    18,1

2000    2475    18,1

2001    2131    16,5

2002    1774    14,5

2003    1436    12,3

2003 p. у % до:                     

2002    80,9     X

2001    67,4     X

2000    58,0     X

1999    54,9     X

1998    51,5     X

1997    45,7     X

1996    41,4     X

1995    37,8     X

1990    29,4     X

 

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

За період з 1990 по 2003 рр. чисельність працівників сільськогосподарських підприємств в Україні скоротилася з 4881 тис. чол. до 1436 тис. чол. (більше, ніж утричі). Зменшила-ся і питома вага кількості працівників сільськогосподарських підприємств у загальній кількості працівників по всіх галузях народного господарства – з 20,9 % (1990 р.) до 12,3% (2003 р.). Скорочення чисельності працівників триває і в пореформений період. Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств у 2003 р. скоротилася в порівнянні з 2000 р. на 42 %. Особливе занепокоєння викликає дворазове скорочення кількості працюючих спеціалістів у сільському господарстві Україні за період з 1990 р. [318, с.434].

Найбільш високими темпами чисельність працівників сільськогосподарських підприємств скорочувалася в Закар-патській, Івано-Франківській, Запорізькій, Луганській областях, найбільш повільно – у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Одеській областях.

Однією з головних причин зменшення чисельності працівників сільськогосподарських підприємств є несприятлива кон’юнктура ринку сільськогосподарської продукції, особливо тваринниць-кої, виробництво якої в останні роки постійно є збитковим. Через це сільгосптоваровиробники скорочують обсяги вироб-ництва тваринницької продукції, а майже в 40 % господарств тваринництво взагалі перестало існувати як галузь [140, с. 8]. Основна ж частина трудових ресурсів аграрних підприємств ще зовсім недавно була зайнята саме у тваринництві [234, с. 23].

Оцінюючи тенденції зміни чисельності працівників сільськогосподарських підприємств України, слід мати на увазі, що значна частина сільського населення зайнята в особистих селянських господарствах. Більше того, за досліджуваний пер-іод вона збільшилася у чотири рази. Якщо у 1990 р. чисельність осіб, які були зайняті в особистих селянських господарствах, становила 0,7 млн чол., то у 2002 р. вона зросла до 2,9 млн, а у 2003 р. зменшилася до 2,8 млн чол. [315, 316]. Але все ж таки загальна чисельність працівників сільськогосподарських підприємств та осіб, зайнятих в особистих селянських госпо-

Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

дарствах скоротилася з 5,6 млн чол. (1990 р.) до 4,2 млн чол. (2003 р.) або на чверть.

Однією з передумов обґрунтованого вивільнення працівників із сільського господарства (за умови збереження розширеного відтворення галузі) є випереджаючі темпи зростання продуктив-ності праці, точніше, випереджаючі темпи зниження трудо-місткості виробництва продукції в порівнянні з темпами вивіль-нення працівників. Як свідчать дані табл. 3.20, за період з 1990 по 2003 рр. чисельність працівників сільськогосподарських підприємств скоротилася на 60,6 % з 4881 тис. чол. до 1436 тис. Трудомісткість виробництва валової продукції зросла на 17,8 %.

У пореформений період 2000-2003 рр. кількість працівників сільськогосподарських підприємств зменшилася на 42,8 % (з 2475 тис чол. до 1436 тис.). Трудомісткість виробництва вало-вої продукції хоч і знижувалася, але більш повільними темпа-ми – на 34,7 %. Отже, можна зробити висновок, що скорочен-ня чисельності працівників сільськогосподарських підприємств не обумовлене вивільненням працівників унаслідок випереджа-ючого зростання продуктивності праці.

Зниження продуктивності праці відбувається внаслідок зни-ження продуктивної сили праці й її інтенсивності. Продуктивна сила праці скорочується через звужене відтворення основних за-собів, зменшення обсягів застосування мінеральних та органічних добрив, насіння високих репродукцій і т.ін. Інтенсивність праці знизилася насамперед унаслідок скорочення часу, протягом яко-го працівники беруть участь у процесі виробництва [246, с. 475]. Перехід до ринкової економіки, реформування сільського госпо-дарства на засадах приватної власності повинні були б сприяти підвищенню інтенсивності, а разом з нею і продуктивності праці в сільському господарстві [212, 213]. На жаль, зниження мотивації до праці під впливом багатьох причин не дозволило досягти по-зитивних зрушень у динаміці інтенсивності, продуктивної сили та продуктивності праці в сільському господарстві України. Нега-тивні тенденції в динаміці продуктивності праці неминуче при-звели до звуженого відтворення в сільському господарстві, що в повній мірі підтверджується даними табл. 3.20.Таблиця 3.20 Динаміка виробництва валової продукції, продуктивності праці та чисельності працівників у сільськогосподарських підприємствах України [301, с. 39; 195, с. 6]

 

Показники     Роки

 

            1990    1995    1997    1998    1999    2000    2001    2002    2003

Валова продукція*, всього млн грн.           75681,5           37363,7           28600,8           24081,1           21930,4            21150,8           25351,7           24940,0           18782,7

У%до 1990 р. 100,0   49,4     37,8     31,8     29,0     27,9     33,4     33,0     24,8

У%до 2000 р. 357,8   176,7   135,2   113,9   103,7   100,0   119,9   117,9   88,8

Кількість працівників, тис. чол.      4881    3801    3142    2791    2615    2475    2131    1774    1436

У%до 1990 р. 100,0   77,8     64,4     58,2     53,6     50,7     43,7     36,3     29,4

У%до 2000 р. 197,2   153,6   126,9   112,8   105,7   100,0   86,1     71,7     58,0

Виробництво валової продукції на одного працівника, грн.      15505  9830    9103    8628    8386    8546    11897            14059  13080

У%до 1990 р. 100,0   63,4     58,7     55,6     54,1     55,1     76,7     90,7     84,4

У%до 2000 р. 181,4   115,0   106,5   101,0   98,1     100,0   139,2   164,5   153,1

Трудомісткісгь виробницгва 1 млн грн. валоюї продукції, чо л. 64,5     101,7   109,9   115,9   119,2   117,0   84,1            71,1     76,4

У%до 1990 р. 100,0   157,6   170,4   179,77 184,8   181,4   130,4   110,2   117,8

У%до 2000 р. 55,1     86,9     93,9     99,0     101,9   100,0   70,6     60,8     65,3

* Валова продукція в порівнянних цінах 2000 року.

Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

Зроблений висновок підтверджують і дані табл. 3.21. Тру-домісткість виробництва всіх без винятку видів сільськогоспо-дарської продукції в сільськогосподарських підприємствах Ук-раїни у 2003 р. була вищою від аналогічних показників 1990 р. Зокрема трудомісткість виробництва зернових і зернобобових зросла у 2,7 раза, насіння соняшнику – у 4,7 раза, приросту ВРХ – у 2,6 раза.

Таблиця 3.21

Трудомісткість виробництва основних видів продукції

сільського господарства в сільськогосподарських

підприємствах України [195, с.8, 29, с. 83]

 

Продукція       Прямі затрати праці на 1 ц продукції, люд. - год. 2003 p. у % до

 

            1990р. | 1995р. | 2000р. | 2003р.       1990р. | 2000р.

Зернові та зернобобові

(без кукурудзи)          0,9       1,2       1,8       2,4       266,7   133,3

Кукурудза на зерно   1,2       1,9       1,7       1,6       133,3   94,1

Цукрові буряки          1,2       1,1       1,7       1,2       100,0   70,6

Насіння соняшнику   0,7       1,9       2,7       3,3       471,4   122,2

Картопля       2,6       7,4       5,7       4,8       184,6   84,2

Овочі

відкритого Грунту     5,3       10,4     8,6       7,4       139,6   86,0

Приріст ВРХ  37,5     82,0     116,2   97,0     258,7   83,4

Приріст

свиней           31,1     84,3     132,6   79,0     254,0   59,6

Молоко          7,0       11,5     15,1     11,9     170,0   78,8

Яйця курячі, на 1000 шт.      4,5       7,8       12,6     6,0       133,3   47,6

Вовна 225,8   362,7   440,8   336,7   149,1   76,4

У порівнянні з 2000 р. трудомісткість виробництва більшості видів продукції в сільськогосподарських підприємствах у 2003 р.Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення

знизилася, хоч темп зниження трудомісткості (за винятком трудомісткості виробництва яєць курячих і приросту свиней) був нижчим від темпу скорочення чисельності працівників сільськогосподарських підприємств. А по зернових і соняшни-ку, які в сучасних умовах складають основу сільськогосподарсь-кого виробництва, трудомісткість взагалі зросла.

Отже, можна зробити висновок, що скорочення чисельності працівників у сільськогосподарських підприємствах України є невиправданим з економічної точки зору і стало однією з при-чин звуженого відтворення в сільському господарстві. Законо-мірним є запитання: які причини спонукали певну частину працівників сільськогосподарських підприємств змінити сферу докладання своєї праці? Відповідь дає аналіз показників соціаль-ної ефективності сільськогосподарського виробництва та соц-іального розвитку сільських населених пунктів.

Одним з основних показників соціальної ефективності сільськогосподарського виробництва є рівень заробітної плати найманих працівників. Як свідчать дані табл. 3.22, номінальна середньомісячна заробітна плата працівників сільськогоспо-дарських підприємств у 1995-2003 рр. мала чітко виражену тен-денцію до зростання і збільшилася з 38 до 210 грн на місяць.

Таблиця 3.22

Середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств за 1990-2003 рр.

[304, с. 405]

 

Показники     Крб.    Грн.

 

            1990 р.            1995 р.            2000 р.            2003 р.

Сільське господарство         232      38        111      210

Промисловість          278      89        310      591

Усього по галузях економіки           244      73        230      462

Відношення рівня заробітної плати у сільському господарстві % до рівня: у промисловості  83,4     42,7     35,8            35,5

загалом по економіці            95,1     52,0     48,3     45,5