ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 

Загрузка...

1.             Визначіть, скільки звуків і букв у поданих нижче сло-

вах. Виділіть звуки, що потребують специфічної (додатко-

вої) передачі на письмі.

Яр, моя, моє, мою, п’ю, п’єш, п’ять, довго, їжа, з’їзд, щука, відділ, буття, шовк, гай, кожух, льох, льон, вовк, ягня, ґава, ґедзь, ходжу, дзвін, життя, вчора, правда, знайте, дзиґа, фюзе-ляж, клює, країна, єднання, підземелля, заквітчана, піджив-лення, чайка, кігті, знання, крутишся, оббігти, роззброєння.

2.             Визначіть, за яким орфографічним принципом напи-

сані слова та окремі орфограми в них.

Небо, ліс, вода, степ, віз, гайок, його, нам, піднесення, рука, відчислення, червоний, відлуння, ясність загадка, сміються, усміхаєшся, пишеш, шістнадцять, студентський, степовий, яб-луня, виноград, гриб, правда, вітаються, мрії, п’ятірка, зірка, життєдайний, місто, з жартами, безчестя, безжурно, принісши, живеться, книжці, заквітчаний, уславлений, з шостої, ганьба, товариський, березень, Орел, Вишеньки, пам’ять, на пам’ять, проте, про те, назустріч, на зустріч.

ФОНЕТИКА

Фонетика — це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови.

Основні завдання фонетики:

♦              вивчення фонетичної будови мов загалом і кожної мо-ви окремо;

♦              вивчення звукових змін у процесі розвитку тієї чи іншої мови;

♦              вивчення звукової структури: наголос, інтонація, склад;

♦              класифікація звуків;

♦              способи функціонування звуків у мовленнєвому про-цесі.

Звук (фон) — одиниця мовлення, що залежить від багать-ох умов.

Фонема — одиниця мови, що характеризується набором диференціальних ознак, важливих для змісторозрізнення.

Звуки характеризують з трьох точок зору: акустичної, фізіологічної та фонологічної. Характеристика звуків дозво-ляє виділити три аспекти фонетики: акустику мовлення, фізіологію мовлення та фонологію.

Усі органи мовленнєвого апарату складаються з трьох ча-стин: дихальні органи, гортань і надгортанні смуги.

У фізичному аспекті кожному звукові людської мови вла-стиві такі п’ять ознак: висота, сила, довгота, чистота, тембр.

У фізіологічному аспекті звуки характеризуються робо-тою органів мовлення. Робота мовних органів, спрямована на утворення будь-якого звука мови, називається артикуляцією. В артикуляції звука розрізняють три фази тривалості: при-ступ, витримка та відступ.

Сукупність артикуляційних навичок, потрібних для вірної вимови звуків тієї чи іншої мови, називається артику-ляційною базою мови.