§ 3. Органи державного управління спеціальної компетенції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Органами державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища спеціальної компетенції є центральні органи виконавчої влади й урядові органи державного управління із підпорядко-ваними їм територіальними підрозділами, для яких за-безпечення реалізації екологічної політики на загальЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

нодержавному та місцевому рівнях є єдиним, голов-

ним призначенням. Такими органами є: Міністерство

охорони навколишнього природного середовища Ук-

раїни; Державний комітет природних ресурсів Ук-

раїни; Державний комітет України по земельних

ресурсах, Державний комітет України по водному

господарству; Державний комітет лісового господар-

ства України, а також урядові органи державного

управління із спеціальними повноваженнями: Держав-

на        екологічна      інспекція        Держекоінспекція);

Державна служба заповідної справи; Державна гідрометеорологічна служба Держгідромет); Державний департамент рибного господарства (Укрдержрибгосп).

Спеціальні повноваження в даній галузі мають і Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської ката-строфи; Державний комітет ядерного реґулювання України.

Серед цих органів слід виділити Міністерство охо-рони навколишнього природного середовища України, яке було утворено внаслідок реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до Указу Президента України від 15.09.2003 р. "Про захо-ди щодо підвищення ефективності державного управ-ління у сфері охорони навколишнього природного се-редовища та використання природних ресурсів".

Відповідно до Положення про Міністерство охоро-ни навколишнього природного середовища, що за-тверджено Указом Президента України від 10 лютого 2004 року, Мінприроди України є спеціально уповно-важеним центральним органом виконавчої влади з пи-тань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, а також гідрометеорологічної ді-яльності.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

Основними завданнями Мінприроди України є:

-          забезпечення реалізації державної політики у

сфері охорони навколишнього природного середови-

ща, раціонального використання природних ресурсів

(земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосфер-

не повітря, ліси й інша рослинність, тваринний

світ, морське середовище та природні ресурси

територіальних вод, континентального шельфу і

виключної (морської) економічної зони України), еколо-

гічної та в межах своєї компетенції радіаційної

безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності,

створення екологічних передумов для сталого розвитку

України;

-          здійснення комплексного управління та реґулю-вання у сфері охорони навколишнього природного се-редовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та в ме-жах своєї компетенції радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічноїдіяльності;

-          здійснення державного контролю за додержан-ням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів (крім надр), екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами.

Мінприроди України, відповідно до покладених на нього завдань, у порядку, встановленому законодавст-вом, може застосовувати різноманітні засоби щодо за-безпечення організації природоохоронної діяльності, реалізації екологічного законодавства. Так, на Мін-природи України покладено підготовку пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середови-ща, раціонального використання та відтворення при-родних ресурсів (крім надр), забезпечення екологічної

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

та, у межах своєї компетенції, радіаційної безпеки. Мінприроди України має також брати участь у розроб-ленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України й Державного бюджету України, організовувати розроблення та реалізацію за-гальнодержавних програм з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення еко-логічної та, у межах своєї компетенції, радіаційної без-пеки, а також гідрометеорологічної діяльності, сприяти розробленню реґіональних програм з цих питань і ко-ординації їх виконання. До повноважень Мінприроди України відноситься й реалізація єдиної науково-технічної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення еко-логічної безпеки.

Одним із ключових повноважень Мінприроди є координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення еколо-гічної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльнос-ті. Вона здійснюється Мінприроди України шляхом: залучення спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства; скликання в установленому порядку наради з питань, що належать до його повноважень і функцій; виданням у разі пот-реби разом з іншими центральними та місцевими ор-ганами виконавчої влади спільних актів; заслухову-вання відповідних звітів посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також підпри-ємств, установ та організацій, наданням керівникам

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

підприємств, установ та організацій обов'язкових для виконання приписів щодо усунення виявлених пору-шень законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ре-сурсів, екологічної та, у межах своєї компетенції, раді-аційної безпеки тощо.

Ряд повноважень Мінприроди України мають за-побіжно-контрольний характер. Таким є повноважен-ня щодо: а) організації та здійснення державного кон-тролю за додержанням норм і правил у сфері викори-стання й охорони природних ресурсів, у тому числі землі, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, інших об'єктів рослинного і тваринного світу, морського середовища, а також природних ре-сурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, вимог екологічної та, у межах своєї компетенції, радіаційної безпеки, у тому числі в пунктах пропуску через дер-жавний кордон України, у сфері поводження з відходами, гідрометеорологічної діяльності; б) держав-ної екологічної експертизи; в) моніторингу навколиш-нього природного середовища (екологічного моніто-рингу).

Важливе значення мають юрисдикційні повнова-ження, які надають Мінприроди право:

-          застосовувати у випадках, передбачених законо-

давством, економічні санкції до підприємств, установ

та організацій за порушення вимог законодавства;

-          подавати позови про відшкодування шкоди і втрат, завданих унаслідок такого порушення;

-          розглядати справи про адміністративні правопо-рушення;

- передавати правоохоронним органам, у разі на-явності підстав, передбачених законодавством, ма-теріали про виявлені факти злочинів;

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

- обмежувати, тимчасово забороняти (зупиняти) в установленому порядку діяльність підприємств, уста-нов, організацій та об'єктів незалежно від форми власності або вносити до Кабінету Міністрів України відповідні подання щодо припинення діяльності, якщо вона провадиться з порушенням норм і правил охоро-ни навколишнього природного середовища, раціо-нального використання природних ресурсів, еко-логічної та в межах своєї компетенції радіаційної без-пеки.

Відповідно до свого статусу Мінприроди має ши-року сферу застосування своїх повноважень. Воно, зокрема, бере участь разом з відповідними органами виконавчої влади в роботі із стандартизації, сер-тифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середови-ща, використання природних ресурсів, екологічної безпеки, гідрометеорологічної діяльності. Також Мініс-терство: забезпечує збереження біологічного та ланд-шафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі, ведення Червоної книги України та Зеленої книги України; організовує проведення дер-жавних випробувань пестицидів та агрохімікатів вітчизняного й іноземного виробництва; здійснює управління державною системою гідрометеорологічних спостережень, забезпечує її функціонування та розви-ток, організовує гідрометеорологічне прогнозування; бере участь у плануванні та здійсненні заходів попе-редження та реаґування на надзвичайні ситуації в частині забезпечення екологічної та, у межах своєї компетенції, радіаційної безпеки; організовує і коор-динує в установленому порядку проведення астроно-мо-геодезичних, гравіметричних, аерокосмічних зйо-мок для дистанційного зондування Землі з метою вив-чення природних ресурсів і стану довкілля; виконання

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

державних і реґіональних програм, здійснення заходів з розвитку туризму, рекреації; виконує у межах, ви-значених законодавством України, функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління; бере участь у реалізації антимоно-польної політики у сфері діяльності Міністерства; вно-сить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни форми власності підприємств, що належать до сфери його управління, чи їх відо-кремлених структурних підрозділів, та вирішує питан-ня щодо їх реорганізації; виконує завдання щодо мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах, визначе-них законодавством; забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що нале-жать до сфери його управління; сприяє екологічній освіті й екологічному вихованню громадян, здійснює співробітництво з природоохоронними об’єднаннями громадян; виконує інші повноваження та функції, пе-редбачені законодавством.

Важливі повноваження у даній сфері має Держав-ний комітет природних ресурсів України, який було утворено як і Мінприроди України внаслідок реоргані-зації Міністерства екології та природних ресурсів України згідно Указу Президента України від 15 жовт-ня 2003 р. "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишньо-го природного середовища та використання природ-них ресурсів".

Відповідно до Положення про Державний комітет природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 10 лютого 2004 року, Держком-природресурсів України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

вивчення та забезпечення раціонального використан-ня надр, а також топографо-геодезичної, картографіч-ної діяльності.

Основними завданнями Держкомприродресурсів України є:

-          забезпечення реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального викори-стання надр, топографо-геодезичної, картографічної діяльності, формування національної екологічної ме-режі;

-          забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, гео-хімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного й еколого-геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки корисних копалин на території України, у межах тери-торіальних вод, континентального шельфу та виключ-ної (морської) економічної зони України, раціонального використання надр, картографування геологічного се-редовища, а також розвитку топографо-геодезичної, картографічної діяльності;

-          здійснення державного моніторингу геологічного

середовища та мінерально-сировинної бази, проведен-

ня еколого-геологічних досліджень; здійснення дер-

жавного контролю за геологічним вивченням надр, за-

безпечення здійснення державного геодезичного на-

гляду за топографо-геодезичною і картографічною

діяльністю, участь у здійсненні державного контролю

й нагляду за охороною та використанням надр.

Держкомприродресурсів України відповідно до законодавства для виконання покладених на нього завдань: готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення надр і раціонального використання природ-них ресурсів, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, заповідної справи, формування національної

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

екологічної мережі; організовує розроблення та реалізацію загальнодержавних програм у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної, картографічної діяльності; реалізовує єдину науково-технічну політику у сфері геологічного вивчення надр і раціонального використання природних ресурсів, топографо-геодезичної, картографічної діяльності; організовує і координує в установленому порядку проведення геологічних досліджень; виконує функції державного замовника з проведення геологічних досліджень, єдиного замовника державного контракту з приросту запасів корисних копалин і головного розпорядника коштів державного бюджету, що спрямовуються на проведення геологорозвідувальних робіт; розробляє і затверджує у межах своєї компе-тенції правила проведення геологічних досліджень, пошуку, розвідки й оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, топографо-геодезичних та картографічних досліджень і робіт, акти реґулювання заповідної справи, інші нормативно-правові акти й нормативні документи; забезпечує проведення державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр, топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Також Держкомприродресурсів видає в установле-ному законодавством порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр, дозволи (ліцензії) на пошук (розвідку) та експлуатацію родовищ корисних копалин, на проведення топографо-геодезичних і картографічних робіт і в інших випадках, перед-бачених законодавством, а також контролює до-держання умов виданих дозволів (ліцензій), зупиняє та анулює їх дію; бере участь у встановленні квот (лімітів) на видобуток окремих видів корисних копалин; координує діяльність центральних і місцевих органів

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, топографо-гео-дезичної та картографічної діяльності; аналізує пооб'єктні плани підприємств, установ та організацій, які проводять геологорозвідувальні та топографо-гео-дезичні й картографічні роботи на території України за кошти державного бюджету, вносить до них у разі потреби зміни, доповнення й затверджує їх; визначає склад та обсяг інформації, яка підлягає обов'язковій передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, Державного картографо-геодезичного фонду України, порядок обліку та користування нею, розпоряджається в установленому законодавством порядку наявною інформацією; бере участь у топографо-геодезичному й картографічному забезпеченні проведення земельної реформи, делімітації та демаркації державного кордону та формуванні відповідної бази картографічних даних.

Окрім того, Держкомприродоресурсів України здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль), топографо-геодезичною, картографічною діяльністю (державний геодезичний нагляд), виконанням програм у цих сферах, повнотою геологічного вивчення надр, своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр, наявністю спеціальних дозволів, виконанням передбачених ними умов, a також ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, додержанням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення і виключають можливість пошкодження родовищ, виконанням рекомендацій державної експертизи з оцінки запасів корисних копалин, збереженням розвідувальних гірничих виробок і

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

свердловин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані для подальшого вивчення надр, додержанням вимог законодавства про надра, а також проектів, стандартів, норм, правил, інших нормативних документів з геологічного вивчення надр, у тому числі під час експлуатації родовищ корисних копалин, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; бере участь у здійсненні державного контролю й нагляду за охороною та раціональним використанням надр; здійснює державний геодезичний нагляд, спрямований на забезпечення додержання суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт; виконує й інші повноваження та функції, передбачені законодавством.

Важливу роль у забезпеченні державного управ-ління в галузі охорони навколишнього природного се-редовища відіграють центральні органи виконавчої влади, на які покладено забезпечення реалізації дер-жавної політики у таких галузях як охорона та вико-ристання землі, а також водне, лісове й рибне госпо-дарство.

Забезпечення охорони та використання землі по-кладено на Державний комітет України по земельних ресурсах, Положення про який затверджено Указом Президента України від 14 серпня 2000 р.

Державний комітет України по земельних ресур-сах (Держкомзем України) є центральним органом ви-конавчої влади, діяльність якого спрямовується та ко-ординується Кабінетом Міністрів України. Держком-зем України вносить у встановленому порядку пропо-зиції щодо формування державної політики у сфері реґулювання земельних відносин, використання, охо-рони та моніторингу земель, ведення державного зеЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

мельного кадастру й забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву коорди-націю та функціональне реґулювання з питань, відне-сених до його відання. Зокрема, Держкомзем України готує пропозиції щодо вдосконалення реґулювання зе-мельних відносин, розпорядження земель державної та комунальної власності, державного контролю за вико-ристанням і охороною земель, а також змісту, органі-зації та порядку ведення державного земельного када-стру, здійснення моніторингу земель; розробляє дер-жавні програми з питань розвитку земельних відно-син, приватизації земель, раціонального використан-ня, охорони та здійснення моніторингу земель, веден-ня державного земельного кадастру, а також здійснює нормативно-методичне забезпечення їх виконання; організовує та забезпечує проведення робіт з грошової, у тому числі експертної, оцінки земель, готує пропози-ції щодо вдосконалення методики та порядку прове-дення таких робіт; забезпечує розроблення та здійс-нення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне викорис-тання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родю-чості грунтів, продуктивності земель, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рек-реаційного та історико-культурного призначення; бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розви-тку ринку земель, кредитних відносин і вдосконалення системи оподаткування; здійснює в межах своїх пов-новажень державний контроль за додержанням земе-льного законодавства, у тому числі встановленого по-рядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх ці-льового призначення й умов надання, власниками зе-мельних ділянок і землекористувачами та здійснює

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства, мелі-орації земель, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах покладено на Державний комітет України по водному господар-ству (Держводгосп України), Положення про який за-тверджено Указом Президента України від 14 липня 2000 року.

Основними завданнями Держводгоспу України є: підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері розвитку водного господарства, мелі-орації земель, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, здійснення в цій сфері єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, нових технологій, передово-го досвіду роботи та забезпечення реалізації цієї полі-тики; розроблення й участь у реалізації загальнодер-жавних, міждержавних і реґіональних програм вико-ристання й охорони вод і відтворення водних ресурсів; забезпечення задоволення потреб населення та галузей національної економіки у водних ресурсах і проведен-ня їх міжбасейнового перерозподілу; здійснення захо-дів, пов’язаних із запобіганням шкідливій дії вод і лік-відацією ії наслідків, включаючи протипаводковий за-хист сільських населених пунктів і земель.

Відповідно до покладених завдань Держводгосп України: бере участь у розробленні економічних цільо-вих програм розвитку галузей національної економіки з урахуванням забезпечення раціонального викорис-тання водних ресурсів; визначає потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, ро-зробляє пропозиції щодо визначення пріоритетних на-прямів розвитку водного господарства та меліорації

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

земель; здійснює контроль за додержанням режиму роботи водосховищ комплексного призначення, водо-господарських систем і каналів, використання прибе-режних захисних смуг, достовірністю державного об-ліку водокористування, технічним станом гідротехніч-них споруд, які належать підприємствам, установам, організаціям, що перебувають у сфері його управління; розробляє довгострокові прогнози водогосподарських балансів і схеми комплексного використання вод та охорони водних ресурсів, бере участь у вирішенні пи-тань, пов'язаних із міждержавним розподілом стоку річок і використанням прикордонних вод; бере участь у створенні та забезпеченні функціонування системи державного моніторингу довкілля у частині проведен-ня радіологічних і гідрохімічних спостережень на во-догосподарських системах комплексного призначення, транскордонних водотоках, у системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання в зонах впли-ву атомних електростанцій, за станом грунтів у зонах впливу меліоративних систем і переформуванням бе-регів і прибережних зон водосховищ; організовує ви-конання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, у тому числі щодо захисту від підго-плення, протипаводкового і протиповеневого захисту земель, а також сільських населених пунктів; розглядає відповідно до законодавства справи про адміністрати-вні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення; здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарст-ва, здійснення управління в цій сфері, а також міжга-лузеву координацію та функціональне реґулювання питань покладено на Державний комітет лісового госВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

подарства України, Положення про який затверджено Указом Президента України від 14 серпня 2000 року.

Основними завданнями Держкомлісгоспу України є: забезпечення реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, а також охо-рони, захисту, раціонального використання і відгво-рення лісових ресурсів, мисливських тварин, підви-щення ефективності лісового та мисливського госпо-дарства; здійснення державного управління, реґулю-вання й контролю у сфері лісового та мисливського го-сподарства; розроблення й організація виконання за-гальнодержавних, міждержавних і реґіональних про-грам у сфері захисту, підвищення продуктивності, ра-ціонального використання і відтворення лісів, а також участь у розробленні та виконанні таких програм з пи-тань використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства.

Держкомлісгосп України відповідно до покладених на нього завдань: готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; забезпечує проведення єдиної науково-технічної політики у сфері лісового та мисливського господарства, впровадження досягнень науки та техніки, а також нових технологій і передово-го досвіду у цих галузях; виступає у встановленому по-рядку замовником науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, необхідних для реалізації про-грам розвитку лісового та мисливського господарства; організовує відповідно до законодавства діяльність метрологічної служби на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління; розробляє норми, правила та інші нормативні докуме-нти у сфері охорони, захисту, раціонального викорис-тання лісових ресурсів і відтворення лісів; визначає основні засади й організовує проведення лісовпорядЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

кування, впорядкування мисливських угідь, а також веде державний лісовий кадастр, облік лісів, а також моніторинг і державний кадастр мисливських тварин; видає дозволи на спеціальне використання лісових ре-сурсів державного значення в межах встановлених лі-мітів, за винятком територій природно-заповід-ного фонду; погоджує проекти використання лісових ресур-сів державного значення; бере участь у розроб-ленні лімітів і норм використання мисливських тва-рин, до-водить затверджені у встановленому порядку зазначе-ні ліміти до відома користувачів мисливських угідь; встановлює відповідно до законодавства строки полю-вання, сезонні строки початку та закінчення заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побіч-них лісових користувань; здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

У забезпеченні реалізації державної політики в га-лузі охорони навколишнього природного середовища раціонального використання природних ресурсів важ-ливу роль відіграють також урядові органи, на які по-кладено здійснення певних функцій управління в да-ній сфері - Державна екологічна інспекція (Держекоін-спекція), Державна служба заповідної справи, Держав-на гідрометеорологічна служба (Держгідромет), Дер-жавна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанняж і відтворенняж лісів, Державний депа-ртажент рибного господарства (Укрдержрибгосп).

Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди та йому підпорядковується. Згідно Положенням про Державну екологічну інспекцію, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 p.), основними завданнями Держекоінспекції є: участь у

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів (земля, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний і рослинний світ, природні ресурси терито-ріальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження 3 відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та радіа-ційної безпеки; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів (крім надр і лісів), екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами.

Державна служба заповідної справи, статус якої визначено Положенням про неї, що затверджено по-становою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2004 p.), має основними завданнями: участь у реалізації державної політики у сфері збереження та невиснажливого вико-ристання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об’єктів; забезпечення державного управління територіями й об’єктами при-родно-заповідного фонду; здійснення державного кон-тролю за додержанням режиму територій і об’єктів природно-заповідного фонду; забезпечення збережен-ня біологічного та ландшафтного різноманіття на те-риторіях природно-заповідного фонду; підготовка пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної мережі природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі.

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

Державна гідрометеорологічна служба (Держгідро-мет) відповідно до Положення про неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 p., має своїми основними завданнями: участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорології та моніторингу довкілля; здійснення управління і кон-тролю у сфері гідрометеорологічної діяльності; органі-зацію гідрометеорологічного та кліматичного вивчення території України, функціонування системи гідромете-орологічних спостережень і прогнозування, здійснення в установленому порядку гідрометеорологічного забез-печення й обслуговування, ведення галузевого держа-вного архіву даних спостережень; реалізацію в межах своєї компетенції науково-технічної політики, органі-зація та координація наукових досліджень з питань гідрометеорології та клімату; взаємодію з міжнародни-ми організаціями й національними гідро-метеоро-логічними службами інших держав, представництво України у Всесвітній метеорологічній організації та участь у межах своєї компетенції в реалізації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Урядовим органом державного управління є Дер-жавна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів (Держлісінспек-ція). Положення про неї затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р. Держлісінспекція діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується, має у своїй діяльності керуватися Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, відповідним Положенням і наказами Мінприроди України. У межах своїх повноважень Держлісінспекція має узагальнювати практику застосування законодав-ства, розробляє пропозиції щодо удосконалення закоВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

нодавства і подавати їх на розгляд Мінприроди України. Основними завданнями Держлісінспекції є: участь у межах своєї компетенції в реалізації держав-ної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Забезпечення реалізації державної політики у сфе-рі рибного господарства, охорони, відтворення та ра-ціонального використання водних живих ресурсів по-кладається на Державний департамент рибного госпо-дарства (Укрдержрибгосп), який є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополі-тики і йому підпорядковується. Положення про Дер-жавний департамент рибного господарства затвер-джене постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року.

Основними завданнями Укрдержрибгоспу є розро-блення та реалізація комплексних заходів щодо охоро-ни, відтворення та використання водних живих ресу-рсів, вивчення стану їх запасів у рибогосподарських водоймах України, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та водах за межа-ми юрисдикції України відповідно до міжнародних зо-бов’язань України; здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства України; здійснення та координування за дорученням Кабінету Міністрів України і Мінагрополітики міжна-родного багатостороннього та двостороннього співро-бітництва з метою розвитку рибного господарства з урахуванням сучасних міжнародних тенденцій, забез-печення доступу підприємств рибного господарства України до запасів водних живих ресурсів Світового океану; участь у реалізації єдиної технічної та інвестиЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

ційної політики, створення правових умов впрова-дження у виробництво прогресивних технологій, дося-гнень науки, техніки і передового досвіду, проведення комплексного аналізу соціально-економічного та нау-ково-технічного розвитку рибного господарства Украї-ни; задоволення потреб населення та виробництва в рибопродукції з високими споживчими властивостями, що забезпечують конкурентоспроможність цієї продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Окрім зазначених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середо-вища, спеціальні повноваження в даній галузі мають Міністерство охорони здоров’я України, Державний комітет ядерного реґулювання України, Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ України) є центральним органом виконавчої влади, ді-яльність якого спрямовується і координується Кабіне-том Міністрів України. Положення про Міністерство охорони здоров’я України затверджено Указом Прези-дента України від 24 липня 2000 року. МОЗ України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров’я, сані-тарного й епідемічного благополуччя населення, ство-рення, виробництва, контролю якості та реалізації лі-карських засобів і виробів медичного призначення.

На МОЗ України, зокрема, покладено здійснення контролю і нагляду за додержанням санітарного зако-нодавства, державних стандартів, критеріїв і вимог, спрямованих на забезпечення санітарного й епідеміч-ного благополуччя населення; забезпечення відповідно

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

до законодавства проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи; вивчення, аналіз і прогнозу-вання показників стану здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; взяття участі в розробці заходів, спрямованих на недопущен-ня шкідливого впливу факторів довкілля на здоров’я людини; затвердження відповідно до законодавства державних санітарних норм, правил, гігієнічних нор-мативів; встановлення в межах своєї компетенції дер-жавних стандартів якості питної води; взяття участі в розробці та введенні в дію екологічних нормативів і норм радіаційної безпеки; погодження в установлено-му законодавством порядку всіх державних стандар-тів, технічних умов, промислових зразків, іншої нор-мативно-технічної документації об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я населення тощо.

Державний комітет ядерного реґулювання України Держатомреґулювання України) є центральним орга-ном виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяль-ність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Положення про Державний комітет ядерного реґулювання України затверджено Указом Президента України № 155 від 6 березня 2001 року. Основними завданнями Держатомреґулювання Украї-ни є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; здійснення в межах своєї компе-тенці'і державного реґулювання безпеки використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіа-ційної безпеки; здійснення державного нагляду за до-держанням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та раді-аційної безпеки; координація діяльності центральних

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

та місцевих органів виконавчої влади, що відповідно до законодавства здійснюють державне реґулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Міністерство України з питань надзвичайних ситу-ацій і Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи утворені внаслі-док реорганізації Міністерства України з питань над-звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо вдоскона-лення системи держаеного упраеління у сфері подолання наслідків Чорнобшіьської катастрофи" № 755/2004 еід 6 липня 2004 року.

Міністерство України з питань надзвичайних ситу-ацій є спеціально уповноваженим центральним орга-ном виконавчої влади з питань захисту населення і те-риторій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, рятувальної справи, пожежної безпеки тощо; Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є спеціально уповноваженим центральним органом ви-конавчої влади з питань захисту населення і територій від наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі з питань соціального захисту громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перетво-рення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, реабілітації забруднених унаслідок Чорнобильської ка-тастрофи територій. Діяльність Державного комітету України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра України з питань надзвичайних ситуацій.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН