8.4.  Оцінювання структури монопольного ринку (визначення міри монополізації ринку)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 

Загрузка...

Існує декілька підходів до визначення рівня монополізації ринку:

а)         засіб, що грунтується на граничній частці ринку (тобто яка

частка повинна належати компанії, щоб вона вважалася

монополістом). Офіційно встановлюється допустимий

розмір продаж компанії на даному ринку (у Великобри-

танії – 25%, РФ – 35%, СРСР – 65%). Збільшення гранич-

ної частки вирішується для природних монополій. Для 72

підгалузей нашої промисловості частка ринку найбільш знач-

ної компанії не перевищує 20%;

б)         засіб, що грунтується на визначенні індексу концентрації –

оцінювання частки декількох найбільших фірм у загальному

обсязі продаж:

Jc= S КJ,         (8.1)

де КJ – частка ринку, що належить j-тій компанії; S – загальний обсяг продаж.

Якщо значення Jc наближується до 100%, то цей ринок до-сить монополізований. Така статистика (по 2-х, 4-х, 8-и, 50-и, 100-а фірмах) публікується в пресі. До негативного наслідку цьо-го методу можна віднести те, що він не дає чіткого уявлення про дійсну ситуацію, яка склалася на ринку;

«Ціноутворення»

в) метод, що грунтується на розрахунку індексу Херфіндаля– Хіршмана (введений у США в 1982 р.). Цей індекс характеризуєть-ся розподілом ринкової влади:

Jн= S КJ2,      (8.2)

де якщо Jн <100, то ринок – неконцентрований, тобто можна погодитись на „злиття” компаній. Якщо 1000<Jн <1800, то це – помірна концентрація, проте, якщо Jн>1400, то держава прово-дить додаткову перевірку на предмет можливості злиття компаній. Якщо ж Jн> 1800 (граничне значення – 10 000), то даний ринок – висококонцентрований, і конкуренція тут практично відсутня.

Якщо при злитті фірм індекс Jн підвищується на 50 пунктів, то злиття може бути дозволеним, якщо на більше ніж на 100, – за-бороняють.

Дії фірм підпадають під визначення обмежувальної практики:

а)         монополізація ринку наявним засобом (коли захоплено

більше ніж 50% ринку);

б)         фіксування цін (узгодження цін і обсягів продаж фірм у

відповідній галузі);

в)         злиття компаній;

г)         цінова дискримінація;

ґ) пов’язані контракти (прикладом таких дій можуть служити

спроби Microsoft примусити своїх ОЄМ дилерів встановлюва-ти на комп’ютери разом з Windows 95 та Internet Explorer 4.0);

д)         виняткові контракти, коли в контракт вноситься пункт про

заборону на придбання товарів конкурентів.