13.3. Цінова дискримінація


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

У темі 10 вже розглядались дискримінаційні ціни та принци-пи їх утворення. Розглянемо це питання ретельніше. Під ціновою дискримінацією розуміється встановлення різних цін на однакові види товару, при цьому розходження в цінах не пов’язані з вит-ратами. Мета цінової дискримінації – використання всіх можли-востей для встановлення максимальної ціни на кожну одиницю товару. Цінової дискримінації може піддаватися як один і той самий покупець, так і різні покупці.

Для проведення монополістом цінової дискримінації необхідні визначені умови. До них належать: можливість контролювати ціни і розділити ринок на сегменти, відсутність можливостей переміщува-ти товар з різними цінами між окремими сегментами ринку. Тільки в цьому випадку попит на кожному сегменті ринку не буде залежати від цін, установлених на іншому ринку. Для проведення цінової дис-кримінації важливо, скільки покупців протистоїть монополісту. Якщо їх мало, то можливості для цінового диктату в монополіста обме-жені. Проведення цінової дискримінації пов’язане зі значними вит-ратами. Торгуватися з кожним покупцем окремо, вивчати платосп-роможність покупців, контролювати персонал, що особисто призначає ціни, – справа дорога і не завжди виправдана.

«Ціноутворення»

Залежно від того, наскільки реалізуються перераховані вище умови, фірма-монополіст може проводити той чи інший тип ціно-вої дискримінації. Якщо монополіст має високий ступінь контро-лю над ринком, то в нього є можливість встановлювати різні ціни на кожну одиницю товару. Така цінова дискримінація називається досконалою. У цьому випадку кожен покупець платить за товар ціну, яка дорівнює індивідуальній ціні попиту. Досконалу цінову дискримінацію важко здійснити, тому монополіст може викорис-товувати інші типи дискримінації. До них можна віднести цінову дискримінацію другого ступеня, що на практиці виявляє себе у формі різних видів знижок з цін (наприклад, різні ціни з різних обсягів покупок). Цінова дискримінація третього ступеня прово-диться за умови можливості розподілу ринку (покупців) на сег-менти, в основі яких лежить різна еластичність попиту за ціною. Передбачається, що ці категорії покупців можуть бути легко іден-тифіковані (наприклад, наявність студентського квитка, пенсійно-го посвідчення і т.н.).

До цінової дискримінації належить такий вид цін як демпінгові ціни - ціни, які знижені щодо рівня цін на ринку, на якому існуєть фірма. У багатьох країнах світу існують спеціальні антидемпінгові законодавства.

Цінова дискримінація третього ступеня в цілому переважає. Монополіст при дискримінації третього ступеня максимізує свій загальний прибуток шляхом вибору найкращого сполучення цін і обсягів продажів на кожному із сегментів; при цьому він завжди встановлює ціну нижчу на сегменті з більш еластичним попитом і вищу - на сегменті з менш еластичним попитом. Різна елас-тичність попиту є найважливішою умовою проведення монополі-стом будь-якої цінової дискримінації. Як бачимо, роль цінових стратегій на ринку чистої монополії велика.