Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
§ 9. Правове регулювання безпечного використання генетично змінених організмів : Екологічне право : Бібліотека для студентів

§ 9. Правове регулювання безпечного використання генетично змінених організмів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Науково-технічний прогрес, покликаний задоволь-няти постійно зростаючі потреби людства в продуктах харчування, лікарських препаратах, новітніх техно-логіях тощо. Традиційні технології вже неспроможні повною мірою забезпечувати існуючі потреби, і тому на заміну їм приходять нові, в основу яких покладені найсучасніші досягнення науки і техніки. Серед них -застосування у сільськогосподарській, медичній, нау-ково-практичній та інших сферах людської діяльності живих змінених організмів1, отриманих за допомогою методів сучасної біотехнології. Так, використання жи-вих генетично змінених організмів (ЖГЗО) дозволяє вирішити низку найгостріших проблем у сільському господарстві, а саме, значно підвищити врожайність культурних рослин, покращити харчові якості рослин-них продуктів, зменшити екологічне навантаження на довкілля за рахунок значного зниження використання гербіцидів, пестицидів та інших агрохімікатів. Почи-наючи з 70-х років минулого сторіччя за допомогою методів рекомбінації ДНК був також створений ряд нових більш продуктивних мікроорганізмів - проду-

1 "Живий змінений організм" означає будь-який живий організм, що містить нову комбінацію генетичного матеріалу, отриману внаслідок використання сучасної біотехнології. (Див. статтю 3 "Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття" (2002 р.)).

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

центів різноманітних біотехнологічних сполук (ан-тибіотиків, ферментів, вітамінів, мікробних пести-цидів), нових порід свійських тварин та інші.

У процесі інтенсивного розвитку ринку трансген-них або генетично змінених організмів поступово змінилося ставлення до їх споживання - від сприйнят-тя як організмів, що створюють загрозу не більшу, ніж будь-які інші організми, - до настороженості щодо без-пеки генетично модифікованих організмів. Досить поширеною є думка, що діяльність, яка пов' язана з вивільненням живих змінених організмів у довкілля, може призвести до негативних наслідків і створювати потенційну небезпеку існуючому біологічному різнома-ніттю внаслідок самосійного розповсюдження живих змінених організмів; неконтрольованого утворення но-вих генетичних конструкцій шляхом вертикального та горизонтального переносу їх генів до інших організмів, які не відносяться до категорії живих змінених органі-змів та інше.

Зазначена трансформація у ставленні до генетично змінених організмів є невипадковою. Адже на сьогодні є відносно незначний досвід роботи з такими ор-ганізмами, невеликий й обсяг ознак, що використо-вується при оцінці ЖГЗО, а наукові знання ще не доз-воляють повною мірою об'єктивно оцінити наслідки застосування ЖГЗО, їх вплив на на здоров'я людини та довкілля. За такими обставинами на міжнародному рівні й у багатьох країнах світу почали запроваджува-тися організаційні та правові заходи щодо забезпечен-ня біобезпеки генетично змінених організмів і про-дуктів, отриманих на їх основі. Так, на важливості за-безпечення екологічної безпеки при використанні біотехнологій акцентувалася увага у Порядку денному на XXI сторіччя, прийнятому на Конференції ООН по навколишньому середовишу і розвитку (Ріо-деЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

Жанейро, 3-14 червня 1992 p.). Закони й інші норма-тивно-правові акти з питань біобезпеки живих гене-тично змінених організмів прийняті у США, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Австрії, Росії, Ес-тонії, Угорщині, Чехії, ПАР та у багатьох інших краї-нах. На початку 90-х років минулого століття було прийнято ряд директив ЄС щодо використання ЖГЗО, які заклали підвалини "Міжнародних керівних прин-ципів безпеки в галузі біотехнології", що прийняті на Глобальній консультації експертів, призначених уря-дами держав, у грудні 1995 року. Ці принципи торка-ються охорони здоров'я людини й екологічної безпеки при використанні біотехнологій - від наукових розро-бок до збуту біотехнологічної продукції, які містять ор-ганізми з новими властивостями, рекомендацій щодо проведення науково обґрунтованої оцінки ризиків.

В Україні з урахуванням міжнародного досвіду та-кож здійснюються заходи щодо забезпечення правого реґулювання вирішення відповідних питань. Зокрема, важливим кроком у забезпеченні використання міжнародного досвіду в даній сфері було зроблено 12 вересня 2002 року, коли було прийнято Закон Ук-раїни "Про приєднання України до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття"1.

Картахенський протокол по біобезпеці ( прийнятий 29 січня 2002 року на нараді Конференції Сторін Кон-венції про біологічне різноманіття в м. Монреалі) спрямований на забезпечення належного рівня захис-ту в галузі безпечної передачі, обробки та використан-ня ЖГЗО, які є результатом сучасної біотехнології, та можуть негативно вплинути на збереження та стале використання біологічного різноманіття, з урахуван-

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 44. - Ст. 320.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

ням ризику для здоров'я людини. У Протоколі особливу увагу приділено транскордонному переміщенню таких організмів. Цей документ не розповсюджується на транскордонне переміщення ЖГЗО у вигляді фарма-цевтичних препаратів для людини, питання щодо яких реґулюються іншими відповідними міжнародними угодами або організаціями.

Цей документ передбачає обов'язкове проведення оцінки ризику перед застосуванням генетично змінених організмів у нових умовах (країнах) та про-цедуру попередньо обґрунтованої згоди сторін (дер-жав), які здійснюють обмін, використання та застосу-вання будь-яких живих генетично змінених ор-ганізмів.

Протокол вимагає від кожної Сторони заходів що-до обробки, пакування й позначення ЖГЗО при їх транскордонному переміщенні.

Картахенський протокол по біобезпеці зобов' язує кожну Сторону приймати відповідні внутрішні заходи щодо порушень національного законодавства й вимог Протоколу під час переміщення ЖГЗО, a у відповідних випадках - покарання за такі порушення.

Слід зазначити, що Картахенський протокол про біобезпеку - це перший міжнародний документ із пи-тань вреґулювання безпечного використання живих змінених організмів для здоров'я людини та довкілля. Приєднання до зазначеного Протоколу дає Україні змогу застосовувати у ії відносинах з іншими держа-вами норми цього документа, які погоджені майже усіма державами-членами ООН, у тому числі Європей-ським Союзом, Канадою, Японією, державами Цент-ральної та Східної Європи, а також керуючись поло-женнями Картахенського протоколу вдосконалювати своє власне законодавство з питань біобезпеки.

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

Ha сьогодні таке законодавство в Україні лише по-чинає формуватися. Його аналіз свідчить, що значна група законодавчих актів лише опосередковано реґулює питання біобезпеки через загальні правові вимоги щодо охорони здоров’я людини, довкілля від впливу небезпечних факторів фізичної, хімічної та біологічної природи (передбачається облік цих фак-торів, визначення критеріїв їх впливу на здоров’я лю-дини здійснення контролю за їх впливом тощо). До цих актів відносяться Основи законодавства про охо-рону здоров’я, Закон України "Про лікарські засоби", Закон України "Про якість та безпеку харчових про-дуктів", Закон України "Про пестициди та агро-хімікати", Закон України "Про екологічну експертизу" та деякі інші. Наприклад, Законом України "Про за-безпечення санітарного та епідемічного благополуччя" (стаття 9) передбачається гігієнічна реґламентація будь-яких небезпечних факторів біологічного характе-ру, визначення центрального органу виконавчої влади, відповідального за проведення робот із гігієнічної реґламентації небезпечних факторів, ведення Держав-ного реєстру небезпечних факторів (у ньому мають на-водитися назви небезпечних хімічних речовин і біо-логічних чинників, дані про їх призначення, власти-вості, методи індикації, біологічну дію, ступінь небез-пеки для здоров’я людини, характер поведінки у нав-колишньому середовищі, виробництво, гігієнічні реґламенти застосування тощо), встановлюється вимо-га щодо використання в народному господарстві та побуті будь-якого небезпечного фактора хімічної та біологічної природи лише за наявності сертифіката тощо.

Більш предметно питання біобезпеки вирішуються статтею 53 Закону України "Про охорону навколиш-нього природного середовища". За цією статтею

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

підприємства, установи й організації зобов’язані за-безпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищен-ня, знешкодження й захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, розробляти й здійснювати заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середо-вище та здоров’я людини. Створення нових штамів мікроорганізмів і біологічно активних речовин має здійснюватися тільки на підставі дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої вла-ди з питань охорони здоров’я та спеціально уповнова-женого центрального органу виконавчої влади з пи-тань екології та природних ресурсів при наявності оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. При створенні зазначених організ-мів і речовин повинні розроблятися нормативи гра-нично допустимих концентрацій, методи визначення цих організмів і речовин у навколишньому природно-му середовищі та продуктах харчування. Виробництво і використання нових штамів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин може здійснюва-тися тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров’я людей і навколишнє природне середовище за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охо-рони здоров’я та спеціально уповноваженого цен-трального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відносно детально реґламентуються питання біобез-пеки живих змінених організмів Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1394 "Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використанЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

ня трансгенних сортів рослин в Україні". Цей Тимча-совий порядок установлює механізми ввезення, дер-жавного випробування, реєстрації та використання в Україні генетично модифікованих (трансгенних) сортів рослин, що відповідають вимогам біобезпеки. До ввезення, державного випробування, реєстрації та ви-користання в Україні допускаються лише трансгенні сорти рослин, визнані біологічно безпечними, офіційно зареєстровані та допущені до використання в будь-якій країні, яка є членом Міжнародного союзу по охо-роні нових сортів рослин. Увезення в Україну трансген-них сортів рослин здійснюється за дозволом Мінагро-прому. Підставою для отримання дозволу на ввезення трансгенних сортів рослин є позитивний висновок Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки, яка створю-ється при Міннауки, про біобезпеку генетичної конс-трукції, включеної до геному цих сортів. Важливо за-значити, що Тимчасовий порядок не поширюється на сферу наукових досліджень і використання продукції, виробленої із сировини трансгенних сортів рослин.

У перспективі доцільно було б розробити та прийн-яти спеціальний закон, який усебічно, комплексно вре-ґулює відносини у сфері забезпечення біобезпеки жи-вих змінених організмів і продуктів, отриманих на їх основі.