Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ : Вступ до теорії перекладу : Бібліотека для студентів

МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Які частини мови виділяються на основі семантичного прин-ципу класифікації?

1)            іменники;

2)            прикметники;

3)            дієслова;

4)            прислівники;

5)            іменники абстрактної дії;

6)            іменники абстрактної ознаки.

Завдання 2. Яка семантична спільність береться до уваги при класифіка-ції словоформ за принципом „функція називання”?

1)            коренева семантична тотожність;

2)            флективна семантична єдність;

3)            граматична спільність.

Завдання 3. Які явища викликає обмеження критеріїв виділення частин мови семантико-функціональним підходом до класифікації словоформ?

1)            виключення займенників із числа частин мови;

2)            відокремлення розряду порядкових прикметників;

3)            відмова числівнику в статусі частини мови;

4)            нейтралізація протиставлення прикметників і прислівників.

Завдання 4. Скільки груп, об’єднаних спільністю лексичного значення, утворюють наступні словоформи: білити, білизна, білий, хід, виходити, вихо-дять, їзда, чорнити?

Завдання 5. На підставі яких критеріїв лексеми типу булочна належать до іменників?

1)            предметне лексичне значення;

2)            синтаксичні властивості;

3)            модифікація словозмінної парадигми.

Завдання 6. Чи можна визначити частиномовну приналежність лексем типу беж за морфологічним принципом?

1.             Так, тому що лексеми типу беж тотожні семантично прикметникам.

2.             Так, тому що парадигма лексеми прикметника типу беж складаються з однієї словоформи.

3.             Hi, тому що лексеми типу беж не мають морфологічних категорій.

4.             Hi, тому що класифікації за принципом вираження морфологічних ка-тегорій можливі тільки для граматично оформлених словоформ.

Завдання 7. У чому сутність синтаксичного принципу класифікації сло-воформ?

1.             У визначенні типів лексем, з якими сполучається словоформа.

2.             У з’ясуванні синтаксичної функції словоформи.

3.             У визначенні синтаксичної позиції (відноситься / не відноситься) до ре-чення в цілому.

Завдання 8. Що розуміють у теорії перекладу під інформацією чисто мо-вного характеру?

1)            асоціативний зв’язок з реальним світом;

2)            граматичну маркірованість;

3)            зв’язок з елементами мовної системи;

4)            службову інформацію;

5)            внутрішньомовний зміст;

6)            статус об’єкта мовної системи;

7)            закономірності конструювання мовного ланцюга;

8)            знаменну інформацію.

Завдання 9. Чи може граматичне значення нести екстралінгвістичну ін-формацію?

1.             Так, тому що частини мови як граматичні класи слів виражають загаль-нокатегоріальне змістовне значення (предметності, процесуальності й т. ін.).

2.             Так, тому що знаменна частиномовна інформація має формальне флек-тивне вираження.

3.             Так, тому що граматичне значення словоформи може включати номіна-тивний елемент значення.

4.             Hi, тому що так звані „пусті граматичні категорії” мають внутрішньо-мовний зміст.

5.             Hi, тому що лінгвістична інформація наділена статусом службової.

6.             Hi, тому що власне лінгвістична інформація не має денотативної спів-віднесеності.

7.             Hi, тому що вибір граматичних форм визначається формальними пра-вилами.

Завдання 10. Чи підлягає синтаксичний елемент значення перекладу?

1.             Так, тому що словоформа будь-якої мови має обов’язковий синтаксич-ний елемент значення.

2.             Так, тому що словоформи (лексеми) будь-якої мови вступають у зв’я-зок із іншими словоформами в складі речення та словосполучення.

3.             Hi, тому що вибір граматичних форм у мові перекладу визначається правилами функціонування останнього.

4.             Hi, тому що комплетивні відношення словоформ у мові перекладу ви-значаються особливостями синтаксичних зв’язків системи перекладної мови.

Завдання 11. Яка граматична інформація підлягає перекладу?

1.             Граматичне значення класифікуючих граматичних категорій.

2.             Номінативний елемент граматичного значення, наділений ознакою

обов’язковості та регулярності.

3.             Синтаксичний елемент значення, що має ознаку обов’язковості.

4.             Номінативний елемент граматичного значення, що має обов’язковий характер.

Завдання 12. Якщо виражене словоформою номінативне граматичне зна-чення у мові оригіналу є надлишковим, чи варто піддавати його перекладу?

1.             Так, тому що номінативний елемент граматичного значення є різнови-дом інформаційного значення.

2.             Так, тому що номінативний елемент граматичного значення може не збігатися з лексичним значенням спряжених із граматичною формою слів (по-рівн. значення необмеженої тривалості (довго-довго) або необмеженої, але пев-ним чином повторюваної тривалості (іцодня, систематично й т. ін.) у видових парах дієслів).

3.             Так, тому що висновок про пряму взаємозалежність між сполучними й змістовними властивостями словоформ є занадто прямолінійними.

4.             Hi, тому що граматична інформація характеризує тільки систему конк-ретної мови.

5.             Hi, тому що граматична інформація оригінального тексту заміняється лінгвістичною інформацією мови перекладу.

Завдання 13. Які труднощі у вирішенні питань перекладу виявляють ви-дові форми українського (російського) дієслова?

1. Дієслова доконаного виду, утворені від дієслів недосконалого виду, звичайно не вважають видовою парою словоформ у зв’язку із значними семан-тичними розходженнями.

2.             Абстрактне значення внутрішньої межі або цілісності дії ніколи не ви-ступає в чистому вигляді.

3.             Видова характеристика дієслова завжди поєднана в словоформі з лек-сичним значенням дієслова.

4.             Лексичне значення дієслів нашаровується на видове протиставлення.

5.             Вплив лексичного значення дієслова на семантику виду ставить під сумнів існування інваріантного значення виду.

6.             Теорія загальних і часткових видових значень не виявляє специфіки власне видових значень.

7.             Видова характеристика дієслова обумовлює сполучуваність із певними лексичними одиницями, а не словоформами.

8.             Видоутворення дієслова - це не формоутворення, а утворення лексем, і при перекладі на іншу мову зіставляються лексеми, а не граматичні форми.

9.             Є мови, у яких немає граматичної категорії виду дієслова.

Завдання 14. Які тенденції в розвитку роду іменників ведуть до збли-ження української (російської) та англійської мов?

1.             Збільшення ступеня невизначеності роду іменника за зовнішнім вигля-дом.

2.             Зростання ролі узгоджених з іменником слів для встановлення родової приналежності.

3.             Зменшення інформації про рід іменника у зв’язку з нейтралізацією фо-рмальних показників (порівн. укр., рос. мадам - ж.р., райфо - ч. p. і т. ін.).

4.             Тенденція до розвитку аналітизму в українській (російській) мові.

5.             Прагнення лексем типу доктор змінити свою родову приналежність на користь загального роду.

6.             Відсутність корекції в сфері родового розподілу неособових іменників.

7.             Неінформативність зовнішнього вигляду особових іменників (порівн. укр., рос. студент і мадам).

Завдання 15. Чим пояснити граматичні відмінності українсько-росій-ських відповідностей типу укр. собака (ч. р.) - рос. собака (ж.р.)?

1.             В українській і російській мовах формальний показник у назвах тварин не корегує із семантичною інформацією (назва самця або самки).

2.             В українській мові немає формального показника чоловічого роду.

3.             В обох мовах рід іменника собака не має номінативного значення.

4.             У російській мові показником роду є закінчення =а та парадигма слово-зміни.

5.             В обох мовах зіставлювані лексеми в умовах контексту мають синтак-сичний елемент значення роду.