Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві но збалансованого функціонування АПК, на думку академіка П.Т.Саблука, можна вважати [283, с. 392]:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

♦          максимальну мобілізацію науково-технічного потенціалу а саме - застосування екологічно безпечних засобів і тех-нологій;

♦          урахування екологічного фактора при ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію та стандартизацію про-дуктів переробної промисловості;

♦          підвищення матеріальної заінтересованості трудових ко-лективів та окремих виробників у веденні екологічного сільськогосподарського виробництва за рахунок пільгово-го кредитування, оподаткування тощо;

♦          залучення іноземних інвестицій у галузі сільськогоспо-дарського машинобудування, переробної промисловості та інших галузей АПК;

♦          імпорт сучасних технологій і матеріально-технічних за-собів сільськогосподарського виробництва без обкладан-ня митом;

♦          посилення матеріальної відповідальності за порушення природо-охоронного законодавства через підвищення штрафів.

В.А.Борисова вважає, що основними в еколого-економічно-му механізмі відтворення земельних ресурсів мають бути такі блоки [62, с. 227]: економічних важелів та стимулів; економіч-них санкцій; економіко-екологічних методів; організаційно-пра-вових напрямів; інформаційного забезпечення.

Оскільки метою даного дослідження є визначення шляхів удосконалення економічного механізму розширеного відтво-рення в аграрному секторі економіки, більш детально розгляне-мо проблеми формування економічного механізму відтворен-ня родючості ґрунтів.

Для розробки економічних стимулів за раціональне вико-ристання сільськогосподарських угідь та економічних санкцій за нераціональне їх використання важливе значення має гро-шова оцінка втрат сільськогосподарських товаровиробників унаслідок зниження родючості ґрунтів. Науковою основоюРозділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

відтворення родючості ґрунтів є закон повернення, суть якого полягає в тому, що речовина та енергія, які вилучаються з ґрун-ту з урожаєм, повинні бути повернуті в нього [95, с.236]. Отже для оцінки вартості втрат від зниження родючості ґрунтів може бути застосований компенсаційний підхід [185, с.10] – оцінка вартості добрив і заходів, необхідних для компенсації втрат основних елементів, які визначають родючість ґрунтів.

З урахуванням обсягів внесення органічних добрив, необхі-дних для досягнення бездефіцитного балансу гумусу, для умов Харківської області, – 8-12 т/га орної землі (табл. 5.2) та норма-тивної оцінки 1 т гною – 7-10 грн. сума додаткових витрат ста-новить 56-120 грн/га. Але слід зазначити, що, по-перше, оцінка органічних добрив за ціною – 7-10 грн./т є заниженою і не відповідає ринковій оцінці, по-друге, збільшення обсягів засто-сування органічних добрив нерозривно пов’язане з розшире-ним відтворенням поголів’я тварин, яке в останні роки мало тенденцію до скорочення. Отже, може бути застосований інший підхід до оцінки компенсаційних витрат, пов’язаних з відтво-ренням родючості ґрунтів, а саме через порівняльну оцінку ефективності застосування мінеральних та органічних добрив. Якщо виходити з того, що з 1 т органічних добрив у ґрунт вно-ситься 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 6 кг калію [274], то з пев-ною мірою умовності 1 т гною можна прирівняти до 13,5 кг д.р. мінеральних добрив. При середній ціні 1 кг діючої речовини (NPK) у 2004 р. близько 2 грн. [149, с. 36], а з урахуванням витрат на транспортування та внесення – близько 3 грн, оцін-ка 1 т гною складе 27,0-40,5 грн. У такому випадку для досяг-нення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах, на яких ведуть виробництво сільськогосподарські підприємства Харківської області, необхідно було б додатково витрачати 216-486 грн.

Якщо припустити, що дефіцит балансу гумусу в ґрунтах в цілому по Україні приблизно відповідає дефіциту балансу гу-мусу в ґрунтах, які обробляються сільськогосподарськими підприємствами Харківської області, то сума втрат, які мають усі сільгоспвиробники України, складе 7,2-15,8 млрд грн. Але, як зазначав академік П.Т.Саблук, унаслідок перерозподільчих про-

Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

цесів і недосконалості цінового механізму сільське господарство України щорічно недоотримує 8 млрд. грн прибутків. Отже, можна стверджувати, що недоотримані сільськогосподарськими товаровиробниками прибутки і вимивання обігових коштів з галузі внаслідок посилення диспаритету цін на сільськогоспо-дарську та промислову продукцію призводять до „проїдання” родючості ґрунтів і до ще більших негативних наслідків.

Вирішення цієї проблеми більшість науковців вбачають у включенні землі до складу капіталу аграрних підприємств, у повноцінному залученні її до економічного обороту і до фор-мування цін на авансований капітал з урахуванням вартості землі [56, 93, 189, 285, 330].

Пропозиції стосовно включення вартості землі до складу майна та капіталу сільськогосподарських підприємств хоч і дещо з інших позицій, але обґрунтовувалися нами ще у 1994 р.: „У практиці сільськогосподарського виробництва давно існує про-тиріччя, коли всі витрати, пов’язані з капітальним поліпшенням земель, враховуються у складі основних засобів виробництва, а сама земля не має реальної грошової оцінки і відноситься до основних засобів формально. На наш погляд, підвищенню ефек-тивності використання земель, в тому числі і з екологічної точ-ки зору, сприяла б грошова оцінка земель, періодично кориго-вана відповідно до змін родючості ґрунтів і відображена в бухгалтерському балансі підприємства” [216, с. 49]. Такі дії на-чебто повинні призвести до підвищення цін на сільськогоспо-дарську продукцію і цим сприяти справедливому розподілу доданої вартості, створеної в сільському господарстві, що має позитивно вплинути і на відтворення родючості ґрунтів. Але слід мати на увазі й інші обставини. По-перше, підвищення цін на сільськогосподарську продукцію практично автоматично призведе до підвищення цін на продукти харчування, що є абсолютно небажаним з соціальної точки зору [105]. По-друге, певний скептицизм стосовно даного заходу висловлюють деякі практики. Наприклад, С.С.Антонець, керівник приватного сільськогосподарського підприємства „Агроекологія” Шишаць-кого району Полтавської області, відомого високими досягнен-

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

нями у відтворенні родючості ґрунтів, на Четвертих річних збо-рах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників у червні 2002 р. зазначав: „Петро Трохимович (Саблук – О.О.) вже говорив, що потрібно включити вартість землі у собівартість продукції, але мені не віриться, що після цього включення по-дорожчає зерно. Орендна плата включена, а зерно подешевша-ло” [44, с. 86].

У такому випадку з метою досягнення поставлених супе-речливих цілей (підвищення цін на сільськогосподарську про-дукцію та здешевлення або хоча б недопущення подорожчан-ня продуктів харчування) уряд змушений буде вводити часткову компенсацію сільськогосподарським товаровиробни-кам частини ціни за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Але такий захід суперечить іншим стратегічним цілям України – вступу до СОТ та ЄЕС.

Згідно з вимогами СОТ і зокрема Уругвайського раунду торговельних переговорів визначено три складові аграрної пол-ітики, які є об’єктом регулювання нових правил СОТ: доступ до ринку (market access), експортні субсидії (export subsidies), внутрішня підтримка (domestic support). Стосовно внутрішньої підтримки країни-члени СОТ погодилися скоротити підтрим-ку сільського господарства та використовувати інструменти, які мають мінімальний негативний вплив на торгівлю або на ви-робництво. Підтримку сільського господарства поділено на дві категорії: заходи, які не підлягають скороченню, і субсидії, які мають бути скорочені. Інструменти економічної політики, які належать до першої категорії, включають в себе заходи „зеле-ної скриньки”, „блакитної скриньки” або угоди про мінімальну підтримку. Заходи другої категорії підпадають під зобов’язан-ня про скорочення і входять у „жовту скриньку” [305]. Згідно з класифікацією СОТ, усі заходи, спрямовані на цінову підтрим-ку сільського господарства, належать до „жовтої скриньки”, отже підлягають скороченню.

Виходом із цієї ситуації можуть бути прямі виплати субсидій сільськогосподарським товаровиробникам, спрямовані на відтворення родючості ґрунтів. Доречно зауважити, що середЕкономічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

напрямів державної підтримки, які за класифікацією СОТ вхо-дять до складу „зеленої скриньки” і не підлягають скороченню, є заходи з охорони навколишнього природного середовища, до яких, без сумніву, належить відтворення та збереження родю-чості сільськогосподарських угідь.

Але цей підхід вимагає обґрунтування економічного меха-нізму здійснення прямих виплат субсидій. Такий економічний механізм повинен, з одного боку, створювати необхідні умови, з іншого, спонукати сільськогосподарських товаровиробників до розширеного відтворення виробництва та його факторів, у тому числі до розширеного відтворення родючості ґрунтів [221, с. 65] У концептуальному плані такий економічний механізм міг би бути запроваджений у декілька етапів: 1) запроваджен-ня державного моніторингу стану відтворення родючості ґрунтів; 2) оцінка втрат, яких зазнають сільськогосподарські товаровиробники внаслідок зниження родючості ґрунтів (од-ним з найбільш простих підходів до такої оцінки є компенсац-ійний підхід); 3) розробка та запровадження механізму еко-номічного стимулювання відтворення родючості ґрунтів і економічних санкцій за нераціональне їх використання.

Абсолютно очевидно, що втрати внаслідок зниження родю-чості ґрунтів, які відбулося перш за все через порушення пари-тету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію та погіршення фінансового стану сільськогосподарських вироб-ників, сьогодні не можуть бути відшкодовані в повному обся-гу за рахунок коштів державного бюджету. Тому першим кро-ком у запровадженні економічного механізму раціонального землекористування в сільському господарстві України могло б стати запровадження системи стимулів (санкцій) за дотриман-ня (недотримання) вимог щодо структури посівних площ, яка є одним із основних чинників відтворення родючості ґрунтів.

Якщо на кожному гектарі угідь, використовуваних для ви-рощування багаторічних трав, щороку додатково створюється 0,8 т гумусу і відбувається процес розширеного відтворення родючості ґрунту, а на тому ж гектарі при вирощування соняш-нику без застосування органічних добрив мінералізується 1,1-

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

1,2 т гумусу, то абсолютно очевидно, що заміна одного гектара соняшнику одним гектаром багаторічних трав забезпечує пе-рехід від дефіцитного балансу гумусу до позитивного. При зменшенні на 1 % питомої ваги соняшнику в структурі посівів і збільшенні на 1 % питомої ваги багаторічних трав, утворення гумусу на всій посівній площі збільшиться в середньому на 20 кг на кожному гектарі відповідної сівозміни.

Ці розрахунки і можуть бути покладені в основу стимулюван-ня за раціональне використання ґрунтів та економічних санкцій за нераціональне їх використання у степовій і лісостеповій зонах України, де головним „виснажувачем” ґрунтів є соняшник, а го-ловним джерелом їх оздоровлення – багаторічні трави.

З основ агрономічної науки добре відомо, що соняшник у сівозміні має повертатися на одне й те ж поле не раніше ніж через сім років, отже, в структурі посівних площ його питома вага не повинна перевищувати 12,5 %.У цілому ж по Україні у 2003 р. вона досягла 16,0 %, а в Харківській області перевищи-ла допустиму норму майже вдвічі.

Оскільки збільшення на 1 % питомої ваги багаторічних трав за рахунок зменшення площі посівів соняшнику дозволяє по-кращити по сівозміні баланс гумусу (в середньому на 20 кг/га), можна вважати, що ця дія за своїм ефектом приблизно еквіва-лентна внесенню 1/3 тонни органічних добрив на кожний гек-тар сівозміни. Скориставшись порівняльною грошовою оцінкою органічних добрив (за середньою ціною одиниці поживних речовин у мінеральних добривах), можна визначити грошовий еквівалент економічного стимулювання або економічних санкцій за збільшення питомої ваги багаторічних трав в струк-турі посівних площ або питомої ваги соняшнику. Отже, сти-мулююча плата за перевищення питомої ваги багаторічних трав на 1 % понад середній рівень 2003 р. (8,3 %) може складати 10 грн за 1 га посівної площі. Виплачувати її слід лише за умови, що питома вага посівів соняшнику не перевищує 12,5 %. За кож-ний процент перевищення питомої ваги соняшнику в струк-турі посівів можливе стягнення платні також у розмірі 10 грн. за 1 га посівної площі. Такий підхід до здійснення державноїЕкономічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

підтримки у сфері відтворення родючості ґрунтів відповідає концепції соціально-економічного розвитку аграрного сектора, яку було розроблено під керівництвом академіків С.Пирожко-ва та В.Тригобчука і згідно з якою будь-яка державна підтрим-ка товаровиробників має здійснюватися за умови „...дотриман-ня базових технологічних умов виробництва, які забезпечують економію ресурсів, високу фондовіддачу, збереження родючості сільськогосподарських земель...” [313, с. 9]

Абсолютно очевидно, що має бути визначена верхня межа збільшення питомої ваги багаторічних трав у структурі посівів. Інакше може виникнути спокуса засіяти всю площу ріллі бага-торічними травами і одержувати майже 1000 грн державної підтримки за кожний гектар, не виробляючи іншу сільськогос-подарську продукцію. Як перше наближення до такої межі може бути середня питома вага багаторічних трав у цілому по Україні в 1990-1991 рр. – 12,6 %, коли відтворення родючості ґрунтів здійснювалося найбільш ефективно.

Але може бути і інший підхід до визначення максимального рівня питомої ваги багаторічних трав у структурі посівів. Так, для досягнення бездефіцитного балансу гумусу при існуючих дозах внесення органічних добрив необхідно зменшити площі просапних культур і збільшити приблизно на 30 % площі бага-торічних трав, довівши їх до 9,75 млн га. Як було показано вище, на думку деяких провідних вчених у галузі екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва з активного обробітку до-цільно вилучити близько 10 млн га орних земель [326, с. 95]. В кінцевому підсумку при впровадженні даного механізму стиму-лювання відтворення родючості ґрунтів верхню межу питомої ваги багаторічних трав у структурі посівних площ, за якою вже не будуть виплачуватися заохочувальні субсидії, слід узгоджува-ти з наявністю грошових коштів на проведення даної акції.

Стимулювання збільшення посівів багаторічних трав може розглядатися як прихована підтримка галузі тваринництва. За умови запровадження запропонованого економічного механіз-му, виробництво продукції скотарства з використанням кормів, отриманих з додаткової площі багаторічних трав, буде фінан-

Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення

сово вигідним для сільськогосподарських товаровиробників. Як видно з даних табл. 3.7, заміна одного гектара соняшнику од-ним гектаром багаторічних трав за умови стимулювання цього процесу з боку держави призведе до збільшення прибутків на 495 грн., зменшення дефіциту гумусу, додаткового виробницт-ва 28,87 ц молока та 1,4 ц яловичини. В цілому по Україні збільшення питомої ваги багаторічних трав в структурі посівів до рівня 1990 р. (на 4 %) за умови функціонування запропо-нованого заходу стимулювання відтворення родючості ґрунтів сприяло б збільшенню прибутків сільськогосподарських товаро-виробників на 495 млн грн., зменшенню дефіциту балансу гумусу на 20 %, додатковому створенню 230 тис. робочих місць, додатко-вому виробництву 2,89 млн т. молока та 140 тис. т яловичини. Витрати держбюджету за таких умов склали б 1,04 млрд грн., що в розрахунку на 1 га ріллі складає 32 грн., а на одне знов ство-рене робоче місце – 4522 грн., що в десятки разів менше анало-гічних витрат в розвинених країнах світу.

Таблиця 3.7

Ефективність запропонованого економічного механізму

державної підтримки відтворення родючості ґрунтів

(з розрахунку на 100 га посівної площі)*

 

Показники     Значення

Виробничі витрати на 1 га соняшнику, грн.         555,18

Прибуток (+), збиток (-) від реалізації соняшнику з 1 га, грн.      372,96

Прямі витрати праці на 1 га соняшнику, люд.-год.          37,0

Баланс гумусу на 1 га соняшнику, +, - кг   -1200

Виробничі витрати на 1 га багаторічних трав, грн.         300,00

Прямі витрати праці на 1 га багаторічних трав, люд.-год.          10,0

Баланс гумусу на 1 га багаторічних трав, +, - кг   800

Поголів'я корів та молодняку ВРХ, яке можна забезпечити зеленими кормами та сіном з 1 га багаторічних трав, голів      1 корова та 1 теля

Виробничі витрати на 1 корову, грн. 2200

 

Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві

Продовження таблиці 3.7

 

Показники     Значення

Прямі витрати праці на 1 корову, люд.-год.         382

Прибуток (+), збиток (-) від продажу молока, одержаного від поголів'я корів, яке можна забезпечити сіном і з/к з одного га багаторічних трав, грн.            173,31

Виробничі витрати на 1 голову молодняку ВРХ, грн.     541

Прямі витрати праці на 1 голову молодняку ВРХ, люд.-год.      107

Прибуток (+), збиток (-) від продажу молодняку ВРХ, грн.        -305,19

Зміна фінансового результату у наслідок заміни соняшнику багаторічними травами, +, - грн.         -504,84

Зміна фінансового результату у наслідок заміни соняшнику багаторічними травами з урахуванням дотації, +, - грн      495,16

Збільшення (+), зменшення (-) прямих витрат праці, люд.-год. 462

Додаткове створення (+), ліквідація (-) робочих місць    0,23

Зміна балансу гумусу на 1 га, на якому соняшник замінено багаторічними травами (+ , -), кг          2000

Зміна балансу гумусу в середньому на 1 га всієї посівної площі, (+, -) кг          20

Вихід гною, від поголів'я ВРХ, яке можна забезпечити з/к та сіном з 1 га багаторічних трав, т        12

Створення гумусу з гною, отриманого від відповідного поголів'я корів і внесеного під культури сівозміни, кг            696

Створення гумусу з гною, внесеного під культури

сівозміни,

в розрахунку на 1 га посівної площі, кг      6,96

Зміна балансу гумусу за рахунок заміни 1 га соняшнику 1 га багаторічних трав та внесення органічних добрив, (+, -) кг/га       26,96

Додатковий обсяг виробництва молока, ц           28,87

Додатковий обсяг виробництва яловичини, ц    1,4

* Обчислено за даними Моніторингу виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій за 2003 рік. – Ч. ІІ. – К., 2003. – 127 с.Розділ 3. Тенденції, фактори й економічний механізм відтворення ...

Зрозуміло, що запропонований економічний механізм стимулювання відтворення родючості ґрунтів необхідно адаптувати й удосконалювати стосовно вузькоспеціалізова-них овочівницьких, садівничих, виноградарських госпо-дарств, але для більшості багатогалузевих підприємств сте-пової та лісостепової зон України він є прийнятним і має ряд позитивних характеристик і наслідків: по-перше, цей економічний механізм є досить прозорим і легко контрольо-ваним; по-друге, державна підтримка розширення посівних площ багаторічних трав безпосередньо сприятиме розвит-ку галузей тваринництва, підвищенню рівня зайнятості сільського населення, збільшенню обсягів застосування органічних добрив; підвищення рівномірності формування грошових потоків у сільськогосподарських товаровироб-ників; по-третє, оскільки підтримка сільськогосподарських виробників з боку держави, спрямована на охорону навко-лишнього природного середовища і зокрема на збереження родючості використовуваних ґрунтів, не підлягає скорочен-ню з точки зору вимог СОТ, то цей канал підтримки може стати в перспективі одним з провідних у структурі важелів підтримки розширеного відтворення в сільському госпо-дарстві України.

У підрозділі 3.1. дисертації йшлося про циклічний харак-тер динаміки урожайності сільськогосподарських культур. Відтворення родючості ґрунтів певною мірою також має циклічний характер. Таке твердження ґрунтується, по-пер-ше, на тому, що урожайність безпосередньо залежить від рівня родючості ґрунту, який використовується для виро-щування сільськогосподарських культур. По-друге, сама урожайність певною мірою впливає на баланс гумусу в ґрунті, отже на відтворення родючості ґрунту. Виходячи з цього, економічний механізм відтворення родючості ґрунтів слід розглядати як антициклічний захід і своєчасно кори-гувати в залежності від стадії циклу економічного розвит-ку сільського господарства.Економічний механізм розширеного відтворення в сільському господарстві