4.2. Розрахункові операції банків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 

Загрузка...

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізич-ними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одер-жувачів коштів.

58            B. /. Капран, M. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за роз-порядженнями їх власників, крім випадків, у яких беззаперечне списання (стягнення) коштів передбачене законами України, a також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Основними формами розрахункових документів, за якими здійснюються безготівкові розрахункові операції, є:

•              платіжні доручення;

•              платіжні вимоги-доручення;

•              чеки;

•              акредитиви;

•              платіжні вимоги;

•              інкасові доручення (розпорядження);

•              векселі.

Платіжне доручення — це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Шдприємства можуть надава-ти банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточ-них рахунків протягом 10 календарних днів після дня їх запов-нення.

За цією формою клієнти банків можуть розраховуватися за то-варними і нетоварними операціями: за куплені товари, послуги, виконані роботи, за зобов'язаннями перед фізичними особами (аліменти, пенсії, заробітна плата, гонорари тощо), за зобов'я-заннями перед банками, податковими, страховими та іншими фі-нансовими органами, іншими юридичними особами.

Платіжна вимога-доручення -- це комбінований розрахун-ковий документ, який складається з двох частин:

•              верхня — вимога постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відвантаженої йому продукції (виконаних ро-біт, наданих послуг);

•              нижня -- доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на користь постачальника.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником -одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу по-купця-платника.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в банк, що його об-слуговує.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення пла-тіжної вимоги-доручення не враховується.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській уста-нові (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити че-кодержателю суму грошових коштів, вказану в чеку.

Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює пла-тіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунко-вий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціа-льному папері та брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

Чеки із чекової книжки виписуються чекодавцем і видаються чекодержателю в оплату за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’я-заний:

•              виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені то-вари, виконані роботи та надані послуги;

•              надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійс-нити цей платіж.

Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своє-му клієнту.

Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати аві-зуючим або банком-платником.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахун-ків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником ак-редитива.

70            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а)             покритий — акредитив, для здійснення платежів при якому

завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому

рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б)            непокритий — акредитив, оплата за яким у разі тимчасової

відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-

емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні.

Відзивний акредитив - - акредитив, який може бути зміне-ний або анульований банком-емітентом без попереднього пого-дження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміни умов відзивного акредитива за-явник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження без-посередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які від-повідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийня-ті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.

Безвідзивний акредитив — акредитив, який може бути змі-нений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми про-позиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має зверну-тися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить змі-ни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

Платіжна вимога — це документ, що містить письмове роз-порядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідальної юридичної або фізичної особи. Банк стягувача відсилає одержану платіжну вимогу (2 примірники) спецзв'язком на адресу банку платника для здійснення безакцептного списання коштів з рахунка платни-ка на користь стягувача. Платіжні вимоги приймаються банками протягом 10 календарних днів з дня виписки.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стан-дартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

а)             назву документа;

б)            номер документа, число, місяць, рік його випуску.

Число та рік вказуються цифрами, місяць — літерами. На роз-рахункових документах, які заповнюються за допомогою техніч-них засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01—12);

в)            назви та коди (номери) платника й одержувача коштів, по-

вна назва або її офіційне скорочення, які відповідають зареєстро-

ваним в установчих документах, ідентифікаційні коди за Єдиним

державним реєстром підприємств і організацій України; якщо

платник чи одержувач є фізичною особою — прізвище, ім'я та по

батькові, ідентифікаційний номер, що проставляється на підставі

відповідних документів податкових органів;

г)             назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження

та умовні номери за МФО (код банку);

ґ) суму платежу цифрами та літерами;

д)            призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, нада-

них послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюєть-

ся операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та

інше), із зазначенням його номера й дати, назви і відповідної статті

закону, якою передбачено беззаперечне списання (стягнення) кош-

тів, тощо;

е)             на першому примірнику (незалежно від способу виготов-

лення розрахункового документа) — відбиток печатки та підписи

відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

є) коди бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

ж)            суму податку на додану вартість (цифрами) або напис «без

податку на додану вартість». За винятком розрахункових доку-

ментів на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів не запо-внений або заповнений неправильно, такий документ до вико-нання не приймається.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ працівник банку у день отримання документа має зробити на йо-

72            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

го зворотній стороні напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера чи його засту-пника і виконавця, завіреними штампом банку) та повернути йо-го клієнту.

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

Банк приймає до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках.

При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати си-стему «Клієнт-банк», яка забезпечує передачу повідомлень між клієнтом та банком, передавання розрахункових документів.

Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів НБУ із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими доку-ментами надане право підпису.