Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
§ 7. Правовий захист населення від шуму : Екологічне право : Бібліотека для студентів

§ 7. Правовий захист населення від шуму


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Шумове забруднення довкілля є фізичним факто-ром, що створює серйозну загрозу для здоров’я люди-ни. У Положенні про шумове забруднення, яке прий-нято 44-ою Всесвітньою медичною асамблеєю (ВМА) у вересні 1992 p. у м. Марбелла в Іспанії, зазначається, що підвищений рівень шуму, що виробляється проми-словими об’ єктами, транспортом, аудіосистемами й іншими джерелами, здатен призвести до погіршення слуху, негативно вплинути на вегетативну й нейроен-докринну системи й емоційний стан людини. 3 метою вирішення цієї проблеми ВМА рекомендує забезпечу-вати відповідне правове реґулювання діяльності, пов’ язаної із шумовими впливами у громадських міс-тах, містах відпочинку тощо.

Україна має на сьогодні досить значну кількість нормативно-правових актів екологічного, санітарно-гігієнічного, транспортного, адміністративного й іншоЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

го законодавства, які реґулюють питання, пов’ язані із захистом населення від небезпечних шумових впливів. У сфері екологічного законодавства це питання реіулюється, насамперед Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991р.). Так, акцентуючи увагу на екологічних аспектах вирішення проблеми шумових впливів (тобто їх впливу не тільки на людину, а й на середовище його перебування, рос-линний і тваринний світ), стаття 54 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановила, що місцеві ради, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяль-ності зобов’язані вживати необхідних заходів щодо за-побігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного й іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище та здо-ров’я людини в населених пунктах, рекреаційних і за-повідних зонах, а також у місцях масового скупчення та розмноження диких тварин. Інформація про фізичні фактори, у тому числі про шум, включена до складу інформації про стан навколишнього природно-го середовища (екологічної інформації) (стаття 25). Відповідно до загальних вимог Закону (стаття 33) щодо здійснення екологічного нормування мають встановлюватися рівні допустимого шкідливого впли-ву на навколишнє природне середовище такого фізичного фактору як шум. Важливо, що в останньому випадку Закон установив кореспондуючий зв’язок із санітарно-гігієнічним законодавством, передбачивши, що екологічні нормативи, включаючи рівні допустимо-го шкідливого впливу на довкілля шуму й інших фізичних факторів, повинні встановлюватися з ураху-ванням вимог санітарно-гігієнічних правил і норм. До-держання встановлених рівнів фізичних впливів на довкілля є й однією з головних вимог Закону (статВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

тя 56) щодо забезпечення екологічної безпеки транс-портних та інших пересувних засобів і установок. Та-кож питання захисту довкілля від шумових впливів мають вирішуватися в контексті з іншими вимогами Закону щодо охорони довкілля, забезпечення еко-логічної безпеки в процесі розташування, проектуван-ня, будівництва, реконструкції та експлуатації вироб-ничих та інших господарських об’ єктів. Шумозахис-ний аспект знаходить своє відбиття й у нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до Закону, що реґламентують здійснення екологічної експертизи (зокрема, відповідно до Інструкції про проведення державної екологічної експертизи, затвердженої нака-зом Мінекобезпеки України від 12.07.1995 p., доку-ментація може вважатися такою, що відповідає при-родоохоронним вимогам, якщо нею передбачається захист довкілля від шкідливого впливу фізичних фак-торів–шуму, вібрації тощо), екологічного моніторингу (зокрема, відповідно до Положення про державну сис-тему моніторингу довкілля, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р., здійс-нення спостережень у місцях проживання й відпочи-нку населення в частині фізичних факторів, включаю-чи шумового, покладається на МОЗ України) та інших видів діяльності, пов’язаної з охороною довкілля.

Конкретний перелік заходів щодо відвернення і зниження шуму міститься в статті 21 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: створен-ня й упровадження малошумних машин і механізмів; удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних засобів й установок та умов їх експлуа-тації, а також утримання в належному стані заліз-ничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, ву-личного покриття; розміщення підприємств, транс-портних магістралей, аеродромів та інших об’єктів з

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

джерелами шуму під час планування й забудови насе-лених пунктів відповідно до встановлених законодав-ством санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм і карт шуму; виробництво будівельних матеріалів, кон-струкцій, технічних засобів спорудження житла, об’єктів соціального призначення та будівництво спо-руд із необхідними акустичними властивостями; організаційні заходи для відвернення та зниження ви-робничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту й інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів. Закон містить окремий припис, що зобов’ язує громадян дотримува-ти вимоги, встановлені з метою зниження побутового шуму у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку й інших громадських місцях.

У санітарно-гігієнічному законодавстві акцент зроблено на встановленні нормативів допустимих рівнів шуму виробничого та комунального походжен-ня. Так, Санітарні норми виробничого шуму, ультра-звуку й інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99 встановлюють класифікацію виробничих акустичних коливань; мето-ди гігієнічної оцінки виробничого шуму, ультразвуку й інфразвуку; параметри, які нормуються, та їх допус-тимі величини; вимоги до вимірювань на робочих міс-цях. Додержання нормативів допустимих рівнів шуму у населених пунктах реґламентується Державними са-нітарними правилами планування та забудови населе-них пунктів, затверджених наказом Міністерства охо-рони здоров’я України від 24.07.1996 р. Наприклад, згідно з п. 4.3. цього документа в житловій зоні насе-леного пункту допускається розташування промисло-вих підприємств, які не є джерелами викидів шкідли-вих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромаВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

гнітних та іонізуючих випромінювань вище норматив-них рівнів, що не потребують обладнання під'ізних за-лізничних шляхів, інтенсивного руху автомобільного транспорту (понад 40 автомобілів за добу).

Увесь комплекс питань захисту населення від шкі-дливого впливу шуму вреґульовано у статті 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічно-го благополуччя населення" від 24.02.1994 р. (з насту-пними змінами). Зокрема, згідно Закону органи вико-навчої влади, органи місцевого самоврядування, підп-риємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвер-нення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я на-селення шуму, зобов’язані: здійснювати відповідні ор-ганізаційні, господарські, технічні, технологічні, архі-тектурно-будівельні й інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побугово-го обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масо-вих святкових і розважальних заходів тощо рівні зву-чання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих майдан-чиках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевишують рівнів, установлених санітарними нормами тощо.

Значне місце в законодавстві України займає реґу-лювання заходів щодо попередження та ліквідації транспортного шуму. На це, зокрема, спрямовані по-ложення Закону України "Про дорожній рух" (стат-ті 49, 50), які покладають на підприємства, установи й організації, що здійснюють проектування, виробницт-во й експлуатацію транспортних засобів, розробку перспективних програм, комплексних схем і проектів організації дорожнього руху, а також на власників ав-ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

томобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і від-повідальність за організацію та здійснення заходів щодо запобігання та зменшення шкідливого авто-транспортного шуму. He створення шуму в процесі перевезення є однією з умов, за якими дозволяється перевезення вантажу, згідно з п.22.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. "Про Правила дорожнього руху". А Правила видачі Сер-тифікатів придатності щодо шуму на місцевості цивільних повітряних суден України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України № 432 від 06.09.1999 p., визначають процедуру видачі, заміни та припинення чинності таких Сертифікатів.

Норми адміністративного законодавства встанов-люють повноваження в цій сфері органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, а також адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про шум. Прикладом тут є пункт 44 статті 26 Закону України "Про місцеве самовряду-вання в Україні", який відносить до виключної компе-тенції сільських, селищних, міських рад установлення правил із питань додержання тиші в громадських місцях, а також стаття 182 Кодексу про адмініст-ративні правопорушення, яка установлює адмініст-ративну відповідальність громадян за порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, жилих бу-динках та інших громадських місцях у заборонений рішеннями сільських, селищних, міських рад час.