ЛІТЕРАТУРА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 

Загрузка...

1.             Кочерган М. П. Вступ. до мовознавства. — К., 2000. — С. 18-34, 39-55.

2.             Семчинський С. В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С. 10-14, 26-56, 224-268.

3.             Головин Б. Н. Введение в языкознание. — М., 1963. — С. 151-168.

4.             Маслов Ю. С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 186-220.

5.             Кодухов В. И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 45-80.

6.             Ющук І. П. Вступ до мовознавства. — К., 2000. — С. 9-10, 13-16.

7.             Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974 . — С. 29-31.

8.             Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М.,

1967. — С. 20-31, 465-473.

письмо

Писемний вид мови суттєво доповнює звукову мову як до-поміжний засіб спілкування на віддалі, позначення тих чи інших елементів повідомлення на папері. Письмо — штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомо-гою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі.

Мова і письмо з’явились не одночасно. Звукова мова з’явилась близько 2 млн. років тому, а письму — не більше 6 тис. років. Без письма людські знання залишились би недов-говічними, і тому без нього не уявляється існування серйозних наукових і технічних знань. Це стосується кожної галузі науки та історії суспільства взагалі.

Найперше виникло так зване предметне “письмо”. Його ще й письмом назвати не можна. Це були:

1)            природні предмети, які використовувалися для пере-дачі повідомлень (зламана гілка, подарована квітка);

2)            впорядкована система певних предметів: нанизані в певному порядку черепашки різного кольору (ірокезьке “письмо” вам пум); різнокольорові шнурки з вузлами, нав’язані на паличку в певному порядку й по-різному перепле-тені (інкське “письмо” кіпу);

3)            зарубки на дереві, які використовувались найчастіше для обліку днів.

Найдавнішим графічним письмом були малюнки — пікто-грами. У піктографічному письмі інформація передається в малюнках.

Малюнки поступово перетворилися на умовні знаки, сим-воли. Піктограми ставали ідеограмами. Найдавніше відоме ідеографічне письмо — єгипетські ієрогліфи.

У надрах ідеографічного письма поступово зароджувалось звукове письмо. Існує 3 різновиди звукового письма: складо-ве, консонантне, звуко-буквене.

письмо

Графіка — сукупність усіх засобів писемності тієї чи іншої мови. Графіка — це розділ науки про письмо, який вивчає сис-теми письмових знаків та встановлює відмінність у написанні букв. Графіка кожної мови має свої особливості: діакритичні знаки та лігатури. Діакритичний знак — додатковий знак до букви. Лігатура — поєднання двох букв в одну або їхнє кон-тактне написання для позначення якого-небудь звука. Їхня не-обхідність пояснюється невідповідністю класичних алфавітів звуковим системам конкретних мов.

Графіка охоплює алфавіт (усі букви певної мови, розта-шовані в певному порядку), діакритичні та пунктуаційні зна-ки. Для заміни слів, написаних за допомогою одного алфавіту алфавітом іншої системи, використовуються принципи транс-крипції та транслітерації.

Оскільки в жодній мові немає повної відповідності між вимовою та написанням, виникає потреба у створенні правил написання слів, які б визначали єдині норми передачі на письмі звуків, їх сполучень тощо і тим самим полегшували письмове спілкування.

Орфографія (правопис) — система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мовлення на письмі. В орфографії розрізняють чотири основні принципи: фоне-тичний, морфологічний (фонематичний), історичний та дифе-ренційний.