ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ 3 ВЕКСЕЛЯМИ 6.1.Векселі:економічна природа, види, основні операції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 

Загрузка...

Невід’ємним елементом сучасного грошового обігу є вексель. Як платіжний засіб вексель може використо-вуватись для погашення заборгованості між ринковими суб’єктами, запобігаючи платіжній кризі. Водночас ве-ксель є інструментом комерційного кредиту, що ви-ступає у вигляді відстрочення платежу за надані това-ри та послуги.

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про підприємства в Украї-ні», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Механізм проведення банками вексельних операцій базується також на Положенні про простий і переказний вексель (затверджене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104 1341), Правилах виготовлення і використання вексельних бланків (за-тверджене Постановою КМУ і НБУ від 10 вересня 1992 р. № 528), Положенні про операції банків з вексе-лями (затверджене Постановою Правління НБУ від 28 серпня 1999 р. № 258).

Закон України «Про цінні папери та фондову бір-жу» від 18 червня 1991 р. визначає вексель як цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визна-чену суму грошей власнику векселя (векселедержа-телю).

За формою та способом використання векселі поді-ляють на прості й переказні.

Простий вексель означає зобов’язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поста-влені товари чи надані послуги.

104          e- '■ Капран, M. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

Це зобов'язання можна виразити словами:

«Ми заплатимо...» або будь-якою іншою формулою, що міс-тить зобов'язання платежу в тексті векселя і стосується особи, яка підписала вексель.

Переказний вексель (тратта) є наказом позичальнику випла-тити певну суму коштів пред'явнику векселя. Наказ цей виража-ється будь-якою формулою, яка містить наказ здійснити платіж в тексті векселя і звернена до особи, якій особа, що підписала век-сель, доручає здійснити платіж.

Виходячи із визначення простого і переказного векселів, пер-винними сторонами простого векселя виступають дві особи:

•              векселедавець — особа, що виписує вексель, яка одночасно є і платником за векселем;

•              ремітент — перший отримувач за векселем або перший век-селедержатель, перед яким платник приймає зобов'язання про платіж. У переказному векселі первісними учасниками є:

•              трасант (векселедавець) — особа, що виписує вексель;

•              трасат (платник), до якого трасант звертає свій наказ про платіж за векселем;

•              ремітент - - перший отримувач або перший векселедержа-тель, на користь якого виставляється вексель. Тобто, за переказ-ним векселем, на відміну від простого, платником є не векселеда-вець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк — ця спеціаль-на дія називається акцептом тратти.

Тому переказний вексель має форму наказу трасанта плат-нику (який після акцепту стає акцептантом) здійснити платіж за векселем.

Всіх учасників векселя пов'язують визначені правовідносини, предметом яких є, в кінцевому результаті, сплата вексельної суми.

Трасант, підписуючи вексель і видаючи його ремітенту, приймає на себе перед ремітентом, а також і перед наступним держателем векселя (якщо вексель буде мати подальший обіг) відповідальність за його оплату. Але трасант не є основним боржником за векселем. Иого відповідальність носить вторинний характер, тому що вона настає тільки у випадку несплати векселя платником.

Відповідальність є безвідкличною, тому буде недійсним будь-яке застереження на векселі, за допомогою якого трасант знімає з себе цю відповідальність (наприклад «без звороту«). Трасант та-

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

кож несе відповідальність за акцепт векселя платником, яка ви-ражається в тому, що, якщо платник відмовиться акцептувати ве-ксель, то держатель має право пред'явити трасанту негайну ви-могу про платіж за векселем, не чекаючи строку платежу. Але в цьому випадку трасант може зняти з себе відповідальність за ак-цепт до настання строку платежу за векселем.

Ремітенту (або наступному держателю векселя) належить пра-во вимагати платіж за векселем у трасанта у випадку відмови платника від акцепта або сплати векселя. Але це право може бути реалізоване тільки при дотриманні ремітентом (держателем) та-ких умов: своєчасного пред'явлення векселя до акцепту або пла-тежу та здійснення протесту в неакцепті або неплатежі. Але якщо трасант зробить у векселі відмітку «без протесту» або «без ви-трат», то дотримання перелічених умов для пред'явлення вимоги про платіж до трасанта не обов'язкове.

Зобов'язання трасанта перед ремітентом (і наступним держателем) підтверджується підписом трасанта на векселі і в силу цього носить вексельний характер. Разом з тим трасант і ремітент пов'язані також відносинами тієї угоди, яка була передумовою видачі векселя. Ці пра-вовідносини між ними регулюються нормами цивільного права про зобов'язання, що витікають із договорів. Тобто видача векселя, ство-рюючи нові вексельні відносини між трасантом і ремітентом, не зу-пиняє правовідносин, які існують між ними за основною угодою. Внаслідок цього ремітент, що втратив за будь-якої причини право вимоги до трасанта із векселя, може пред'явити останньому позов із основної угоди, а трасант має право заявити проти вимоги ремітента за векселем заперечення із цієї ж утвореної між ними угоди.

Але трасант не тільки несе зобов'язання за векселем, але й має також право прямого позову, основаного на векселі, проти акцеп-танта, що не сплатив вексель. Такий позов можливий у випадку, коли сам трасант одночасно є і ремітентом (тобто коли вексель виписаний за власним наказом трасанта), а також у випадку, коли трасант оплачує вексель у порядку зверненої до нього регресної вимоги держателя векселя.

Платник, що не акцептував вексель, не є відповідальною за векселем особою, тому що він не поставив на векселі свій підпис, який тільки і може породити вексельну відповідальність. Але ак-цепт — не обов'язкова дія для того, щоб платник здійснив оплату виставленого на нього векселя. Тому ремітент (або інший держа-

106          e- '■ Капран, M. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

тель) має право надати вексель платнику у належний строк для оплати. Платіж, здійснений платником за таким векселем, буде носити визвольний характер, тобто визволить платника від його зобов'язання за основним договором з трасантом, а також звіль-нить трасанта від його відповідальності перед ремітентом (або іншим держателем) за векселем; з оплатою векселя платником вексель гаситься. Якщо платник відмовиться від оплати векселя, він може нести відповідальність тільки перед трасантом, але від-повідальність не вексельну, а таку, що виникає із укладеної між ними угоди, по якій і був виставлений вексель.

Векселі, як прості, так і переказні, що виписані та підлягають сплаті в даному місці, називаються місцевими, що підлягають сплаті в межах тієї ж країни, де вони виписані, — внутрішніми, a виписані в одній країні, а підлягають сплаті в іншій країні — іно-земними (зовнішніми).

Всі векселі за їх економічною природою можна розділити на комерційні та фінансові векселі.

Комерційний вексель з'являється в обігу в результаті реаль-ної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг. Звідси походять синоніми комерційного векселя: товар-ний, торговий.

Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики. Векселі, в основу яких по-кладено реальні фінансові угоди і котрі виписані (акцептовані) авторитетними особами, передусім банками, мають досить широ-ку сферу обігу. В обігу, однак, можуть з'являтись і фіктивні, без-грошові векселі, до яких належать так звані дружні, бронзові, підроблені векселі.

Підроблений вексель — це вексель, в якому міститься підро-блений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано ве-ксельну суму чи строк погашення. Підроблення ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ 3 метою отримання коштів у банку під даний вексель.

Дружній (приятельський) вексель також не передбачає реа-льної кредитної операції. Він акцептується з метою надання до-помоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній осо-бі. Як правило, обидва суб'єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктів виступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем), називають зу-

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

стрічними. Однак зустрічні векселі не завжди фіктивні (дружні чи бронзові), оскільки вони можуть з’являтись в результаті реа-льних торговельних відносин між контрагентами.

Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім’я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції є отримання кредиту чи збільшення заборгова-ності неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щоб перейти у власність реальних кредиторів. На відміну від дружнього вексе-ля, в якому особа, що його акцептувала (підписала), бере на себе вексельні зобов’язання, бронзовий вексель виникає для обману кредиторів. Проблема, однак, у тому, що, незважаючи на еконо-мічну дефектність дружніх та бронзових векселів, у них немає юридичних дефектів, оскільки підписи не фіктивні, наявні усі ре-квізити. Це вимагає підвищеної уваги з боку працівників банку до здійснення вексельного кредитування.

Економічна сутність векселя.

Вексель:

1.Це свідоцтво боргу

2.Це грошове зобов’язання.

3.Є абстрактним борговим зобов’язанням, тобто не залежним від причин виникнення боргу, відносин між суб’єктами вексель-ної операції, часу й місця здійснення угоди.

4.Це беззаперечне боргове зобов’язання. Особа, що є платни-ком за векселем, жодним чином не може ухилитись від сплати боргу чи продовжити термін використання кредиту.

5.Це безумовне боргове зобов’язання.

6.Є письмовим документом, виписаним строго за встановле-ною формою і не може існувати поза письмовою формою.

Обов’язковими реквізитами векселя являються:

•              валюта і сума векселя;

•              дата платежу;

•              безумовне зо6ов’язання (наказ) сплатити вексельну суму;

•              найменування та адреса векселедавця;

•              місце платежу.

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за такими групами:

1. Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супрово-джуються наданням або залученням грошових коштів проти вексе-

108          e- '■ Капран, M. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

лів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з век-селями можуть бути активними - - врахування векселів, надання кредитів під заставу векселів або пасивними - - переврахування придбаних векселів, одержання ьфедиту під заставу векселів.

2.             Торговельними є операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється у відсотках до суми векселя. До ак-тивних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних — продаж придбаних векселів.

3.             Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на себе зобов'язань платежу за векселями з умовою оплатити вексе-лі при настанні певних обставин і в обумовлений строк. До гара-нтійних належать операції з авалювання та надання гарантій на забезпечення оплати векселів (наприклад, при розрахунках з до-помогою документарного акредитиву).

4.             Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів бан-ком, виданих на банк кредитором банку; видача простих векселів банком ьфедиторові банку; видача банком переказних векселів на боржника банку; видача банку простих векселів боржником банку) та на операції з розрахунків з використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку).

Виконання комісійних та довірчих операцій пов'язано з ін-касуванням векселів; оплатою векселів, у яких банк є особливим платником (доміциліантом); зберіганням векселів (оригіналів, копій і примірників); купівлею-продажем, а також обміном век-селів за дорученням клієнтів.

Угоди про кредитні, торговельні та гарантійні операції, а та-кож інкасування векселів і зберігання, купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів (інших банків) мають бути укла-дені в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодав-ства. Розрахункові операції можуть здійснюватись без угод (до-говорів) на підставі первинних документів (реєстрів, актів тощо). Окрім зазначених у Положенні «Про операції банків з векселя-ми» банки можуть також здійснювати й емісійні операції у сфері вексельного обігу. Зокрема, як і інші суб’єкти господарської дія-льності, банки використовують векселі для оформлення своїх го-сподарських боргів, а також для переоформлення власної фінан-сової заборгованості. Таким чином всі операції банків з векселями можна подати у вигляді схеми (рис. 2).

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

 

Ч

БАЛАНСОВІ

 

                              

Кредитні                Торговельні

Активні: Пасивні: Активні: Пасивні:

S врахування         S переврахуван-    ^купівля вексе-     S продаж прид-

векселів; ня придбаних         лів           баних векселів

S надання кре-       векселів;               

дитів пщ заставу   S одержання кредитів під за-ставу векселів                    

A

ПОЗАБАЛАНСОВІ

 

Гарантійні

^авалювання векселів;

^видача гарантій на забезпечення

оплати векселів

Розрахункові

операції з оформлення

заборгованості векселями:

а)             акцептування переказних вексе-

лів банком, виданих на банк креди-

тором банку;

б)            видача простих векселів банком

Ефедиторові банку:

в)            видача банком переказних век-

селів на боржника банку;

г)             видача банку простих векселів

боржником банку

Операції з розрахунків з використанням векселів:

а)             вексельний платіж банку креди-

тору;

б)            вексельний платіж боржника банку

Комісійні та довірчі

^інкасування векселів;

^оплата векселів, у яких банк є особливим платником (доміциліантом):

^зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників);

•/ купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів

Рис. 2. Операції банків з векселями

HO          B. I. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

Надання банками грошових коштів у вигляді кредитів під за-ставу векселів здійснюється на загальних принципах банківсько-го кредитування. Особливістю цього виду кредитування є лише порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі. Так, прийняття векселів до застави банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем — позичальником договору за-стави, в якому також встановлюється місце зберігання заставле-них векселів.

На зберігання вексель може бути переданий банку, державно-му чи приватному нотаріусу. Банку надається право вимагати, щоб заставлені векселі зберігалися саме у банку. Як правило, до застави приймаються векселі, строк платежу за якими є більш тривалим, ніж термін надання кредиту.

Торговельні операції з купівлі та продажу векселів здійсню-ються банками на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору про купівлю (продаж) векселів, в якому, зокрема, пови-нні бути визначені:

•              ціна купівлі (продажу) векселів;

•              строк та порядок здійснення розрахунку;

•              умови переходу права власності на векселі;

•              строк та порядок передавання векселів тощо.

Ціна векселя при купівлі (продажу) встановлюється за домовле-ністю сторін у відсотках до номінальної вартості векселя. Дата пе-реходу прав власності, строк і порядок розрахунку та передавання векселів встановлюються договором за домовленістю сторін.

Продавець може зробити на векселі один із таких передаваль-них написів (індосаментів):

іменний - - індосамент, за яким векселедержатель передає права за векселем покупцю та в якому зазначається особа, якій або за наказом якої має бути здійснений платіж;

бланковий - - індосамент без зазначення певної особи, який складається лише з підпису векселедержателя, за яким векселе-держатель передає всі права покупцю векселя. Вексель з проста-вленим бланковим індосаментом, який підлягає оплаті за нака-зом, повинен бути оплачений пред'явнику. Векселедержатель може перетворити бланковий індосамент у повний, зробивши над підписом бланкового індосаменту вказівку на певну особу.

Організаційне забезпечення проведення операцій з векселями визначається банком. У банках, які активно використовують век-

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

селі, як правило, створюються спеціалізовані структурні підроз-діли, до основних функцій яких належать: координування здійс-нення установами банку операцій з векселями; контроль за до-триманням вимог законодавчих та нормативних актів; здійснення юридичної та фінансової експертиз векселів, що подаються в банк; накопичення, оброблення і зберігання інформації про фі-нансовий стан зобов'язаних осіб за векселями, що належать бан-ку на праві власності або перебувають у заставі; контроль за строками здійснення відповідних дій за векселями (платіж, ак-цепт тощо); складання, видача й акцептація банком простих і пе-реказних векселів.