§ 4. Підстави виникнення та припинення права власності на природні ресурси


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

За загальними правилами право власності набува-ється на підставі придбання відповідних об’єктів за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Підставою виникнення права власності на природний об’єкт може бути й рі-шення органу влади про передачу відповідного об’єкта увласність.

Окрім того, законодавством можуть передбачатися особливості набугтя права власності на окремі приро-дні ресурси. Так, наприклад, відповідно до Закону "Про тваринний світ" законність набугтя у приватну власність об’єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підг-верджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об’єктів з природного

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які вида-ються в установленому законодавством порядку.

Оскільки до землі прив’ язані інші природні ресур-си, то вимоги земельного законодавства щодо набугтя права власності на землю поширюються на інші при-родні об’ єкти (землі лісів, землі водного фонду, землі природно-заповідного фонду тощо). Земельним кодек-сом України встановлено, що громадяни набувають право власності на землю, окрім як за цивільно-право-вими угодами, також на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; прива-тизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в на-турі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина 1 статті 81). Комунальна власність на землю виникає в разі: передачі територіальним громадам зе-мель державної власності; примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної не-обхідності та для суспільних потреб; прийняття спад-щини; за цивільними угодами та виникнення інших підстав, передбачених законом (частина 4 статті 83 Земельного кодексу України). Держава набуває права власності на землю у разі: відчуження земельних діля-нок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; придбання за цивільно-право-вими угодами; прийняття спадщини; передачі у влас-ність держави земельних ділянок комунальної власнос-ті територіальними громадами; конфіскації земельної ділянки.

Припинення права власності на природні об’ єкти може відбуватися за різних підстав, передбачених за-конодавством: припинення існування об’єкта права власності (втрата, загибель); припинення існування суб’єкта права власності (у разі втрати громадянства

ЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

України, смерті фізичної особи, а також при реоргані-зації або ліквідації юридичної особи); добровільна від-мова (купівля-продаж, дарування); примусове відчу-ження у власника природного об’єкта всупереч його волі на підставах, зазначених у законі (вилучення при-родного об’єкта, що утримується нераціонально або засобами, що призводять до його знищення).

Також Земельний кодекс України до підстав при-пинення права власності відносить: звернення стяг-нення на земельну ділянку на вимогу кредитора; від-чуження земельної ділянки з мотивів суспільної необ-хідності та для суспільних потреб; конфіскацію за рі-шенням суду; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених по-рушень законодавства (забруднення земель радіоакти-вними та хімічними речовинами, відходами, стічними водами тощо, а також використання земель способа-ми, які завдають шкоди здоров’ю населення) у термі-ни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів тощо (статті 140, 143).

На певні особливості припинення права приватної власності на об’єкти тваринного світу звертається ува-га у статті 8 Закону України "Про тваринний світ". Окрім вищезазначеного, право приватної власності на об’єкти тваринного світу може припинятися також у разі: жорстокого поводження з дикими тваринами; встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об’єктів тваринного світу. У цих випадках право приватної власності на об’єкти тваринного світу може бути при-пинено в судовому порядку за позовами органів конт-ролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН