2.2. Депозитні ресурси комерційного банку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 

Загрузка...

Банки залучають вільні грошові кошти головним чи-ном шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких ви-користовуються різні види банківських рахунків. Депозити бу-вають до запитання і строкові.

Депозити до запитання розміщуються у банку на поточному рахунку клієнта. Вони використовуються власниками для здійс-нення поточних розрахунків з їх господарськими партнерами. За вимогою клієнта кошти з його поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платі-жного доручення, оплати чеків або векселів.

Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточ-них внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного ра-хунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зруч-них для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. До вкладів до запитання належать також кредитові залишки за конто-корентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. Для покриття операційних витрат, пов’язаних із веденням поточних ра-хунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують ко-місії за ведення поточних рахунків за умови зберігання на них ста-більного залишку не нижче від установленого рівня.

Строкові депозити (вклади) — це кошти, які розміщені у бан-ку на певний строк не менше від одного місяця і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку.

Строкові вклади залежно від терміну поділяються на:

♦              короткострокові — до 1 місяця; від 1 до 3 місяців; від 3 до 6 місяців; від 6 до 12 місяців;

♦              довгострокові — понад 12 місяців.

За строковими вкладами банком сплачується більший про-цент, рівень якого диференціюється в залежності від терміну та

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

виду вкладу. Власник рахунку, на який випав виграш, додатково отримує приз.

Строкові вклади є джерелом одержання прибутків для їх влас-ників. Вони оформлюються депозитною угодою між банком і вкладником. Угода укладається у двох примірниках, один з яких зберігається у клієнта, інший — у банку. В угоді передбачається сума та термін депозиту, процентна ставка за користування депо-зитом, обов'язки і права вкладника та банку, відповідальність сторін за недотримання умов депозитної угоди. Кошти на депо-зитні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою або перераховані з власного депозитного чи поточного рахунків, від-критих в установах банку. За окремими видами строкових вкла-дів передбачена можливість додаткових внесків.

Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу-вання грошей на розрахунковий (поточний) рахунок або готівкою з каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депо-зитів, оскільки вони стабільні й зручні в банківському плануван-ні. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточ-них платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску -зменшити або збільшити її, то він може розірвати депозитну уго-ду й переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з такого депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою процентів. У цьому випадку проценти знижуються до рівня, передбаченого за вкла-дами до запитання. Однією з форм строкових вкладів є сертифі-кати. Сертифікати бувають депозитні та ощадні. Депозитні сер-тифікати надаються юридичним, а ощадні — фізичним особам.

Сертифікат -- це цінний папір, що може використовуватися його власником як платіжний засіб і мати обіг на фондовому ри-нку. Сертифікати мають суттєву перевагу над строковими вкла-дами, що оформлені депозитними договорами. Завдяки вторин-ному ринку цінних паперів сертифікат (крім іменного) може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням де-якого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ре-сурсів банку, тоді як дострокове вилучення власником строково-го вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку -втрату частини ресурсів.

Комерційні банки можуть залучати вільні кошти юридичних і фізичних осіб за допомогою банківського векселя. Банківський

36            6. /. Капран, М. С. Кривченко, О. К. Коваленко, С. I. Омельченко

вексель має депозитну природу, і цим він схожий на сертифікат. Проте, на відміну від сертифіката, банківський вексель може бу-ти використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги, причому новий власник векселя може передавати його третій особі шляхом індосаменту. Щоб придбати банківський ве-ксель, покупець має перерахувати гроші на рахунок банку-продавця, після чого останній виписує банківський вексель на ім'я покупця і позначає дату зарахування грошей. Погашення ба-нківських векселів відбувається шляхом їх викупу після закін-чення терміну обертання або ж дострокового викупу. У банківсь-ких векселях указується величина прибутку у вигляді процента до номіналу, що одержує власник векселя. Це означає, що про-даються векселі за номіналом, а викуповуються банком за ціною продажу.

Ощадні вклади призначаються для накопичення грошових заощаджень. Для них характерним є повільне, плавне зростан-ня, кошти зазвичай використовуються лише через тривалий період часу, що передбачає тривале існування на рахунках ста-більних залишків коштів, а це використовується в активних банківських операціях. Варто мати на увазі, що до ощадних вкладів не відносяться поміщені на рахунки кошти, призначені для здійснення платежів чи вкладені на заздалегідь визначений термін.

Особливістю ощадних вкладів є те, що у формі ощадної книж-ки власнику ощадного вкладу видається іменне свідчення про внесок, у якому відбиваються усі операції за рахунком. Ощадна книжка виписується лише при внесенні на рахунок у комерцій-ному банку визначеної суми коштів, тобто її не можна одержати на кредитній основі.

Власник ощадного рахунку повинен подати попереднє повід-омлення для зняття грошей з ощадного рахунка. Період повідом-лення може бути закріплений законодавчо (як засіб державного регулювання) або встановлюватися за договором між банком і власником рахунка. На ощадні вклади банки нараховують від-сотки.

Порівняно з вкладами до запитання за ощадним депозитом нараховуються мінімальні відсотки чи не нараховуються зовсім у тому разі, якщо банк не бере з клієнта плату за введення операцій з розрахункового рахунка.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ