§ 2. Суб'єкти права власності на природні ресурси


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

Суб’ єктами права власності на природні ресурси є український народ (стаття 13 Конституції України, статті 318, 324 Цивільного кодексу України), органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Як носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні (стаття 5 Конституції України) Український народ реалізує своє право власності на природні ресу-рси як безпосередньо, так і через органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Безпосере-дньо це право здійснюється через всеукраїнський і мі-сцеві референдуми.

Інші суб’ єкти права власності реалізують свої пов-новаження у межах, визначених законодавством. Так, наприклад, Кабінет Міністрів України здійснюючи розпорядчі функції в галузі охорони навколишнього природного середовища: встановлює порядок розроб-ки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруд-нюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначен-ня збору та ії граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього; приймає рішен-ня про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; приймає рішення про зупинення (тимчасово) або приЕКОЛОПЧНЕ ПРАВО

пинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, у разі порушення ними законодавства про охорону на-вколишнього природного середовища, тощо (стаття 17 Закону України "Про охорону навколишнього природ-ногосередовища").

До відання виконавчих органів сільських, селищ-них, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища належать повноваження, які включають у себе, зокрема, підготовку та внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення став-ки земельного податку, розмірів плати за користу-вання природними ресурсами, вилучення (викупу), a також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами й органі-заціями, незалежно від форм власності за забруднення довкілля й інші екологічні збитки; встановлення пла-тежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загаль-нодержавних і реґіональних програм охорони довкілля; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого зна-чення й інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних держав-них органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; погодження пи-тань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

В.М. КОМАРНИЦЬКИЙ, В.І. ШЕВЧЕНКО, С.В. ЄЛЬКІН

вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом, тощо (стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 p.). Відпові-дні повноваження мають й інші органи місцевого са-моврядування.

Земельний кодекс України (стаття 90) надає влас-никам земельних ділянок право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарюва-ти на землі; власності на посіви та насадження сільсько-господарських та інших культур, на вироблену сільско-господарську продукцію; використовувати у встанов-леному порядку для власних потреб наявні на земе-льній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі й інші будівлі та споруди.

Аналогічним чином визначені повноваження й ін-ших суб’ єктів права власності на природні ресурси.