§ 6. Правове забезпечення радіаційної безпеки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навко-лишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Під нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної без-пеки розуміються критерії, вимоги й умови забезпе-чення безпеки під час використання ядерної енергії. Вони приймаються з урахуванням рекомендацій між-народних організацій у сфері використання ядерної енергії. Дотримання норм, правил і стандартів з ядер-ної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійс-ненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Із врахуванням зазначених норм, правил і стандар-тів визначаються заходи щодо забезпечення: а) захис-ту населення, середовища їх перебування, персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випроміню-вання від радіаційного впливу; б) радіаційної безпеки

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

при поводженні з ядерними матеріалами й експлуата-ції ядерних установок; в) безпеки при поводженні з радіоактивними відходами.

Безпосередньо ці заходи на законодавчому рівні ви-значаються в Законах України "Про використання ядер-ної енергії та радіаційну безпеку" (від 08.02.1995 р.), "Про поводження з радіоактивними відходами (від 30.06.1995 p.), "Про захист людини від впливу іонізуючо-го випромінювання" від 14.01.1998 р.), "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (від 11.01.2000 p.), "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших дже-рел іонізуючого випромінювання" (від 19.10.2000 p.), "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фі-нансове забезпечення" (від 13.12.2001 p.), "Про впоряд-кування питань, пов’ язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (від 24.06.2004 p.).

Захист населення, середовища їх перебування, персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання від радіаційного впливу. Згідно статті 3 Закону України "Про захист людини від впли-ву іонізуючого випромінювання" кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території Укра-їни, має право на захист від впливу іонізуючого ви-промінювання. Встановлено також (стаття 5 Закону), що основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевишувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому серед-ньорічні ефективні дози опромінення людини, відне-сеної до критичної групи, не повинні перевишувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов і шляхів формування цих доз.

Основна дозова межа індивідуального опромінен-ня персоналу об’єктів, на яких здійснюється практичВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

на діяльність, введених в експлуатацію після набрання чинності цим Законом, не повинна перевишувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівер-тів за умови, що середньорічна доза опромінення про-тягом п’яти років підряд не перевишує 20 мілізівертів. Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність, введених в експлуатацію до набрання чин-ності цим Законом, не повинна перевишувати 50 мілі-зівертів ефективної дози опромінення за будь-які 12 місяців роботи підряд, з поступовим зменшенням дозової межі опромінення до 20 мілізівертів за рік про-тягом перехідного періоду. Тривалість перехідного пе-ріоду визначається органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки для конкретних умов практичної діяльності (стаття 6 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінюван-ня").

Закон встановив також правила радіаційної стан-дартизації та нормування, обов’ язки юридичних і фі-зичних осіб щодо захисту людини у випадку радіацій-ної аварії, порядок захисту людини від радіонуклідов, що містяться у будівельних матеріалах і продуктах хар-чування, а також забезпечення захисту людини під час лікування та здійснення медичної діагностики.

Встановлена й система контролю та обліку доз опромінення населення, яка спрямована на визначен-ня критичних груп людей (однорідна за умовами жит-тя, віком і статтю група, яка може отримати максима-льні ефективні дози опромінення за певним шляхом опромінення внаслідок практичної діяльності) залежно від умов і місця проживання чи розташування робо-чих місць і реєстрацію індивідуальних доз опромінен-ня осіб, віднесених до критичної групи. Щодо осіб 3

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

критичної групи людей здійснюється обов'язковий кон-троль та облік індивідуальних доз опромінення за умо-ви, що величина ефективної дози опромінення будь-якої людини з критичної групи перевишує дозову ме-жу, яка встановлена відповідними нормативами. Об-лік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи виконавчої влади.

Згідно законодавства населення територій, на яких розмішуються підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для пово-дження з радіоактивними відходами, має право на со-ціально-економічну компенсацію ризику від їх діяль-ності, зокрема на: використання частини коштів, які інвестуються в будівництво установок і об'єктів, для будівництва об'єктів соціального призначення; встано-влення пільгового режиму енергоспоживання в районі розташування атомних електростанцій; здійснення за-ходів, передбачених законодавством про охорону нав-колишнього природного середовища; використання частини коштів, віднесених на собівартість виробленої на діючих АЕС електроенергії, на соціально-еконо-мічний розвиток території. Види, обсяги, джерела та порядок надання компенсацій, а також визначення територій, на які поширюються заходи соціально-економічної заінтересованості, встановлюються Кабі-нетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами державної влади і самоврядування на підс-таві науково-економічного обґрунтування (стаття 12 "Про використання ядерної енергії та радіаційну без-пеку"). Передбачено також право громадян на відшко-дування шкоди, зумовленої негативним впливом іоні-зуючого випромінювання.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

Забезпечення радіаційної безпеки при пово-дженні з ядерними матеріалами й експлуатації ядерних установок. Ядерний матеріал - будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал. Вихідним матеріалом є уран, який містить ізотопи в тому співвідношенні, у якому вони є в природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами й стандартами з безпеки. Спеціальним матеріалом, що розщеплюється, є: плутоній-239; уран-233; уран, зба-гачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин.

Ядерні матеріали є виключно загальнодержавною власністю. Під час використання ядерних матеріалів обов’ язковим є дотримання норм, правил, стандартів та умов, що забезпечують ядерну безпеку. Вимоги за-значених норм, правил і стандартів приймаються в установленому законодавством України порядку з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.

Важливою умовою використання ядерних матеріа-лів є забезпечення їх фізичного захисту, цілями якого є: створення державою умов, які зводили б до мініму-му можливість несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу, а також можливість і наслідки будь-яких навмисних актів щодо ядерної установки або ядерного матеріалу, транспортного засобу, призначеного для перевезення ядерного матеріалу, які можуть прямо або опосередковано створити загрозу для здоров'я або без-пеки населення в результаті радіаційного впливу; на-дання необхідної інформаційної та технічної допомоги державним органам, які здійснюють оперативноЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

розшукові заходи щодо повернення зниклого ядерного матеріалу. Забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів є обов’язковою умовою для надання дозволу на будівництво й експлуатацію ядерних установок, ви-готовлення, використання, зберігання та перевезення ядерних матеріалів. Рівень фізичного захисту ядерних матеріалів під час міжнародних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна. Порядок державного реґулювання фізично-го захисту ядерних матеріалів визначає Кабінет Мініс-трів України. Відповідальність за забезпечення фізич-ного захисту ядерних матеріалів несе експлуатуюча організація. За законодавством особи, що бажають виконувати роботи з ядерним матеріалом, допуска-ються до такої роботи лише за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що вони подали про себе. Спеціальну перевірку викону-ють на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згід-но з законодавством. Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України.

Щодо ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрис-дикцією або знаходиться під її контролем, застосову-ється державна система ґарантій запобігання викори-стання його (ядерного матеріалу) у воєнних цілях. Державна система ґарантій базується на Законі Укра-їни "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (1995 p.), положеннях міжнародних і двосто-ронніх договорів, учасником яких є Україна, і вклю-чає: державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів; державну систему експортно-імпортного контролю ядерних матеріалів, обладнання і технологій. Організацію та ведення державного обліку і контролю ядерних матеріалів в Україні здійснює орган державВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

ного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки. Від-повідальність за здійснення обліку та контролю ядер-них матеріалів на ядерних установках несе експлуату-юча організація. Експорт ядерних матеріалів, облад-нання та технологій перебуває під контролем держави і здійснюється в рамках державної системи експорт-ного контролю. Ліцензії на експорт ядерних матеріалів, обладнання та технологій надаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забороняється міжнародна передача ядерних ма-теріалів ( імпорт та експорт ядерних матеріалів, облад-нання і технологій, які підпадають під ґарантії Міжна-родного аґентства по атомній енергії), що використо-вуються в межах території України, під її юрисдикці-єю, або міжнародна передача, яка здійснюється під її контролем в інші держави, якщо вони: не взяли на се-бе зобов'язань щодо використання ядерних матеріалів, обладнання та технологій виключно в мирних цілях; не ґарантували ефективного фізичного захисту ядерних матеріалів для запобігання несанкціонованому вико-ристанню або поводженню з ними; не підтвердили на-явності державної системи обліку та контролю ядер-них матеріалів; не взяли на себе зобов'язань щодо умов реекспорту ядерних матеріалів, обладнання та техно-логій третім державам.

Ядерний матеріал, який підлягає ґарантіям або та-кий, що повинен підлягати ґарантіям і є предметом міжнародної передачі, розглядається як такий, що пе-ребуває під відповідальністю: держави-відправника -у разі імпорту в Україну до моменту, коли така відпо-відальність знімається з держави-відправника відпо-відно до контракту, але не пізніше моменту прибугтя ядерного матеріалу до пункту призначення на території України; України - у разі експорту з України до момен-ту, коли держава-одержувач бере на себе таку

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

відповідальність відповідно до контракту, але не пізніше моменту прибуття ядерного матеріалу до пункту призначення держави-одержувача. Україна не несе відповідальності за ядерний матеріал, якщо він перевозиться через ії територію, над нею або на її літаках, за умови, що цей ядерний матеріал відповідно до контракту про перевезення є власністю іншої дер-жави.

Ядерні установки - об'єкти по виробництву ядер-ного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства й установки по збага-ченню та переробці палива, а також сховища відпра-цьованого палива.

При визначенні ядерної шкоди згідно частини 2 статті 1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (1995 р.) під ядерною установкою розуміється будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб мор-ського або повітряного транспорту з метою викорис-тання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов'язаного з перевезенням такого мате-ріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка.

Ядерні установки можуть перебувати в різних формах власності. Перелік ядерних установок, що пеВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

ребувають у державній власності, визначається Кабінетом Міністрів України.

При розміщенні, проектуванні, спорудженні, вве-денні в експлуатацію, експлуатації та знятті з експлуа-тації ядерних установок мають дотримуватися вста-новлені відповідно до законодавства України та реко-мендацій міжнародних організацій у сфері викори-стання ядерної енергії норми, правила, стандарти, що забезпечують радіаційну безпеку.

Обов'язковою є державна експертиза техніко-економічного обґрунтування і проектів будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації, матеріалів, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог і лімітів безпеки ядерних установок. її висновки є обовязко-вими для виконання всіма суб'єктами сфери викори-стання ядерної енергії. Незалежно від державної ек-спертизи з ініціативи об'єднань громадян, а також місцевих органів державної влади і самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами може здійснюватися гро-мадська експертиза безпеки ядерної установки. Вис-новки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються в органи, які здійснюють державну експер-тизу, а також замовнику проекту.

Використання ядерних установок на території Ук-раїни базується на дозвільному принципі. Дозвіл (ліцензію) на кожен окремий вид діяльності (на прове-дення проектно-пошукових робіт щодо вибору май-данчика для розміщення ядерної установки; проекту-вання, будівництво, введення в експлуатацію, зняття з експлуатації, консервацію ядерної установки; на підготовку персоналу для експлуатації ядерної уста-новки тощо) надається лише одним уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки.

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

У місцях розташування ядерної установки вста-новлюються санітарно-захисна зона й зона спосте-реження. У санітарно-захисній зоні та зоні спосте-реження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом. У санітарно-захисній зоні заборо-няється розміщення жилих будинків і громадських споруд, дитячих лікувально-оздоровчих установ, а та-кож промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки. Викори-стання для народногосподарських цілей земель і во-доймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного реґулю-вання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов'язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.

Законодавством визначаються особливі умови ре-ґулювання безпеки суден, космічних і літальних апа-ратів з ядерними установками. За безпеку суден та інших плавзасобів з ядерними установками відповіда-льність покладається на: будівельні підприємства - на етапі проектування, будівництва та введення в екс-плуатацію судна чи іншого плавзасобу з ядерною уста-новкою; ліцензіата (юридична або фізична особа, що має виданий у встановленому порядку дозвіл органів державного реґулювання ядерної та радіаційної безпе-ки на здійснення певного виду діяльності) - після при-йняття судна чи іншого плавзасобу з ядерною устано-вкою або джерелом іонізуючого випромінювання в експлуатацію. Діяльність, пов'язана з використанням суден з ядерними установками або джерелами іонізу-ючого випромінювання, реґулюється Кодексом торго-вельного мореплавства України. Перелік портів Украї-ни, у які дозволяється заходження суден та інших плавВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

засобів з ядерними установками визначається Кабіне-том Міністрів України. Адміністрація порту України, до якого дозволено заходження суден та інших плавза-собів з ядерними установками, повинна мати план за-ходів щодо захисту персоналу порту й інших осіб, що перебувають на території та в акваторії порту, на ви-падок аварії з такими суднами або плавзасобами й за-безпечувати в разі необхідності його реалізацію. Судна й інші плавзасоби з ядерними установками або джере-лами іонізуючого випромінювання, що зазнають лиха, можуть заходити в будь-який визначений переліком порт України з попереднім оповіщенням адміністрації порту. Скидання радіоактивних речовин у води океа-нів, морів, рік і внутрішніх водойм із суден та інших плавзасобів у розмірах, що перевишують межі, вста-новлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, забороняється. У разі витоку з суден та інших плавзасобів радіоактивних речовин вище встановлених меж капітани або керівники ко-манд цих суден і плавзасобів зобов'язані здійснити всі залежні від них заходи для припинення або обмеження витоку радіоактивних речовин, їх розповсюдження в навколишнє природне середовище та невідкладно ін-формувати органи державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки, інші судна, порти, що знаходять-ся в зоні можливого радіаційного впливу. Оповіщення держав, розташованих у зоні можливого радіаційного впливу в результаті радіаційного інциденту на суднах та інших плавзасобах з ядерними установками, здійс-нюється відповідно до міжнародних угод та актів за-конодавства України.

Стосовно космічних і літальних апаратів з ядерни-ми установками встановлено, що під час їх проекту-вання, будівництва й експлуатації мають ураховува-тись можливі аварії таких космічних і літальних апаЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

ратів, при цьому радіаційний вплив на людей і навко-лишнє природне середовище не повинен перевишува-ти меж, встановлених нормами, правилами і стандар-тами з ядерної та радіаційної безпеки. У разі виник-нення несправності на борту космічного або літального апарату, який є власністю України, з ядерною уста-новкою або джерелом іонізуючого випромінювання, яка може спричинити незаплановане повернення радіоактивних речовин на Землю, оповіщення за-інтересованих держав і подання їм у разі необхідності допомоги здійснюються відповідно до міжнародних угод і актів законодавства України. Оповіщення місцевих органів державної влади та самоврядування й населення, подання в разі необхідності допомоги на-селенню здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Фізичний захист ядерних установок здійснюється в тому ж порядку що й фізичний захист ядерних ма-теріалів.

Забезпечення безпеки при поводженні з радіо-

активними відходами. Радіоактивні відходи - мате-

ріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів

або радіоактивне забруднення яких перевишує межі,

встановлені діючими нормами, за умови, що викори-

стання цих об'єктів і субстанцій не передбачається.

Правовідносини       у          сфері   поводження   з

радіоактивними відходами реґулюються Законом Ук-раїни "Про поводження з радіоактивними відходами" (1995), Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 1995), Законом України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних ма-теріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" (2000), іншими актами законодавства.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

Основними принципами державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами є: пріоритет захисту життя та здоров'я персоналу, насе-лення та навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів згідно з державними нормами радіаційної безпеки; реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом розробки та виконання довгостро-кової Державної програми поводження з радіо-активними відходами, ії перегляд і затвердження кожні три роки; забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів, якого можна досяг-ти на практиці; недопущення неконтрольованого на-копичення радіоактивних відходів; забезпечення дер-жавного нагляду за поводженням з радіоактивними відходами; прийняття рішень щодо розміщення нових сховищ радіоактивних відходів з участю громадян, їх об'єднань, а також місцевих органів державної вико-навчої влади й органів місцевого самоврядування; ґарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища при обґрунтуванні безпеки сховищ радіоактивних відходів; зберігання радіоактивних відходів у виробників від-ходів обмежений час з наступною передачею спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами; заборона проведення робіт по захороненню радіоактивних відходів юридичним і фізичним особам, унаслідок діяльності яких угворю-ються радіоактивні відходи та які поставляють і вико-ристовують радіоактивні речовини, ядерні установки; міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами; активна науково-дослід-ницька діяльність у сфері поводження з радіо-активними відходами.

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

Державному реґулюванню безпеки у сфері повод-ження з радіоактивними відходами підлягають такі види діяльності: ведення державного обліку радіоак-тивних відходів, Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів, місць їх захоронення, а також місць їх тимчасового зберігання; проектно-пошукові роботи по вибору майданчиків для розміщення об'єктів, призначених для поводження з радіо-активними відходами; проектування об'єктів та транспортних засобів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, їх випробування, виготов-лення або будівництво введення в експлуатацію, експ-луатація, зняття з експлуатації об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, закрит-тя сховищ для захоронення та проведення реґла-ментних робіт по забезпеченню безпеки на сховищах для захоронення після їх закриття; перевезення та складування радіоактивних відходів.

Право на поводження з радіоактивними відходами

мають юридичні та фізичні особи, які мають виданий

у встановленому порядку дозвіл (ліцензію) органу дер-

жавного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки

на здійснення відповідного виду діяльності (ліцензіа-

ти). Ліцензіати, які виконують роботи на будь-якому

етапі поводження з радіоактивними відходами, зо-

бов'язані: забезпечувати безпеку під час проектування,

вибору майданчика, будівництва, експлуатації та

зняття з експлуатації споруд та обладнання, призначе-

них для поводження з радіоактивними відходами;

своєчасно здійснювати переоцінку безпеки діючих

об'єктів,          призначених для       поводження 3

радіоактивними відходами, з тим, щоб у разі не-обхідності були виконані всі практично доступні вдо-сконалення з метою підвищення безпеки таких об'єктів; забезпечувати розробку та реалізацію проВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

грам якості щодо безпеки поводження з радіо-активними відходами; вести власний облік радіо-активних відходів; забезпечувати фізичний захист радіоактивних відходів; забезпечувати радіаційний моніторинг місць зберігання або захоронення радіо-активних відходів; своєчасно інформувати органи державної виконавчої влади й органи місцевого само-врядування про порушення в роботі об'єктів, призна-чених для поводження з радіоактивними відходами; вживати заходів щодо ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків; бути спроможними відшкодувати збитки від радіаційних аварій під час поводження з радіоактивними відходами за рахунок власних коштів або коштів страхових організацій.

Забороняється діяльність, пов'язана з поводжен-ням з радіоактивними відходами, якщо не вжито за-ходів щодо забезпечення фізичного захисту, який пе-редбачає єдину систему планування, координації та контролю за комплексом організаційних і технічних заходів, спрямованих на запобігання несанкціонова-ному проникненню до сховищ, доступу до радіоактив-них відходів та їх використання, на своєчасне вияв-лення та припинення будь-яких посягань на цілісність і недоторканність споруд.

3 метою уникнення неконтрольованого накопи-чення радіоактивних відходів і забезпечення опера-тивного контролю за місцезнаходженням і пе-реміщенням радіоактивних відходів, умовами їх збе-рігання та захоронення ведеться державний облік радіоактивних відходів. Він включає: ведення Дер-жавного реєстру радіоактивних відходів; ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів і переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів. Для забезпечення постійного поновлення та своєчасного внесення змін до Державного реєстру

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

радіоактивних відходів та Державного кадастру схо-вищ радіоактивних відходів здійснюються реґулярні державні інвентаризації радіоактивних відходів і схо-вищ радіоактивних відходів, включаючи сховища для зберігання радіоактивних відходів на території вироб-ників цих відходів. Порядок обліку радіоактивних відходів, зокрема порядок проведення державних інвентаризацій, встановлюється органом державного реґулювання ядерної та радіаційної безпеки, який здійснює також нагляд за їх виконанням. Організація проведення державних інвентаризацій покладається на орган державної виконавчої влади у сфері повод-ження з радіоактивними відходами.

Зберігання та захоронення радіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціально призначених для цьо-го сховищах радіоактивних відходів. Під час зберіган-ня або захоронення радіоактивних відходів забезпечу-ється надійність їх ізоляції від навколишнього природ-ного середовища системою природних і штучних бар'єрів. Радіаційна безпека сховищ радіоактивних відходів у звичайних умовах забезпечується дотри-манням норм, правил і стандартів з ядерної та радіа-ційної безпеки. Радіаційна безпека сховищ радіоакти-вних відходів при екстремальних природних явищах (землетруси, повені, урагани тощо) чи аварійних ситу-аціях забезпечується науково обґрунтованими проект-ними рішеннями щодо можливих сценаріїв подій, якими буде доведено не перевищення меж, встановле-них нормами, правилами і стандартами ядерної та ра-діаційної безпеки.

Громадянам, які проживають або працюють у ра-йоні розташування сховищ радіоактивних відходів та об'єктів, призначених для поводження з радіоактив-ними відходами, ґарантується право на компенсацію за шкоду, заподіяну цими сховищами й об'єктами. ПиВ.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

тання про вид, обсяги та порядок надання таких ком-пенсацій у кожному конкретному випадку вирішу-ється Кабінетом Міністрів України.