1.3. Види цін


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

Існують спеціальні види цін. Розглянемо їх.

По характеру обслуживаемого оборота:

Оптові ціни – ціни, по яких підприємства реалізують зробле-ну продукцію іншим підприємствам або посередницьким орган-ізаціям.

Роздрібні ціни – ціни, по яких торговельні організації реалі-зують продукцію населенню.

Закупівельні ціни – ціни, по яких сільськогосподарські вироб-ники реалізують свою продукцію державі, фірмам для наступної переробки.

Ціни й тарифи на послуги населенню – особливий вид роз-дрібної ціни (побутові послуги, охорона здоров’я)

Залежно від державного впливу:

Вільні ціни – ціни, устанавлиаемые виробниками продукції на основі попиту та пропозиції відповідно до кон’юнктури ринку.

Фіксовані ціни – ціни, установлювані на певному рівні.

Регульовані ціни – ціни, установлювані відповідними органа-ми керування, як правило, на продукти товари й тарифи підви-щеного соціального призначення.

По способі встановлення:

Тверді ціни встановлюють договори й не міняються протя-гом усього строку поставки продукції за даним контрактом.

Поточні ціни – по них здійснюється поставка продукції в да-ний період часу. Вони можуть мінятися в рамках одного контрак-ту й відображають стан ринку.

Рухлива ціна – ціна, зафіксована в договорі із застережен-ням про те, що вона може коректуватися надалі, якщо до момен-ту виконання договору ринкова ціна зміниться.

Змінна ціна встановлюється на вироби, що вимагають три-валого строку виготовлення. Обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуван-ням змін у витратах виробництва за період часу, необхідний для виготовлення продукції.

«Ціноутворення»

По способі одержання інформації про рівень ціни:

Довідкові ціни публікуються в каталогах, прейскурантах, еко-номічних журналах, довідниках, використовуються як орієнтовна інформація при встановленні ціни на аналогічну продукцію.

Прейскурантні ціни – вид довідкових цін, які публікуються у прейскурантах фірм-продавців.

Розрахункова ціна використовується в договорах, контрак-тах на нестандартне встаткування, вироблене по індивідуальних замовленнях, розраховується й обґрунтовується постачальником для кожного конкретного замовлення.

Залежно від виду ринку:

Аукціонні ціни – ціни публічного продажу по максимально запропонованому рівні на попередньо оглянуту покупцем партію товарів, установлюються в результаті зміни співвідношення між попитом та пропозицією.

Біржові котирування – ціни стандартизованого однорідного товару, реалізованого через біржу.

Ціни торгів – ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі , заснованої на видачі замовлень на поставку товарів або одер-жання підрядів на виробництво певних робіт із заздалегідь ого-лошеного в спеціальному документі умовам.

Внутріфірмові ціни:

Трансфертні – передавальні ціни, звичайно нижче оптово-роздрібних. Ці ціни існують всередині транснаціональних компаній при передачі продукту (деталей) з одного дочірнього підприєм-ства іншому.

За умовами поставки й продажу:

Ціна-Нетто ціна на місці купівлі-продажу

Ціна-Брутто – визначається з урахуванням умов купівлі-про-дажу.

«Франко» – даний термін означає, до якого пункту на шляху просування товару від продавця до покупця постачальник відшко-довує транспортні видатки.

Світові – визначаються за фірмою-лідером або використо-вуються середні арифметичні ціни декількох фірм.

Розділ І. Ціни і конкуренція

В залежності від часу:

Очікувані ціни – ціни, які очікують в залежності від економіч-них обставин в суспільстві.

Планові ціни – ціни, які економічно оґрунтовуються на основі планування обсягу випуску те реалізації продукції, товарів, послуг з урахуванням планування видатків виробництва.

Прогнозовані ціни – ціни, які розраховуються на основі економічного прогнозування.

Стратегічні ціни – ціни, які розробляються на основі еконо-мічної стратегії підприємства, фірми.

Базові – ціни, щодо яких будуть вноситися поправки. Базови-ми можуть виступати: розрахункові, довідкові, прейскурантні ціни.

Чинна (номінальна ) ціна – ціна на сьогоднішній день з ураху-ванням поточного курсу валют.

Реальна (порівняна) ціна – ціна, розрахована щодо сукупно-го показника цін – ІСP (індексу споживчих цін). Розраховується за формулою (для і-того року)

PРі=(ІСPб/ІСPі) * PДі,,         (1.2)

де PРі – реальна ціна і-того року; ІСPб – індекс споживчих цін базовий; ІСPі – індекс споживчих цін і-того року; PДі – діюча ціна і-того року. Індекс цін потрібен:

-          для з’ясування, яким образом змінився рівень цін протягом певного періоду часу;

-          цей грошовий показник використовується як найбільше роз-повсюджені показники при відомості до єдиної підстави різнорі-дних компонентів загального обсягу виробництва.

Крім того індекс споживчих цін является наиболее широко распространённым официальным показателем инфляции: поэто-му важно иметь некоторое представление о его характеристиках и ограничениях.

Індекс споживчих цін являє собою один з підходів до виміру зрушень у цінах ринкового кошика, що складає з 300 товарів і послуг, що купуються міськими споживачами. Склад цього рин-кового кошика був визначений на базі огляду поводження міських споживачів в області витрати коштів. Це припущення ґрунтується

«Ціноутворення»

на тім, що метою індекс споживчих цін є вимір зрушень вартості незмінного рівня життя.

Національні (внутрішні) ціни – обслуговують національну економіку, зважаючи на особливості галузей національного гос-подарства.

Демпінгові ціни – ціни, які знижені по відношенню к рівню цін на ринку на який входить фірма. В багатьох країнах світу існують спеціальні антидемпінгові законодавства. Демпінгові ціни – про-дукт конкуренції дуже потворне явище в економіці.

Говорячи про функцію і види цін, не можна не згадати істо-рично сформоване поняття – масштаб цін. Колись товари вира-жали свої мінові вартості в певних кількостях срібла і золота. Ці кількості грошового товару повинні були бути зміряними, тому необхідно було ввести одиницю вимірювання. Такою одиницею при золотому стандарті була певна вагова кількість золота, прий-нята за грошову одиницю в тій або іншій країні, тобто масштаб цін. Він установлювався державою в законодавчому порядку і показував, скільки грамів золота міститься в одній грошовій оди-ниці. В даний час функцію міри вартості виконують паперові гроші без жодного золотого забезпечення.

Вперше в економічній теорії поняття «масштаб цін» було уве-дено в другій половині XIX століття видатним німецьким економ-істом-теоретиком Карлом Марксом. На його думку, а воно знай-шло підтвердження в реальній економіці протягом наступного півтора сторіччя.

«В якості міри вартостей і в якості масштабу цін гроші вико-нують дві абсолютно різні функції. Мірою вартості вони виступа-ють як суспільне втілення людської праці, масштабом цін – як фіксована вага металу. В якості міри вартості вони призначені для того, щоб перетворювати вартість безмежно різноманітних то-варів в ціни, в кількості золота, які уявляються; як масштаб цін вони вимірюють ці кількості. Мірою вартостей вимірюються то-вари як вартості; проте масштаб цін вамірює різні кількості золо-та існуючою його кількістю, а не вартість даної кількості золота вагою інших його кількостей. Для масщтабу цін певна вага золо-таповинна бути фіксованою як одиниця виміру. В даному випад-ку, як і в будь-якому іншому визначенні однойменних величин, вирішальне значення має стійкість співвідношення мір. Отже, мас-штаб цін виконує свою функцію тим краще, чим незмінній одна й

Розділ І. Ціни і конкуренція

таж кількість золота виступає одиницею вимірювання. Мірою вар-тості золото може виступати лише тому, що воно само є продук-том праці і, таким чином, вартістю портенційно змінною»1.