2.1.  Структура      та    формування капіталу банку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 

Загрузка...

Власний капітал комерційного банку займає невелику частку у сукупних ресурсах. Банк користується переважно пози-ченими і залученими коштами, а власні кошти призначені для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Отже вла-сний капітал банку виконує захисну функцію.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяль-ність» від 07.12.2000 р. капiтал банку включає:

•              основний капiтал;

•              додатковий капiтал.

Основний капiтал банку включає сплачений i зареєстрова-ний статутний капiтал i розкритi резерви, якi створенi або збiльшенi за рахунок нерозподiленого прибутку, надбавок до курсу акцiй i додаткових внескiв акцiонерiв у капiтал, загаль-ний фонд покриття ризикiв, що створюється пiд невизначений ризик при проведеннi банкiвських операцiй, за винятком збиткiв за поточний рiк i нематерiальних активiв. Розкритi ре-зерви включають й iншi фонди такої самої якостi, якi повиннi вiдповiдати таким критерiям:

1)            вiдрахування до фондiв мають здiйснюватися з прибутку пiсля оподаткування або з прибутку до оподаткування, скориго-ваного на всi потенцiйнi податковi зобов’язання;

2)            фонди i рух коштiв до них та з них повиннi окремо розкри-ватись у опублiкованих звiтах банку;

3)            фонди повиннi бути у розпорядженнi банку для покриття збиткiв з метою необмеженого i негайного використання у разi появи збиткiв;

4)            збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондiв, a повиннi проводитися через рахунок прибуткiв i збиткiв.

28            B. /. Капран, M. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

За умови затвердження Національним банком України додат-ковий капітал може включати:

1)            нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не

відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати

такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2)            резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість «прихованих» резервів переоцінки в результаті довго-строкового перебування у власності цінних паперів, відобра-жених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3)            гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:

 

•              вони є незабезпеченими, субординованими і повністю спла-ченими;

•              вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;

•              вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;

•              вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;

4)            субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капі-

тальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути за-

брані з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи

ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх

інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у

капітал, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу

зі щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості

протягом п'яти останніх років угоди.

Національний банк України має право визначати своєю по-становою інші статті балансу банку для включення до додатково-го капіталу, а також умови і порядок такого включення. Додатко-вий капітал не може бути більшим 100 % основного капіталу.

Вагому частку у власному капіталі займає статутний капітал. На момент реєстрації комерційного банку статутний капітал не може бути менше від суми в гривнях:

1)            для місцевих кооперативних банків — 1 млн євро;

2)            для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, — 3 млн євро;

3)            для банків, які здійснюють свою діяльність на території

всієї України, — 5 млн євро.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого договору.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зо-бов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс дева-львації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах валових до-ходів або валових витрат банку відповідно до методики, вста-новленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для окре-мих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів.

Мінімальний розмір статутного капіталу банку, створеного з участю іноземного капіталу, має бути не меншим за суму 8 млн євро на день підписання установчого договору за офіційним кур-сом НБУ, якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50 %. У тому разі, коли частка іноземного ка-піталу у статутному капіталі банку становить 50 % і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу повинен становити 15 млн євро на день підписання установчого договору за офіційним курсом НБУ.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог За-кону «Про банки і банківську діяльність», законодавства України та установчих документів банку. Порядок його формування за-лежить також від форми організації.

У тому випадку, коли банк утворюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, статутний фонд формується відкри-тою підпискою на акції, якщо банк утворюється у формі акціоне-рного товариства закритого типу, то усі акції перерозподіляються серед засновників банку згідно з їх частками у статутному капі-талі. Якщо банк утворюється як товариство з обмеженою відпо-відальністю, статутний фонд поділяється на частки, за якими учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непід-тверджених джерел. Забороняється використовувати для форму-вання капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, також не дозволяється його форму-вання за рахунок коштів організацій, які за статутом не мають

30            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

права проводити комерційну діяльність та мати прибуток. Стату-тний фонд може формуватися лише за рахунок власних коштів учасників банку.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а не-резиденти в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Для формування статутного фонду банку у формі акціонерно-го товариства випускаються акції двох видів:

•              звичайні акції — акції, власники яких можуть брати участь в управлінні банку й поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Власники звичайних акцій не одержують дивіденди у ви-падку, коли банк не отримує прибуток, але ж і збитки не можуть бути більшими, ніж первісна вартість їхніх інвестицій, якщо банк отримує прибуток, дохід може бути значний, тому що розподіл залишку прибутку відбувається тільки між власниками звичай-них акцій. У разі ліквідації банку їм нічого не гарантується;

•              привілейовані акції дають право на отримання фіксованого розміру дивідендів, що не залежать від отриманого прибутку, власники привілейованих акцій не беруть участь в управлінні комерційним банком.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. У разі лікві-дації банку власники привілейованих акцій мають переваги порі-вняно з власниками звичайних акцій.

Перший випуск акцій банку повинен повністю складатися із звичайних акцій. Реєстрація та продаж банком-емітентом першо-го випуску акцій звільняється від оподаткування податком на операції з цінними паперами. Усі випуски цінних паперів банка-ми типу відкритого акціонерного товариства, незалежно від роз-міру випуску та кількості інвесторів, підлягають державній ре-єстрації у Міністерстві фінансів України. Мета цієї процедури -підвищити відповідальність банків-емітентів перед покупцем цінних паперів та знизити ризики, які пов'язані з фінансовими зловживаннями та махінаціями.

Для реєстрації випуску акцій банк-емітент складає проспект емісії. Проспект емісії — це документ, у якому визначаються ві-домості про випуск і розміщення цінних паперів. Цей проспект готується засновниками банку (при першій емісії) та Правлінням

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

банку (при наступних емісіях). У проспекті емісії повідомляється про банк, його фінансове становище, вміщуються відомості про майбутній випуск цінних паперів. Проспект емісії повинен бути завірений незалежною аудиторською фірмою.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал по-вністю оплачено. Банк не може без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Капітал банку не може бути меншим статутного капіталу, необхідного для заснування банку.

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на паї відповідно до законодавства України про госпо-дарські товариства та цінні папери з урахуванням особливостей. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника. Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції або паї банку та збільшення статутного капіталу банку.

Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступ-ним письмовим повідомленням Національного банку України про укладені угоди, яке має бути надіслане протягом 5 робочих днів з дати укладення угод. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень.

Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10 % і більше загальної емісії банк письмово повідомляє Національному банку України за 15 календарних днів до укладення угод. Національний банк України має право забо-ронити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це мо-же призвести до погіршення фінансового стану банку. Банк-емітент продає свої акції на первинному ринку безпосередньо або через андеррайтерів. Банку дозволяється виступати посередни-ком для купівлі-продажу власних акцій або паїв.

Згідно з законом «Про банки і банківську діяльність» юридич-на чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у ба-нку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 % ста-тутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов'язана отримати письмовий до-звіл Національного банку України. Для отримання такого дозво-

32            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

лу заявник повинен надати інформацію, передбачену норматив-но-правовими актами Національного банку України, щодо фінан-сового стану та ділової репутації майбутнього власника істотної участі банку.

Національний банк України приймає рішення про задоволення чи відмову в задоволенні прохання про надання дозволу на при-дбання чи збільшення істотної участі у банку в місячний строк з дня отримання всієї необхідної інформації.

Відмова у дозволі на придбання чи збільшення істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав. Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку відповідно до частини першої цієї статті у разі, якщо:

1)            особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ділової репутації;

2)            відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійс-нення заявленого внеску;

3)            придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку або розвитку конкурентного середовища у банківській системі.

Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь без одержання письмового дозволу Національного банку України, останній має право заборонити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким чином в управлінні справами банку.

У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно до придбаних акцій (паїв), право брати участь у голо-суванні передається довіреній особі, яка призначається Націо-нальним банком України за поданням банку. Довірена особа зо-бов'язана при голосуванні діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

Рішення загальних зборів учасників, прийняті з використан-ням права голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановле-на тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

Банки, а також власники істотної участі зобов'язані підтриму-вати норматив співвідношення між розміром регулятивного капі-талу й сумою зважених до ризику активів — адекватності

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

капіталу. Від банків вимагається підтримувати їх регулятивний капітал на рівні, що становить не менше 8 % зважених до ризику активів і позабалансових зобов'язань. Для банку, що розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом перших 12 місяців має становити не менше 15 %, протягом наступних 12 місяців -не менше 12 %. Національний банк України має також право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення регуля-тивного капіталу до сукупних активів.

У тому випадку, коли рівень регулятивного капіталу банку досягне рівня нижче від встановленого Національним банком України, банк зобов'язаний протягом одного місяця, починаючи з дня встановлення факту зменшення рівня капіталу, подати на розгляд Національного банку України план заходів щодо порядку й строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку.

Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл при-зведе до порушення нормативу адекватності капіталу.

У разі, якщо за попередній рік діяльність банку була неприбу-тковою, банку дозволяється виплачувати дивіденди чи роз-поділяти капітал у будь-якій формі у сумі, що не перевищує 50 % від різниці між капіталом банку й рівнем регулятивного капіталу.

Банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття не-передбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансо-вими зобов'язаннями. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 % від прибутку банку до досягнення ними 25 % розміру регулятивного капіталу банку.

У разі, коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервів щорічних відрахувань до них. Банки зобов'язані форму-вати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Комерційні банки створюють також спеціальні фонди. Ці фо-нди призначені для соціального та виробничого розвитку. їх фо-рмують за рахунок прибутку. Цей прибуток створюється у вигля-ді залишку прибутку після сплати податків та відрахувань у фонди банку. За його рахунок сплачуються дивіденди, а залишок цього прибутку після виплати дивідендів може бути використа-ний на збільшення статутного капіталу.

34            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко